Більш як 130 ізраїльських резервістів відмовилося від військової служби

CNN взяло інтерв’ю у трьох ізраїльських солдатів із приводу ситуації, коли вони відмовилися від служби після того, як провели кілька днів на передовій. Усі троє говорили про те, що ця війна не має мети, ніби, мета Беньяміна Нетаньягу – сам конфлікт. З іншого боку, ізраїльські політики віщують про затримання тих, хто відмовляється воювати.

7 жовтня 2023 року Йотам Вілк добровільно вступив в ізраїльську армію, відтоді провів понад 230 днів на військовій службі в секторі Газа. Але через рік він приєднався до тих у запасі, хто відмовляється від призову.

«Я не вагався 7 жовтня… тому що мій народ вбивали, і я розумів, що людей потрібно рятувати, і все ще є потреба в тому, що ізраїльський уряд, здається, не вважає терміновим», — сказав він в телефонному інтерв’ю CNN.

Після того, як влітку він вдруге пройшов військову службу в Газі як резервіст, він вирішив більше не йти на службу. На його думку, військові дії виправдані лише в певних випадках і повинні використовуватися лише як інструмент на дипломатичному шляху до миру.

Він не вірить у бажання уряду досягти цього, бо «руйнування в Газі дедалі зростає, життя палестинців та ізраїльських заручників стає все важчим». З цієї причини 9 жовтня разом із понад 130 резервістами вони написали відкритого листа прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу та міністру оборони Йоаву Галланту, в якому заявили, що не бажають служити, доки не буде досягнуто угоди про припинення вогню та повернення додому 101 заручника, який все ще перебуває в Газі.

Дехто з нас уже перетнув червону лінію, а для інших цей день, коли він більше не з’являтиметься на службу, стрімко наближається, – йдеться у листі. Для Вілку це рішення було непростим. З одного боку, він відчував, що, відмовляючись служити, він підводить заручників і залишає контроль над Газою ХАМАСу, що, на його думку, також не добре і для палестинців. З іншого боку, він боявся, що якщо не відмовиться служити, то візьме участь у війні, яка закінчиться новою ізраїльською окупацією Гази, і він не хотів брати участь у цьому.

Вілк не погоджується з ультраправими міністрами, які закликали до створення єврейських поселень у Газі, незважаючи на те, що прем’єр-міністр заявив – евакуація з Гази не продовжуватиметься. Він відчуває себе зрадженим власним урядом, і він не один, хто має таку точку зору.

Інші прийшли до такої ж думки за коротший час

З початку війни Макс Креш прослужив на кордоні з Ліваном 66 днів. Бойові дії посилювалися, і, коли Хезболла запевнила ХАМАС у своїй підтримці в секторі Газа, Креш впав у глибоку депресію в грудні, коли повернувся додому в Єрусалим. Він сприймав службу дуже важко, коли багато людей вважали своїм релігійним обов’язком воювати на війні, він переживав це як неприємний досвід. Один із його побратимів назвав вбивство палестинців міцвою, релігійним обов’язком євреїв, «тому що вони стануть терористами».

Подібної думки був і ультраправий міністр з питань національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен Гвір. Креш вважає це страшним явищем, тим паче, що цей політик має чималий вплив. А крайні думки було «важко чути». Тим не менш, він не хоче нікого відмовляти від служби, лише підтримати тих, хто вирішить, що більше не хоче брати участь у війні.

Страх перед «вічною війною»

До занепокоєння Макса Креша додалося те, що «минув рік (війни), а угоди про заручників досі немає… але наявність угоди не означає, що я в порядку і готовий повернутися».

Ще один резервіст на правах анонімності повідомив, що провів на фронті понад 130 днів і «не вірить, що подальші військові дії змінять ситуацію». Він також вважає, що боротися з ХАМАСом потрібно, але не вічно.

Термін «вічна війна» використовували опоненти Нетаньягу, які звинуватили прем’єр-міністра Ізраїлю в бажанні продовжити конфлікт заради власних політичних інтересів. Беньямін Нетаньягу пообіцяв, що Ізраїль «боротиметься», доки його вороги не будуть переможені, заручники не повернуті, а ізраїльтяни не повернуться до своїх домівок.

У вересні ізраїльська армія напала на Ліван, розпочавши наступний етап боротьби з Хезболлою. За словами резервіста, який побажав залишитися анонімним, єврейська держава вживає заходів проти ліванського збройного угруповання, яке підтримується Іраном, оскільки це відверне увагу від Гази та заручників.

Немає місця для відмови

Це не перший випадок, коли резервісти відмовляються від військової служби. Понад сорок із них написали відкритий лист у травні, коли ізраїльська армія атакувала місто Рафах у південній частині сектора Газа.

За словами міністра транспорту Мірі Регева, тих, хто підписав відкриті листи, слід затримати.

Після листа Максу Крешу подзвонив офіцер і закликав відкликати заяву, але резервіст відмовився це зробити. Те саме сталося з Йотамом Вілком, якому також погрожували, але його також не хвилюють наслідки.

Я більше стурбований своєю моральністю і благополуччям, а також тим, що, озирнувшись назад, я буду вважати – я все ж таки прийняв правильне рішення і я був на правильному боці історії, – сказав Вілк.

«Мій конфлікт зовсім не з тими людьми, які вирішують стати на військову службу… йдеться про виконання наказів. Коли це допомагає нашій країні, коли це допомагає нам рятувати життя – це одне, але коли вони шкідливі і небезпечні – інше», – зазначив він.

«Війна — це погано. Ми повинні намагатися зробити її якомога коротшою. Зараз виглядає так, ніби війна є метою наших лідерів, вона не служить меті, а і є сама ціль», – сказав інший військовий, що давав інтерв’ю на правах анонімності.

 (index.hu)