За його словами, „Україна ніколи не віддасть своїх територій, бо це було б порушенням Конституції”. Питання територіальної цілісності не може бути вирішене без участі українського народу.
Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французьким ЗМІ, яке 31 липня опублікувало Liberation.
Відповідаючи на питання щодо можливості поступки територіями, президент зазначив, що це суперечить Конституції України. За його словами, „Україна ніколи не віддасть своїх територій, бо це було б порушенням Конституції”.
Говорячи про ймовірне проведення референдуму щодо цього питання, Зеленський відповів: Референдум? Цього має хотіти український народ. Скажу відверто: це не найкращий варіант, тому що ми маємо справу з Путіним і для нього буде перемогою, якщо він захопить частину наших територій”.
Водночас, глава держави визнав, що звільнення територій військовим шляхом „коштує Україні багато часу і людських життів” і припустив, що території військовим шляхом Україна може не повернути. На його думку, це можливо дипломатичним шляхом.
„Це не означає, що саме в цей момент ми повернемо наші кордони 1991 року, але я вважаю, що справедливий мир для України полягає у відновленні нашої територіальної цілісності, але це не означає, що ми маємо зробити це лише за допомогою зброї”, – сказав Зеленський.
[type] => post
[excerpt] => Відповідаючи на питання щодо можливості поступки територіями, президент зазначив, що це суперечить Конституції України. За його словами, "Україна ніколи не віддасть своїх територій, бо це було б порушенням Конституції".
Говорячи про ймовірне пров...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1722509580
[modified] => 1722502292
)
[title] => Зеленський розповів, чи допускає можливість проведення референдуму щодо територій
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=123120&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 123133
[uk] => 123120
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 122248
[image] => Array
(
[id] => 122248
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg
[original_lng] => 22915
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1722491492:8
[_thumbnail_id] => 122248
[_edit_last] => 8
[views_count] => 743
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 612
[1] => 10942
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Володимир Зеленський
[1] => референдум
[2] => Україна
)
)
[1] => Array
(
[id] => 115926
[content] =>
Разом із виборами до Європарламенту, у Словенії в неділю провели і референдум. Одне з питань стосувалося допомоги невиліковно хворим, евтаназію підтримали 54,86 відсотка виборців.
Ще одне питання стосувалося вирощування канабісу в медичних цілях та використання його в особистих цілях, за перше проголосувало 66,64 відсотка виборців, за друге – 51,55 відсотка.
Третє питання стосувалося проведення виборів – запровадження переважного права голосу, яке підтримали 70,83 відсотка виборців. Це означає, що на загальних виборах можна буде голосувати не лише за список певної партії, але за певного кандидата.
Оскільки референдум був консультативним, він не стане обов’язковим для виконання, але може вплинути на створення відповідного законодавства. Прем’єр-міністр Роберт Голоб подякував громадянам, які взяли в ньому участь. «Це була наша головна мета. Залучити якомога більше виборців до голосування. Бо це важливо», – зазначив прем’єр. Явка на виборах, поєднаних із референдумом, становила 41,1 відсотка, подібно до попередніх.
У Литві в неділю, 12 травня, проходять президентські вибори та референдум із легалізації множинного громадянства.
Про це повідомляє Delfi.
За посаду президента країни змагають вісім кандидатів, а саме: чинний лідер Гітанас Науседа, висунута консерваторами прем’єр-міністерка Інгріде Шимоніте, представник Партії свободи, колишній очільник Конституційного суду Дайнюс Жалімас, самовисуванець Ігнас Вегелі, засновник партії «Німанська зоря» Ремігіюс Жемайтатайтіс, Гедрімас Єглінскас – від Спілки демократій «В ім’я Литви» та голова Партії праці Андрюс Мазуроніс.
Переможцем вважатиметься кандидат, який отримає більш ніж 50% голосів. У разі, якщо жодному із претендентів не вдасться здобути більшість, за два тижні організують другий тур виборів, у якому візьмуть участь двоє кандидатів, які здобули найбільшу кількість голосів у першому турі. Той, хто у другому турі здобуде абсолютну більшість, вважатиметься переможцем.
Окрім цього, в країні проходить і референдум щодо легалізації множинного громадянства.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Більшість сербів на півночі Косова в неділю бойкотували референдум про відставку обраних минулого року мерів, повідомила виборча комісія країни.
За даними комісії, станом на 15:00 були подані лише 203 голоси. Виборчі дільниці закриваються о 19:00, і до цього часу виборча комісія не оприлюднить нові дані про явку.
Референдуми відбулися в неділю в чотирьох муніципалітетах із сербською більшістю на півночі Косова: у населеній сербами північній частині Косовської Митровиці, у Зубін-Потоку, Звечані та Лепосавиці. Проведення референдуму стало можливим завдяки косовському уряду на прохання сербів.
У квітні минулого року місцеві серби бойкотували муніципальні вибори на півночі Косова, тож албанські мери були обрані на основі голосів албанців. Явка тоді становила лише 3,5%. Невдовзі після цього, коли мери спробували обійняти свої посади, у муніципалітетах спалахнули заворушення. Місцеві серби напали на косовських поліцейських і солдатів миротворчих сил KFOR, очолюваних НАТО, 27 з яких були угорськими солдатами. Багато з них зазнали серйозних поранень.
Референдум вважався б успішним, якби за заміну мерів проголосувало 50% плюс один виборець, внесений до виборчих списків. Після цього у згаданих місцях мали би призначити нові муніципальні вибори. Однак підтримуваний Белградом «Сербський список» та менші партії закликали до бойкоту виборів, оскільки вважають, що умови для чесного голосування не були дотримані й дані виборчої комісії є неточними. На думку сербів, кількість виборців у виборчих списках значно перевищує реальну цифру. За даними виборчої комісії Косова, право голосу в неділю мають трохи більше 45 000 осіб. Однак серби кажуть, що в цих муніципалітетах проживає менше людей, оскільки багато хто виїхав з північного Косова через утиски з боку уряду в Приштині. Утім, якщо цифри в реєстрі не точні, референдум не може показати реальної ситуації.
Косово проголосило свою незалежність від Сербії у 2008 році, але Белград відмовився її визнати і продовжує вважати переважно албанську територію своєю південною провінцією. КФОР були створені в 1999-му після закінчення сербсько-косовського конфлікту для підтримки миру в Косові. Урегулювання відносин між Сербією і Косовом є ключем до європейської інтеграції обох країн, проте ні Белград, ні Приштина не прагнуть до справжнього примирення.
