Президент США Дональд Трамп заявив пресі, що очільник департаменту урядової ефективності DOGE Ілон Маск буде змушений залишити цю посаду та повернутися до своєї компанії „у певний момент”.
Як пише CNN, господар Білого дому висловив жаль щодо того, що закони дозволяють Маску перебувати у статусі спеціального урядового співробітника лише 130 днів. Трамп стверджує, що тримав би мільярдера „так довго як міг би, бо він дуже талановитий і розумний, а я люблю розумних людей”.
З припиненням повноважень Маска DOGE, вірогідно, зупинить діяльність, бо керівники інших департаментів „багато навчилися” і зможуть самостійно регулювати витрати, а також „захочуть залишити співробітників DOGE у своїй команді”.
Польща і США підпишуть угоду вартістю майже 2 млрд доларів щодо надання матеріально-технічної підтримки для системи протиповітряної оборони Patriot.
Про це заявив у понеділок, 31 березня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, цитує агентство Reuters, пише „Європейська правда”.
Косіняк-Камиш заявив, що „безпека польського неба не має ціни”. Він наголосив, що протиракетна оборона і співпраця зі США є пріоритетом.
Пізніше очільник Міноборони Польщі підтвердив Reuters текстовим повідомленням, що вартість контракту становить майже 2 млрд доларів.
Як зазначається, угода з США стосується надання матеріально-технічної підтримки для системи Patriot у Збройних силах і включає в себе компоненти технічної підтримки, а також навчання.
Міністерство оборони Польщі заявило, що реалізація угоди забезпечить оперативну готовність пускових установок Patriot.
Україна сподівається, що США та всі партнери задіють найжорсткіші методи, аби змусити російського диктатора володимира путіна до миру, адже поки що тиску недостатньо.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
„Ми вже кілька тижнів маємо саме американську пропозицію про безумовне припинення вогню. І щодоби фактично у відповідь на цю пропозицію – російські дрони, російські бомби, артилерійські обстріли, балістика”, – заявив Зеленський.
На думку президента, необхідні жорсткі санкції проти росії і більше сил ППО для України, щоб захиститися від ворожих атак.
„Росія заслуговує на збільшення тиску на неї – на всі жорсткі кроки, які можуть зламати російську здатність воювати й підтримувати систему, яка не хоче нічого, крім війни”, – додав глава держави.
Також Зеленський вважає, що потрібно більше взаємодії та єдності між всіма західними партнерами України.
„Ми готові рухатись разом, рухатись разом з Америкою максимально швидко в дипломатії, у нашій взаємодії. Ми розраховуємо, що Сполучені Штати, Європа, усі інші наші партнери, які реально хочуть миру й гарантованої безпеки, задіють усі необхідні інструменти. Успіх дипломатії потрібен усім, крім путіна”, – підкреслив президент.
Зеленський наголосив, що на путіна необхідно натиснути заради успіху дипломатії та збереження життя людей. Тому Україна продовжує комунікацію з США щодо того, як діяти всім разом, щоб завершити цю війну.
„Світ знає, що тільки росія є причиною – причиною, чому війна триває стільки років. На росію треба тиснути. І гарантувати безпеку потрібно тим, на кого росія напала, – саме українцям, усім європейцям. І це буде”, – підсумував президент.
У неділю, 30 березня, до України прибув особистий духовний радник президента США Дональда Трампа Марк Бернс. Під час візиту він побував на деокупованій Київщині
Про це розповів головний рабин України Моше Асман.
Він зазначив, що Бернс – це відома в релігійних і політичних колах США постать, і його голос має вагу у формуванні стратегії та політики країни.
Американського пастора повезли до Бучі, Ірпеня та Бородянки, щоб він на власні очі побачив наслідки злочинів російської армії та послухав свідків.
„Побачене глибоко вразило його – він не приховував болю, обурення і щирого співчуття”, – розповідає рабин.
Моше Асман висловив впевненість, що Бернс як людина, яка має можливість бути почутим там, де ухвалюються великі рішення донесе голос правди до американського керівництва.
Новий прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що США не отримають острів.
Про це він написав у соцмережі фейсбук, передає LBC.
„Президент Трамп каже, що Сполучені Штати отримають Гренландію. Дозвольте мені сказати чітко: Сполучені Штати її не отримають. Ми не належимо нікому іншому. Ми самі визначаємо своє майбутнє”, – заявив політик.
Нільсен також додав, що Гренландія повинна спокійно показати президенту США Дональду Трампу, що острів належить її жителям.
„Ми не повинні діяти від страху. Ми повинні відповісти миром, гідністю та єдністю. І саме через ці цінності ми повинні чітко, ясно і спокійно показати американському президентові, що Гренландія наша. Так було вчора. Так є сьогодні. І так буде в майбутньому”, – сказав новий очільник уряду Гренландії.
Президент США Дональд Трамп вважає, що російський диктатор володимир путін не відмовиться від припинення війни в Україні. Про це повідомляє Fox News.
„Я не думаю, що путін відмовиться від своїх слів щодо наміру укласти угоду про припинення вогню”, – заявив Трамп журналістам на борту літака Air Force One.
Він вкотре зазначив, що США досягли прогресу в укладені угоди про припинення вогню між Україною та рф. Також Трамп зазначив, що існує психологічний дедлайн, коли в цьому конфлікті має припинитися режим вогню.
Також Трамп знову висловився щодо нещодавньої заяви путіна про „тимчасове управління в Україні під егідою ООН”, який фактично знову натякав на нібито нелегітимність президента Володимира Зеленського.
„Я був певним чином розчарований. Деякі речі, які путін сказав за останні день-два, пов’язані із Зеленським – … коли він вважає, що Зеленський не заслуговує на довіру – він повинен був би укласти з ним угоду, подобається він вам чи ні”, – заявив президент США.
[type] => post
[excerpt] => Президент США Дональд Трамп вважає, що російський диктатор володимир путін не відмовиться від припинення війни в Україні. Про це повідомляє Fox News.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1743413520
[modified] => 1743410932
)
[title] => Fox News: Трамп вважає, що путін не відмовиться від припинення війни в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=146163&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 146229
[uk] => 146163
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 146164
[image] => Array
(
[id] => 146164
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218.png
[original_lng] => 1107544
[original_w] => 1254
[original_h] => 836
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218-1024x683.png
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218.png
[width] => 1254
[height] => 836
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218.png
[width] => 1254
[height] => 836
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-218.png
[width] => 1254
[height] => 836
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1743400132:8
[_thumbnail_id] => 146164
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 262
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 597832
[1] => 276
[2] => 401
[3] => 801
[4] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Путін
[1] => росія
[2] => США
[3] => Трамп
[4] => Україна
)
)
[6] => Array
(
[id] => 146123
[content] =>
Президент Ірану заявив у неділю, що Тегеран відмовився від прямих переговорів зі Сполученими Штатами у відповідь на лист президента Дональда Трампа щодо його ядерної програми.
Про це повідомило видання Politico.
Зауваження президента Масуда Пезешкіана стали першим офіційним підтвердженням того, як Іран відреагував на листТрампа. Вони також свідчать про те, що напруга між Тегераном і Вашингтоном може зрости.
„Хоча можливість прямих переговорів між двома сторонами була відкинута в цій відповіді, було підкреслено, що шлях для непрямих переговорів залишається відкритим”, – сказав Пезешкіан.
Наразі незрозуміло, чи погодиться Трамп на непрямі переговори. Непрямі переговори протягом багатьох років у минулому були безуспішними.
Трамп звернувся до Тегерану в той час, коли і Ізраїль, і США попередили, що ніколи не дозволять Ірану отримати ядерну зброю, що призвело до побоювань військової конфронтації, оскільки Тегеран збагачує уран до рівня, близького до збройового.
Іран довгий час стверджував, що його ядерна програма має мирні цілі, хоча його офіційні особи все частіше погрожують створити бомбу.
Відколи Трамп повернувся до Білого дому, його адміністрація послідовно заявляла, що необхідно запобігти отриманню Іраном ядерної зброї.
На початку березня Дональд Трамп заявив, що направив верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї лист з пропозицією щодо іранської ядерної програми.
Сполучені Штати були розлюченими через український нищівний удар по тодішньому символу потужності росії крейсеру „Москва”, який був здійснений без попередження американської сторони на початку співпраці після повномасштабної війни.
Про це йдеться в матеріалі The New York Times „Партнерство: Таємна історія війни в Україні”.
У статті повідомляється, що в середині квітня 2022 року американські й українські військово-морські офіцери проводили рутинну розвідку, коли на екранах їхніх радарів з’явилося дещо несподіване. За словами колишнього високопоставленого американського офіцера, „Американці кажуть: „О, це Москва! Українці кажуть: „Боже мій. Дуже дякую. До побачення”.
Крейсер „Москва” був флагманом Чорноморського флоту росії, українці потопили його.
NYT стверджує, що це потоплення було сигналом тріумфу, демонстрацією української майстерності та російської недолугості; та водночас цей епізод відобразив роз’єднаний стан українсько-американських відносин у перші тижні війни.
„Американці були розлючені, бо українці не попередили про це; здивовані, що Україна мала ракети, здатні досягти корабля; і панікували, бо адміністрація Байдена не мала наміру дозволити українцям атакувати такий потужний символ російської могутності”, – йдеться в матеріалі.
Як розповідає видання, коли американські генерали запропонували допомогу після повномасштабного вторгнення росії в Україну, вони нібито наштовхнулися на стіну недовіри. Під час першої зустрічі тодішній командувач сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський сказав американцям: „Ми воюємо з росіянами. А ви ні. Чому ми повинні вас слухати?”.
Однак генерал Сирський швидко змінив думку: американці могли надати такі розвіддані з поля бою, яку його люди ніколи не могли отримати.
NYT описує складні відносини та систему взаємодії між американською та українською сторонами. У перші дні генерал Донахью і кілька помічників, маючи лише телефони, передавали інформацію про пересування російських військ генералу Сирському і його штабу. Стверджується, що навіть ця тимчасова домовленість „зачепила болючий нерв суперництва” між українськими військовими – між Сирським і його босом, командувачем Збройних Сил України генералом Валерієм Залужним. На думку прихильників Залужного, генерал Сирський вже використовував ці відносини для отримання переваг.
Крім того, ще більше ускладнювали ситуацію напружені стосунки генерала Залужного з його американським колегою, генералом Марком Міллі, головою Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил України.
У телефонних розмовах генерал Міллі міг піддавати сумніву запити українців щодо обладнання. Він може роздавати поради щодо ведення бойових дій на основі супутникової розвідки на екрані свого кабінету в Пентагоні. Потім наставало незручне мовчання, перш ніж генерал Залужний обривав розмову. Іноді він просто ігнорував дзвінки американця.
Щоб підтримувати розмову, Пентагон запровадив складну телефонну схему: помічник Міллі телефонував генерал-майору Девіду С. Болдуіну, командувачу Національної гвардії Каліфорнії, який дзвонив лос-анджелеському виробнику дирижаблів Ігорю Пастернаку, який виріс у Львові разом з Олексієм Рєзніковим, тодішнім міністром оборони України. Пан Рєзніков розшукав генерала Залужного і сказав йому, за словами генерала Болдуіна, „Я знаю, що ти злий на Міллі, але ти повинен йому подзвонити”.
Цей розрізнений альянс перетворився на партнерство „в умовах швидкого каскаду подій”.
На міжнародній конференції 26 квітня на авіабазі Рамштайн у Німеччині генерал Міллі представив пана Рєзнікова і заступника Залужного генералам Каволі і Донахью.
„Це ваші хлопці, які стоять тут. Ви повинні працювати з ними. Вони вам допоможуть”, – сказав він.
Тоді почалося налагоджування зв’язків довіри. Рєзніков погодився поговорити з генералом Залужним. Він розповідав, що повернувшись до Києва, „ми організували склад делегації” до німецького міста Вісбаден: „І так все і почалося”.
Розслідування New York Times вказує, що США були вплетені у війну набагато тісніше і ширше, ніж вважалося раніше. У критичні моменти це партнерство було основою українських військових операцій, в результаті яких, за підрахунками США, було вбито або поранено понад 700 000 російських солдатів. Пліч-о-пліч в командному центрі місії в місті Вісбаден американські і українські офіцери планували контрнаступи Києва. Масштабні зусилля американських розвідників зі збору розвідувальної інформації визначали загальну стратегію бою і передавали точну інформацію про цілі українським солдатам на місцях.
Один з керівників європейської розвідки згадував, що був вражений, коли дізнався, наскільки глибоко його колеги з NATO були задіяні в українських операціях.
„Тепер вони є частиною ланцюга вбивств”, – сказав він.
Знову і знову адміністрація Байдена санкціонувала таємні операції, які вона раніше забороняла. Американські військові радники були направлені до Києва, а згодом їм дозволили подорожувати ближче до зони бойових дій. Військові та офіцери ЦРУ у Вісбадені допомагали планувати і підтримувати кампанію українських страйків в анексованому росією Криму. Зрештою, військові, а потім і ЦРУ отримали зелене світло для нанесення точкових ударів у глибині самої росії.
[type] => post
[excerpt] => Сполучені Штати були розлюченими через український нищівний удар по тодішньому символу потужності росії крейсеру "Москва", який був здійснений без попередження американської сторони на початку співпраці після повномасштабної війни.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1743348000
[modified] => 1743346009
)
[title] => США були розлючені, коли Україна потопила крейсер «Москва» без попередження, – NYT
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=146120&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 146120
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 146121
[image] => Array
(
[id] => 146121
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg.webp
[original_lng] => 54152
[original_w] => 1200
[original_h] => 670
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg-300x168.webp
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg-768x429.webp
[width] => 768
[height] => 429
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg-1024x572.webp
[width] => 1024
[height] => 572
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg.webp
[width] => 1200
[height] => 670
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg.webp
[width] => 1200
[height] => 670
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/6607ac16c86d9-fqlq5ekxiagoraz-2-1200x670jpg.webp
[width] => 1200
[height] => 670
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1743335213:2
[_thumbnail_id] => 146121
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 278
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 929114
[1] => 41925
[2] => 401
)
[tags_name] => Array
(
[0] => крейсер Москва
[1] => реакція
[2] => США
)
)
[8] => Array
(
[id] => 146100
[content] =>
Міністр оборони Піт Гегсет переорієнтував Збройні сили США. Тепер головний пріоритет — це стримати агресію Китаю проти Тайваню та посилити захист території США. Водночас Америка «братиме на себе ризик» у Європі та інших регіонах світу.
Про це пише The Washington Post, яка ознайомилася із секретною доповіддю.
Документ під назвою «Проміжні стратегічні оборонні настанови», позначений грифом «секретно / не для іноземців», розіслали по Пентагону в середині березня 2025 року — його підписав Піт Гегсет.
У ньому показали бачення стратегії президента Дональда Трампа щодо підготовки до можливої війни з Китаєм і захисту США від загроз на так званому ближньому зарубіжжі — включно з Гренландією та Панамським каналом. Документ також передбачає активнішу участь американських військових у боротьбі з нелегальною міграцією та наркотрафіком.
Хоча Китай вважали головною загрозою для США ще за першого терміну Трампа і за президентства Джо Байдена, нинішні вказівки Гегсета є особливими саме через акцент на китайському вторгненні до Тайваню як пріоритетному сценарії, довкола якого будують військові плани. Усю архітектуру американської армії мають переорієнтувати на Індо-Тихоокеанський регіон, навіть якщо це зашкодить позиціям в інших частинах світу.
Також Пентагон «братиме на себе ризики в інших регіонах» через обмежені ресурси та персонал. США тиснутимуть на союзників у Європі, на Близькому Сході та в Східній Азії, щоб ті вкладали більше коштів у власну оборону та стримування загроз від росії, Північної Кореї та Ірану.
У боротьбі з тероризмом США тепер зосередяться лише на тих групах, які мають можливість атакувати США. Радикали в Африці й на Близькому Сході, які становлять лише регіональну загрозу, більше не будуть у фокусі Америки.
«Китай — єдина загроза, яка задає темп для Міністерства оборони. Не допустити захоплення Тайваню — єдиний сценарій, який ми розглядаємо при формуванні сил і плануванні», — написав Гегсет.
Адміністрація президента Байдена робила ставку на союзи, тобто союзники були головним глобальним стратегічнім активом. Але Гегсет пропонує значно більше навантажити НАТО, оскільки США більше не планують задіювати свої сили за межами власних стратегічних напрямків.
У документі прямо вказали, що США не надаватимуть значної допомоги Європі у разі російської агресії — це має бути відповідальністю НАТО. Єдиний внесок США — ядерне стримування. Усі інші сили зосередять на обороні США та стримуванні Китаю.
Тож навантаження на країни Європи має суттєво зрости, аби НАТО могло стримати або перемогти росію навіть у разі, якщо США вже будуть втягнуті в інший глобальний конфлікт.
Нова стратегія оборони Тайваню передбачає посилення американської присутності в регіоні за допомогою підводних човнів, бомбардувальників, підрозділів армії і морської піхоти. Водночас США тиснутимуть на Тайбей, щоб він збільшив витрати на оборону — до 10% ВВП, що значно перевищує рівень оборонних витрат навіть у США.
Обидві партії — республіканці й демократи — вважають документ заплутаним. Там одночасно йдеться про скорочення присутності США в усьому світі, включаючи Близький Схід, але й про демонстрацію сили у Ємені проти хуситів і тиск на Іран.
«Є напруження між бажанням демонструвати глобальну силу та готовністю бути присутнім скрізь — і водночас ніде», — зауважив неназваний помічник у Конгресі США.
У документі — дев’ять сторінок, а в деяких фрагментах він майже дослівно повторює тези з доповіді Heritage Foundation.
Стратегічний дослідницький інститут США, що займається широким спектром питань громадської політики.
2024 року. Один з авторів тієї доповіді, Александр Велес-Грін, зараз працює головним радником Пентагону з питань політики. У доповіді Heritage Foundation за серпень 2024 року також ішлося про три головні пріоритети: стримування вторгнення на Тайвань, захист території США та перерозподіл оборонного навантаження серед союзників — фактично те саме, що міститься в документі, який підписав Гегсет.
[type] => post
[excerpt] => Міністр оборони Піт Гегсет переорієнтував Збройні сили США. Тепер головний пріоритет — це стримати агресію Китаю проти Тайваню та посилити захист території США. Водночас Америка «братиме на себе ризик» у Європі та інших регіонах світу.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1743340860
[modified] => 1743337562
)
[title] => WP: Секретні документи розкрили головну загрозу США — і це не росія
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=146100&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 146142
[uk] => 146100
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 146101
[image] => Array
(
[id] => 146101
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs.webp
[original_lng] => 79202
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs-768x512.webp
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs-1024x683.webp
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/imrs.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1743326763:2
[_thumbnail_id] => 146101
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 196
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 24008
[1] => 2096
[2] => 401
)
[tags_name] => Array
(
[0] => загроза
[1] => Китай
[2] => США
)
)
[9] => Array
(
[id] => 146055
[content] =>
Міністр оборони Данії Ларс Льокке Расмуссен закликав керівництво Сполучених Штатів змінити тональність заяв довкола Гренландії, та закликав спільно пошукати рішення для того, щоб зміцнити безпеку в Арктиці.
Таке звернення він опублікував в X після візиту на Гренландію віцепрезидента США Джей Ді Венса.
„Звісно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять з близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія – близькі союзники”, – зазначив Расмуссен.
Міністр зазначив, що у Копенгагені розуміють прагнення США мати більшу військову присутність на Гренландії, а існуюча угода від 1951 року надає широкі можливості для цього.
„Якщо це те, чого ви бажаєте – давайте поговоримо про це… Ми, Данія і Гренландія, абсолютно відкриті до такої дискусії. Ми можемо дуже багато зробити з тією „рамкою”, яку маємо. Давайте скористаємось нею, і зробимо це разом”, – закликав він.
Расмуссен відреагував на критику Венса про те, що Данія недостатньо робить для безпеки в Арктиці, та нагадав, що окремо Венс говорив те саме про США.
„Факт полягає у тому, що ми усі пожинали дивіденди від миру. Усі ми діяли, виходячи з припущень, що Арктика буде регіоном незначної напруги. Але ці часи скінчилися, статус кво – вже не варіант”, – сказав він.
Міністр нагадав, що саме тому кілька тижнів тому Данія ухвалила рішення про початок масштабних інвестицій у безпеку в регіоні, що забезпечить залучення більшої кількості військових, кораблів та безпілотних апаратів.
„І давайте не забувати: Гренландія є частиною НАТО. Гарантії безпеки НАТО зараз покривають Гренландію”, – зазначив Ларс Льокке Расмуссен.
