11 вересня відбулася чергова, 41-а сесія Ужгородської районної ради VII скликання. Передували їй робота та погодження у профільних комісіях за участі депутатського корпусу та фахівців Ужгородської РДА.
Тож, після традиційної хвилини мовчання для вшанування пам’яті загиблих під час проведення ООС на Сході України, три десятки депутатів розпочали свою роботу, адже порядок денний містив понад двадцять питань порядку денного.
Для початку зазначимо, що порядок денний умовно можна поділити на кілька блоків – умовно «земельні» питання, освітній блок, підтримка медичної сфери району, питання внесення змін до вже прийнятих рішень та ряд інших питань.
Щодо земельних питань, то тут у народних обранців не виникало протиріч і цей блок був прийнятий без зауважень. Зокрема, це питання: «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с.Глибоке Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області»; «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с.Нижнє Солотвино Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області»; «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с.Руські Комарівці Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області»; «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с.Кінчеш Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області»; «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с.Коритняни Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області».
Медичний блок також не викликав дорікань у депутатського корпусу і питання: «Про затвердження статуту Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області» у новій редакції»; «Про затвердження плану розвитку Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області» на 2020-2021 рік»; Про внесення змін до рішення районної ради від 20 грудня 2019 року №601 «Про Програму розвитку та фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області» на 2020 рік» (зі змінами від 14.02.2020 р., 05.06.2020 р., 17.07.2020 р.) »; «Про внесення змін до рішення районної ради від 14 лютого 2020 року №635 «Про затвердження фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради» на 2020 рік» (зі змінами від 14.04.2020 р., 17.07.2020 р.) »; «Про затвердження фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області» на 2021 рік»; «Про внесення змін до рішення районної ради від 14 лютого 2020 року №635 «Про затвердження фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради» на 2021 рік» також були підтримані народними обранцями.
Зміни були внесені до двох важливих питань функціонування району – це питання районного бюджету, а також протипаводкового захисту Ужгородщини. За це депутати проголосували у питаннях «Про внесення змін до рішення районної ради від 20 грудня 2019 року №619 «Про районний бюджет на 2020 рік» (зі змінами від 14.02.2020 р., 14.04.2020 р., 05.06.2020 р., 17.07.2020 р.) » та «Про внесення зміни до рішення районної ради від 04.03.2016 року №72 «Про Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса на 2016-2021 роки» (зі змінами від 20.10.2017 р., 20.12.2019 р., 14.02.2020 р., 14.04.2020 р.) ».
Останній освітній блок був дискусійним, адже у депутатського корпусу фактично були «зв’язані руки» через певні рішення центральних та муніципальних органів виконавчої влади. Та, незважаючи на ці «підводні» камені, рішення були прийняті.
Тож депутатами були підтримані наступні питання порядку денного: «Про створення Есеньського опорного закладу загальної середньої освіти та філій»; «Про реорганізацію шляхом приєднання до Есеньського опорного закладу загальної середньої освіти»; «Про створення Руськокомарівського опорного закладу загальної середньої освіти та філій», «Про реорганізацію шляхом приєднання до Руськокомарівського опорного закладу загальної середньої освіти»; «Про створення Сюртівського опорного закладу загальної середньої освіти та філій»; «Про реорганізацію шляхом приєднання до Сюртівського опорного закладу загальної середньої освіти»; «Про створення Шишлівського опорного закладу загальної середньої освіти та філій» і «Про реорганізацію шляхом приєднання до Шишлівського опорного закладу загальної середньої освіти».
Уже по завершенні пленарного засідання Лівія Балог – керівник депутатської фракції «КМКС» Партія угорців України» у районній раді зазначила наступне: «Як ви знаєте, реформа децентралізації та освітня реформа в Україні продовжуються і, певним чином, переплітаються між собою у питанні створення та облаштування опорних шкіл. Зокрема, освітня реформа триватиме аж до 2023 року. Тому, з одного боку, ми завжди наголошували, що у цьому питанні не потрібно поспішати, а робити все продумано і коректно.
А з іншого боку є багато факторів, через які ми вже сьогодні маємо приймати певні рішення. Поряд із цим, ми принципово вважаємо, що питання освіти є надзвичайно важливим і саме тому ми завжди будемо наполягати на тому, щоб усі школи з угорською мовою навчання продовжували свою роботу і діти мали можливість навчатися рідною мовою.
І для нас принципово, щоб ці школи не втратили свій статус, а тому ми, до прикладу, у питанні функціонування Галоцької школи прийняли компромісне рішення підписати тристоронню угоду між Ужгородською районною радою, Шишлівською та Галоцькою школами, які, до речі, знаходяться у різних ОТГ. Тож, згідно з угодою, Галоцька школа матиме статус філії Шишлівецької опорної школи. Так, у цьому конкретному випадку ми зберегли її подальше повноцінне функціонування. І ми будемо й надалі обстоювати права усіх шкіл району з угорською мовою навчання.
Наша фракція та я особисто щиро вдячні нашим колегам-депутатам з інших політичних сил за розуміння і конструктивну роботу на благо усієї громади Ужгородщини».
Із нагоди завершення року з Лівією Балог, яка очолює Ужгородський районний та Чопський міський осередки ГО «ТУКЗ-КМКС», ми провели підсумкове інтерв’ю.
– Розкажіть, будь ласка, про проведені за сприяння «ТУКЗ-КМКС» у 2019-му році заходи в Ужгородському районі.
– В Ужгородському районі діє 31 організація, яка нараховує близько 14 000 членів. Досить багато малих населених пунктів, проте за останній період нам удалося досягти того, що фактично 98% наших організацій налаштовані на активну співпрацю, до якої ми стараємось залучати і менші за чисельністю організації, за допомогою представників районної влади. Про активність району свідчить те, що 23 наші організації отримали грошову підтримку від благодійного Фонду ім. Бетлена Габора, необхідну для реалізації своїх культурних заходів. Звісно, ми теж підтримуємо ініціативу зміцнення громади, віримо в те, що ми повинні показати життєздатність наших громад, адже завдяки цьому вони зможуть досягнути своїх цілей.
Ми організовуємо близько 100-110 заходів на рік, тож можна сказати, що ми живемо активним життям. Є у нас заходи, які відбуваються не перший рік, наприклад «Фольк-корчма», яку ми вже п’ятий рік поспіль проводимо у місті Ужгород, в кав’ярні «Під Замком», у супроводі народного гурту «Шодро» та за участі закарпатського філіалу Установи угорських традицій у якості професійного партнера. Щороку члени Асоціації майстерні «Ціфра» (Cifra – угор.) відвідують наші дитячі будинки (Велика Добронь та Ратівці – прим.) для того, щоб музикою, танцями, заняттями з ремісництва підбадьорити та додати трохи радості у сірі будні. В цьому році їм навіть удалося потрапити до села Тисауйфалу, яке є зовсім малим, – усього 280 жителів, та, незважаючи на це, на виборах показало підтримку 90 відсотків партії ГО «ТУКЗ-КМКС». Окрім гурту «Дунай» та Національного молодіжного духового оркестру, в нас є багато друзів, які завжди, коли мають нагоду, навідуються до нас у гості. Ми радо вітаємо вистави Закарпатського обласного Угорського Драматичного театру.
За останні роки нам пощастило потрапити і до Трансільванії, завдяки чому разом із асоціацією Закарпатського народного інституту нам вдалося запросити у гості Національний фольклорний ансамбль із міста Харгіти та ансамбль «Гаромсийк» (угор. Háromszék) із міста Шершісентдьордь. Також у нас відбулася серія лекцій із Воєводини (Сербія), на якій придворний (Камерний) театр Воєводи презентував свою виставу «Від Дня мертвих до квіткової неділі». Я вважаю, що подібні міжнародні зв’язки є дуже важливими, адже ми повинні розвивати співпрацю не тільки з Угорщиною, а й на міжнародному рівні, з іншими сусідніми регіонами. Разом з тим, ми щорічно організовуємо краєзнавчі екскурсії, цього року, наприклад, ми на два дні завітали до Трансільванського села Ріметя (угор. – Torockó). Звісно, не тільки ми, але й до нас також приїжджають погостювати з-за кордону, до прикладу, весною до нас завітали гості із села Малін (угор. – Almásmálom), асоціація «Алмавіраг» із Câmpia Transilvaniei – (Mezőség) у супроводі священнослужителя Атілла Лапогоша.
– Чи є такі традиційні або особливі культурні заходи, без яких не може пройти рік у культурному житті Ужгородського району?
– З року в рік ми організовуємо бали, на честь «Катерини», або «Єлизавети», «Бал на честь Збору врожаю» та «Масляниці». Крім того, в селах, де угорці проживають у меншій кількості, спільними зусиллями організовуємо «День сім’ї та дітей». Їх є всього 7, із них чопський – найбільший, дякувати Богу, організовуємо його вже 13-й рік поспіль. Незабаром, до речі, відбудеться ще один – Тисауйфалівський фестиваль гурки. Усе це свідчить про те, що ми не сидимо без діла, щомісяця організовуємо той чи інший культурний захід.
– Що важливо знати про вибори, які відбудуться незабаром у селі Холмок?
– Явка на вибори у 2019 році була досить успішною, адже 13 із 17-ти відсотків угорців взяли участь у голосуванні, що є дуже хорошим результатом.
Покладаю великі надії на вибори, що пройдуть у Холмоку. Це досить проблемний район, адже тут найменший відсоток угорців серед тих населених пунктів, у яких незабаром відбудуться вибори. За офіційними даними, відсоток угорців становить 30%. У 11-ти із 26-ти виборчих округів ми делегуємо угорських кандидатів: у Минаї – Югас Моніка (6-й виборчий округ); у селі Холмок – голову ГО Чіллу Лешко (9-й округ) та Беттіну Шпонтак (11-й округ); у с.Розівка – Кароліна Зомбор, голова організації (14-й округ); у Тарнівцях – Єлизавета Буйдошо, член районної фракції КМКС (24-й округ); у с.Ботфалва – Віктор Копач (26-й округ); у с.Шишлівці – Андрея Медве, голова місцевої організації (25-й округ); у Сторожниці – Імре Мацко (21-й округ), Шандор Комоні (19-й округ), Єва Кочіш (18-й округ) та Даніель Боднар у с.Концово (16-й округ).
– Які найбільш значні досягнення фракції ГО «ТУКЗ-КМКС» в Ужгородському районі?
– Беручи до уваги те, що завдяки підтримці виборців на попередніх виборах ми обрали багато представників до районної ради, нам удалося втілити в життя багато проєктів, спрямованих на розвиток району з бюджету. Один із таких проєктів – повний внутрішній ремонт Будинку культури у селі Тисаашвань. Крім того, було відремонтовано відрізок дороги, що з’єднує Тисаашвань із містом Чоп і дорогу до села Соловка, чого не вдалося б досягти без втручання представника округу Йожефа Баторі. Більше того, у селі Ботфалва вдалося виділити два з половиною мільйона гривень на ремонт доріг. Великим досягненням нашої фракції є те, що нам удалося врятувати відділення Ужгородської районної лікарні у місті Чоп, яка переїхала до оновленої будівлі, а також ремонт відділень у селах Мала Добронь та Сюрте, за сприяння програми Державного секретаріату національної політики щодо оновлення кабінетів сімейних лікарів.
– Яким ви бачите майбутнє с. Холмок?
– Якщо обіцяні державні кошти надійдуть, а податкова система залишиться такою ж, то, безумовно, Холмок буде життєздатним. В Ужгородському районі дуже мало таких населених пунктів, які отримали такий великий бюджет минулого року. Звісно, є декілька завдань, які ще потрібно вирішити, але неможливих серед них нема. Крім того, вони повинні й надалі працювати (функціонувати) таким чином, як і раніше, тому подальша підтримка з боку держави необхідна. Гранти, що надходять від КМКС, також сприятимуть розвитку, а це, на мою думку, допоможе молодим людям не покидати рідний край у майбутньому.
– Назвіть кілька речей, які є привабливими для угорськомовних виборців кандидатів, що їх підтримує ГО «ТУКЗ-КМКС»?
– Товариство угорської культури «КМКС» за останні роки завжди дотримувалось свого слова, та не обіцяло такого, чого виконати неможливо. КМКС – це товариство не порожніх обіцянок, а рішучих дій, адже ми завжди доступні для людей. Ми щороку проводимо відкриті громадські збори, чим інші політичні сили похвалитись навряд чи зможуть. Ми націлені бути надійними та доступними для людей. Чим більше громад ми можемо створити та об’єднати та чим сильніші наші місцеві громади, тим сильніше представництво інтересів угорської нацменшини на Закарпатті. Заради цього ми і працюємо щодня. Ось чому ми прагнемо підтримувати добрі стосунки з представниками релігійних громад та представниками різних вікових груп.
