Кожен другий громадянин Польщі вважає, що його країна не може довіряти президенту США Дональду Трампу в питаннях національної безпеки.
Таке показало опитування SW Research для порталу Onet.
Учасників опитування запитали, чи може Польща довіряти Дональду Трампу в питаннях національної безпеки.
49,1% опитаних відповіли негативно, що свідчить про те, що вони не переконані в діях американського президента.
Натомість варіант „так” обрали 28,9% респондентів, а 22% – вказали відповідь „не знаю / важко сказати”.
В Onet зазначають, що ці результати майже збігаються з результатами іншого опитування, де в поляків питали, чи призведе Трамп до закінчення війни в Україні. Тоді майже половина респондентів також висловила думку, що йому це не вдасться.
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру оголосив про намір використати статтю 49.3 конституції для прийняття бюджету без голосування в парламенті, ризикуючи отримати ще раз вотум недовіри і зазнати падіння уряду, повідомляє MTI.
В інтерв’ю, опублікованому в неділю в La Tribune Dimanche, прем’єр-міністр оголосив, що скористається цією конституційною можливістю, яка ставить відповідальність його уряду на перше місце, і ухвалить проєкт бюджету на 2025 рік у понеділок. У понеділок у другій половині дня депутати розглянуть нову компромісну версію цьогорічного бюджету, схвалену спільним комітетом Національних зборів і Сенату. «Зараз необхідно прийняти його без зволікань. Така країна, як наша, не може залишатися без бюджету. Єдиний спосіб зробити це – взяти на себе відповідальність уряду. Це те, що станеться в понеділок», – зазначив Байру, сподіваючись, що “через 10 днів Франція нарешті матиме бюджет, необхідний для життя нації”.
Згідно зі статтею 49.3 французької конституції, законопроєкт вважається прийнятим парламентом, навіть якщо більшість міністрів згодні обійти голосування і якщо протягом 24 годин вотум недовіри не буде висунутий. Радикальна ліва партія «Нескорена Франція» вже оголосила, що подасть вотум недовіри, який підтримають комуністи і зелені, якщо голосування не пройде. Однак Соціалістична партія, четвертий член альянсу лівих партій, ще не визначилася з цього питання, так само як і інша головна опозиційна група – «Національне об’єднання» на чолі з Марін Ле Пен.
Зараз увага зосереджена на соціалістах, з якими уряд уже кілька тижнів веде переговори щодо бюджету і від яких може залежати доля уряду. Вотум недовіри може бути винесений на голосування Національними зборами в середу або четвер. Уряд меншості очолив центрист Франсуа Байру, який замінив Мішеля Барньє два місяці тому – після того, як його уряд був відправлений у відставку історичним вотумом недовіри лівою коаліцією та Національним альянсом після лише трьох місяців перебування на посаді. Франсуа Байру став шостим главою уряду після обрання президента Еммануеля Макрона у 2017 році і четвертим у 2024 році, створивши рівень нестабільності в уряді, якого не спостерігалося десятиліттями.
Дострокові вибори 7 липня призвели до формування тристоронньої Національної асамблеї з 11 фракцій, в якій жодна партія не змогла організувати абсолютну більшість. У вересні президентський табір, центристи та правоцентристські республіканці сформували уряд меншості; два інших табори – ліві партії, які лідирували на виборах, але залишили уряд, та сувереністське праве Національне об’єднання – залишилися в опозиції. Останні два блоки відправили у відставку попередній уряд меншості на початку грудня, висловивши йому вотум недовіри, адже він намагався запровадити заходи жорсткої економії в бюджеті на наступний рік в обхід парламенту.
Депутати Національних зборів Франції більшістю голосів підтримали вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Мішеля Барньє. Кабінет тепер має піти у відставку.
Як пише ВВС, для ухвалення цього рішення потрібно мінімум 289 голосів. За нього проголосував 331 депутат.
Це перший випадок падіння французького уряду в результаті вотуму недовіри з 1962 року, коли у відставку пішов уряд Жоржа Помпіду. Барньє став найнедовговічнішим прем’єром Франції, пропрацювавши на своїй посаді лише 90 днів.
Мішель Барньє та його кабінет, швидше за все, залишаться виконувати обов’язки, доки президент Франції Еммануель Макрон шукатиме нового прем’єр-міністра — після позачергових виборів у липні на це знадобилося 50 днів. А нові вибори, згідно з французькою Конституцією, не можуть бути призначені протягом року після попередніх.
Перед цим прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє закликав депутатів утриматися від голосування за недовіру уряду, наголошуючи, що це зірвало б ухвалення бюджету у ситуації, коли країні потрібно вирішувати проблему з боргом.
Із другої спроби Верховна Рада висловила недовіру голові Рахункової палати Валерію Пацкану. Його звільнили з посади і голови, і члена Рахункової палати
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. За словами Железняка, під час голосування було використано норму ст.12 Закону України „Про правовий режим воєнного стану” – про те, що може бути висловлена недовіра від не менш як однією четвертою народних депутатів.
„Тобто зібрали підпис від 113 депутатів. Це вже другий приклад після омбудсмена, пані Денисової. Підхід сумнівний, узагалі-то не для цього норму прописувати, але як є. Ну, і чекаємо вже скоро внесення на посаду Голови Рахункової Геннадія Пліса”, – прокоментував Железняк.
Про те, що Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту постановити недовіру очільнику Рахункової палати Валерію Пацкану, раніше інформувала Верховна Рада України.
„Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту визначитися шляхом голосування щодо проєкту постанови про недовіру голові Рахункової палати Валерію Пацкану, що має наслідком його звільнення”, – написали у пресслужбі й додали, що голосування відбудеться на найближчому пленарному засіданні парламенту.
Нардеп, член парламентського Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ Павло Фролов розповів про факти, які характеризують роботу Пацкана на посаді протягом 5 років.
„Єврокомісія у звіті про виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань відзначила в перекладі з дипломатичної мови повний провал євроінтеграції Рахунковою палатою, яка так і не стала вищим органом державного аудиту. Безпристрасні єврочиновники констатують низьку якість аудиторської роботи, проведення інспекцій, а не аудитів, мінімальний вплив рекомендацій Палати, погану комунікацію роботи. Першими та практично єдиними не технічними змінами до чинного закону про Рахункову палату, пролобійовані Головою, були поправки про зняття верхньої межі оплати праці для Голови та членів Палати, що дозволило кошти бюджету, передбачені для апарату, спрямовувати на виписування собі премій”, – сказав політик.
Після цього, недоукомплектування кадрів стало системним, парламентарій додав, що у Палаті не було й немає жодного повноцінного керівника аудиторського департаменту, а у 2022 році усі показники погіршились.
„Зокрема, попри збільшення видатків держбюджету майже вдвічі завдяки допомозі міжнародних партнерів обсяг перевірених Палатою коштів зменшився на 40%, кількість проведених аудитів, що є головною спеціалізацією Палати, впала ще більше – з 50 до 20, тобто у 2,5 раза. Стратегія розвитку Палати за 4 роки виконана менш ніж 15%”, – розповів Фролов.
У четвер, 15 грудня, парламент Словаччини проголосував за вотум недовіри правоцентристському уряду, який підтримує Україну.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.
78 зі 150 словацьких парламентарів проголосували за вотум недовіри чинному уряду країни. Проте це ще не означає негайної зміни уряду: прем’єр-міністр Едуард Хегер подасть президентові країни Зузані Чапутовій заяву про відставку. Президентка може оголосити позачергові парламентські вибори, за підсумками яких буде сформовано новий кабінет міністрів.
До цього уряд продовжуватиме виконувати свої функції з обмеженими повноваженнями. Чергові вибори мали б відбутися у 2024 році. Він втратив підтримку більшості у вересні, коли з правлячої коаліції вийшла лібертаріанська партія SaS.
Підтримка України Словаччиною може похитнутися, якщо на дострокових виборах перемогу отримає ліва опозиція, що постійно критикує надання військової допомоги, яку передає Словаччина. Саме вона лідирує згідно з даними соціологічних опитувань.
We strive for peace in all of Europe: countries big or small, east or west. Our shared values and vision unite us, and #Ukraine is part of this. In Granada we've assured @ZelenskyyUa he can rely on our ongoing support. pic.twitter.com/AaqZvTzRzo
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
Новий коаліційний уряд Чехії на чолі з Петром Фіалою отримав довіру Нижньої палати Парламенту в четвер ввечері.
На засіданні були присутні 193 із 200 депутатів. 106 із них підтримали урядову програму, 87 проголосували проти. Через хворобу кілька парламентарів були відсутні на засіданні.
Згідно з чинними правилами, щоб отримати довіру, правляча коаліція має отримати голоси простої більшості присутніх на слуханнях депутатів.
Урядова коаліція з п’яти партій представлена в Нижній палаті 108 депутатами, дві опозиційні партії разом мають 92 представників. Верхня палата парламенту, Сенат, не займається урядовою програмою.
За тридцятилітню історію незалежної Чехії це була найдовша парламентська сесія, яка розглядала програму уряду.
