Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко не погодилась на пропозицію стати послом України в Сполучених Штатах після відставки з посади.
Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на джерела в оточенні чинної очільниці уряду, які знають про її рішення.
Водночас медіа зазначає, поки невідомо, чи відповіла Свириденко президенту Зеленському стосовно цієї пропозиції.
Раніше в Офісі президента повідомляли, що саме через необхідність замінити посла в США Свириденко знімають з посади прем’єрки.
Наразі, ані президент Зеленський, ані Свириденко не коментували чіткі причини зміни голови уряду. Водночас Свириденко написала, що готова продовжувати державну службу. А Володимир Зеленський повідомив, що запропонував премʼєрці очолити напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів.
Нардеп Ярослав Железняк повідомляє, що Юлія Свириденко після відставки з посади прем’єра стане послом у США, водночас ЗМІ зазначають, що нинішня посол Ольга Стефанішина попросила про завершення служби з особистих причин.
Свириденко залишається у команді. Але буде послом у США. Всі чутки, що там посварився хтось – це чутки”, – Железняк.
За словами Железняка, головним кандидатом на посаду прем’єр-міністра є Сергій Корецький.
Разом з тим, Інтерфакс-Україна повідомляє, що посол України в США Ольга Стефанішина залишить дипломатичну службу за власним бажанням, президент задоволений її роботою.
За словами співрозмовника, Стефанішина попросила про завершення служби через особисті обставини ще минулого тижня.
В Україні очікують просування в американському Конгресі нового законодавчого пакета щодо санкцій проти Росії.
Про це сказала посол України у США Ольга Стефанішина в інтерв’ю Укрінформу.
Вона нагадала, що в Сенаті вже готуються нові ініціативи, зокрема двопартійний законопроєкт під лідерством сенатора Ліндсі Грема.
За її словами, робота над санкційним законодавством триває, і розглядається можливість як окремого масштабного санкційного документа, так і поєднання кількох законодавчих актів.
Водночас дипломатка наголосила, що Україна очікувала більш рішучих дій від Вашингтона в цьому напрямку.
«Звичайно, ми очікували, що санкційна політика Сполучених Штатів буде набагато рішучішою та масштабнішою. Адже саме під час першої каденції президента Дональда Трампа були запроваджені найжорсткіші санкції проти проєкту «Північний потік-2», – зауважила Стефанішина.
Вона додала, що Київ сподівався на більш жорстку позицію США порівняно з дискусіями, які тривали в ЄС та країнах G7.
«Цього поки що не сталося», – сказала дипломатка.
Водночас вона відзначила важливість уже запроваджених нинішньою адміністрацією обмежень щодо «російського енергетичного сектору, зокрема компаній «Лукойл» і «Роснефть».
Коментуючи політику винятків із санкцій, дипломатка зауважила, що Києву не дуже імпонує практика, яку продовжує Міністерство фінансів США.
Стефанішина наголосила на необхідності ухвалення санкційного закону.
«Ми розраховуємо, що буде ухвалено закон у Сенаті, який буде підтриманий і Палатою представників, – пояснила вона. – Тоді вперше законом будуть урегульовані питання санкцій та відповідальність Росії за агресію. Це означатиме, що санкції діятимуть доти, доки не буде проголосоване інше законодавство, що дуже малоймовірно».
Тому «ми спрямовуємо зусилля на те, щоб саме на рівні закону було схвалено рішення про запровадження санкцій проти Росії», наголосила дипломатка.
Україна активізувала дипломатичні зусилля у США: президент Володимир Зеленський надіслав понад 600 листів Дональду Трампу та усім американським конгресменам із закликом посилити підтримку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на посла України у США Ольгу Стефанішину.
Листи були спрямовані особисто Трампу, а також кожному члену Палати представників і Сенату. За словами Стефанішиної, звернення вже отримало позитивний відгук серед американських законодавців. Головна мета – прискорити ухвалення критично важливих рішень для оборони України.
“Війна триває, люди гинуть. І рішення, яке може захистити так багато українських життів, може бути прийнято”, – наголосила посол.
Ключовий запит до США – захист українського неба. Київ просить насамперед посилити системи протиповітряної оборони та надати додаткові антибалістичні засоби. Найближчим часом плануються термінові зустрічі Стефанішиної з членами українського кокусу в Конгресі.
Україна закликає адміністрацію Сполучених Штатів відновити санкції, які обмежують торгівлю російською нафтою.
Про це написала в суботу в соцмережі Х посол України у США Ольга Стефанішина, передає Укрінформ.
«Не можна допустити, щоб Росія отримувала вигоду від дій свого союзника – Ірану, – зазначила дипломат. – Ми закликаємо адміністрацію США поновити санкції щодо російської нафти та нафтопродуктів».
За словами Стефанішиної, «у наших спільних інтересах – обмежити фінансування, яке Росія використовує для своїх атак на Україну та для підтримки супротивників США».
Якщо Росія побачить, що дестабілізація й розпалювання війни вигідні, «нові проблеми у світі не забаряться», зауважила вона.
Українське посольство передало Державному департаменту Сполучених Штатів докладні дані про всі обстріли, що сталися після того, як росія погодилася на «енергетичне перемир’я». Про це посолка України Ольга Стефанішина розповіла журналістам під час заходів Ukrainian Week у Вашингтоні, повідомляє кореспондентка «Суспільного».
Зазначається, що інформацію підготували у співпраці зі Збройними Силами та Міністерством енергетики. Стефанішина переконана, що ці дані вплинуть на переговори, адже вони послаблюють позицію росії. Посолка сподівається, що американська сторона обере стратегію «менше ілюзій, більше тиску».
Зокрема Стефанішина повідомила, що робота української делегації зосереджуватиметься передусім на лобіюванні в Конгресі законопроєкту про санкції проти країн, які купують російські енергоресурси. У обох палатах зареєстровано щонайменше три таких ініціативи, і посольство закликає винести їх на голосування.
Як наголосила посолка, зараз триває робота над текстами законопроєктів та пошук компромісних рішень. Найважливішим, за її словами, є зосередження зусиль для того, щоб винести проєкти на голосування. Всі законопроєкти мають підтримку обох партій, і навіть у питаннях тарифної політики вдалося знайти компроміси, додала посолка.
Секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов вирушили до США для проведення нових переговорів щодо мирного плану з представниками адміністрації Дональда Трампа.
Про це повідомила посол України у США Ольга Стефанішина, її цитує Інтерфакс-Україна.
За її словами, українська делегація перебуватиме у штаті Флорида у четвер та п’ятницю.
«Сьогодні і завтра для роботи з американською делегацією у Флориду прибуде Рустем Умєров та Андрій Гнатов. Посольство регулярно забезпечує роботу делегацій», – розповіла Стефанішина.
Посол додала, що досягнуто домовленості щодо зустрічей у двосторонньому форматі.
[type] => post [excerpt] => Секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов вирушили до США для проведення нових переговорів щодо мирного плану з представниками адміністрації Дональда Трампа. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1766093940 [modified] => 1766085154 ) [title] => Умєров та Гнатов знову вирушили до Флориди для переговорів з представниками США – Стефанішина [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172636&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 172657 [uk] => 172636 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 172637 [image] => Array ( [id] => 172637 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1.jpg [original_lng] => 77736 [original_w] => 1140 [original_h] => 638 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1-300x168.jpg [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1-768x430.jpg [width] => 768 [height] => 430 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1-1024x573.jpg [width] => 1024 [height] => 573 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1.jpg [width] => 1140 [height] => 638 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1.jpg [width] => 1140 [height] => 638 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229506-1-large-1.jpg [width] => 1140 [height] => 638 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1766077994:3 [_thumbnail_id] => 172637 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1257 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 579014794001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 7463 [1] => 401 ) [tags_name] => Array ( [0] => Ольга Стефанішина [1] => США ) ) [7] => Array ( [id] => 168090 [content] =>
Посол України в США Ольга Стефанішина заявила, що Київ продовжує переговори з Вашингтоном щодо купівлі ракет «Томагавк» та іншої далекобійної зброї, і оцінила їх перебіг як позитивний.
Про це вона сказала в інтерв’ю програмі Balance of Power на Bloomberg TV, передає Укрінформ.
«Обговорення все ще триває, але у нас є багато делегацій, які працюють над збільшенням доступних фінансових ресурсів для придбання більшої кількості військових можливостей у США», – зазначила Стефанішина.
За її словами, йдеться не лише про «Томагавки», а й про різні типи інших ракет малої та великої дальності. «Можу лише сказати, що це (переговори просуваються – ред.) досить позитивно», – додала дипломатка.
Зазначається, що Україна прагне отримати «Томагавки» та інші ракети великої дальності, які дозволять уражати цілі у глибині російської території. Водночас Трамп заявив, що ці ракети «можуть бути ефективними лише за умови, що США їх запускатимуть, а вони цього не робитимуть».
Коментуючи нещодавні масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру України, Стефанішина наголосила, що це «дуже важкий період для країни».
«Ми наполегливо працюємо над тим, щоб забезпечити Україну більшою кількістю засобів протиповітряної оборони», – сказала вона.
Посол підкреслила, що будь-яка відмова чинити тиск на Росію фактично «дає їй зелене світло для розширення своїх можливостей».
Усі переговорні кластери щодо вступу України до ЄС мають бути відкриті до кінця 2025 року.
Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже 4 тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає”, – сказала Стефанішина.
За її словами, зараз обговорюється лише дата, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення.
Як зазначила віцепрем’єр, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини. До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому вона зауважила, що для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – додала віцепрем’єр.
За її словами, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення ЄС, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За словами віцепрем’єра, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
“Ми виконали всі умови щодо відкриття половини всіх наших переговорних напрямків, починаючи з базових, основ членства в Європейському Союзі. І готові відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою”, – зазначила Стефанішина.
Заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини вбачає нову динаміку та духовність в угорсько-українських відносинах, і, за його словами, це дає основу для того, що українська сторона запропонує прийнятне вирішення питання угорської меншини Закарпаття в найближчий період. Про це Левенте Мадяр розповів у вівторок після переговорів з віцепрем’єр-міністром України з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанішиною у Будапешті: «Я бачу надію, що ми досягнемо угоди в найближчому майбутньому, яка може докорінно змінити позицію Угорщини щодо євроатлантичної інтеграції України».
Він нагадав, що із середини 2010-х років угорсько-українські відносини обтяжені питанням правового статусу угорської меншини на Закарпатті та невизначеністю, створеною окремими українськими законами.
Він додав, що досі не знайдено жодного рішення, яке б повністю врегулювало умови, за яких угорська меншина на Закарпатті може використовувати свою рідну мову в освіті, в різних сферах громадського життя чи в адміністративних питаннях.
«Сьогодні ми домовилися, що дві експертні делегації продовжать свою роботу в прискореному темпі в середині травня», – зазначив заступник міністра.
Ольга Стефанішина, яка також очолює Міністерство юстиції України, наголосила, що Україна серйозно ставиться до кожного зобов’язання, яке просуває країну до євроатлантичної інтеграції.
«Це включає захист прав меншин та сприяння добросусідським відносинам. Те, що Угорщина надає нам у двосторонніх відносинах, дуже важливе для нас, зокрема тимчасовий захист тих, хто втік туди від війни», – додала вона.
За словами віцепрем’єрки, залишаються невирішеними численні освітні та інші питання нацменшини, але вже розроблений план вирішення всіх 11 пунктів, окреслених угорською стороною.
«Ми чесно та відверто виконуємо свої зобов’язання, і бачимо, що Будапешт також підтримує справжній діалог. Процес європейської інтеграції значною мірою сприяв зміні нашої політики щодо національних меншин в Україні, водночас ми вжили заходів для укріплення української державної мови. Ми створили необхідну інституційну систему для реалізації міжнаціонального діалогу, а також розробляємо нормативні акти для забезпечення доступу до середньої та вищої освіти мовами меншин», – повідомила Стефанішина.
На запитання журналістів віцепрем’єрка поінформувала, що українсько-угорські консультації продовжаться в Ужгороді 12 травня, й українська сторона надасть свої пропозиції щодо переліку з 11 пунктів угорської сторони того ж дня.
Левенте Мадяр, відповідаючи на запитання, повідомив, що уряд Угорщини має моральний та юридичний обов’язок вжити заходів проти обмежень, запроваджених в Україні після 2015 року щодо закарпатської угорської меншини.
«За останні роки ми досягли певних результатів, але все ще не можемо стверджувати, що сьогодні угорці в Україні можуть використовувати свою рідну мову з повною безпекою та свободою у всіх сферах, як раніше. Поточні переговори показали, що ми можемо досягти стану, за якого Україна повністю забезпечить ці права. Не може бути в інтересах України, щоби майже стотисячна угорська меншина не почувалася як вдома на її території», – сказав заступник міністра.
На питання щодо кампанії угорського уряду, він зазначив, що віцепрем’єрка України висловилася щодо неї.
«Заходи уряду визначатимуться тим, чи підтримає населення Угорщини вступ України до Європейського Союзу в ході консультації. Підхід Угорщини до зовнішньої політики щодо України є багатогранним і не спрощується визначенням «так» чи «ні». Можливі сприятливі зміни у статусі закарпатської угорської меншини не змінять того факту, що ЄС та Угорщина нестимуть на собі економічний тягар через процес вступу, розрахований до 2030 року, який зараз неможливо здійснити, оскільки це докорінно перепише внутрішні відносини союзу», – заявив Левенте Мадяр.
Угорська сторона зазначила, що Угорщина надає допомогу різними способами «Україні, яка вже понад три роки веде боротьбу не на життя, а на смерть», і за останні роки досягнуто значного прогресу в багатьох сферах. Наприклад, що два тижні тому відкрився новий пункт пропуску, Будапешт і Київ пов’язує пряме залізничне сполучення, і незабаром у транспортну систему увійдуть нові закарпатські маршрути.
«Угорщина підтримує стражденний народ України, незалежно від поточної якості політичних відносин», – повідомив заступник міністра.
Він також зазначив, що в Угорщині українські діти навчаються українською в двох школах, а за кілька місяців у Київській області відкриють відбудовану школу. Крім того, в Угорщині надають допомогу пораненим українським військовим, реалізовується розширена стипендіальна програма для українців, понад 13 тисяч українських дітей, які постраждали від війни, отримали можливість відпочити в Угорщині. «Показово також, що сьогодні Угорщина є найбільшим постачальником електроенергії в Україну», – повідомив Левенте Мадяр.
