Рада схвалила проєкт про лобізм, який є однією з вимог Єврокомісії

Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС.

Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна“, пише “Європейська правда”.

За проєкт №10337 проголосували 236 депутатів з 226 необхідних, схваливши його в цілому. 

Ухвалення закону про лобізм було однією з чотирьох додаткових вимог Єврокомісії, сформульованих у звіті про розширення у листопаді 2023 року. Водночас його критикували за те, що норми проєкту можуть стати перешкодою для доброчесної діяльності експертних громадських організацій, які просувають ті чи інші реформи. 

Закон визначає правові рамки лобістської діяльності в Україні, права та обов’язки суб’єктів; передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості, звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання, і контроль за дотриманням ними правил лобіювання. 

Закон має набути чинності через 2 місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року. 

ГО “Центр протидії корупції” перед голосуванням висловила позицію, що проєкт у поточному вигляді не вирішує проблему лобізму через окремих депутатів і радників у владних структурах. 

Депутатка від опозиційної “Європейської солідарності” Ірина Геращенко зазначила, що перед другим читанням врахували деякі поправки, на яких наполягали громадські організації, але не всі, “тому є загроза різночитання певних норм”.

Голова Комітету ВР з питань правової політики від “Слуги народу” Денис Маслов заявив, що перед голосуванням у другому читанні “переглянули суть лобіювання” і ключовим маркером лобізму визначили комерційний інтерес.

“Визначальним для того, чи буде вплив особи на ухвалення нормативно-правового акту вважатися лобіюванням, стане наявність у неї комерційного інтересу”, – зазначив він. 

Просувати інтереси через лобістів не можна буде політичним силам, медіа, релігійним організаціям, кандидатам на виборах.

Також, за його словами, внаслідок поправок спростили звітність для суб’єктів лобіювання: не потрібно буде зазначати точні фінансові показники, але потрібно буде звітувати про свої зустрічі з топ-посадовцями.