За 90 місць у законодавчому органі змагаються 467 кандидатів. Виборче законодавство країни вимагає, щоб у кожному окрузі у списку була принаймні одна жінка.
Водночас участь опозиційних сил у кампанії мінімальна.
Вибори відбуваються в умовах посилення тиску на критиків влади та незалежні медіа. Перед голосуванням у країні пройшла хвиля обшуків та допитів опозиціонерів, десятьох з них заарештували за звинуваченнями у “закликах до масових заворушень”.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Виборча рада Нідерландів оголосила остаточні результати дострокових парламентських виборів. Переможцем з найбільшою кількістю голосів стала ліберальна партія D66, яку очолює 38-річний Роб Єттен.
Перевага D66 над найближчим переслідувачем – ультраправою Партією свободи (PVV) правопопуліста Герта Вілдерса – склала 29 668 голосів.
Обидві найбільші партії здобувають по 26 місць. За ними йдуть Народна партія за свободу і демократію (VVD) з 22 місцями, GroenLinks-PvdA з 20 місцями та консервативний Християнсько-демократичний заклик з 18 місцями.
Голова Виборчої ради Вім Куйкен запевнив, що результати є вірогідними, і що не було виявлено ніяких порушень, які б ставили їх під сумнів.
Одначе він підкреслив, що підрахунок голосів є людською роботою, і що тут і там траплялися помилки підрахунку. Але кількість помилок значно зменшилася за останні роки: з понад 14 тисяч у 2021 році до 7766 тепер.
У Чехії подали кримінальну скаргу у зв’язку з виявленими помилками на одній з виборчих дільниць, що схожі на умисні – але не мають ваги для підсумкового результату виборів.
Про це повідомляє IDNES.
Вищий адміністративний суд підтвердив помилки у підрахунку голосів на одній з виборчих дільниць у місті Бланско неподалік Брно: голоси за Піратську партію зарахували популістській ANO Андрея Бабіша, яка стала переможцем виборів. Суд вважає, що – з огляду на масштаби – це не схоже на випадкову помилку, тож буде подана кримінальна скарга.
Зокрема, ретельний перерахунок показав, що Піратська партія має на 20 голосів більше, ніж їй записали, ANO – на 21 менше, STAN – на два більше, “Свобода і пряма демократія” – на один більше.
Втім, виявлена проблема не мала істотного впливу на загальний підсумок виборів.
На парламентських виборах у Нідерландах перемогу здобула ліберальна партія D66, котру очолює 38-річний Роб Єттен. Після підрахунку 99,7% голосів D66 вийшла на перше місце, обійшовши “Партію свободи” (PVV) правопопуліста Герта Вілдерса, яка мала більшість у минулому парламенті. Про це інформує NOS.
У голосуванні взяли участь близько 13 мільйонів виборців. Перемога відкриває Єттену шлях до посади прем’єр-міністра – він має змінити 68-річного перехідного прем’єра Діка Схоофа, котрий очолив уряд після розпаду попередньої коаліції.
Партія D66 виступає за поглиблення європейської інтеграції, розвиток “зеленої” економіки та ліберальні реформи. Аналітики вважають її успіх свідченням втоми суспільства від популізму. Тим часом правопопулістська партія Вілдерса втратила значну частину підтримки, тоді як великі політичні сили країни заздалегідь відкинули можливість створення коаліції з ним.
До парламенту Нідерландів пройшли 27 партій, що робить переговори про формування уряду надзвичайно складними. За оцінками аналітиків, цей процес може тривати кілька місяців.
Потенційними партнерами D66 можуть стати праволіберальна “Народна партія за свободу і демократію” (22 мандати) і християнські демократи (19 мандатів). Але навіть у цьому випадку їм буде потрібна підтримка ще хоча б однієї політичної сили.
Тим часом Єттен може стати наймолодшим прем’єр-міністром Нідерландів в історії та першим відкритим геєм на цій посаді.
“Я неймовірно радий, що ми стали найбільшою партією на цих виборах. Це історичний результат для партії D66. Водночас я відчуваю величезну відповідальність”, – прокоментував результат виборів політик.
Центристська партія D66 здобула перемогу на дострокових парламентських виборах у Нідерландах, що робить її головним претендентом на формування наступного уряду.
За даними підрахунку 98,6% голосів, партія D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном майже потроїла кількість своїх місць у парламенті. Водночас ультраправа «Партія свободи» (PVV) Герта Вілдерса зазнала суттєвих втрат підтримки порівняно з попереднім роком.
Хоча D66 і PVV прогнозовано отримують по 26 місць у 150-місцевій нижній палаті, центристи випереджають суперників на 2300 голосів. Підрахунок ще триває у деяких муніципалітетах, але результат уже називають символічною перемогою над популізмом.
Роб Єттен може стати наймолодшим прем’єр-міністром в історії Нідерландів.
«Ми показали не лише Нідерландам, а й усьому світу, що перемогти популістські та ультраправі рухи можливо. Сьогодні мільйони голландців перегорнули сторінку та попрощалися з політикою негативу», – заявив Єттен.
Попри те, що PVV може отримати таку ж кількість місць, партія не зможе увійти до уряду: усі основні партії країни відхилили можливість коаліції з Вілдерсом. Лідер PVV визнав розчарування втратою місць.
Очікується, що Єттен розпочне складні переговори щодо формування коаліції, до якої увійдуть щонайменше чотири партії, включно з іншими центристськими та лівоцентристськими силами.
Також як відомо, D66 є одним із найбільших союзників України у нідерландській політиці. Партія підтримує повний суверенітет України, посилення європейської оборони та інтеграцію країни до ЄС. Опитування показують, що прихильники D66 демонструють найвищий рівень підтримки українського членства в ЄС серед усіх нідерландських партій.
Сам Роб Єттен займає жорстку позицію щодо росії та неодноразово заявляв, що Європа має «перемогти путіна», а війну він називає прямою загрозою європейській безпеці.
Партія Хав’єра Мілея перемогла на проміжних виборах, що відбулися в неділю, пише Guardian. Хоча остаточні результати ще не відомі, але після підрахунку понад 95% голосів було оголошено, що La Libertad Avanza отримала 40,84%, а перуністська опозиція Fuerza Patria – лише 31,67%.
У неділю аргентинці обрали нових представників до нижньої палати парламенту та третини верхньої палати. Згідно зі статтею, хоча партія Мілея перемогла, вона все одно не отримала більшості в конгресі.
Аналітики були здивовані результатом, оскільки La Libertad Avanza очікувала 30-35% голосів, особливо після серйозної поразки Мілея на вересневих виборах у провінції Буенос-Айрес, коли він програв пероністам 14 процентних пунктів.
За офіційними результатами, його партія La Libertad Avanza отримала в провінції Буенос-Айрес 41,5% голосів, трохи випередивши перуністську коаліцію, яка набрала 40,8%. Провінція довгий час вважалася оплотом перуністів.
Популіст Мілей прийшов до влади в Аргентині в 2023 році, пообіцявши, що за рахунок серйозних жорстких заходів він подолає інфляцію, стабілізує курс песо і налагодить економічну ситуацію. Жорсткі заходи були вжиті, але це призвело до серйозного падіння популярності президента і викриття корупційних справ.
Безсумнівно, велику роль зіграло те, що американський президент Дональд Трамп оголосив про надання країні пакету допомоги у розмірі 40 мільярдів доларів, але поставив його в залежність від перемоги партії аргентинського президента. Трамп сказав: якщо на виборах не переможе партія Мілея, «ми не будемо марнувати час». Потім він додав: «Якщо він переможе, ми залишимося з ним. Якщо він не переможе, ми підемо».
У неділю ввечері аргентинський президент заявив: «Зараз ми зосереджуємося на тому, щоб провести реформи, які потрібні Аргентині для зміцнення зростання та піднесення країни — щоб Аргентина знову стала великою».
Незалежна кандидатка Кетрін Конноллі має шанси перемогти на президентських виборах після того, як її головна суперниця визнала свою поразку.
Про це повідомляють RTE та Irish Times.
Після перших підрахунків із десяти виборчих центрів Конноллі отримує 61,1% голосів. На другому місці з 28,7% підтримки — Хезер Хамфріс із правоцентристської партії «Фіне Гел», яка в минулому обіймала різні посади в уряді.
За ними розташувався офіцер Ірландських сил оборони у відставці та колишній менеджер і гравець у гельський футбол Джим Гевін, за якого віддали голоси 10,1% виборців. Він представляє ще одну правоцентристську партію — «Фіанна Файл». Однак раніше Гевін відмовився від участі у виборах на тлі інформації, що він заборгував колишньому орендарю 3300 євро.
Хамфріс уже визнала поразку й погодилася, що наступною президенткою Ірландії стане Конноллі.
«Я хочу привітати Кетрін із тим, що вона стала наступною президенткою Ірландії. І я можу просто сказати, що Кетрін буде президенткою для всіх нас, і вона буде моєю президенткою, і я справді хочу побажати їй усього найкращого», — заявила вона.
Reuters описує 68-річну Конноллі як досвідчену законодавицю з крайнього лівого крила. У минулому вона працювала клінічною психологинею та адвокаткою. Уперше до парламенту Конноллі обрали у 2016 році.
Політикиня неодноразово критикувала Європейський Союз, зокрема за плани збільшити оборонні витрати. Крім того, до повномасштабного вторгнення росії в Україну вона звинувачувала НАТО в «розпалюванні війни», писало Irish Times.
У лютому 2022 року Конноллі казала, що «ми повинні виступати проти будь-якої можливості війни», а Ірландія «повинна використовувати свій голос як нейтральна країна».
І хоча депутатка засуджувала главу рф володимира путіна як «диктатора, який не поважає демократію», вона стверджувала, що «НАТО відіграло мерзенну роль, просуваючись до кордону та займаючись розпалюванням війни».
Та цього року під час виступу в Дойл Ерен вона закликала продовжувати «виявляти солідарність з народом України». Зокрема, згадала про українських біженців, які прибули до Ірландії, і сказала, що «дуже важливо, щоб ми викривали те, що зробила росія».
Вона також стверджувала, що двом найближчим сусідам Ірландії — Великій Британії та Франції — не можна довіряти, оскільки вони «вкорінені в збройовій промисловості, яка спричиняє кровопролиття у всьому світі», та звинувачувала Ізраїль у геноциді під час війни в Секторі Гази та в Палестині.
До того ж Конноллі критикувала намір уряду скасувати заборону на військові місії за кордоном. За її словами, це поставить під загрозу нейтралітет країни.
А в червні 2018 року Конноллі разом із трьома іншими депутатами здійснила поїздку до Сирії, коли там при владі перебував диктатор Башар аль-Асад. Уже під час президентської кампанії політикиня пояснила, що метою візиту було «встановлення фактів» і що вона «не зустрілася з жодним членом уряду».
Президентську кампанію Конноллі підтримала лівонаціоналістична партія «Шинн Фейн», соціал-демократи, лейбористи, партія «Люди понад прибуток», Партія зелених, 100% Redress та кілька незалежних депутатів.
В Ірландії президент здебільшого є номінальною посадою та рідко використовує повноваження перевіряти конституційність законодавства. Однак президент часто виступає на міжнародних самітах.
Центрист Родріго Пас здобув перемогу у другому турі президентських виборів у Болівії, поклавши край майже 20-річному правлінню лівих сил на тлі найгіршої економічної кризи в країні за останнє покоління.
Згідно з результатами підрахунку голосів, сенатор від Християнсько-демократичної партії Родріго Пас, набрав 54,5% голосів, тоді як його опонент Хорхе Кірога отримав 45,5%. Новий президент вступить на посаду 8 листопада, однак його партія не має більшості в законодавчому органі, що змусить його шукати політичних союзників.
“Ми повинні відкрити Болівію для світу”, – заявив Пас у своїй переможній промові в Ла-Пасі після того, як Кірога визнав поразку.
Перемога 58-річного сенатора знаменує собою історичний злам для південноамериканської країни, якою з 2006 року майже безперервно керував “Рух до соціалізму” (MAS), заснований колишнім президентом Ево Моралесом.
Популярність MAS різко впала на тлі поглиблення економічної кризи, що змусило виборців шукати альтернативи.
Нестабільна економіка домінувала у виборчій кампанії. Різке падіння експорту природного газу, інфляція, що досягла 40-річного максимуму, та гострий дефіцит палива стали ключовими проблемами для громадян.
Поміркована платформа Паса, яка обіцяє зберегти соціальні програми, але водночас сприяти розвитку приватного сектору, знайшла відгук у розчарованих виборців MAS, яких відлякували заклики Кіроги до жорсткої економії. Пас пообіцяв “побудувати економіку для народу”, в якій “держава більше не буде центральною віссю”.
Обидва кандидати обіцяли зміцнити відносини з Вашингтоном, які залишалися напруженими протягом десятиліть антиамериканського курсу MAS. Держсекретар США Марко Рубіо назвав ці вибори “можливістю для перетворень”. Пас вже оприлюднив плани щодо угоди про економічне співробітництво зі США на суму 1,5 мільярда доларів для забезпечення постачання палива.
Нова адміністрація зіткнеться з негайними викликами. Пас повідомив, що вже працює над угодами з постачальниками про відстрочку платежів, аби забезпечити поставки дизеля та бензину після вступу на посаду. Він також має намір поступово скасувати універсальні субсидії на паливо, замінивши їх цільовою підтримкою для вразливих груп.
“Ринок має скоригувати ціни, але держава допомагатиме тим, хто справді цього потребує”, – сказав він.
Профспілка Central Obrera Boliviana вже попередила, що виступить проти будь-яких кроків, які поставлять під загрозу соціальні досягнення епохи MAS.
Цікаво, що кампанію Паса значно підсилив його кандидат у віцепрезиденти Едман Лара – колишній поліцейський, який став зіркою TikTok завдяки вірусним відео з викриттям корупції. Його популістська привабливість допомогла Пазу залучити голоси молоді та робітничого класу. Проте, не всі виборці вірять у зміни.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний розкритикував ЗМІ за поширення інформації про те, що він нібито формує команду для виборів, запрошуючи туди військових.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram Залужного.
Сьогодні українські медіа поширили публікацію французького видання Intelligence Online, у якій йдеться, що від Залужного нібито зверталися до декількох топових військових з пропозицією підтримати у разі балотування на пост президента України та увійти до списку його потенційної партії.
Сам Залужний розкритикував українські ЗМІ, які “вмить розносять фейки у воюючій країні”.
“Я не визнаю жодних ідей проведення виборів під час війни. Кожний, хто отримує пропозицію від начебто мого прізвища долучитися до будь-яких процесів через будь-яку організацію, має повідомити про це правоохоронні органи. Я не створюю ні штабів, ні партій і принципово не маю жодних звʼязків з будь-якою політичною силою”, – наголосив він.
Ексголовком ЗСУ і нинішній посол Британії додав, що допоки у нього “є можливість служити державі” – він буде це робити.
Залужний зазначив, що його позиція незмінна: поки триває війна, вибори в Україні до її державних органів неможливі.
“Ворог, не здобувши перемогу на фронті, як і 100 років тому, використовує вже сучасні можливості, такі як анонімні джерела, боти та медіа, розпорошує наше суспільство і готує нас до виборів, але в державну думу країни, що нас вбиває. І до речі – їх оголосять востаннє саме анонімні джерела. Потім – це буде правда”, – додав він.
Таким чином буде відтерміновано проведення нових місцевих виборів до завершення воєнного стану.
“Простіше – місцевих виборів у жовтні 2025 році не буде”, – зазначив він.
Рішення підтримали 308 нардепів.
Ключові положення постанови
Визнано неможливість проведення місцевих виборів під час дії воєнного стану, оскільки не можна гарантувати дотримання демократичних стандартів та безпеки учасників процесу.
Відповідальність за неможливість виборів покладається на державу-агресора – Російську Федерацію.
Підтверджено повноваження чинних місцевих рад і голів, обраних на законних виборах, — вони залишаються на посадах до проведення нових виборів після війни.
Наголошено на принципі безперервності влади – стабільна робота місцевого самоврядування необхідна для забезпечення порядку, оборони й життєдіяльності громад.
Після завершення війни рішення про нові місцеві вибори буде ухвалене згідно з Конституцією, Виборчим кодексом і законами України.
Заклик до міжнародної спільноти – підтримати безперервність місцевої влади в Україні під час агресії РФ.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
