Україна планує порушити три пріоритетні теми на Мюнхенській безпековій конференції. Одна з них – постачання винищувачів для ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови МЗС України Дмитра Кулеби в ефірі телемарафону.
„Ця Мюнхенська безпекова конференція буде дуже важливою. На ній зберуться ключові постаті у питаннях євроатлантичної безпеки. У центрі уваги будуть теми, які безпосередньо стосуються безпеки України, Європи та світу в цілому”, – розповів міністр.
Кулеба нагадав, що ще рік тому на Мюнхенській безпековій конференції із закликом надати Україні зброю виступив президент Володимир Зеленський.
„Цього року ми просуватимемо на Мюнхенській безпековій конференції пріоритетні для України теми. Ключова – це постачання далекобійних ракет і відкриття постачання бойових літаків, оскільки саме літаки є останнім типом зброї, яку потрібно розблокувати, решту позицій ми за минулий рік відкрили командними зусиллями. Будемо також говорити про членство України в НАТО і взагалі про майбутнє Росії”, – додав очільник МЗС.
Зазначимо, що Мюнхенська безпекова конференція пройде з 17 по 19 лютого.
На Мюнхенській конференції з безпеки запропонували новий план деескалації на Донбасі. Проти «12 кроків» висловилося МЗС України: «Тези, що містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції Української держави», – сказано в повідомленні.
Через кілька годин 12 пунктів були видалені з сайту Мюнхенської конференції, проте згодом знову з’явилися там. Видання «Страна» розібрало ключові пункти нового плану та ймовірність їхнього впровадження на сході України.
Авторами документа стала «група лідерів з питань євроатлантичної безпеки». Серед експертів, зокрема, Вольфганг Ішингер, голова Мюнхенської міжнародної конференції з безпеки, а також група міжнародних експертів, до якої входять представники Європи, США, ОБСЄ, України та Росії.
У заяві є чотири блоки: безпека, економіка, політика та гуманітарний – загалом 12 пунктів.
Кроки з безпеки
Крок 1. Відновлення Спільного центру з контролю та координації на Донбасі. Це дасть додаткову можливість для реалізації Мінських угод, що, на думку експертів, допоможе забезпечити швидке реагування на порушення угод, включаючи реагування на перешкоди для моніторингу ОБСЄ, підтримку відновлення інфраструктури та розмінування.
Крок 2. Налагодження діалогу з військового кризового врегулювання в нормандському форматі, щоб прискорити імплементацію Мінських угод. І безпосередньо в рамках «Нормандії» підтримка Спільного центру з контролю та координації на Донбасі.
Крок 3. Покращення необмеженого доступу та свободи пересування. Цей захід включає в себе створення більшої кількості контрольних пунктів в’їзду-виїзду.
Гуманітарний блок плану містить два пункти
Крок 4. Пошук зниклих безвісти.
Крок 5. Розмінування.
Економічних кроків плану є чотири
Крок 6. Прискорити відновлення Донбасу, до чого могли б підключитися Європейський Союз і Росія.
Крок 7. Вивчити можливість створення зони вільної торгівлі. Існує досвід створення таких зон для відновлення постраждалих від війни регіонів.
Крок 8. Розробити дорожню карту щодо санкцій. Необхідно продумати, як конкретні дії з реалізації Мінських угод можуть привести до відповідних змін у системі санкцій.
Крок 9. Усунути загрозу радіації, адже в Донецькій області та на території навколо неї знаходиться близько 1,2 тисячі джерел радіоактивного випромінювання, які використовуються в медичних, промислових або наукових цілях.
Політичний блок плану містить три кроки
«Соціальні перетворення всередині України, а також між Україною та її сусідами впливають на політику історичної пам’яті та національної ідентичності й порушують складні питання перед урядом щодо громадянства та мовних прав, з реальним впливом на політику, економіку й безпеку», – ідеться в документі.
Крок 10. Запустити новий діалог між євроатлантичними країнами про побудову системи взаємної безпеки. Діалог повинен бути санкціонований національними лідерами. Його метою має стати вирішення базових проблем безпеки й подолання ключових розбіжностей. Діалог міг би допомогти поглибленню співпраці, поліпшити взаєморозуміння та запобігти можливим конфліктам.
Крок 11. Визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС і Росією з розвитком людських та економічних зв’язків. Відзначається, що у 2020 році ЄС і Росії слід зробити співпрацю своїм пріоритетом, у тому числі підтримуючи виконання Мінських угод. Треба вжити заходів з розвитку відносин у сферах спільних інтересів (наука і дослідження, транскордонна та регіональна співпраця, а також співробітництво в галузі зміни клімату та захисту навколишнього середовища). Слід також зміцнювати існуючі економічні та гуманітарні зв’язки.
Крок 12. Необхідно якомога швидше запустити новий всеосяжний національний діалог в Україні. У ньому повинні взяти участь лідери громадської думки, провідні вчені та відомі експерти міжнародного рівня. Треба дати можливість сусідам України (у першу чергу Польщі, Угорщині та Росії) також висловити свою думку. Діалог повинен торкатися теми історії й національної пам’яті, мови, ідентичності та проблем нацменшин. Невід’ємною частиною діалогу мають бути терпимість і повага до етнічних та релігійних меншин.
Зазначені 12 пунктів в основному не стосуються питань, які регулюються Мінськими угодами. Там немає нічого ні про вибори, ні про особливий статус. Вони покликані полегшити співіснування Києва з «республіками» Донбасу за типом Молдови та Придністров’я, які так і не об’єдналися, але навчилися жити у світі, – пише в коментарі видання strana.ua.
Президент України Володимир Зеленський 15 лютого виступив на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки.
Очільник держави критикував звіт Munich Security Report та наголосив, що війна на території України є війною для всієї Європи.
„Ми домовилися в Парижі, що підтвердимо прихильність всеосяжного припинення вогню … Але повну тишу поки ще не вдалося забезпечити … Потрібні дієві механізми, за якими припинення вогню буде не просто на словах”, – заявив він.
Зеленський зазначив, що українська влада готова домовлятися з мирними жителями окупованого Донбасу, але не з представниками невизнаних „республік”.
„Нас переконують, що дієвим механізмом є прямий діалог з так званою місцевою владою в ОРДЛО. Ми готові до діалогу з мирним населенням цих територій, але не з тими, хто є невизнаними з точки зору міжнародного права”, – заявив Зеленський.
Також наголосив про бажання провести місцеві вибори восени 2020 по всій Україні, включаючи окуповані території Донецької та Луганської областей і „хотілося б і на території Криму”.
За словами Зеленського, українська сторона пропонує проводити розведення за секторальним принципом, відповідно до якого, лінія розмежування розбивається на сектори.
„Здійснюється поступове розведення сил і засобів. Перехід від одного сектора до наступного можливий лише після того, як СММ ОБСЄ верифікує, що у секторі відсутні будь-які незаконні збройні формування, озброєні війська та військова техніка”, – пояснив він, зазначивши, що найближчим часом Україна поінформує учасників нормандського формату про цю ініціативу.
Президент зазначив, що не знає скільки потрібно часу на завершення війни, але зазначив, що цього хоче Україна і Європа і потрібно, щоб цього захотіла Росія.
„Сильна армія, чи ядерна зброя, чи НАТО є захистом незалежності територій. Ніякі документи, меморандуми не захищають. Я не вірю в будь-які бумаги і всім країнам моя пропозиція – не можна вірити в будь-які документи. Ніхто нічого не гарантує, на жаль”, – сказав він.
Участь президента України Володимира Зеленського у панелі «Townhall on Ukraine» в рамках Мюнхенської конференції з питань безпеки: відео
Today Prime Minister @BorisJohnson presented President @ZelenskyyUa with the Sir Winston Churchill Leadership Award for incredible courage, defiance and dignity in the face of Putin’s barbaric invasion.
As Swiss President Viola Amherd and I previously agreed, the first Peace Summit will take place on June 15-16 in Burgenstock, near Luzern, Switzerland.
Heads of state and government from all continents are invited and expected to attend.
The summit will serve as a platform to…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 2, 2024
