Литва офіційно повідомила Раді Європи про намір приєднатися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це оголосили в МЗС Литви.
У заяві йдеться, що 26 листопада Литва сповістила Раду Європи про свій намір приєднатися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України – ставши першою країною після України, яка це зробила.
“Це рішення відображає нашу непохитну підтримку України, відданість Статуту ООН і тверде переконання, що справедливість вимагає відповідальності… Закликаємо інші країни також приєднуватись”, – зазначили у Міністерстві закордонних справ Литви.
Також в МЗС Литви наголосили, що будь-які поступки Росії щодо кордонів України у рамках потенційної мирної угоди є загрозою і для Литви.
Естонія раніше ухвалила рішення про приєднання до керівного комітету Спецтрибуналу щодо агресії РФ.
Естонія приєднується до керівного комітету Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Про це оголосив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, пише „Європейська правда”.
„Сьогодні уряд Естонії ухвалив проєкт про приєднання Естонії до керівного комітету Спецтрибуналу Ради Європи щодо злочину агресії проти України. Це важливий крок до того, щоб трибунал почав роботу”, – повідомив міністр.
Він закликав до якнайшвидшого запуску трибуналу, щоб Росія не уникла відповідальності за злочини.
Вже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою, зазначив президент.
Президент Володимир Зеленський підписав документи для ратифікації угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 1 липня.
„Щойно підписав документи для ратифікації угоди про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу”, – зазначив глава держави.
Зеленський підкреслив, що доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб з боку нашої країни все було забезпечено для повної реалізації угоди про створення трибуналу.
„Очікую і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції”, – додав президент.
За його словами, вже цього року в РФ мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес притягнення винних до відповідальності.
„Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя”, – резюмував Зеленсьий.
ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що юридичне започаткування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України відкриває шлях до реального покарання російського керівництва. Він подякував ПАРЄ, котра першою підтримала ініціативу. Про це глава держави повідомив у Телеграм.
„ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. І ми це дуже цінуємо”, – наголосив президент.
Він пояснив, що трибунал, юридично започаткований 25 червня, дає змогу реально притягнути до відповідальності керівництво російського режиму, який учиняв злочини проти України та українців.
„Будемо працювати над встановленням справедливості для всіх постраждалих. Злочинці мають пройти через лаву підсудних у Гаазі та бути покараними”, – додав він.
Зеленський також висловив вдячність президенту Парламентської асамблеї Ради Європи Теодоросу Русопулосу за роботу ПАРЄ.
На конференції „Відновлення справедливості для України”, що відбулася у Гаазі, 44 держави висловили готовність працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.
Ідею створити спецтрибунал щодо злочину агресії Росії та використати її заморожені активи на користь України підтримали 44 держави. Вони підписали відповідну політичну декларацію на конференції „Відновлення справедливості для України”, що у вівторок, 2 квітня відбулася в Гаазі. Текст декларації був опублікований на порталі уряду Нідерландів.
Так, підсумковий документ підписали Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, Британія і США. Загалом у конференції брали участь 57 країн.
Країни-підписанти засуджують триваючу агресію Росії проти України як кричуще порушення міжнародного правопорядку і нагадують про рішення суду ООН ще від 16 березня 2022 року, яким Росію зобов’язали припинити бойові дії.
Також країни висловлюються за посилення спільних зусиль для забезпечення належного розслідування та відповідальності за усі порушення міжнародного права, скоєні під час війни Росії проти України, включно зі злочином агресії.
Країни вітають обіцянки, озвучені на конференції різними державами, щодо подальшої підтримки розслідувань, та відзначають роль усіх інституцій, вже залучених до роботи, зокрема, Міжнародного кримінального суду, який видав безпрецедентний ордер на арешт Володимира Путіна.
У декларації вітають минулорічне створення Міжнародного центру з притягнення до відповідальності за злочин агресії проти України (ICPA) при Євроюсті як координаційної платформи за участі України і п’яти держав-учасниць Спільної слідчої групи (JIT), із залученням США та Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, що є підтримкою для національних розслідувань.
Також країни підтверджують наміри працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України, що має сприяти покаранню вищого військово-політичного керівництва РФ, та „вітають значний прогрес у цьому напрямку”, закликаючи держави й міжнародні організації допомогти з напрацюванням юридичної бази та міжнародної підтримки для завершення цього процесу. Також вітають готовність Нідерландів прийняти цей спецтрибунал.
У другому розділі декларації, що присвячений компенсації завданих Україні збитків, вітають початок роботи Реєстру збитків, який з 2 квітня починає приймати заявки.
Країни-підписанти запевняють, що суверенні активи РФ у їхній юрисдикції залишаться замороженими, доки Росія не припинить агресію проти України і не сплатить за завдані збитки, а також вітають дискусії щодо можливості використання цих активів та доходів від них на користь України.
За підсумками конференції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба констатував, що якщо на початку повномасштабної війни до ідеї спецтрибуналу ставилися скептично, то тепер її підтримують багато країн і вона знайшла відображення у підсумковій декларації конференції.
Створення спецтрибуналу для засудження злочину агресії росії підтримують більше 20 країн.
Про це розповів під час пресконференції, приуроченої до річниці війни, генпрокурор Андрій Костін, повідомляє кореспондент Укрінформу.
„Зараз більше 20 країн, включаючи головних партнерів України, входять до Координаційної групи, яка займається просуванням ідеї трибуналу і в той же час обговорювати юридичні конструкції, за яких трибунал буде працювати”, – сказав Костін.
За його словами, обговорюються різні підходи щодо створення спецтрибуналу. Перша модель полягає в укладанні міжнародного договору на зразок того, відповідно якого був свого часу створений Нюнберзький трибунал. Друга модель також передбачає укладення міжнародного договору, який базуватиметься на резолюції Генасамблеї ООН.
Третя модель – це так зазначив гібридна модель, яка була застосована у трибуналі по засудженню злочинів у Косово. Зокрема, ця модель передбачає заочне засудження вищого керівництва росії за українським законодавством. Однак, на думку генпрокурора, недоліком цієї моделі є те, що президент, прем’єр і міністр закордонних справ Росії, зможуть уникнути відповідальності, оскільки відповідно українського законодавства вони мають імунітет.
„Ця ідея обговорюється, але вона не досягне своєї мети. Тим більше, що всі ці люди (російські високопосадовці – ред.) є підозрюваними у нашому кримінальному провадження за злочин агресії. Якщо ми так само можемо ці справи передати до суду і отримати вирок за українським правом, то який сенс застосовувати українське право на міжнародному рівні?”, – вважає генпрокурор.
Водночас він не виключає заочне засудження російських високопосадовців за злочин агресії.
„Модель, яку ми будемо застосовувати при роботі трибуналу, буде передбачати можливість заочного засудження. Тому що правила трибуналу – це умови міжнародного договору, який буде підписаний країнами, які його створюватимуть”, – зазначив Костін.
Він додав, що наразі створення спецтрибуналу перебуває на стадії прийняття політичного рішення у країнах-партнерах.
