Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй варто виключити росію із цієї організації.
Про це він заявив у інтерв’ю Reuters.
Стубб заявив, що будь-які країни, які ведуть незаконну війну, «таку, як росія зараз веде в Україні», мають бути виключені зі складу Радбезу ООН. Він також висловив сподівання, що інші держави допоможуть реалізувати цей план та виключити росію зі складу Радбезу до 80-річчя ООН наступного року.
«Мій основний меседж полягає в тому, що якщо країни Глобального Півдня, Латинської Америки, Африки, Азії не отримають повноважень у системі, вони відвернуться від Організації Об’єднаних Націй. А ми цього не хочемо», — каже президент Фінляндії.
Також, за його словами, склад постійних членів Радбезу ООН варто розширити. Цей список мають поповнити представник Латинської Америки та ще по двоє з Азії та Африки.
Право вето, за словами Стубба, не повинна мати жодна країна.
Нагадаємо, норвезьке агентство з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) зафіксувало підвищений рівень радіації на кордоні з росією.
Про це повідомляє Barents Observer.
«Рівні явно вищі за норму, але не становлять ризику для людей або навколишнього середовища», — заявив представник DSA.
На початку вересня на кордоні з рф вчені виявили ізотопи радіоактивного цезію-137, який, як пояснили фахівці, утворюється під час роботи ядерного реактора. Його зафіксували у пробах двох станцій радіаційного спостереження — Векшеф’єлль (9 і 12 вересня) і Сванховд (9-16 вересня).
Представник DSA додав, що агенція проведе більше аналізів протягом наступних кількох днів, але «очікують, що вони покажуть ті ж результати». Інші станції на півночі Норвегії чи фінської Лапландії не виявили підвищення вмісту цезію-137 за останній тиждень.
Агенція зазначає, що походження ізотопу залишається невідомим.
Генеральна асамблея ООН 6 червня обрала до складу Ради безпеки організації як непостійних членів Пакистан, Сомалі, Панаму, Данію і Грецію.
Їхній дворічний термін почнеться 1 січня наступного року. Вони змінять Еквадор, Японію, Мальту, Швейцарію і Мозамбік.
Рада безпеки є єдиним органом ООН, який може ухвалювати рішення, що є юридично зобов’язальними, такі як запровадження санкцій і дозвіл на застосування сили.
П’ять постійних учасників Ради безпеки ООН: США, Велика Британія, Франція, Росія і Китай, мають право вето на рішення, які ухвалюють. Решта членів ради – непостійні і обираються щороку групами по п’ять держав.
У Варшаві 20 грудня триває Рада національної безпеки, скликана президентом Анджеєм Дудою.
Це перше засідання Радбезу у новому складі, після зміни влади в Польщі. На засіданні обговорюють питання безпеки, пов’язані з війною в Україні, ситуацією на польсько-білоруському кордоні, а також аспекти міжнародної безпеки та можливості підтримки Збройних сил України.
«Ми живемо в небезпечний час і, на жаль, за останній рік нічого в позитивну сторону не змінилося. Ситуація безпеки не покращилася. Сьогодні далі маємо дві базові проблеми. Перша – війна, яка триває через російську агресію в Україні і необхідність допомагати Україні, що ми, як Польща, весь час робимо і в сенсі політичному, і в сенсі матеріальному. А по-друге, криза, спричинена діяльністю владою Білорусі, так звана міграційна криза, тобто гібридна атака на польський кордон зі сторони Білорусі», – заявив Дуда.
За словами президента, попереду низка важливих подій, пов’язаних з безпекою Польщі. Найважливіша – ювілейний Саміт НАТО у Вашингтоні.
«Не буду приховувати, що я б хотів, щоб у результаті цього саміту ми зміцнили безпеку східного флангу НАТО, в тому числі Польщі. З моєї точки зору, це найважливіше питання, щоб ми мали тут найміцніше представництво союзників, елемент відлякування, щоб у нас постійно базувалися армії союзників, передусім, армії США. Маю надію, що на найближчому саміті НАТО нам вдасться досягти додаткових домовленостей у цьому питанні», – наголосив президент Польщі.
Дуда нагадав про те, що Польща суттєво збільшила видатки на модернізацію та розвиток польської армії. Крім закупівлі найсучаснішого обладнання, країна нарощує чисельність війська. Говорив Дуда і про наслідки війни, яка триває в Україні. Зокрема, через падіння однієї з ракет на території Польщі загинули двоє місцевих жителів.
Крім військової безпеки, він також говорив про енергетичну і політичну безпеку. Президент наголосив, що питання відносин Україна-НАТО надзвичайно важливе і для безпеки Польщі:
«Щодо Євросоюзу, то я радію рішенню, яке було ухвалене на Раді Європи про перехід України і Молдови до наступного етапу на шляху до членства в ЄС. Це надзвичайно важливий момент для України, для українського суспільства, для морального духу оборонців України, як і для майбутнього процесу відбудови України, в якому, маю надію, будемо активно брати участь з користю для польського бізнесу і для сусідський відносин з Україною».
Він також назвав «надзвичайно важливим» питання майбутнього членства України в НАТО. За його оцінкою, воно б відсунуло східний фланг НАТО від Польщі, тим самим підвищуючи її безпеку.
«По-друге, ми отримаємо в НАТО ще одного потужного мілітарного партнера, який зараз, на жаль, має величезний військовий досвід. Сьогодні Україна точно має одну з найкращих армій світу і в бойовому сенсі найбільш досвідчену, яка використовує найновіші технології, зокрема, безпілотні засоби. Це теж має велике значення і для нашої безпеки», – наголосив Дуда.
Публічна частина Ради безпеку тривала півгодини, після цього учасники зібрання розмовляли за зачиненими дверима.
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
