Варшава підготувала та передала Берліну детальний план фінансового забезпечення десятків тисяч польських громадян, які постраждали під час нацистської окупації.
Про це повідомляє Süddeutsche Zeitung.
Розмір виплат та загальна вартість компенсацій
Згідно з новим планом, польська сторона вимагає від уряду Німеччини виплачувати кожній живій жертві нацистського режиму суму у розмірі 10 тисяч злотих (близько 2333 євро) щорічно.
Виплати пропонується здійснювати через фонд “Польсько-німецьке примирення”. Оскільки йдеться не про одноразову виплату, а про постійну щорічну підтримку, загальна сума компенсацій не матиме фіксованої межі, а обсяг видатків щороку зменшуватиметься через природне скорочення кількості постраждалих.
За дуже обережними оцінками, загальна вартість реалізації цього проєкту може сягнути близько 300 мільйонів євро. Якщо Берлін погодиться на ці умови, то вже у 2027 році з німецького бюджету доведеться виділити перші 100 мільйонів євро для покриття потреб усіх зареєстрованих жертв.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вимагає від Німеччини чіткого затвердження плану до кінця 2026 року, попереджаючи, що в іншому випадку Варшава розпочне фінансування виплат самостійно з власного бюджету.
Відмова від 200 мільйонів
Вимоги щодо конкретного розміру щорічних виплат продиктовані гострою внутрішньополітичною ситуацією в Польщі. Уряд Дональда Туска намагається уникнути звинувачень з боку опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS), яка під час перебування при владі виставляла Німеччині офіційний рахунок на класичні репарації в астрономічному розмірі 1,3 трильйона євро.
Саме через колосальний розрив між трильйонними вимогами попередників та можливостями Берліна Варшава прагне досягти такого формату фінансового “гуманітарного жесту”, який би не сприймався у суспільстві як принизлива подачка.
З цієї причини ще у 2024 році Дональд Туск відхилив пропозицію тодішнього німецького канцлера Олафа Шольца щодо одноразової компенсації на загальну суму 200 мільйонів євро, вважаючи її недостатньою.
Верховна Рада 30 квітня ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України у межах інституційної системи Ради Європи.
Про це повідомили у середу в МЗС України, пише “Європейська правда”.
За це рішення проголосували 283 народні депутати. Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.
“Україна високо цінує лідерство цих держав і закликає інші країни-підписанти Конвенції якнайшвидше завершити відповідні внутрішньодержавні процедури – кожен наступний акт ратифікації наближає момент набрання Конвенцією чинності та початок роботи Комісії в інтересах усіх постраждалих від російської агресії”, – заявили в МЗС.
Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів.
Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.
Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.
Реєстр збитків вже працює та приймає заяви через вебпортал “Дія”.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан вимагає включити репарації та гарантії безпеки в будь-яку угоду про припинення війни, розпочатої Сполученими Штатами та Ізраїлем.
У розмові з лідерами росії та Пакистану я підтвердив відданість Ірану миру в регіоні. Єдиний спосіб покласти край цій війні, розв’язаній сіоністським режимом та США, — це визнання законних прав Ірану, виплата репарацій та жорсткі міжнародні гарантії проти майбутньої агресії
– написав Пезешкіан в Х.
Раніше адміністрація Трампа заявила, що Дональд Трамп сам вирішить, коли закінчити війну проти Ірану, і президент США вимагав від Тегерана “беззастережної капітуляції” до того, як це відбудеться.
Депутати Європейського парламенту підтримали застосування так званої процедури терміновості щодо голосування за репараційну позику для України на пленарному засіданні у січні 2026 року. Про це пресслужба парламенту повідомила 16 грудня.
Голосування за прискорення законодавчих процесів щодо законопроєкту про позику Україні відбулося підняттям рук.
«Пропозиція передбачає надання репараційної позики ЄС для України, підкріпленої запозиченнями Європейської Комісії за рахунок прибутків та залишків коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії. Цей новий інструмент, якщо його буде прийнято, підтримуватиме фінансові потреби та державний бюджет України, в тому числі військовий потенціал, а також оборонну промисловість країни та її інтеграцію в Європейську оборонно-промислову базу», – йдеться в повідомленні.
Пресслужба уточнює, що пропозиція позики пов’язує її з наявним механізмом Ukraine Facility та Механізмом співробітництва у сфері позик для України.
Відтак під час наступного пленарного засідання, яке відбудеться з 19 по 22 січня 2026 року, євродепутати ухвалять позицію щодо цієї ініціативи перед переговорами з урядами країн-членів.
У Європарламенті очікують, що очільники держав та урядів Євросоюзу «спробують досягти зобов’язань щодо подальших дій» під час саміту ЄС у Брюсселі 18 і 19 грудня.
Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй закликала притягнути росію до відповідальності за порушення міжнародного права через вторгнення в Україну, включно з виплатою репарацій.
Відповідну резолюцію 14 листопада підтримали 94 зі 193 членів асамблеї, проти проголосували 14, 73 утрималися.
У документі наголошується, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні і «повинна нести юридичні наслідки за всі свої міжнародно протиправні дії, включаючи відшкодування за збитки і втрати, спричинені такими діями».
У резолюції визнається необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування».
Резолюції Генасамблеї ООН не мають обов’язкової сили, але мають політичну вагу.
??️ "Si l'Ukraine ne parvient pas à défendre son indépendance, nous n'aurons pas le choix, nous serons obligés de rentrer dans le conflit", déclare Jan Emeryk Rościszewski, ambassadeur de Pologne en France
Russia unleashed another salvo of missiles on Ukraine this Saturday. Russia will not stop until it is stopped. The global community must focus on enforcing a just and lasting peace: arming Ukraine, including with F-16s to close the sky, and implementing Ukraine’s Peace Formula.
Russian investment envoy Kirill Dmitriev has said that Russia will have contacts with US negotiators Steve Witkoff and Jared Kushner this week, state news agency RIA reports. https://t.co/Vh6J0tj9tV
— Al Arabiya English (@AlArabiya_Eng) June 5, 2026
Польща досі не отримала від Німеччини репарацій за збитки та втрати під час Другої світової війни, хоча ніколи від цього не відмовлялася, – йдеться в резолюції, котра закликає Берлін взяти на себе політичну, історичну, юридичну та фінансову відповідальність, яку майже одноголосно прийняв Сейм.
За документ, поданий партією «Право і справедливість» (PiS), яка очолює урядову коаліцію, проголосувала переважна більшість опозиції, а також усі присутні представники цієї партії. Четверо представників опозиції проголосували проти, 15 утрималися.
У резолюції Сейм закликає уряд Німеччини взяти на себе «однозначну політичну, історичну, правову та фінансову відповідальність» за всі наслідки Другої світової війни, розв’язаної Третім Рейхом, яка зачепила Другу Польську Республіку та її громадян.
«Напад Німеччини та окупація, системний геноцид завдали надзвичайної шкоди та страждань, матеріальної та нематеріальної шкоди», – пишуть вони.
Наголошується, що Польща «ніколи не отримувала компенсації за особисті та матеріальні збитки, завдані німецькою державою, ані репарації за величезну шкоду, заподіяну польським громадянам».
У документі йдеться про те, що законна польська держава ніколи не відмовлялася від репарацій Німеччини. Депутати називають морально та юридично необґрунтованими твердження про те, що претензії були законно відкликані і що їх термін давності прострочено.
Депутати також заявляють, що Польща досі не отримала належної компенсації за матеріальні та нематеріальні збитки, завдані внаслідок агресії Радянського Союзу під час Другої світової війни.
Розміри збитків від радянського нападу ще мають бути визначені, на підставі чого будуть вжиті відповідні кроки проти РФ, додають депутати.
Ухвалення відповідного рішення пов’язане з тим, що на початку вересня профільний парламентський комітет Польщі представив звіт про втрати Польщі під час війни. Очільник партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський з цього приводу заявив, що Польща вимагатиме від Німеччини воєнних репарацій.
Речник партії під час парламентських дебатів повідомив, що рішення Сейму означає підтримку виконання вимог Польщі. Урядовці заявили, що дипломатичний документ на основі резолюції парламенту буде підготовлено протягом кількох тижнів та передано до Берліна.
На початку вересня Уряд Німеччини на звіт парламентського комітету Польщі відповів, що вважає справу закритою, оскільки Польща відмовилася від військових репарацій у 1953 році.
Після угоди 1953 року між колишньою Німецькою Демократичною Республікою та колишнім Радянським Союзом уряд тодішньої комуністичної Польської Народної Республіки у заяві відмовився від своєї частки німецьких репарацій, присуджених радянському блоку. За словами Варшави, заява, зроблена під радянським тиском – яка з’явилася в комуністичній газеті «Trybuna Ludu» в серпні 1953 року, не є джерелом для міжнародного права.
MTI
[type] => post [excerpt] => Польща досі не отримала від Німеччини репарацій за збитки та втрати під час Другої світової війни, хоча ніколи від цього не відмовлялася, – йдеться в резолюції, котра закликає Берлін взяти на себе політичну, історичну, юридичну та фінансову відпов... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1663241280 [modified] => 1663240194 ) [title] => Варшава ніколи не відмовлялася від репарацій Німеччини – сейм Польщі [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=57561&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 57520 [uk] => 57561 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 39078 [image] => Array ( [id] => 39078 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm.jpg [original_lng] => 218821 [original_w] => 1000 [original_h] => 541 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm-300x162.jpg [width] => 300 [height] => 162 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm-768x415.jpg [width] => 768 [height] => 415 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm.jpg [width] => 1000 [height] => 541 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm.jpg [width] => 1000 [height] => 541 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm.jpg [width] => 1000 [height] => 541 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/lengyel-szejm.jpg [width] => 1000 [height] => 541 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 3131 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 39078 [_edit_lock] => 1663229516:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_26f82c85987e1d5f3f5e4831d47492e1] =>
Ще одна найочікуваніша Перемога Збройних Сил ?? – звільнення Херсона! Сподіваюся, що свою відпустку влітку 2023-го проведу на Херсонщині. Увесь світ віддає гідну шану тим, хто мужньо боронить і звільняє рідну землю. Вічна пам'ять полеглим! ? Херсонський річковий порт 2019 р. pic.twitter.com/qf4ToTMTs5
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Minister @c_lindner und sein ?? Amtskollege @SergiiMarchenk3 haben eine gemeinsame Absichtserklärung zur Stärkung der Zusammenarbeit unterzeichnet. Es geht um Kooperation in den Bereichen #Finanzmarkt, #Zoll sowie dem Management von Staatsbeteiligungen und Privatisierungen. pic.twitter.com/tKCw8R3jJh
— Bundesministerium der Finanzen (@BMF_Bund) August 14, 2023
In Sachen PzH2000 & RCH155 #Ukraine. Ein KNDS-Sprecher mir gegenüber: ?bis heute kein Vertrag zu den 100 PzH2000, welche die Ukraine im Sommer 2022 anvisierte u. deren Produktion von der Bundesregierung genehmigt ist ?Produktionsstraße RCH155 wird zurzeit errichtet
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Kurz vor dem Jahreswechsel bringt Russland erneut Terror über die ganze #Ukraine. Mehr als 100 Raketen & Drohnen haben u.a. eine Geburtsklinik zerstört, Menschen aus dem Alltag in den Tod gerissen. Auch 2024 rücken wir keinen Zentimeter von der Seite der 🇺🇦. #StandWithUkraine
