Серед обвинувачень – співучасть у підриві конституційного ладу, поширення неправдивої інформації та створення антисемітської організації.
Генеральний прокурор Алекс Флорента заявив, що Джорджеску був „бенефіціаром гібридної війни росії”, яка включала кібератаки на ключові інституції, дезінформаційні кампанії та агресивну рекламу в соціальних мережах, значна частина якої була згенерована за допомогою штучного інтелекту.
За його словами, для впливу на громадськість було задіяно близько 2000 акаунтів у Facebook та близько 20 000 ботів задля послаблення довіри до румунської демократії та посилення соціальних заворушень.
У цій справі також висунуто обвинувачення ще 21 особі.
Нагадаємо, у листопаді 2024 року в Румунії відбулися президентські вибори, на яких з-поміж 13 кандидатів найбільше голосів здобув маловідомий досі ультраправий політик Келін Джорджеску.
Заява офіційна: канцлер Німеччини Олаф Шольц піде з політики, якщо його не переоберуть канцлером на достроковому голосуванні наступної неділі. Згідно з соціологічними опитуваннями, у нього мало шансів на переобрання.
Канцлер офіційно не відмовився від виборчої гонки. В інтерв’ю подкасту Jung & Naiv Олаф Шольц про це повідомив. «Мій план А — бути переобраним канцлером», — сказав він.
На запитання, чи посада канцлера його остання політична роль, він рішуче відповів – так. Це означає, що відбудеться зміна на чолі правлячої Соціал-демократичної партії.
Заява Шольца фактично робить майже фактом його зникнення з політики
Коаліційний уряд Шольца зазнав невдачі на початку листопада через бюджетну напругу.
Згідно з опитуваннями, підтримка його партії значно впала. Політична сила значно програє консервативному альянсу ХДС-ХСС і правої Альтернативи для Німеччини (AfD), а партнер по коаліції, Зелені, конкурує з ними за третє місце. Судячи з цифр, шанси на створення великої коаліції ХДС-ХСС-СДП стають усе меншими.
Позицію Шольца ще більше послаблює і те, що в його уряді також точаться дебати, зокрема, щодо питання військової допомоги Україні. Крім того є суперництво із Зеленими та ліберальною СвДП, яка вийшла з коаліції.
Керівництво Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) критично оцінило свою попередню політику щодо росії за президентства Володимира Путіна.
Про це інформує „Європейська правда” з посиланням на n-tv
Деталі: На партійній конференції лідер СДПН Ларс Клінгбайль заявив, що було „помилкою не дистанціюватися від путінської системи раніше”. Голова фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх визнав, що „повністю недооцінив” імперське мислення Путіна.
Вони також критично оцінили російську політику соціал-демократів до війни в Україні.
Сьогодні йдеться про організацію безпеки проти росії, наголосив Клінгбайль. За його словами, Німеччина твердо стоїть на боці України, яка зазнала нападу.
Водночас Мютценіх виступив проти спроб дискредитувати багаторічну політику розрядки щодо РФ. За його словами, „соромно” ставити її „в один ряд з загарбницькою війною” проти України. І він повторив свій заклик використовувати дипломатичні можливості для припинення конфліктів.
Загарбницька війна росії проти України показує, „що ми не завжди правильно оцінювали події останніх років”, – йдеться в ключовій пропозиції, представленій партійним керівництвом. Дотримуватися припущення, що посилення економічних зв’язків сприятиме демократизації росії, було „помилкою”. Це призвело до того, що Німеччина „стала однобічно залежною від росії з точки зору енергетичної політики”.
„Поки росія переслідує свою імперіалістичну мету завоювання і придушення суверенних держав, не може бути ніякої нормалізації відносин з росією”, – підкреслюється в пропозиції.
Суверенна Європа є найважливішою політичною відповіддю на мінливі часи, продовжує проєкт рішення партійної конференції.
На додаток до розширення внутрішнього ринку і зміцнення соціальної Європи, також важливо, „щоб Європейський Союз подолав неефективну і недієву фрагментацію в своїй оборонній політиці і в своїх галузях озброєнь”. Що стосується східноєвропейської політики, то, згідно з документом СДПН, важливо „створити умови для якнайшвидшого прийняття України, Молдови та Грузії”. Щоб зберегти здатність Європи діяти, ЄС також повинен „відійти від принципу одностайності” у сфері зовнішньої політики, вважають соціал-демократи.
Перед минулорічними президентськими виборами Жаїр Болсонару зловживав владою, тому Верховний виборчий суд Бразилії заборонив йому балотуватися на будь-яких виборах протягом 8 років, повідомляє ВВС.
Справа стосувалася однієї з президентських промов Болсонару. Минулого літа політик неправдиво стверджував, що електронні машини для голосування, які використовуються в Бразилії, вразливі до хакерських атак і маніпуляцій.
Згідно зі звинуваченням, експрезидент таким чином підривав функціонування демократичних інституцій у Бразилії. Адвокати Болсонару в суді стверджували, що заяви президента, який згодом програв, не вплинули на результат виборів.
Очікується, що адвокати Болсонару подадуть апеляцію на вирок. Однак, якщо поточне рішення залишиться чинним, він не матиме права балотуватися на місцевих виборах у 2024 та 2028 роках, а також бути кандидатом на президентських виборах у 2026 році. Знову балотуватися на цю посаду політик зможе лише у 2030 році.
Як відомо, останні президентські вибори Болсонару програв, але не хотів визнавати перемогу свого опонента. Прихильники Болсонару звинуватили нового лідера держави в махінаціях, штурмували будівлю парламенту та інші урядові установи, а також закликали армію втрутитись у ситуацію й відібрати владу в президента Лули да Сілви.
Following our honest and constructive discussion, we instructed our diplomatic teams to work on the next steps in our bilateral relations and peace efforts.
Brazilian representative will continue to take part in the Peace Formula meetings. pic.twitter.com/kC7f6MF0FZ
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 20, 2023
Hoje me reuni em Nova York com o presidente ucraniano Volodymyr Zelensky. Tivemos uma boa conversa sobre a importância dos caminhos para construção da paz e de mantermos sempre o diálogo aberto entre nossos países.
Following our honest and constructive discussion, we instructed our diplomatic teams to work on the next steps in our bilateral relations and peace efforts.
Brazilian representative will continue to take part in the Peace Formula meetings. pic.twitter.com/kC7f6MF0FZ
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 20, 2023
Hoje me reuni em Nova York com o presidente ucraniano Volodymyr Zelensky. Tivemos uma boa conversa sobre a importância dos caminhos para construção da paz e de mantermos sempre o diálogo aberto entre nossos países.
Держсекретар з питань національної політики Угорщини в понеділок на засіданні Парламентського комітету національної єдності запевнив у незмінності курсу національної політики, яка втілюється протягом останніх 12 років. Він зазначив, що від стратегічних цілей не відмовляться і в майбутньому.
Кордони угорської нації та держави не збігаються вже 102 роки, тому уряд Угорщини повинен діяти й піклуватися про угорців, які проживають на територіях інших країн, наголосив Арпад Янош Потапі.
У 2022-му було започатковано програму «Рік дієвої нації», у рамках якої акцент робився на збереженні результатів роботи та спільних діях. 2023-й планують оголосити тематичним роком. У фокусі буде розбудова громади та мир, повідомив посадовець.
Відтак пан Потапі зазначив, що розбудова єдиної нації триває й угорці тепер об’єднані також на законодавчому рівні. Наразі понад мільйон 150 тисяч осіб повернули своє громадянство, повідомив він.
За його словами, у квітні закордонні угорці підтвердили, що довіряють нинішньому уряду Угорщини, адже на виборах 94% з них проголосували за «Фідес-КДМП».
Були відбудовані громади, створена сильна інституційна система у Воєводині, Трансильванії, словацькій Верховині, Муравському краї та в діаспорі.
Підтримка діяльності інституцій та оновлення тривали і цього року. Наразі завершено будівництво й реконструкцію 900 дошкільних навчальних закладів.
Допомога на навчання була уніфікована, підтримкою охоплено 225 тисяч закордонних учнів. Держсекретар підтвердив, що у 2023 році розмір допомоги зросте.
Повторно оголосили і програму «Без кордонів», а також схвалили реалізацію багатьох культурних програм, зазначив він.
У рамках програм ім. Шандора Кереші Чоми та ім. Шандора Петефі допомагають роботі 123 організацій діаспори. Буде започаткована також нова стипендіальна програма для підтримки навчання молоді з діаспори в Угорщині.
Із 2015 року запроваджено кілька масштабних програм економічного розвитку: понад 60 тисяч підприємців отримали майже 201 мільярд форинтів для розвитку. Завдяки цьому було вкладено інвестицій на суму понад 390 мільярдів форинтів по всьому Карпатському басейну.
Паралельно триває й підтримка сімей, зазначив держсекретар, адже вони створюють спільноти нації. З огляду на це зміцнення сімей є дуже важливим. Наразі 42 тисяч закордонних родин звернулися за допомогою матерям, 38 тисяч – за бейбі-бондом, було передано 20 тисяч пакунків малюка.
Крім того, зміцнилася політична інституційна система. У 2022 році відбулися засідання Угорського постійного конгресу (Magyar Állandó Értekezlet (MÁÉRT) та Ради діаспори.
Об’єднано виступили й на допомогу Закарпаттю. Реалізується закарпатська соціальна програма, у рамках якої підтримку одержали 8200 осіб.
Водночас тамтешні угорці все ще зазнають певних утисків. Зокрема в жовтні в Мукачеві було демонтовано скульптуру турула. Цей крок є обурливим, неприйнятним і несправедливим щодо тих, хто прийняв українських переселенців. Цей крок є також образою для Угорщини, наголосив Потапі, згадавши про широку підтримку українських біженців. Він зазначив, що від вищого керівництва за цю допомогу не було отримано жодного слова подяки.
Заступник голови Жолт Молнар (Угорська соціалістична партія, MSZP) говорив про те, що угорський уряд, можливо, був більш толерантним, ніж мав би бути в цьому питанні. Утім, за його словами, ще є низка дипломатичних кроків, які можна здійснити. Політик заявив, що це було вкрай неввічливе рішення і що такого робити не можна.
Карой Панцел («Фідес»), зокрема, звернув увагу на Рік Петефі, у рамках якого 2023-го також можна охопити угорські громади.
Щодо підсумків минулорічної роботи Фонду ім. Габора Бетлена, заснованого у 2011 році, державний секретар повідомив, що на початку 2021-го фонд становив 33,6 мільярда форинтів, а протягом року цю суму було збільшено до понад 61 мільярда із залученням додаткових ресурсів.
З цього джерела на реалізацію національної політики виділили 52,4 мільярда форинтів, 740 заявок на підтримку одержали фінансування.
Фінансування для реалізації отримали 2911 грантових заявок. З цього джерела була надана допомога закладам національного значення, реалізована програма «Угорською на батьківщині» та Програма розвитку мережі дошкільних навчальних закладів Карпатського басейну. З фонду фінансувалася програма «Без кордонів», Програма населених пунктів-побратимів Карпатського басейну, а також виплата закарпатських соціальних пакетів.
За оцінкою держсекретаря, минулого року Фонд ім. Габора Бетлена добре виконував свою роботу і забезпечив надійне підґрунтя для реалізації національної політики Угорщини. Фонд успішно продовжував свою діяльність, як і в попередні роки, підкреслив він.
Генеральний директор Фонду ім. Габора Бетлена Рудольф Залан Ерделі додав, що вони також надають гранти для реалізації регіональних національних і церковних проєктів. Зокрема з фонду реалізується програма «Чанго» міністерства закордонних справ Угорщини.
15% коштів було надано на правовій підставі, 80% – за індивідуальними зверненнями, 5% – як грантові дотації.
Рудольф Залан Ерделі також повідомив, що минулого року було реформовано систему відкритих грантів і започатковано гранти на діяльність-розвиток та підтримку програм.
За його словами, Угорський постійний конгрес (MÁÉRT) у 2021 році класифікував 82 установи та 12 програм як національно важливі. Допомогу від фонду отримує і Товариство ім. Ракоці, зазначив гендиректор.
Комітет підтримав звіт одноголосно, дев’ятьма голосами «за».
(MTI)
[type] => post [excerpt] => Держсекретар з питань національної політики Угорщини в понеділок на засіданні Парламентського комітету національної єдності запевнив про подальше продовження національної політики, яка втілюється протягом останніх 12 років. Він зазначив, що від ст... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1670951940 [modified] => 1671010861 ) [title] => Арпад Янош Потапі запевнив про подальше продовження національної політики [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=65083&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 65038 [uk] => 65083 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 10830 [image] => Array ( [id] => 10830 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169.jpg [original_lng] => 41369 [original_w] => 760 [original_h] => 428 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169.jpg [width] => 760 [height] => 428 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169.jpg [width] => 760 [height] => 428 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169.jpg [width] => 760 [height] => 428 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169.jpg [width] => 760 [height] => 428 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/potapi169.jpg [width] => 760 [height] => 428 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2227 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 10830 [_edit_lock] => 1671003662:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_eaf9beb21ba9d5493fefc17f53964617] =>
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Натепер олігархічні клани не мають жодного впливу на українську політику. На це вплинула розпочата росією війна проти України.
Про це повідомляє Wirtualna Polska.
„Війна призводить до того, що вони втрачають свій вплив на країну”, – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
Але водночас, війна ускладнює роботу з реєстром олігархів. За словами Данілова, через відсутність контролю за окремими територіями, складно оцінити статки деяких людей.
„Ми бачимо, що олігархи роблять ходи, щоб не потрапити до реєстру. Його мета – вибудувати прозору систему, справедливі відносини між бізнесом, владою та суспільством. Замість олігархів нам потрібні бізнесмени, які створять робочі місця”, – заявив секретар РНБО.
Данілов підкреслив, що наразі олігархи не мають жодного впливу на українську політику, проте він не знає, на що варто очікувати у майбутньому.
Соціологічні дослідження та рейтинги завжди цікавили як політиків так і пересічних громадян адже завдяки ним можна «тримати руку» на пульсі подій і направляти громадську думку у «правильне» русло.
Так ось, нещодавно один із авторитетних аналітичних центрів – Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова провів соціологічне дослідження «Оцінка громадянами ситуації в країні, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, електоральні орієнтації громадян (квітень 2020р.) » у рамках проекту Центру Разумкова, що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.
Дослідження було проведене з 24 по 29 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних і стаціонарних телефонів. Було опитано 2056 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками.
І ось що воно показало:
Загальна оцінка ситуації в суспільстві
29% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 49% – що події розвиваються в неправильному напрямі. 29% опитаних дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років. Частка тих, вважає, що країна здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, становить 50%, що не здатна їх подолати – 14,5%.
Довіра до державних та суспільних інститутів
Довіру до Президента України висловили 59% респондентів, не довіряють йому 35% опитаних. Верховній Раді України довіряють 28% респондентів, тоді як недовіру їй висловили 66% опитаних. Недовіра переважає і у ставленні до Уряду України (відповідно 32% і 57%), Національного банку (відповідно 34% і 50%), Національної поліції (відповідно 36% і 56%), Міністерства охорони здоров’я (відповідно 29% і 63%).
Довіра до політиків
Оцінюючи рівень довіри до політиків, серед тих із них, чиї прізвища були представлені в опитувальнику, лише до В. Зеленського довіра висловлюється частіше, ніж недовіра (йому довіряють 57% опитаних, не довіряють – 37%).
Стосовно інших політиків недовіра висловлюється частіше, ніж довіра. Так, Д. Разумкову довіряють 34%, не довіряють – 37%, С. Вакарчуку – відповідно 20% і 64%, Ю. Бойку – відповідно 19% і 66%, Ю.Тимошенко – відповідно 18,5% і 74%, П. Порошенку – відповідно 18% і 77%, А. Авакову – відповідно 16% і 69%, Д. Шмигалю – відповідно 13% і 38%, А. Єрмаку – відповідно 9% і 41,5%.
Електоральні орієнтації громадян
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 41,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За «Опозиційну платформу – За життя» готові віддати свій голос 14% тих респондентів, які прийдуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором, за «Європейську солідарність» – 14%, за ВО «Батьківщина» – 7%, за Політичну партію «Сила і честь» – 4,5%, за Політичну партію «Голос» – 3%.
Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би В. Зеленський (45% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 13% з-поміж них мають намір голосувати за П.Порошенка, 11% – за Ю. Бойка, 6% – за І. Смешка, 5% – за Ю.Тимошенко, 3,5% – за А. Гриценка, 2% – за О. Ляшка.
