Три закарпатські ОТГ не включили до Перспективного плану розвитку громад

Три закарпатські ОТГ не включили до Перспективного плану розвитку громад Закарпаття. Ідеться про Холмківську й Сюртівську ОТГ (Ужгородський район) та Неліпинську ОТГ (Свалявський район). Цікаво, що в одній із них – Холмківській – уже відбулися перші вибори, обрано голову та депутатів. А рішення про її створення було прийняте 22 грудня 2019 року (Постановою ЦВК).

Нагадаємо, 26 вересня 2019 депутати Закарпатської обласної ради затвердили Перспективний план формування територій громад Закарпатської області, який передбачав створення в регіоні 60 ОТГ. Але на початку року стало відомо, що уряд ухвалив Перспективний план, яким передбачено створення лише 57 ОТГ.

З цього приводу на початку року відбулася пресконференція голови Холмківської ОТГ Тетяни Вачилі, а також сільських голів Сторожниці та Тарнівців. За словами представників громади, через тиждень після виборів в ОТГ виявилося, що їх навіть немає в перспективному плані. Як зазначає Тетяна Вачиля, новообрана голова ОТГ, шлях до створення громада проходила чотири роки. Суди, мітинги, сварки із колишнім головою ОДА Геннадієм Москалем – і нарешті досягнення результату. Уже інший голова ОДА Ігор Бондаренко все ж таки вніс Холмківську ОТГ до Перспективного плану як спроможну.

Сільський голова Тарнівців Вадим Шоля вбачає в такому рішенні лише політичний підтекст і більше нічого. «Холмківська ОТГ, швидше за все, стала розмінною монетою… Це в інтересах когось зроблено. Можна розставити якісь крапки над «і», тому що навіть на нинішньому етапі, як сказала Тетяна Юріївна, ми є більш, ніж спроможними. Так, ми будемо 10 відсотків від бюджету – це буде реверсна дотація, тобто більш, ніж спроможна», – заявив він. Учасники пресконференції також спростували інформацію про нібито своє бажання приєднатися до міста Ужгорода, яке напередодні озвучувалося в деяких ЗМІ.

Відтак у Холмківській ОТГ вже підготували відповідне звернення до президента України, Міністерства розвитку громад та обласної адміністрації, аби отримати чітку відповідь на рішення Кабміну.

З цієї ж причини в п’ятницю, 10 січня, у сесійні залі обласної ради відбулося засідання міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів у Закарпатській області під головуванням в.о. голови Закарпатської ОДА Олексія Гетманенка.

Участь у засіданні взяли також: в.п. голови облради Йосип Борто, заступник голови облради Петро Грицик, депутати обласної ради, начальник управління містобудування та архітектури ОДА Микола Пігуляк, експерти, науковці, голови та представники ОТГ й органів місцевого самоврядування. На обговорення були запрошені представники відхилених КМУ трьох ОТГ – Холмківської, Сюртівської та Неліпинської.

Учасники розглянули розпорядження Кабміну про затвердження Перспективного плану формування територіальних громад Закарпатської області; узгодження між Ужгородським міськвиконкомом та громадами, які потрапляють у зону впливу ужгородської громади, а саме: з Холмківською та Сюртівською ОТГ щодо утворення Ужгородської громади; узгодження щодо можливості входження Жнятинської сільради до Мукачівської ОТГ, а також Неліпинської сільради – до Свалявської ОТГ тощо.

Відкриваючи засідання, Олексій Гетманенко зазначив, що наприкінці 2019 року Кабмін затвердив Перспективний план формування територій Закарпатської області, яким передбачено створення 57 ОТГ. Тож три об’єднані територіальні громади (Неліпинська Свалявського, Сюртівська та Холмківська ОТГ Ужгородського району) не ввійшли до Плану та стали «білими плямами» на мапі адмінтерустрою краю. «За дорученням Кабміну облдержадміністрація повинна стати майданчиком конструктивного діалогу між громадами області, які можуть об’єднатися відповідно до урядової Методики формування спроможних територіальних громад», – наголосив посадовець і додав, що «не політика, а життєві потреби людей повинні відігравати ключову роль».

У свою чергу, начальник управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА Микола Пігуляк розповів, що за Методикою ті громади, які знаходяться біля обласного центру, мали б приєднатися до Ужгородської ОТГ. Тому, за його словами, у Кабміні й вирішили, що три згадані громади утворені не відповідно до урядової Методики. Микола Пігуляк також повідомив, що Мінрегіон рекомендує Закарпатській ОДА провести консультації в окремих громадах щодо доцільності формування та можливості їх об’єднання із більш перспективними.

Присутні обговорили питання можливості приєднання та взаємодії міст з прилеглими ОТГ. Гострі дискусії точилися щодо об’єднання громад навколо Ужгорода, зокрема, з Холмківською та Сюртівською ОТГ. При цьому представники громад заявили, що готові співпрацювати з обласним центром, але не мають наміру входити до його складу. Обговорили також можливості входження Жнятинської сільради до Мукачівської ОТГ, а Неліпинської – до Свалявської. Проте представники цих громад також відстоювали позицію функціонувати окремо.

Зі свого боку, виконуючий повноваження голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто заявив, що 26 вересня 2019 року облрада прийняла рішення про схвалення Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області… «Цьому рішенню передувала масштабна робота: було проведено низку засідань, узгоджувальних консультацій і переговорів із експертами, науковцями, представниками громад. У підсумку депутатський корпус обласної ради підтримав план. Облдержадміністрація дала свої позитивні висновки щодо відповідності Методиці, у тому числі й тих, що не затверджені Кабміном. Це питання було детально обговорено також на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп 2 січня цього року, де прийняли одноголосне рішення звернутися до облдержадміністрації з вимогою забезпечити неухильне виконання рішення Закарпатської обласної ради. Тож облрада наполягає на тому, що на Закарпатті має бути створено 60 громад, як це передбачено Перспективним планом. Ми – депутати облради, обрані жителями краю, які нам довірили захищати їхні інтереси, і будемо це робити бездоганно», – резюмував Йосип Борото.

Відтак члени міжвідомчої робочої групи доручили представникам зацікавлених ОТГ найближчим часом провести консультації, письмово сформувати свої рекомендації та пропозиції й подати їх в облдержадміністрацію для розгляду та прийняття відповідних рішень. На це все виділили тиждень. До 24 січня повинні бути подані на основі протоколів обговорення громад пропозиції, які Закарпатська ОДА консолідує в єдину позицію і відстоюватиме перед Кабінетом Міністрів України.

Сьогодні у ЗМІ активно обговорюється тема, нібито це політичне рішення і, можливо, хтось незадоволений результатами недавніх виборів, зокрема в Холмівській ОТГ… Однак тоді виникає питання, чому уряд залишив у плані Оноківську ОТГ. Адже судячи з тієї логіки, про яку говорить обласний архітектор, вона теж розташована біля обласного центру. Окрім того, і тут нещодавно відбулися вибори з подібним результатом. Ходили також чутки, начебто це якось пов’язано з недавньою відставкою губернатора Ігоря Бондаренка, з ініціативи якого нібито й дозволили спочатку утворення згаданих ОТГ.

Так чи інакше, ми й раніше повідомляли про той факт, що останнє слово стосовно плану формування ОТГ, згідно із законодавством, завжди залишалося за урядом. А Перспективний план, прийнятий обласною радою, має суто рекомендаційний характер. Неодноразово писали у ЗМІ й про згадані проблеми щодо методики об’єднання навколо обласного центру. З цього приводу висловлювалися деякі авторитетні економісти та експерти. Адже, згідно з прийнятим обласною радою Перспективним планом на 60 ОТГ, Ужгород мав залишатися в теперішніх межах, з усіх боків межуючи з ОТГ, мешканці яких, у свою чергу, активно користуються інфраструктурою міста. Тож, із точки зору економіки, це трохи абсурдно… Та й місто втрачало великий потенціал для розвитку.

Водночас треба відзначити, що депутати обласної ради, приймаючи цей документ, цілком справедливо керувалися в першу чергу іншим важливим пріоритетом, а саме бажанням людей – мешканців згаданих ОТГ. І бажання це, як бачимо, досі не змінилося.

Руслан ФАТУЛА, «Карпатський Об’єктив»