США відновлюють діяльність на колишній військово-морській базі Рузвельт-Роудс у Пуерто-Рико, яка була закрита понад 20 років тому, пише Reuters.
Відомо, що будівельні роботи на об’єкті тривали 17 вересня — на фото видно, як бригади розчищали територію та відновлювали дороги, що ведуть до злітно-посадкової смуги.
База Рузвельт-Роудс, закрита у 2004 році, колись була однією з найбільших у світі військово-морських баз США. За словами американських чиновників, її стратегічне розташування у Карибському басейні дозволяє ефективно зберігати та переміщати військову техніку.
Окрім відновлення бази, США також споруджують нові об’єкти на цивільних аеропортах у Пуерто-Рико та на острові Санта-Крус (Американські Віргінські острови), що знаходяться приблизно за 800 км від Венесуели.
Три військові чиновники США та кілька морських експертів, опитаних агентством, вважають, що ці роботи можуть свідчити про підготовку до потенційних військових операцій у Венесуелі. Президент країни Ніколас Мадуро неодноразово звинувачував Вашингтон у спробах усунути його від влади.
Нинішнє нарощування військової присутності США у регіоні стало найбільшим з 1994 року, коли Сполучені Штати направили понад 20 тисяч військовослужбовців до Гаїті для участі в операції „Підтримка демократії”.
Президент США пригрозив Афганістану тяжкими наслідками, якщо контроль над базою не буде повернуто Сполученим Штатам. У соціальних мережах він наголосив, що „дуже погані речі” можуть трапитися, якщо база, побудована американцями, не повернеться під їхнє управління.
„Якщо Афганістан не поверне авіабазу Баграм тим, хто її збудував – Сполученим Штатам Америки, трапляться ДУЖЕ ПОГАНІ РЕЧІ!!!, – написав президент США Дональд Трамп.
Як наголошував глава Білого дому, це місце розташоване «всього за годину їзди від місця, де Китай виробляє ядерну зброю». Окрім цього, Трамп скаржився, що цю авіабазу США «віддали задарма».
У середу парламент Данії схвалив законопроєкт, що дозволяє розміщення американських військових баз на данській території.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє AP.
Цей крок зроблено на тлі прагнення президента Дональда Трампа взяти під контроль напівавтономну територію королівства Гренландію.
Критики заявляють, що це голосування передає суверенітет Данії США. Законодавство розширює попередню військову угоду, укладену в 2023 році з адміністрацією Байдена, за якою американські війська мали широкий доступ до данських авіабаз у Скандинавській країні.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен у відповіді на запитання законодавців написав, що Данія зможе розірвати угоду, якщо США спробують анексувати всю Гренландію або її частину.
За законопроєкт проголосували 94 депутати, 11 виступили проти. Законопроєкт тепер направлений на підпис королю Данії Фредеріку X.
На базі зможуть одночасно перебувати до 300 військових РФ, а також не більше чотирьох кораблів.
Росія та Судан досягли взаєморозуміння щодо будівництва російської військово-морської бази в країні. Про це повідомив в.о. глави МЗС Судану Алі Юсеф Шариф, передають росЗМІ в середу, 12 лютого.
„Ми з цього питання досягли взаєморозуміння, тому питання досить просте. Мені нема чого додати, ми погодилися, домовилися про все”, – сказав Шариф після переговорів у Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Відомо, що Німеччина зобов’язалася розмістити війська в члені НАТО та Європейського Союзу, що межує з росією минулого року.
База буде розташована в Руднінкаї, що недалеко від Вільнюса та всього за 20 км від Білорусі. Побудувати її планують до 2027 року, там зможуть розмістити до 4000 військовослужбовців. Тоді як ще близько тисячі німецьких бійців та цивільних підрядників буде розміщено на інших об’єктах у Литві.
База включатиме 120 будівель, вертолітні майданчики, полігони, плацдарми, понад 10 км внутрішніх доріг. Згідно з контрактом, ця інфраструктура буде створена та передана у користування німецькій бригаді протягом трьох років.
На південному узбережжі Кіпру планують будівництво великої військово-морської бази. Про це заявив міністр оборони Кіпру Василіс Пальмас, – повідомляє AP.
За його словами, геополітична роль Кіпру як найближчого до Близького Сходу члена Євросоюзу, вимагає розбудови інфраструктури, здатної підтримати політику, спрямовану на цей регіон.
Пальмас зазначив, що база покликана приймати великі кораблі з країн ЄС та інших держав для виконання різноманітних місій, зокрема доставку гуманітарної допомоги на Близький Схід.
Він додав, що будівництво бази „зробить рішучий внесок” у реалізацію політики в цьому регіоні.
Міністр уточнив, що Греція надає технічні ноу-хау для проєкту, в той час як фактичне будівництво керуватиметься висновками експертного дослідження, яке мають завершити в найближчі кілька днів.
База буде побудована на існуючому військово-морському об’єкті приблизно за 25 кілометрів на схід від прибережного міста Лімасол.
Despite initial acceptance of our offer to assist in rescue efforts, #Turkiye has “kindly declined” #Cyprus 🇨🇾 offer to deploy a Search & Rescue team on the ground.
Proud & grateful for our Civil Protection Rescuers, always ready to save lives everywhere🙏
Парламент Фінляндії 1 липня одностайно схвалив Угоду про оборонну співпрацю (DCA) зі Сполученими Штатами.
Про це пише видання Yle.
Відповідно до угоди, Фінляндія відкриє 15 своїх військових об’єктів для використання військовими США.
Також вона дозволяє розміщувати у Фінляндії американських військовослужбовців, озброєння, боєприпаси та військове обладнання.
Крім того, угода передбачає створення певних військових зон, які включатимуть об’єкти, доступ до яких матиме лише американський персонал.
Угоду DCA було підписано у грудні торік, але вона потребувала затвердження парламентом. Депутатка Анна Контула (Союз лівих сил) виступала за відхилення угоди, але її пропозиція не здобула підтримки.
Конституційний комітет підрахував, що угода має бути схвалена двома третинами депутатів. У комітеті вважають, угода не суперечить конституції країни.
Документ про оборонне співробітництво створює основу для постійної присутності американських військових у Фінляндії. Таким чином у країні сподіваються, що співпраця зі Сполученими Штатами поліпшить безпеку.
Аналогічну угоду США мають із понад 20 країнами.
Нагадаємо, Фінляндія 4 квітня 2023 офіційно стала 31 членом НАТО. Уряд країни зазначив, що таке рішення ухвалили з міркувань безпеки, оскільки країна має досить протяжний кордон із росією – понад 1300 кілометрів.
Одним з пріоритетів в діяльності Міноборони є розбудова і розвиток військової інфраструктури. На цьому8 лютого під час прямого ефіру в студії телеканалу «Україна 24» наголосив Міністр оборони України Андрій Загороднюк.
— Плануємо найближчим часом побудувати два якісно нові інфраструктурні об’єкти — військові бази у Маріуполі та Сєверодонецьку, які будуть облаштовані за стандартами НАТО, — повідомив Міністр.
Також очільник оборонного відомства розповів про перспективи зведення мобільних містечок для військовослужбовців ЗС України.
— Ще одним цікавим і новітнім проєктом, який ми невдовзі презентуємо широкому загалу, є польовий табір з вагончиків. Цей об’єкт призначений як для служби, так і для проживання наших воїнів. Там є місця для відпочинку, прийому їжі, у ньому передбачено душові кабіни, санвузли, тобто усе необхідне для комфортного проживання військовослужбовців, — наголосив Андрій Загороднюк, додавши, що табір також відповідатиме стандартам НАТО.
За його словами, подібні об’єкти є доволі привабливими для українського військового відомства, адже містять цілу низку переваг, як то: швидкість будівництва, мобільність тощо.
— У разі необхідності ми зможемо швидко доставити і зібрати їх там, де нам потрібно, — підкреслив Міністр. — Наприклад, в таких модульних містечках на другій лінії зможуть комфортно проживати і виконувати завдання наші танкісти.
#NATO continues to provide strong political & practical support to ??. Allies welcomed the progress being made in the reform process & encouraged ?? to continue along this path, - said NATO SG at the press-conference, closing the #DefMinpic.twitter.com/jgiUwaA9Dv
"Стара пісня про нове" - так можна назвати слова Посла Угорщини про ?? закони. Українське законодавство ніхто не змінюватиме на вимогу іноземної країни! Трактуємо такі закиди як відхід від конструктивного треку, над яким працюють міністри @DmytroKuleba і #Szijjartohttps://t.co/T3HoNqZeAY
Радий чути від @jensstoltenberg, що двері @NATO для #України відчинені. Дякую, що ви особисто й члени Альянсу підтримують нас у бажанні досягти членства у #НАТО. Наша найближча мета – ПДЧ. Ми серйозно ставимося до реформ, оскільки це насамперед зміцнення нашого оборонного сектору pic.twitter.com/mlQ8hm51Mm
Le min. Garneau a réaffirmé le rôle de l’OTAN dans l’ordre international fondé sur des règles, souligné les inquiétudes du ?? à l’égard de la Russie et du Bélarus, réitéré son soutien à l’Ukraine et s’est engagé à travailler avec les Alliés sur l’engagement civil en Afghanistan.
Met PM @NicolaeCiuca & thanked him for #Romania’s important contributions to our security at this critical time. We addressed #Russia’s absurd allegations that #Ukraine is preparing a dirty bomb. Russia must not use false pretexts to further escalate its illegal war in Ukraine. pic.twitter.com/qLHvhkkFDg
Millî Savunma Bakanı Hulusi Akar, ülkemize resmî bir ziyaret gerçekleştiren Finlandiya Savunma Bakanı Antti Kaikkonen ile heyetler arası görüşmelere başkanlık etti. Görüşme sonrası her iki Bakan ortak basın toplantısı düzenledi.https://t.co/C12kox8xB8#MSB#HulusiAkarpic.twitter.com/sFdWienDOB
Excellent discussion with NATO Secretary General @jensstoltenberg I expressed my gratitude to him for coordinating the Alliance's assistance to Ukraine. On the eve of the Vilnius summit, a number of concrete projects were discussed.
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
