Польський уряд на засіданні у вівторок, 15 жовтня, схвалив міграційну стратегію на 2025-2030 роки, яка, серед іншого, передбачає призупинення права на притулок для мігрантів і механізми для повернення діаспори.
Про це повідомило видання money.pl, яке ознайомилось із текстом непублічної стратегії.
Документ під назвою „Комплексна і відповідальна міграційна стратегія Польщі на 2025-2030 роки” має понад 30 сторінок і складається з восьми розділів. У них розглядаються такі питання, як право мігрантів на притулок, доступ до ринку праці та інтеграція.
Стратегія, як пише money.pl, передбачає зміцнення прикордонної інфраструктури та надання прикордонникам і поліції можливостей „більш ефективно протидіяти переміщенню людей через територію Польщі”. Для координації міграційної політики пропонується створити окремий орган влади.
Зміни, які цитує ЗМІ зі стратегії, стосуються візової політики – вона має стати більш вибірковою, аби зменшити кількість в’їздів для іноземців, та створення національної програми повернення іноземців, чия присутність у Польщі була б „невиправданою або небажаною”.
Що ж стосується іноземців, які все ж потрапляють у Польщу, то стратегія пропонує визначати їхній статус залежно від ступеня їхньої інтеграції. Інтеграція буде обов’язкова й для іноземців, які отримують притулок із гуманітарних міркувань.
З тексту, який наводить money.pl, підтверджується озвучене раніше прем’єром Польщі Дональдом Туском положення про можливе призупинення права на притулок у разі „загроз гібридних дій” та стосовно іноземця, „щодо якого є підстави вважати його загрозою для суспільства приймаючої держави”.
Додатково, пише видання, Польща хоче суттєво переглянути трудову міграцію, посиливши критерії для дозволу іноземцям приїжджати задля роботи, та посилити вимоги для надання дозволів на навчання в польських вишах.
Окремо уточнюється, що для низки країн, зокрема України, умови працевлаштування іноземців наразі не змінюються, але не виключений їхній перегляд з 2025 року.
Будуть також посилені вимоги для отримання польського громадянства: буде запроваджено „громадянський тест”, вимагатиметься знання польської мови. Переглянуть і процедури надання статусу репатріанта та „карти поляка”, пише money.pl.
Уряд Німеччини хоче посилити міжнародні заходи для боротьби з російськими дезінформаційними мережами шляхом створення системи раннього попередження та реагування між Німеччиною, Францією та Польщею щодо інформаційних маніпуляцій та іноземного впливу.
Уряд Німеччини хоче активізувати міжнародні заходи щодо боротьби з російським мережам дезінформації після виявлення російської мережі-двійника, пише t-online.
За їх словами Федерального міністерства закордонних справ, вони зараз створюють систему раннього попередження та реагування між Німеччиною, Францією та Польщею щодо маніпулювання інформацією та іноземного впливу.
Разом з нашими партнерами у Франції та Польщі ми не допустимо жодних спроб вплинути на наші демократичні процеси. Разом ми зберігаємо пильність
– додали у відомстві.
Крім того, Європейський Союз також працює над тим, щоб стати більш активним у цій сфері, „також з метою забезпечення того, щоб онлайн-платформи вживали більш ефективних заходів”.
Медіарегулятори Латвії, Литви, Польщі, Румунії та України підписали Декларацію про співпрацю і взаємну підтримку в боротьбі з дезінформацією 4 жовтня у Варшаві.
Про це повідомили в урядовому Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки з посиланням на Нацраду України з питань телебачення та радіомовлення.
Декларація передбачає, що сторони надаватимуть взаємну підтримку заходів у сфері діяльності з аналізу та стримування поширення багатовимірної дезінформації на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Країни проводитимуть спільні навчання громадян з виявлення, реагування та запобігання дезінформації, а також налагоджуватимуть співпрацю між європейськими і національними платформами фактчекінгу.
