«Підписав прийнятий Верховною Радою України закон «Про застосування англійської мови в Україні». Переконаний, що важливість цього закону, ініційованого президентом України Володимиром Зеленським, оцінять прийдешні покоління», – йдеться у повідомленні.
За словами Стефанчука, закон дасть реальний шанс інтелектуальної, культурної, історичної, ментальної та духовної трансформації для кожного українця.
«Це реальний шанс для українських дітей стати частиною світової цивілізації. Це реальний шанс, а не політичні виверти, для втілення одвічного українського запиту: «Геть від москви». Не змарнуймо цей шанс. Історія ніколи не прощає змарнованого шансу», – наголосив спікер Верховної Ради.
Наразі немає жодних підстав говорити про мобілізацію 18-річних громадян України.
Про це заявив спікер ВР Руслан Стефанчук, передає Інтерфакс-Україна.
„Станом на зараз жодних офіційних заяв, повідомлень, звернень, пропозицій до українського парламенту в межах суб’єктів законодавчої ініціативи не надходило”, – сказав голова парламенту.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що ті, хто ставлять під сумнів легітимність президента Володимира Зеленського, є ворогами України.
“Будь-які особи, які сьогодні, в період воєнного стану, ставлять питання легітимності президента України це вороги України”, – сказав Стефанчук.
Він зазначив, що такі особи поширюють неправдиву інформацію.
“Я дуже не хочу, щоб політичні гниди розхитували питання легітимності влади в України”, – додав спікер.
Стефанчук зауважив, що 108 стаття Конституції чітко регламентує момент завершення здійснення повноважень президента – це вступ на посаду новообраного президента. Водночас закон про правовий режим воєнного стану має норму, що всі органи державної влади продовжують діяти до того моменту, поки не буде знято спеціальний режим воєнного стану.
Народні депутати мають 14 днів між першим та другим читанням законопроекту про мобілізацію для того, щоб внести свої правки у нього.
Про це повідомив спікер Верховної ради Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону.
За його словами, після того, як нардепи внесуть свої правки у законопроект – його буде передано на розгляд у відповідний комітет.
„Як тільки комітет буде готовий (винесуть на друге читання – ред.), але все одно це буде не раніше 21 лютого, бо це останній день, коли можна подавати поправки до цього законопроекту. Враховуючи те, який широкий коридор цих поправок, я думаю, комітету потрібен буде деякий час на врахування чи не врахування цих поправок”, – сказав Стефанчук.
Законопроєкт про реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) України має бути розроблено з дотриманням стандартів НАТО та Євросоюзу, інакше можна втратити довіру партнерів, вважає голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
„Нам не треба вигадувати велосипед, а варто рухатися за тими стандартами, які сприйняті й погоджені з нашими партнерами. Тобто наш вектор прямий і зрозумілий – це Європейський Союз і НАТО, тому ми повинні дотримуватись їхніх стандартів”, – сказав Стефанчук в інтерв’ю агентству „Інтерфакс-Україна”.
За його словами, не потрібно ухвалювати законодавчі акти, які потім доведеться змінювати, тому що, будучи нечесними з партнерами, Україна втрачатиме довіру.
„Тому треба одразу ухвалювати так, як ми домовилися”, – додав голова ВР.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №10088 „Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” й альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про перезавантаження БЕБ. Його різко розкритикував голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін і перший заступник голови профільного парламентського голови Ярослав Железняк. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже Офіс президента, а МВФ не зарахує цього структурного маяка.
Згідно з оновленою програмою розширеного фінансування EFF, законопроєкт про перезавантаження БЕБ має бути ухвалено до кінця червня 2024 року.
Україна взяла зобов’язання, що за новим законом БЕБ матиме чіткий мандат та обсяг слідчих повноважень, що відповідатиме найкращим практикам, зосереджуючись на основних економічних злочинах і зміцненні його аналітичного потенціалу, забезпечуючи спроможність Держподатслужби та Держмитслужби ефективно протидіяти порушенням у податковій і митній сферах. Наявне розмежування між слідчими повноваженнями БЕБ та Національного антикорупційного бюро України буде збережено, йдеться в оновленій програмі. Згідно з нею, закон також буде спрямований на створення правового підґрунтя для функціонування БЕБ з метою розвитку відкритого, прозорого та конкурентного процесу відбору керівництва та персоналу; посилення вимог до конкурсної комісії; запровадження контрактної системи для працівників; та розроблення механізму атестації персоналу.
У Верховній раді мають намір найближчим часом створити комітет, де будуть обговорювати адаптація українського законодавства до стандартів НАТО.
Про це заявив голова Верховної ради Руслан Стефанчук.
„Оскільки ми заходимо в переддень Вашингтонського саміту, я ініціюю створення комітету з НАТО. Є ідея найближчим часом створити окремий комітет, який перебрав би на себе всі функції приведення українського законодавства до стандартів НАТО. Якщо ми хочемо прогресу в НАТО, у нас мають бути люди, які ведуть цю тематику в парламенті”, – заявив він.
Стефанчук додав, що нині в України є два важливі зовнішньополітичні вектори, пов’язані з Європейським союзом і Північноатлантичним альянсом.
При цьому Стефанчук зазначив, що тематика ЄС є предметом обговорення для окремого комітету, тоді як НАТО „чомусь не має такої парламентської уваги”.
„Саме тому я би дуже хотів, щоби був створений комітет, який саме і займався б законодавством про НАТО, бо маємо дуже великі виклики: Вашингтонський саміт, де ми повинні отримати дуже хороший для України результат, а для цього мають бути люди, які інституційно займаються цими питаннями”, – пояснив голова Верховної ради.
Україна сповнена рішучості найближчим часом завершити законодавчі кроки, визначені у звіті Єврокомісії, зазначив спікер.
Верховна Рада ухвалить законопроєкти, рекомендовані у звіті Єврокомісії та необхідні для початку переговорів про вступ України до Євросоюзу. Про це сказав спікер Руслан Стефанчук на конференції президентів Європарламенту у вівторок у Брюсселі, повідомила пресслужба Ради у вівторок, 28 листопада.
„Україна виконує свої зобов’язання у повному обсязі. Україна віддана подальшим реформам і сповнена рішучості найближчим часом завершити законодавчі кроки, визначені у звіті ЄК як частина пакету заходів щодо розширення”, – сказав Стефанчук.
Він нагадав, що парламент минулого тижня ухвалив законопроєкти щодо посилення НАБУ та розширення повноважень НАЗК.
„Працюємо з урядом над утіленням інших рекомендацій звіту комісії та очікуємо, що Європейська рада ухвалить рекомендацію Єврокомісії та схвалить початок перемовин з Україною щодо вступу вже у грудні цього року”, – наголосив спікер.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Парламентські вибори в Україні відбудуться лише після закінчення війни. Але для їх проведення потрібні зміни до законодавства.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю голови Верховної ради Руслана Стефанчука виданню Liga.
„Багато міжнародних колег під час спілкування запитують: „Чи думаєте ви про наступні вибори?” Я їм завжди кажу: „Ми думаємо про нашу перемогу, а вибори мають бути після нашої перемоги”. І тут вже дійсно потрібні будуть зміни в законодавство”. – сказав він.
За словами Стефанчука, парламент як мінімум повинен пояснити, які це будуть вибори: „Бо Конституція передбачає тільки два види виборів: чергові та позачергові. Післячергових не існує. І ще є ціла низка інших законодавчих неузгодженостей. Треба зрозуміти, як нам виходити з цієї юридичної плутанини”.
Спікер упевнений, що проводити будь-які вибори у період воєнного стану неможливо. „Без забезпечення участі у виборах військовослужбовців, людей, які виїхали за кордон і знайшли тимчасовий прихисток в інших країнах, без гарантування безпеки виборчого процесу, без інших більш дрібних питань – це неможливо”, – додав він.
[type] => post
[excerpt] => Парламентські вибори в Україні відбудуться лише після закінчення війни. Але для їх проведення потрібні зміни до законодавства.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1691073300
[modified] => 1691070688
)
[title] => Стефанчук анонсував зміни до законодавства для виборів після війни
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=86337&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 86325
[uk] => 86337
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 80587
[image] => Array
(
[id] => 80587
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395.jpg
[original_lng] => 355958
[original_w] => 1680
[original_h] => 1000
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395-300x179.jpg
[width] => 300
[height] => 179
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395-768x457.jpg
[width] => 768
[height] => 457
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395-1024x610.jpg
[width] => 1024
[height] => 610
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395-1536x914.jpg
[width] => 1536
[height] => 914
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395.jpg
[width] => 1680
[height] => 1000
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/original-2023-06-02t195554395.jpg
[width] => 1680
[height] => 1000
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1067
[_thumbnail_id] => 80587
[_edit_lock] => 1691060024:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_a7201c8ac62f137514486c930f669ba1] =>
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Парламентські вибори в Україні потрібно проводити лише після закінчення війни. Зараз організувати голосування неможливо.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю голови Верховної ради Руслана Стефанчука виданню „Українська правда”.
Як зазначив Стефанчук, законодавство України передбачає, що під час воєнного стану проведення будь-яких виборів неможливе.
„І це логічно. Бо ми не знаємо, як організувати голосування для майже 7 мільйонів, які знаходяться за межами України. Ми не знаємо, як організувати голосування для тих регіонів, які тимчасово окуповані. Ми не знаємо, як забезпечити належне представництво, явку інших громадян під час дії воєнного стану і чи не будуть виборчі об’єкти атакуватися”, – додав він.
За його словами, якраз якби вибори під час війни були можливі, це могло б призвести до розриву держави, на який очікує наш ворог. „І тому мені здається, що найбільш правильне і мудре рішення – провести вибори одразу після завершення воєнного стану”, – сказав спікер Ради.
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук виступив перед депутатами польського сейму. Під час виступу він згадав Волинську трагедію у роки Другої світової війни.
Текст виступу цитує польський канал TVN 24.
За його словами, з наближенням роковин трагедії на Волині українці розуміють біль поляків, які втратили близьких.
«Висловлюю співчуття та подяку всім нащадкам загиблих за збереження світлої пам’яті предків. Пам’ять, яка не закликає до помсти та ненависті, а є попередженням про те, що подібне ніколи більше не повториться між нашими народами», — сказав Стефанчук.
Він зазначив, що кожне життя однаково дороге, незалежно від національності, статі, раси чи релігії.
«З цим усвідомленням ми працюватимемо з вами, дорогі польські друзі, приймаючи правду, якою б болючою вона не була. Разом ми повинні пройти цей непростий, але необхідний іспит, щоб формула «прощаємо і просимо вибачення» набула сенсу та практичного виміру», — наголосив спікер Ради.
Волинська трагедія — взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих. 17 грудня 2014 року, під час виступу у Варшаві перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського президента Коморовського, прем’єрки Польщі Копач та членів уряду Польщі, президент Петро Порошенко попросив у поляків пробачення за Волинську трагедію.