Апеляційний суд задовольнив прохання уряду Гонконгу заборонити пісню «Слава Гонконгу», тим самим скасувавши своє попереднє рішення.
Пісня раніше вважалася визначальним елементом під час проведення антиурядових протестів 2019 року. Пізніше на міжнародних спортивних змаганнях цю пісню, як гімн Спеціального адміністративного району, іноді помилково вмикали замість гімну Китаю.
Критики кажуть, що сам факт заборони на трансляцію та розповсюдження пісні ще більше зменшує свободу слова. Вони також попередили – така заборона може призвести до того, що місто покинуть технологічні компанії.
Протестувальники ж сприймали цю пісню як національний гімн. У 2020 році її заборонили в школах – це відбулося після того, як Китай ухвалив закон про національну безпеку. Відповідно до нього, особам, яких притягують до кримінальної відповідальності за підозрою в підривній діяльності, тероризмі та змові з іноземними силами, загрожує довічне ув’язнення.
У Гонконзі рівень участі у місцевих виборах був рекордно низьким – 27,5 відсотків, ймовірно, через поглинання Китаєм, повідомляє Bloomberg.
На нещодавніх місцевих виборах у Гонконгу явка впала до рекордного мінімуму за сотанні тридцять років, ймовірно, тому, що після захоплення Китаєм реальні альтернативи фактично зникли. Голова виборчої комісії Девід Лок повідомив, що у виборах взяли участь лише 27,5 відсотка з 4,3 мільйона виборців. Це найнижча явка з часів голосування, проведеного у 1994 році, ще за часів правління губернатора британської колонії Кріса Паттена.
Така низька явка свідчить про значний зсув у порівнянні з попередніми виборами 2019 року, на яких була рекордна явка в 71 відсоток, яка призвела до переконливої перемоги продемократичних кандидатів.
Але і тоді місцеві не довго раділи разультатам: Комуністична партія Китаю на чолі з президентом Сі Цзіньпіном запровадила закон про національну безпеку Гонконгу, в результаті чого кілька людей були ув’язнені. Закон також фактично унеможливив участь продемократичних кандидатів у виборах.
Джон Бернс, професор кафедри політики та державного управління Університету Гонконгу, зазначив, якби влада дозволила балотуватися деяким пандемократичним або поміркованим кандидатам, явка, ймовірно, була б вищою.
Більшість цьогорічних кандидатів були політиками, лояльними до Китаю. Для висунення була потрібна підтримка призначених урядом комітетів, укомплектованих лояльними до Пекіну. Ло Кінхей, голова Демократичної партії Гонконгу, відмовився коментувати поточні вибори після того, як його партія не отримала схвалення комітету.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
Китайський парламент у вівторок прийняв закон про національну безпеку Гонконгу. Проти ухвалення цього документа протестував ряд великих держав, адже, на думку експертів, він фактично припинить автономію міської держави на користь Китаю.
Відповідно до прийнятого закону, КНР може направляти своїх суддів до судів Гонконгу, китайські органи із захисту національної безпеки можуть відкривати свої представництва в місті або втручатися в його внутрішні справи, а також в обхід місцевого уряду карати громадян за дії, які в Пекіні розцінюють як такі, що загрожують національній безпеці. Закон має набути чинності з 1 липня. Ця дата стане символічною, адже саме цього дня відзначається 23-тя річниця повернення Гонконгу до складу Китаю.
Ситуація також викликає занепокоєння, оскільки під час передачі 1997 року колишньої британської колонії КНР було закріплено принцип «одна країна – дві системи», якого китайці повинні дотримуватися протягом 50 років, тобто визнавати автономію міста-держави. Китай захищається тим, що закон торкається тільки незначної частини правопорушень і був прийнятий лише через сепаратистські дії, підривну діяльність, іноземні втручання та тероризм.
Тож тепер КНР може заарештувати будь-якого громадянина в Гонконзі, якщо вважатиме, що він вчинив якусь із зазначених вище дій.
Законопроєкт до його прийняття бачили лише декілька гонконгівських депутатів. Згідно з новим законом, «елементи», які, на думку Китаю, є сепаратистськими або закликають до бунту, можуть бути засуджені до довічного позбавлення волі, а закони Гонконгу, що суперечать йому, скасовуються.
Через подібні дії відносини з Китаєм кількох великих держав, а найбільше США, стають дедалі напруженіші. Міністр закордонних справ Сполучених Штатів Майк Помпео нещодавно закликав КНР закрити уйгурські концтабори та припинити торгівлю зброєю з Гонконгом. Крім того, були скасовані всі спеціальні економічні й торговельні переваги з Гонконгом. Та на цьому історія не скінчилася, адже Помпео оголосив, що запровадить візові обмеження для китайських політиків і чиновників, які брали участь у поступовому зменшенні незалежності Гонконгу.
Китай відповів на це аналогічно, встановивши візові обмеження для американських чиновників, які «демонструють зухвале ставлення» до певних місцевих питань.
