Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила рішення про створення спеціальної платформи для діалогу з представниками так званих «російських демократичних сил у вигнанні». Відповідну резолюцію було підтримано одноголосно на основі звіту Ееріка-Нійлеса Кросса з Естонії (група ALDE).
До складу нової платформи увійдуть особи, які відповідають суворим вимогам: вони повинні мати бездоганну репутацію, поділяти цінності Ради Європи, беззаперечно визнавати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, а також активно працювати над «зміною режиму» у росії. Кінцевий список учасників ще має бути визначений згідно з низкою критеріїв.
Платформа дозволить її членам вести двосторонній діалог з ПАРЄ з питань спільного інтересу та брати участь у роботі окремих комітетів під час сесій асамблеї.
В асамблеї наголошують, що головна мета створення платформи – посилити потенціал російської опозиції для досягнення стійких демократичних змін у росії, сприяти встановленню справедливого миру в Україні і забезпечити відповідальність російських суб’єктів за скоєні міжнародні злочини.
«ПАРЄ шанує відданість тих російських правозахисників, демократичних сил, вільних ЗМІ та незалежного громадянського суспільства, які протистоять тоталітарному та неоімперіалістичному російському режиму, борються за демократію, права людини та верховенство права, а також підтримують Україну, іноді ризикуючи своїм життям та свободою».
Водночас асамблея зазначила, що на відміну від білоруських демократичних сил, російські демократичні сили досі не мають єдиної політичної структури. ПАРЄ закликала російські опозиційні організації у вигнанні консолідуватися задля відстоювання демократичних змін у росії, викриття злочинів режиму та підтримки українського народу.
Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення щонайменше 26 українських журналістів, захоплених росією у полон, запровадження санкцій щодо відповідальних за ці злочини осіб та посилення міжнародного тиску на рф.
Про це повідомила народний депутат Євгенія Кравчук у Facebook в середу, 1 жовтня.
Відповідну резолюцію авторства Кравчук на пленарному засіданні в Страсбурзі підтримали 128 делегатів ПАРЄ (один утримався). У сесійній залі ПАРЄ були присутні журналісти Дмитро Хилюк і Владислав Єсипенко, які нещодавно повернулися з полону.
У документі зафіксовано понад 800 злочинів проти медіа, зокрема 108 випадків загибелі українських журналістів від початку повномасштабної війни.
У резолюції міститься вимога до росії негайно звільнити всіх українських журналістів, припинити практику катувань, убивств та переслідувань, надати інформацію про місця перебування та стан здоров’я полонених і допустити до них Міжнародний комітет Червоного Хреста.
У документі надається перелік 26 осіб, що залишаються в полоні, з вказівкою місця та дати їхнього арешту.
„Вперше резолюція ПАРЄ використовує термін „громадянські журналісти”. Здебільшого це не професійні журналісти, а кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, більшість яких змушена працювати анонімно. Саме такі люди в Криму щодня ризикують своїм життям”, – наголосила Кравчук.
Документ містить заклик до держав-членів Ради Європи підтримати міжнародні механізми відповідальності росії, такі як Реєстр збитків, Комісія з розгляду заяв, Спеціальний трибунал за злочин агресії, а також використати можливості Міжнародного кримінального суду та принцип універсальної юрисдикції для притягнення до відповідальності російських посадовців.
Окремо йдеться про санкційний тиск на всіх причетних до таких злочинів.
ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що юридичне започаткування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України відкриває шлях до реального покарання російського керівництва. Він подякував ПАРЄ, котра першою підтримала ініціативу. Про це глава держави повідомив у Телеграм.
„ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. І ми це дуже цінуємо”, – наголосив президент.
Він пояснив, що трибунал, юридично започаткований 25 червня, дає змогу реально притягнути до відповідальності керівництво російського режиму, який учиняв злочини проти України та українців.
„Будемо працювати над встановленням справедливості для всіх постраждалих. Злочинці мають пройти через лаву підсудних у Гаазі та бути покараними”, – додав він.
Зеленський також висловив вдячність президенту Парламентської асамблеї Ради Європи Теодоросу Русопулосу за роботу ПАРЄ.
Інтенсифікація дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення миру, повинна підтримувати і доповнювати принцип „мир через силу”, вказано у тексті резолюції.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) схвалила резолюцію, у якому сформулювала свою позицію щодо миру в Україні. Про це стало відомо у четвер, 30 січня.
Відповідний документ на сесії ПАРЄ в Страсбурзі підтримали 86 депутатів, проти – жодного, ще шість – утрималися.
„Інтенсифікація дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення миру, повинна підтримувати і доповнювати принцип „мир через силу”, викладений українською владою. Цей принцип підкреслює, серед іншого, що стійкі мирні переговори можуть вестися лише з позиції стійкості та потужної обороноздатності, і що справедливий і тривалий мир може бути забезпечений лише адекватними гарантіями безпеки для України”, – йдеться в резолюції.
Загалом у документі кілька разів підкреслюється прихильність до принципу „мир за допомогою сили”.
Також зазначається, що будь-які мирні переговори мають відбуватися за участю України та з повагою до її права визначати своє власне майбутнє.
ПАРЄ закликає держави-члени Ради Європи, а також європейські інституції та міжнародних партнерів:
невідкладно створити всеосяжний механізм компенсації, включаючи вже створений і повністю функціональний Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, майбутню міжнародну комісію з розгляду претензій та міжнародний компенсаційний фонд;
продовжити переговори з метою створення спеціального трибуналу для переслідування лідерів Росії та Білорусі за злочин агресії проти України;
посилити режим санкцій проти РФ та розширити сферу їхньої дії, включивши ширший спектр секторів російської економіки – сільськогосподарську, металургійну та ядерну галузі;
забезпечити передачу всіх заморожених російських державних активів до міжнародного компенсаційного фонду, як тільки він буде створений, з метою використання їх для виплати компенсацій Україні та фізичним і юридичним особам, які постраждали від російської агресії;
зберігати та посилювати всебічну підтримку України, включаючи політичну, економічну та військову підтримку, з метою зміцнення позиції України на будь-яких майбутніх мирних переговорах.
Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) затвердила резолюцію, у якій запроваджує санкції проти влади Грузії і вимагає від неї запустити процес дострокових парламентських виборів під контролем ПАРЄ.
Про це повідомляє кореспондент „Європейської правди” з Страсбурга з посиланням на текст відповідної резолюції ПАРЄ, ухваленої увечері 29 січня.
Резолюція ПАРЄ ставить жорстку умову до влади Грузії щодо запуску процесу дострокових парламентських виборів, які мають відбутися під моніторингом ПАРЄ.
„З політичного глухого кута, коли у Грузії є провал довіри між владою та громадянським суспільством… можна вийти лише через організацію нових справді демократичних парламентських виборів… якщо ці парламентські вибори проходитимуть пуд суворим міжнародним спостереженням”, – йдеться у тексті резолюції.
ПАРЄ затвердила повноваження грузинської парламентської делегації на поточну сесію, але повернеться до їхнього перегляду у квітні.
Моніторинговий комітет ПАРЄ проводить оцінку виконання Грузією міжнародних зобов’язань на тлі політичної кризи. Делегація зустрілася з владою, опозицією та відвідала ув’язнених активістів.
Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) оцінює виконання Грузією своїх міжнародних зобов’язань на тлі політичної кризи після парламентських виборів та призупинення переговорів щодо вступу до ЄС, передає „Новини Грузія”.
Для встановлення фактів з 14 по 16 січня Тбілісі відвідує місія, яку очолюють співдоповідачі Грузії Клод Керн та Едіт Ештрела. У ПАРЄ наперед наголосили, що це „звичайний моніторинговий візит”, а зустрічі з політиками „не слід розглядати як політичну підтримку легітимності”.
У середу члени місії провели переговори зі спікером парламенту Шалвою Папуашвілі та ще кількома лідерами „Грузинської мрії”. Папуашвілі наполягав, що бойкот парламенту є звичайною тактикою опозиції після кожних виборів. Водночас він заявив, що влада не відмовляється від інтеграції з Євросоюзом і для цього проводить „велику роботу”.
Сьогодні співдоповідачі зустрічалися з представниками громадянського суспільства та лідерами опозиції. За словами голови партії „Гірчі” Зураба Джапаридзе, вони говорили про „жорстоку тактику „Грузинської мрії” проти мирних демонстрантів”.
„Їх також цікавило, що, зрештою, може виявитися виходом із ситуації. Ми роз’яснили, що лише два пункти – звільнення політв’язнів та проведення нових виборів”, – заявив Джапаридзе.
Члени Комітету також відвідали лідера опозиційної партії „За Грузію” Георгія Гахарія. Він продовжує лікування вдома після того, як представники партії влади вилучили його до Батумі.
Крім того, за даними ЗМІ, представники ПАРЄ вирушили до Глданської в’язниці, де розмовляли з 28-річним актором Андро Чичінадзе та 19-річним активістом Звіадом Цецхладзе. Обидва відбуваються у справі про заворушення під час проєвропейських акцій у Тбілісі. За оцінкою адвоката Торніке Мігінеішвілі, члени делегації добре поінформовані про події в Грузії і „правильно оцінюють найважчу картину”, що склалася в країні.
Початок візиту делегації співпав із заявою Генпрокуратури у справі про фальсифікацію парламентських виборів 26 жовтня 2024 року. Слідство повідомило, що на цьому етапі не встановило доказів фальсифікацій.
Коментуючи візит моніторингової місії, лідери „Грузинської мрії” посилалися на цю заяву. Водночас, за їхніми словами, легітимність виборів підтвердила звіт БДІПЛ ОБСЄ, хоча в ньому йшлося, що „численні проблеми негативно вплинули на чесність виборів і підірвали довіру громадськості до процесу”.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Парламентська асамблея Ради Європи в середу, 2 жовтня, одноголосно схвалила резолюцію „Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи в полоні внаслідок агресії Російської Федерації проти України”.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила народна депутатка, членкиня української делегації ПАРЄ Євгенія Кравчук.
В одноголосно схваленій 74 голосами резолюції ПАРЄ засудила утримання у російському полоні українських військовополонених, а також іноземців, які воюють за Україну, і цивільних людей.
„Асамблея також зазначила, що продовжуватиме свої зусилля до моменту звільнення останнього полоненого”, – зазначила Кравчук.
Документ згадує офіційні дані про кількість військовополонених і цивільних заручників у полоні Росії та злочини, скоєні росіянами стосовно них – зокрема масове вбивство українських в’язнів у колишній виправній колонії в Оленівці на Донеччині.
„ПАРЄ вважає вкрай важливим, щоб Міжнародний комітет Червоного Хреста отримав негайний і безперешкодний доступ до всіх місць утримання під вартою відповідно до умов і повноважень свого мандату”, – ідеться в резолюції ПАРЄ.
Як зазначила Кравчук, під час ухвалення резолюції у Страсбурзі був присутній і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, звільнений з російського полону наприкінці червня.
Парламентська асамблея Ради Європи на засіданні 16 квітня підтримала резолюцію, яка закликає вилучити заморожені російські активи та використати їх на користь України.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
У пресслужбі ПАРЄ повідомили, що асамблея одностайно ухвалила резолюцію із „закликом передати заморожені російські державні активи до нового фонду для відбудови України”.
Проєкт резолюції пройшов політичний комітет ПАРЄ наприкінці січня. Тоді повідомлялось, що документ пропонує Раді Європи очолити процес „вилучення російських державних активів та їхнє використання на відбудову України” й створити під її егідою міжнародний компенсаційний механізм.
Такий механізм передбачав би створення міжнародного трастового фонду, до якого передали б заморожені російські активи з країн-учасниць Ради Європи та інших держав.
Також пропонується створення неупередженої та ефективної комісії для розгляду претензій, що діяла би за загальновизнаними юридичними нормами, аби розглядати заявки України та інших суб’єктів (фізичних та юридичних осіб), постраждалих внаслідок агресії.
Комітет закликає країни-учасниці Ради Європи та інші держави, у яких є заморожені російські активи, активно співпрацювати у питанні передачі цих активів у цей механізм за підтримки ЄС, США та країн „Групи семи”.
I am grateful to @coe Parliamentary Assembly for recognising the 1932-1933 Holodomor as genocide against the Ukrainian people. Restoring historical justice and paying tribute to Holodomor victims sends a message that justice is inevitable for all past and present Moscow’s crimes.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 12, 2023
I thank @PACE_News for recognizing Stalin’s 1932–1933 Holodomor as an act of genocide against the Ukrainian people. It is also important that PACE encouraged all @coe and other parliaments to follow suit. This is a morally, historically, and politically right thing to do. pic.twitter.com/28cd021RYY
I am grateful to @coe Parliamentary Assembly for recognising the 1932-1933 Holodomor as genocide against the Ukrainian people. Restoring historical justice and paying tribute to Holodomor victims sends a message that justice is inevitable for all past and present Moscow’s crimes.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 12, 2023
I thank @PACE_News for recognizing Stalin’s 1932–1933 Holodomor as an act of genocide against the Ukrainian people. It is also important that PACE encouraged all @coe and other parliaments to follow suit. This is a morally, historically, and politically right thing to do. pic.twitter.com/28cd021RYY
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос засудив останню атаку Росії на Одесу.
Як передає Укрінформ, про це очільник ПАРЄ написав у соцмережі Х.
«Я рішуче засуджую атаку безпілотника на Одесу минулої ночі, яка призвела до жертв і руйнувань. Росія буде притягнута до відповідальності за усі злочини, які вона скоїла в Україні», – написав Русопулос.
Як повідомляв Укрінформ, вночі 2 березня російська армія здійснила атаку БПЛА по Одесі. Безпілотник влучив у багатоповерховий будинок спального району міста. Частина під’їзду з 18 квартир зруйнована.
Наразі відомо про чотирьох загиблих, серед яких трирічний хлопчик, та вісьмох постраждалих.
Під завалами ще можуть бути люди. Рятувальна операція триває.
В Одесі та області в неділю, 3 березня, оголошено днем жалоби за загиблими під час нічної ворожої атаки дронів на місто.
