Британія, ймовірно, відмовиться від планів відправити тисячі військових в Україну. Однак бійці Збройних сил України не лишаться без допомоги.
Про це повідомляє The Times.
За даними видання, Британія, ймовірно, відмовиться від планів відправити тисячі військових в Україну через високі ризики, пов’язані з такою операцією, особливо на фоні можливості розширення конфлікту у випадку зриву перемир’я України з росією.
За даними анонімних джерел видання, Британія та Європа більше не матимуть наземних сил, які охоронятимуть ключові міста, порти та атомні електростанції для забезпечення миру.
Як повідомляється, Захід змінюючи підхід до військової допомоги Україні, намагається призвести до того, що Москва перемістить свої червоні лінії для досягнення мирної угоди.
Натомість, як пише The Times, увага у зобов’язаннях щодо безпеки України буде зосереджена на відновленні та переозброєнні української армії, із захистом з повітря та моря.
Британія і Франція можуть відправити військових інструкторів на захід України як форму підтримки. Хоча ці інструктори не будуть розташовані поблизу передової чи діяти як стримувальна сила, їх основна увага зосередиться на відновленні й переозброєнні української армії.
Видання зазначає, що дані інструктори будуть забезпечені авіацією, яка захищатиме повітряний простір України та забезпечуватиме повітряне прикриття західних військ на землі.
Відповідно до найімовірніших планів, які розглядаються, Туреччина відіграватиме свою роль в морі.
Італійська прем’єрка Джорджа Мелоні сумнівається в доцільності ідеї відправки європейських військ в Україну для миротворчої місії.
Про це повідомили джерела AFP.
За даними агентства, про це Мелоні сказала після того, як вона приєдналася до інших європейських лідерів на екстреному саміті у Парижі напередодні.
Джерело агентства вказало, що, за словами італійської прем’єрки, відправка військ – „найскладніший і найменш ефективний” спосіб забезпечити мир в Україні.
Мелоні також наголосила на важливості залучення Сполучених Штатів до будь-яких дискусій щодо України та європейської безпеки.
Група європейських країн таємно працює над планом відправки своїх військових в Україну, щоб допомогти забезпечити будь-яку майбутню мирну угоду з росією.
Видання AP дізналося, що керують розробкою плану Велика Британія і Франція, але інших подробиць немає. „Країни, які беруть участь у роботі, не хочуть розкривати карти і давати російському диктатору Путіну перевагу, якщо він погодиться на переговори про закінчення війни”, – написало видання.
„Я не вдаватимуся до подробиць конкретних можливостей, але я згоден, що якщо буде мир, то мають бути якісь гарантії безпеки для України, і Велика Британія зіграє в цьому свою роль”, – обережно заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Видання зазначило, що питання відправки своїх військ в Україну європейці почали вивчати близько року тому, але тепер обговорення прискорилися через побоювання, що президент США Дональд Трамп може обійти їх, а можливо, й Україну, щоб домовитися з Путіним.
Також зазначили, що наприкінці минулого року група європейських лідерів зустрілася із Зеленським у резиденції генсекретаря НАТО Марка Рютте в Брюсселі. Вони приїхали з Великої Британії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів і Польщі. Також були присутні високопосадовці Євросоюзу.
Україна вже обговорює питання відправки миротворців з партнерами. Водночас Київ не розглядатиме жодних гарантій безпеки без Сполучених Штатів Америки (США).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на президента Володимира Зеленського під час брифінгу з прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером.
Відправка миротворців
„Сьогодні ми проговорюємо цю французьку ініціативу щодо розміщення військового контингенту. Говорили про це з Макроном (Еммануель Макрон, президент Франції, – ред.), говорили з Польщею, з нашими Балтійськими партнерами. Обговорюємо і з Британією”, – заявив президент.
Зеленський відзначив, що наразі розкривати будь-які деталі щодо цього питання зарано. Однак, діалог ведеться саме з тими партнерами, які дійсно готові піти на цей крок, оскільки „Good will” малувато”.
У тому ж числі, як пояснив Зеленський, недоречно говорити й про чисельність військового контингенту, оскільки це залежатиме від формату гарантій безпеки, які отримає Україна. Сама ж відправка військ може бути лише сегментом майбутніх гарантій.
Жодних гарантій безпеки без США
„У будь-якому випадку, ми не розглядаємо будь-які гарантії без США. Тому і про деталі зарано говорити. Ми предметної розмови щодо гарантій безпеки з новою адміністрацією США ще не проводили”, – додав він.
Президент пояснив, що діалог з новою адміністрацією Штатів щодо гарантій безпеки лише очікується. Вже після цього можна буде мати уявлення про майбутню конструкцію безпеки країни.
Питання відправки іноземних військ до України
Обговорення відправки миротворців вже тривають. Ініціатором, як й відзначав вище президент, був французький лідер Макрон, але спочатку його пропозиція викликала лише жваву дискусію серед держав, які підтримують Україну. Так чи інакше, були й ті країни, які висловили готовність розглянути таку перспективу.
Міністр закордонних справ Литви заявив про готовність направити військових в Україну на прохання української сторони. Це питання обговорюватиметься з союзниками після офіційного запиту від України.
Якщо Україна попросить про розміщення на своїй території військ деяких західних країн це питання обговорили б союзники і литовський прапор там був би присутній, заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Про це пише LRT.
Ми б обговорили з союзниками і партнерами те, який це має вигляд, і ми обговорили б з Україною, який це має вигляд. Нагадаю, що після Паризького саміту, коли президент Макрон (Еммануель Макрон – BNS), який також запросив президента Литви, говорив про ініціативу розширення своєї військової присутності в Україні в різних формах, Литва не відкидала такої можливості
– заявив глава МЗС Литви.
За його словами, Литва є стороною, що робить внесок у забезпечення безпеки в Україні не тільки дипломатичними, а й іншими засобами.
„Точно так само і тепер потрібно говорити про те, що це було б, як це виглядало б, з огляду на цілком чітку, конкретну позицію, вона також буде спрямована і майбутній адміністрації США – Литва також є стороною, що надає безпеку в регіоні, а не тільки її одержувачем. (…) Ми активно сприяємо забезпеченню безпеки не тільки дипломатичними, а й іншими засобами. Буде таке питання – я не сумніваюся, що литовський прапор там буде присутній”, – наголосив міністр.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Литви заявив про готовність направити військових в Україну на прохання української сторони. Це питання обговорюватиметься з союзниками після офіційного запиту від України.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1736961540
[modified] => 1736959566
)
[title] => Литва не виключає відправку в Україну своїх військових за однієї умови
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=137862&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 137947
[uk] => 137862
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 137863
[image] => Array
(
[id] => 137863
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large.webp
[original_lng] => 121958
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large-768x512.webp
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large-1024x683.webp
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/1736935258-2363-large.webp
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1736952367:2
[_thumbnail_id] => 137863
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 1053
[translation_required_done] => 1
[_oembed_f43164dd974769c00c66bf0b7f2ddc5c] =>
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Британія та Франція не виключають очолення іноземного військового контингенту в Україні. Усе через ризики довкола перемоги Дональда Трампа на виборах президента Сполучених Штатів Америки.
Про це повідомляє Le Monde.
Як повідомляють джерела видання, наразі дискусії щодо відправки західних військ й приватних оборонних компаній в Україну знову активізувались. Деталі дебатів щодо цього питання є засекреченими, але вони активізували після перемоги Трампа у виборах.
Le Monde нагадує, що вперше з відповідною ініціативою виступив президент Франції Еммануель Макрон ще у лютому. Тоді ж це викликало сильну опозицію з боку деяких європейських країн на чолі з Німеччиною. Водночас цей сценарій не був похований.
„За нашою інформацією, він навіть відродився в останні тижні з візитом до Франції прем’єр-міністра Великої Британії Кейра Стармера під час урочистостей 11 листопада”, – додає видання.
Військове джерело розповіло, що між Лондоном та Парижем ведуться переговори про оборонну співпрацю, зокрема, з метою створення твердого ядра союзників в Європі, з акцентом на Україну і європейську безпеку.
У тому ж числі Le Monde нагадує, що минулого тижня голова Міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, в інтерв’ю BBC, закликав західних партнерів „не встановлювати і не висловлювати червоних ліній” у своїй підтримці України. Водночас відповідаючи на питання щодо можливості відправки західних військ до країни, він заявив „Ми не виключаємо жодного варіанту”.
Президент Польщі Анджей Дуда висловив сподівання, що росія не доведе до ситуації, коли польських військових потрібно буде відправляти в Україну.
Про це глава польської держави заявив на спільній пресконференції з президентом Словаччини Петером Пеллегріні.
Дуда наголосив, що росія не повинна виграти в Україні, оскільки це створить величезну загрозу для Європи та всього світу.
Водночас польський президент зазначив, що зараз Польща не повинна направляти своїх солдатів в Україну, оскільки це втягло б країну НАТО у війну.
За словами Дуди, позиція Польщі полягає у тому, щоб відправляти Україні військову допомогу, але не розміщувати там своїх солдатів.
„Ми сподіваємося, що нам ніколи не доведеться посилати наших солдатів в Україну, щоб вони воювали там на захист Республіки Польща чи НАТО. Тому я сподіваюся, що такої потреби не буде, що росія не доведе до такої ситуації. Це наша позиція сьогодні, і ми абсолютно не хочемо брати участь у цій війні, і ми не хочемо, щоби наші солдати брали участь у цій війні”, – додав глава польської держави.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен не виключила можливості відправки іноземних військ в Україну у майбутньому, однак наразі, за її словами, зараз у цьому нема потреби.
Про це вона заявила в інтерв’ю Financial Times.
Валтонен вважає, що французький президент Емманюель Макрон вчинив правильно, коли змусив росію гадати, якими можуть бути межі підтримки України з боку Заходу.
„Зараз не час відправляти війська, і ми навіть не хочемо обговорювати це на цьому етапі. Але в довгостроковій перспективі, звичайно, ми не повинні нічого виключати”, – зазначила міністерка.
Французький президент Емануель Макрон припускав відправку військ в Одесу найближчого року.
Про це повідомляє Le Monde.
За даними видання, 21 лютого цього року Макрон заявив, що через напружену ситуацію в війні росії проти України Франції доведеться відправити військових до України.
„У будь-якому випадку, в найближчому році мені доведеться відправити частину своїх людей в Одесу”, – сказав глава Франції.
Вже 26 лютого Макрон відповів на запитання з приймальні на Єлисейських полях про можливість введення західних військ в Україну.
„Нічого не можна виключати як само собою зрозуміле”, – відповів президент.
The Hellenic Air Force has 24 Mirage 2000-5 MK2s available. Added to anything that France is going to give Ukraine & that would give the Ukrainians the ability to replace their current Soviet era Airforce Su-24s & MiG-29s with much improved capabilities. pic.twitter.com/9X3Izsv9O3
— Furious George 🇺🇦🇬🇷🇺🇸🇨🇦 (@ManiatiGeorge) June 7, 2024
Румунія й надалі всебічно допомагатиме Україні, скільки буде потрібно, але не надсилатиме на її територію своїх військових, повідомив румунський президент Клаус Йоганніс.
У Бухаресті на спільній з президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем пресконференції в лідера Румунії запитали, чи існує вірогідність відправки західних військових в Україну, як нещодавно припустив президент Франції Еммануель Макрон.
«Про відправку в Україну бойових підрозділів як місії НАТО не йдеться, тому що Україна не є членом Альянсу. Двосторонні договори України з тією чи іншою державою стосуються лише сторін певного договору. Румунія не надсилатиме свої війська в Україну», – повідомив Йоганніс.
Подібну позицію з цього приводу висловив і Яков Мілатович, за словами якого в Чорногорії «не йдеться» про відправку військових в Україну. Однак, як і Румунія, Чорногорія з початку нападу росії підтримує Київ у боротьбі з агресором як на двосторонній основі, так і в союзі з іншими країнами.
Президент Чорногорії зазначив, що під час переговорів зі своїм румунським колегою в Бухаресті вони насамперед обговорили питання безпеки, адже обидві країни – члени НАТО однаково зацікавлені в стабільності на території Західних Балкан і Чорноморського регіону.
Яков Мілатович повідомив, що обговорив з Клаусом Йоганнісом питання розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сфері туризму (створення прямого авіасполучення). А відтак подякував Румунії за її послідовну позицію щодо підтримки вступу Чорногорії до ЄС.
Президент Румунії в цьому контексті зазначив, що інтеграція країн Західних Балкан до Європейського Союзу затягнулася, тож необхідно прискорити цей процес і зробити рішучі кроки в інтересах усіх країн Західних Балкан, які прагнуть приєднатися до ЄС. Як і у випадку інтеграції України та Молдови, треба вжити швидких заходів.
За словами Клауса Йоганніса, стати членом ЄС у 2028 році для Чорногорії є досяжною метою.