Кабінет міністрів України схвалив розроблений Міністерством оборони план реалізації Стратегії морської безпеки України.
Про це повідомив голова оборонного відомства Рустем Умєров у Facebook
Він заявив, що це важливий крок для посилення морської безпеки України.
Документ має на меті забезпечити виконання завдань та цілей, визначених Стратегією, яка була схвалена Радою національної безпеки і оборони та введена в дію указом президента.
Основними завданнями плану є:
посилення спроможності сектору безпеки і оборони України, ВМС ЗСУ та Морської охорони ДПСУ для протидії агресії та реагування на інші загрози морській безпеці
деокупація тимчасово окупованих територій узбережжя, внутрішніх вод і континентального шельфу України
отримання компенсацій за втрати, завдані агресором, і відновлення морської та річкової інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни.
Уряд Німеччини в середу схвалив законопроєкт, який дозволить армії оцінювати готовність громадян, яким виповнилося 18 років, служити в Бундесвері.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Відповідно до пропозиції, всі чоловіки, яким виповнюється 18 років – а це приблизно 300 тисяч наступного року – повинні будуть заповнити цифрове опитування про свою зацікавленість у службі в армії.
Молоді жінки також отримають опитування, але не будуть зобов’язані на нього відповідати.
Тоді Бундесвер перебере відповіді, зробить відбір і запросить на збори. При цьому буде діяти принцип добровільності.
Війна в Україні викликала в Німеччині дебати про те, чи варто знову запроваджувати призов до армії, який було скасовано у 2011 році.
Наразі в Німеччині налічується 180 тисяч солдатів. Але цю кількість хочуть збільшити до 203 тисяч до 2031 року.
Також у Німеччині є 60 тисяч резервістів, і мета полягає в тому, щоб в кінцевому підсумку мати ще 200 тисяч резервістів, що дозволить Німеччині швидко розширити свої війська до приблизно 460 тисяч у разі війни.
Скасувавши строкову службу, Німеччина припинила реєстрацію 18-річних для проходження військової служби, залишивши країну без надійної бази даних про тих, кого можна було б призвати до армії.
Кабмін під час засідання також звільнив Горовця Євгенія Миколайовича з посади першого заступника Міністра юстиції України.
Кабмін звільнив заступника голови Міністерства оборони України Юрія Джигира, що обіймав цю посаду понад рік. Про це повідомляє представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук на своєму Telegram-каналі.
За його словами, під час засідання уряду було звільнено:
Горовця Євгенія Миколайовича з посади першого заступника Міністра юстиції України;
Джигира Юрія Анатолійовича з посади заступника Міністра оборони України;
Трофименка Володимира Михайловича з посади заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Кабінет міністрів на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони і президента затвердив план протидії корупційним і іншим правопорушенням серед медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Три наступні місяці спеціально створена група перевірятиме рішення, які ухвалювали МСЕК. А наступного місяця МОЗ і Мінцифри представлять рішення щодо цифровізації проходження всі етапів комісії, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Пенсійний фонд разом з ДБР, Нацполіцією та СБУ проведуть „швидкий аудит” всіх пенсійних виплат по інвалідності прокурорам та іншим посадовцям державних органів. МОЗ та Мінсоцполітики мають невідкладно винести на Уряд законопроєкти щодо комплексної реформи МСЕК.
„У цьому плані дуже чітко прописані строки і відповідальні за його виконання. Це питання має бути серед пріоритетних для всіх міністерств та особисто міністрів. За результатами виконання рішень Президента та РНБО будуть відповідні висновки”, – сказав Шмигаль.
У Франції 21 вересня сформували новий уряд країни. Зокрема на посаді очільника Міноборони залишився Себастьян Лекорню, главою зовнішньополітичного відомства призначили Жана-Ноеля Барро.
Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на заяву керівника Офісу президента Франції Алексіса Колера.
За його словами, Антуан Арман обійме посаду міністра фінансів, Жан-Ноель Барро стане міністром закордонних справ, Себастьян Лекорню залишиться на посаді глави оборонного відомства країни. Посаду голови МВС Франції обійняв Брюно Ретайо, а міністром юстиції призначено Дідьє Міго.
Перше засідання нового складу уряду має відбутися вже у понеділок, 23 вересня.
Президент Франції Емманюель Макрон 5 вересня після найдовшої відставки уряду призначив нового прем’єр-міністра. Ним став 73-річний дипломат, ексголова МЗС Франції, правоцентрист Мішель Барньє. Він свого часу був учасником переговорів від Європейського Союзу щодо Brexit.
Прем’єр почав формувати уряд наступного дня після вступу на посаду.
Лідери „Національного об’єднання” Марін Ле Пен і Джордан Барделла вже прокоментували призначення Барньє: вони не приєднуватимуться до його уряду, але почекають і подивляться на його політику, перш ніж ухвалити рішення про вотум довіри.
Деякі члени словацького уряду заявляють, що багато протестувальників висловлюють свої погляди в неприйнятному стилі, тож керівництво країни розглядає пакет законів, які регулюватимуть поведінку демонстрантів.
Уряд Роберта Фіцо незадоволений скандуванням гасел невдоволеними громадянами на демонстраціях у Словаччині й працює над другим пакетом пропозицій під назвою «lex замах», спрямований на врегулювання поведінки демонстрантів, повідомляє інформаційний портал Új Szó з посиланням на Denník N.
Тібор Гашпар, ексначальник національної поліції, а нині депутат «Смер», навів гасло «Фіцо – за ґрати» як приклад неприпустимого стилю, у якому багато людей подають свої думки.
На нещодавній демонстрації натовп висловив невдоволення щодо звільнення колишнього спеціального прокурора Душана Ковачика.
Як ми вже повідомляли раніше, Роберт Фіцо був поранений у середині травня після позачергового засідання уряду Словаччини в місті Гандлова. Прем’єр-міністр вижив завдяки швидкому медичному втручанню, але зазнав незворотних ушкоджень опорно-рухового апарату. Уперше після замаху Фіцо відвідав засідання уряду лише на початку липня, прийшовши за допомогою палиці.
Влада кваліфікувала напад на прем’єра як терористичний акт. Юраю Цинтулі, який здійснив замах, загрожує від 20 до 25 років ув’язнення або довічний термін.
