Наразі закордонне представництво ще не повністю функціонує і не відкрите для німецьких громадян.
Через три місяці після повалення режиму Башара Асада в Сирії Німеччина знову відкрила посольство в країні. Про це повідомляє Spiegel у четвер, 20 березня.
Під час візиту до Дамаска міністерка закордонних справ Анналена Бербок відкрила посольство, яке було закрите в 2012 році після початку громадянської війни в Сирії.
Наразі закордонне представництво ще не повністю функціонує і не відкрите для німецьких громадян.
„Посольство в Дамаску закрито до подальших розпоряджень. У надзвичайних ситуаціях громадянам Німеччини в Сирії не може бути надана консульська допомога”, – йдеться на сайті посольства.
У Сирії прийняли п’ятирічну тимчасову конституцію. Нове керівництво країни пообіцяло створити комісію для розробки постійної конституції та підкреслило, що щойно прийнятий основний закон забезпечить поділ влади та свободу слова і преси, повідомляє Index.
Ахмад аш-Шараа, лідер групи, яка прийшла до влади в Сирії в грудні, 13 березня підписав нову конституцію країни, яка розрахована на 5-річний перехідний період.
Закон перейняв кілька пунктів зі старої конституції режиму Асада. Зокрема, що глава держави повинен бути мусульманином і що судова система ґрунтується на ісламі, повідомляє France24.
Шараа висловив сподівання, що конституція стане початком нової історії, коли гноблення буде замінено справедливістю, а страждання – милосердям.
Тим часом в країні почастішали агресивні напади на етнічні та релігійні групи країни. Згідно зі звітом Сирійської обсерваторії з прав людини (SOHR), після відновлення бойових дій 7 березня в північно-західних прибережних районах країни, населених переважно релігійною меншиною алавітів, де залишки режиму Асада здійснили раптову атаку, солдати нового режиму вбили 745 мирних жителів.
За словами Абдулхаміда Аль-Авака, конституційного експерта та викладача турецького Університету Мардіна Артуклу, який брав участь у розробці перехідної конституції, закон містить положення, котрі закріплюють свободу слова та ЗМІ. Він також повідомив, що тимчасова конституція передбачає «абсолютний поділ влади» і залишає за президентом єдине виняткове право – оголошувати надзвичайний стан. Він вважає, що прийнята конституція дозволить «встановити баланс між соціальним захистом і свободою» в нестабільній політичній ситуації в Сирії.
Шараа створить комітет для розробки остаточної конституції, але поки не зрозуміло, чи увійдуть до нього представники меншин країни.
США та Євросоюз не скасовуватимуть санкції проти країни, запроваджені за попереднього режиму Асада, допоки не переконаються, що нове керівництво захистить права всіх громадян країни.
Сполучені Штати та низка західних країн засудили насильство в Сирії й закликали Дамаск захистити цивільне населення та притягнути винних до відповідальності.
США в неділю закликали сирійську владу притягнути до відповідальності «радикальних ісламістських терористів», які вбивають людей в Сирії, і заявили, що будуть підтримувати релігійні та етнічні меншини в країні.
Сполучені Штати засуджують радикальних ісламістських терористів, зокрема іноземних джихадистів, які в останні дні почали вбивати людей на заході Сирії, зазначив у своїй заяві державний секретар Марко Рубіо.
Міністр закордонних справ Великобританії Девід Ламмі назвав «жахливими» повідомлення про численні жертви серед цивільного населення на сирійському узбережжі й закликав Дамаск забезпечити захист від насильства всіх сирійців.
Лідер Сирії Ахмед Шараа в неділю заявив, що зіткнувся зі спробами втягнути країну в громадянську війну. У відеозверненні він підкреслив, що «залишки колишнього режиму» не мають іншого вибору, окрім як негайно здатися.
Дипломатичні джерела повідомили, що через ескалацію насильства в Сирії Сполучені Штати й росія попросили провести в понеділок засідання Ради Безпеки ООН за зачиненими дверима.
МЗС Німеччини засудило спалах насильства в сирійських регіонах Тартус, Латакія і Хомс, де йде протистояння між новою владою Сирії та місцевим населенням.
Про це йдеться у коментарі МЗС Німеччини щодо ситуації в Сирії.
«Повідомлення про вбивства мирних жителів і полонених шокують. Перехідний уряд має усвідомити ситуацію, її наслідки для за запобігання подальшим нападам, і для розслідування інцидентів та притягнення винних до відповідальності», – заявили в МЗС і закликали всі сторони припинити насильство.
Це, на переконання дипломатів, єдиний спосіб досягти соціального миру після десятиліть правління терористичного режиму Асада та стати на шлях інклюзивного політичного процесу, який є таким важливим для миру та стабілізації Сирії.
«Майбутнє країни, вільної від будь-яких іноземних спроб дестабілізувати її, має бути в руках усіх сирійців – незалежно від етнічної приналежності, релігії чи статі», – наголошується у коментарі.
У Сирії за два дні зіткнень між прихильниками поваленого диктатора Башара Асада і силами безпеки нового уряду країни загинули понад 1000 осіб.
Сутички почалися після того, як озброєні люди, яких повʼязують із поваленим режимом Башара Асада, напали на портове місто Латакія та інші середземноморські райони, убивши десятки людей.
Ізраїль переконує США зберегти російські військові бази в Сирії, аби країна була слабкою та децентралізованою. Так Ізраїль хоче боротися зі зростаючим впливом Туреччини в регіоні.
Про це пише Reuters.
За версією Ізраїлю, вплив Туреччини в Сирії загрожує його безпеці. Тож Тель-Авів переконаний, що слід зберегти в Сирії російську присутність. У лютому ізраїльські представники виклали свої аргументи владі США, проте реакція Вашингтону залишилася неоднозначною.
Американські посадовці намагалися переконати ізраїльтян, що Туреччина як член НАТО могла б стати надійнішим гарантом безпеки для Ізраїлю. Однак представники Тель-Авіва з цим не погодилися, підкресливши, що посилення Туреччини в Сирії нібито створює додаткові ризики для регіону. В Ізраїлі побоюються, що зростання турецького впливу може призвести до дестабілізації обстановки і посилення загроз для їхньої країни.
На території Сирії досі діють російські військово-морська база в Тартусі та авіабаза Хмеймім. У 2017 році росія отримала їх в оренду на 49 років, і попри на зміну влади в Сирії статус цих обʼєктів поки що залишається незмінним.
Завдяки цим базам Москва впливала на Близький Схід і Африку. Тож втрата цих обʼєктів стане її стратегічною невдачею, адже росія продовжує ескалацію зі США та їхніми європейськими союзниками.
Туреччина виступає проти продовження військової присутності Москви в Сирії. Також залишаються сумніви, що нова сирійська влада дозволить росії залишитися на базах після того, як російські військові літаки атакували сили опозиції під час громадянської війни у країні.
Як повідомив у середу Кремль, президент росії Володимир Путін провів телефонну розмову з тимчасовим лідером Сирії Ахмедом ас-Сараа, передає Reuters.
росія була одним з головних прихильників Башара Асада, колишнього президента Сирії, якого скинули в грудні. Тепер рф хоче укласти геополітично важливу угоду з новим главою держави.
Москва сподівається продовжити використання в цій близькосхідній країні своїх військово-морських та військово-повітряних баз.
Агентство Bloomberg цитує Кремль, який повідомив, що два політичні лідери «провели глибокий обмін думками про поточну ситуацію в Сирії». Під час телефонної розмови Путін підтвердив готовність росії надати гуманітарну допомогу, а також обговорив зі своїм колегою питання щодо торгівлі, економіки та порушив тему про «останні перемовини в Дамаску».
Нагадаємо, що Москва намагається зберегти контроль над двома важливими для неї сирійськими військовими базами – військово-морським портом у Тартусі та аеропортом у Хмеймімі. Ця проблема постала перед росією після нещодавнього повалення ісламістськими повстанцями її союзника – президента Башара аль-Асада. Ці військові об’єкти дозволили Кремлю посилити свій вплив на Близькому Сході та в Африці, і їхня втрата стала б серйозною стратегічною невдачею для рф.
У комюніке Москви йдеться й про те, що вона вважає переговори між Путіним та Ахмедом ас-Сараа конструктивними, діловими і предметними.
Раніше президент України Володимир Зеленський відправив на переговори до Сирії свого міністра закордонних справ, таким чином випередивши Угорщину. Будапешт, зі свого боку, оголосив про відновлення роботи посольства Угорщини в Дамаску.
