Грецькі депутати обрали нового президента країни в четвертому й останньому турі голосування у середу – ним стане попередній спікер парламенту і кандидат прем’єр-міністра Константінос Тасулас.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Тасулас отримав 160 голосів під час виборів, що проходили у 300-місному парламенті. Усього в голосуванні взяли участь 276 депутатів. У останньому турі голосування поріг для обрання становив просту більшість у 151 голос.
Оскільки керівна партія „Нова демократія” отримала 156 місць у парламенті, перемога Тасуласа у четвертому турі була майже гарантованою.
Рішення висунути кандидатуру Тасуласа обурило протестувальників, які минулого місяця мітингували під стінами парламенту, вимагаючи справедливості щодо залізничної катастрофи 2023 року.
Вони кажуть, що під час перебування Тасуласа на посаді спікера законодавці не змогли нікого притягнути до політичної відповідальності за найстрашнішу залізничну катастрофу в Греції.
Посада президента у Греції – значною мірою церемоніальна роль, яка також передбачає обмежені політичні повноваження.
Парламент Греції вчергове не зміг обрати нового президента в третьому турі голосування.
Як пише Bloomberg, кандидат отримав навіть меншу підтримку, ніж у попередні дві спроби.
Спікер парламенту Константінос Тасулас, якого на посаду президента висунув прем’єр-міністр країни Кіріакос Міцотакіс, здобув лише 160 голосів. Для обрання в третьому турі необхідно було набрати щонайменше 180 голосів із 300.
Видання зазначає, що результати голосування в четвер були очікуваними, оскільки багато опозиційних партій мають власних кандидатів і з самого початку процесу дали зрозуміти, що не голосуватимуть за Тассуласа.
У правоцентристській партії “Нова демократія” Міцотакіса є 156 депутатів, і там заявили, що підтримають Тассуласа.
Наступне голосування відбудеться 12 лютого, коли Тассуласа, як очікується, таки оберуть президентом країни, оскільки для цього знадобиться лише проста більшість із 151 законодавця.
Парламент Греції не зміг обрати нового президента в першому турі голосування, який відбувся в суботу, 25 січня.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Kathimerini.
Для того щоб обійняти посаду президента, один із кандидатів має набрати щонайменше 200 голосів.
Друге голосування відбудеться 31 січня, але очікується, що воно також буде безрезультатним.
Спікер парламенту Константінос Тасулас, кандидатуру якого висунув грецький прем’єр Кіріакос Міцотакіс, зміг набрати 160 голосів.
Необхідна більшість голосів після двох турів знизилася до 180, а потім до 151. В останньому турі голосування необхідна проста більшість присутніх.
Друге голосування відбудеться 31 січня, але очікується, що воно також буде безрезультатним.
Необхідна більшість голосів після двох турів знижується до 180, а потім до 151. В останньому турі голосування кандидату необхідно заручитись простою більшістю з присутніх.
Посада президента у Греції – значною мірою церемоніальна роль, яка також передбачає обмежені політичні повноваження.
Україна отримає від Греції 24 ракети RIM-7 Sea Sparrow для використання у системах ППО.
Влада Греції схвалила передачу Україні 24 ракет RIM-7 Sea Sparrow, які були на озброєнні ВМС і ВПС країни протягом останніх 40 років.
Наразі за новими військовими стандартами грецькі військові вважають ці ракети застарілими для потреб оборони.
Передача зенітних ракет є частиною ширшої військової допомоги, яка включає артилерійські снаряди, зброю і боєприпаси.
Що відомо про ракети Sea Sparrow
Sea Sparrow — це зенітні ракети ближньої дії американського виробництва. Україна має у своєму розпорядженні необхідні для них пускові установки. Йдеться про так звані системи FrankenSAM. Відомо, що Україна змогла адаптувати свої ЗРК “Бук-М1” для запуску ракет RIM-7 по повітряних цілях.
Україна була більше зацікавлена в грецьких системах ППО С-300. Однак грецька сторона неодноразово відмовляла, посилаючись на те, що в неї немає надійних варіантів заміни.
Україна підписала безпекову угоду з Грецією всередині жовтня, відповідно до якої, остання братиме участь у навчанні українських пілотів керуванню західними винищувачами.
Крім того, ідеться про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти рф, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків, а також взаємодію в галузях культури, освіти та мистецтва.
Також Греція зобов’язується брати участь у відновленні й реконструкції України, підтримує майбутнє членство в ЄС і НАТО й Формулу миру.
До цього Греція передавала нашій країні боєприпаси, бойові машини піхоти та іншу військову допомогу.
Греція відхилила запит Естонії, Латвії та Литви на відправку своїх винищувачів для участі в місії НАТО з охорони повітряного простору, посилаючись на свої поточні зобов’язання на Балканах.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
Як повідомила грецька газета, країни Балтії звернулися до країни з проханням направити винищувачі F-16 для охорони їхнього повітряного простору.
У відповідь грецька влада заявила, що їхні військово-повітряні сили вже залучені у патрулюванні повітряного простору Албанії, Чорногорії та Північної Македонії, а 2025 року вони планують брати участь в охороні повітряного простору Болгарії.
Як відомо, грецькі F-16 регулярно патрулюють Балканський регіон, а також спільно з Італією забезпечують безпеку неба Болгарії.
Винищувачі союзників охороняють повітряний простір країн Балтії з моменту їхнього приєднання до НАТО 2004 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Про це йдеться на сайті президента України.
Йдеться про те, що Греція надаватиме додаткові ресурси для прискорення підготовки українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16.
Також в угоді є пункти про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти Росії, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків.
Україна та Греція співпрацюватимуть в галузях культури, освіти та мистецтва. Греція також зобов’язалася брати участь у відновленні й реконструкції України та підтримувати Формулу миру, а також майбутнє членство України в ЄС і НАТО.
Грецький прем’єр висловився про об’єднання Кіпру з нагоди 50-ї річниці операції Туреччини на острові.
„Як я сказав президенту (Туреччини – Ред.) Ердогану під час нашої нещодавньої зустрічі у Вашингтоні, немислимо, щоб Кіпр, країна-член ЄС, через п’ятдесят років після трагедії 74-го року, залишався розділеним”, – сказав він.
Міцотакіс додав, що „ми бажаємо і сподіваємося, що обидві громади скористаються новою можливістю, яку їм надали, і сядуть за стіл переговорів, щоб знайти рішення в рамках резолюцій ООН, за непорушної умови, що будь-яка угода буде визнавати один суверенітет, одне громадянство, одну міжнародну правосуб’єктність.
„У цих зусиллях наші кіпрські брати мають підтримку і допомогу Греції”, – зазначив він.
Водночас напередодні турецький президент Реджеп Таїп Ердоган знову заявив, що підтримує рішення про утворення та визнання двох держав на Кіпрі.
У 1974 році на Кіпрі стався переворот прихильників возз’єднання острова з Грецією. У відповідь Туреччина окупувала північну частину Кіпру, де пізніше була проголошена невизнана держава Північний Кіпр (її незалежність визнає тільки Туреччина).
Відтоді відбулися численні перемовини за посередництва ООН щодо возз’єднання Кіпру, але реальних результатів вони не принесли. Північний Кіпр наполягає на об’єднанні з Кіпром на умовах федерації, тоді як кіпрська влада такі плани відкидає, побоюючись зростання турецького впливу.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Греція збирається вивести з експлуатації 32 старих винищувачі F-16 Block-30 та продати їх Сполученим Штатам для подальшої передачі ЗСУ.
Про це повідомляє Al Jazeera.
За даними джерел видання, Афіни планують продати ці літаки назад до США. Там їх модернізують і передадуть Україні.
В обмін комітет Конгресу США дозволив Греції купити до 40 багатоцільових літаків п’ятого покоління F-35. Країна також планує модернізувати 82 одиниці F-16 до Block-70 та закупити у Франції 24 винищувачі Dassault Rafale четвертого покоління.
Один із представників ВПС Греції зазначив, що продаж 32 F-16 створить велику прогалину у військово-повітряних силах країни. За його словами, має бути кворум із приблизно 200 літаків, чого неможливо домогтися з сучаснішими і дорожчими винищувачами.
F-16 для України
Офіційно передати Збройним силам України американські винищувачі оголошували Бельгія, Данія, Норвегія та Нідерланди. У низці країн вже тривають навчання українських пілотів та обслуговуючого персоналу.
Офіційний Київ зазначив, що країна потребує щонайменше 128 винищувачів F-16 для протистояння росії.
Торік таких дозволів не було взагалі, і доводилося або наймати іноземних перевізників, щоб довезти пасажирів до місця призначення в Греції, або пересаджувати пасажирів на автобуси інших перевізників.
Україна отримає від Греції 100 дозволів на нерегулярні автобусні перевезення пасажирів. По це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
„Домовились про дозволи на нерегулярні перевезення з Грецією. Наразі йдеться про 100 дозволів на цей вид пасажирських перевезень. Два тижні тому ми зустрілися з грецькими колегами на Міжнародному транспортному форумі в Лейпцигу. І от уже зараз дозволи везуть в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що українські перевізники зможуть отримати їх на пунктах видачі дозволів (ПВД) Укртрансбезпеки наступного тижня.
Деркач додав, що торік таких дозволів не було взагалі, і доводилося або наймати іноземних перевізників, щоб довезти пасажирів до місця призначення в Греції, або пересаджувати пасажирів на автобуси інших перевізників, зокрема, в Болгарії.
„Тепер у наших перевізників з’явиться можливість виконувати прямі нерегулярні рейси на замовлення”, – сказав Деркач і додав, що робота над збільшенням кількості дозволів триватиме.
Чиновник зазначив, що в України достатньо регулярних маршрутів із Грецією, тому пасажири можуть без проблем придбати квиток і дістатися до місця призначення, а туроператори – планувати свою роботу.
Прем’єри Греції Кіріакос Міцотакіс та Польщі Дональд Туск звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням очолити ініціативу зі створення спільного щита протиповітряної оборони Євросоюзу.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело, яке ознайомилося з відповідним листом очільників урядів обох країн. За словами джерела, Міцотакіс і Туск попросили обговорити це питання на наступному саміті ЄС наприкінці червня, а сам лист про це надіслали фон дер Ляєн у четвер.
Прем’єри пропонують створити комплексну систему ППО, яка була б здатна захистити спільний повітряний простір ЄС від таких загроз, як літаки, ракети й дрони, йдеться в листі, на яке посилається агентство.
Як додають Міцотакіс і Туск, зазначає Bloomberg, розробка й фінансування великого об’єднаного європейського оборонного проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал про те, що Європа об’єднана та рішуче налаштована діяти в інтересах самооборони.
Згідно з публікацією, прем’єри вказують, що європейський щит ППО також матиме значний мультиплікативний ефект, адже сприятиме модернізації європейської оборонної та безпекової галузі, а також значно вищому рівню співпраці та спільних проєктів.
Міцотакіс підняв ідею конкретної європейської оборонної ініціативи під час зустрічі з Туском у Польщі у квітні, повідомив агентству речник грецького уряду, який також підтвердив зміст листа.
Фон дер Ляєн підтвердила цю пропозицію від прем’єрів обох країн у X (Twitter), коли знову закликала до створення спільних оборонних проєктів.
«Нам потрібно менше фрагментації та спільні проєкти. Наприклад, щит протиповітряної оборони, запропонований прем’єрами Міцотакісом та Туском», – наголосила вона.
Нещодавно Туск заочно посперечався з польським президентом Анджеєм Дудою щодо загальноєвропейської системи протиракетної оборони «Небесний щит».
Дуда назвав ініціативу «німецьким бізнес-проєктом», на що Туск відповів, що для нього не має значення, «хто який бізнес має в питаннях озброєння чи оборони», важливо, щоб Польща була в більшій безпеці.
«Небесний щит» (ESSI) – це німецька ініціатива з наземної протиповітряної оборони (BODLUV) в Європі. Ініціатива була започаткована в серпні 2022 року і ґрунтується на необхідності посилення протиповітряної оборони в Європі і кращого об’єднання зусиль. Декларацію про приєднання до Меморандуму про взаєморозуміння вже підписали одинадцять країн.
Метою ESSI є краща координація і, за необхідності, об’єднання проєктів із закупівель протиповітряної оборони в Європі задля використання ефекту масштабу при закупівлі систем і поліпшення оперативної сумісності між країнами-партнерами. Це також уможливить співпрацю в галузі тренувань, технічного обслуговування систем і логістики. Участь Швейцарії в ESSI в першу чергу зосереджена на покращенні координації закупівельних проєктів BODLUV, навчанні та логістичних аспектах.