Російські пранкери обдурили прем’єра Косова Альбін Курті, видаючи себе за президента Латвії. В офісі Курті заявили, що цей інцидент підтверджує одержимість росії Косовом.
Глава уряду Косова Альбін Курті став жертвою російських пранкерів, які під час розмови з ним видавали себе за президента Латвії Едгарса Рінкевичса. Про це повідомляє Balkan Insight.
Через кілька хвилин після публікації відео на сайті Rumble.com офіс Курті опублікував заяву, в якій визнав „прикрий інцидент”. 11-хвилинний запис був зроблений відомими російськими пранкерами Вованом і Лексусом.
В офісі Курті заявили, що цей інцидент стався 11 лютого, незабаром після виборів 9 лютого, в період, коли прем’єр-міністр Курті отримував численні вітальні повідомлення і дзвінки щодо результатів виборів. Через брак часу не завжди було можливо провести ретельну перевірку кожного дзвінка.
Цей прикрий інцидент підтверджує те, що ми вже давно знаємо: росія одержима Косовом і продовжує націлюватися на нашу країну
– додали в офісі.
Розмова Курті з пранкерами починається з того, що один з двох росіян вітає Курті з „найбільшою перемогою” на виборах 9 лютого.
Курті скаржиться на „гібридну війну проти нашого уряду”, яка, за його словами, „в основному походить від Сербії і росії та деяких їхніх елементів у Косові”.
Курті також згадував у розмові про спеціального посланника президента США Річарда Гренелла, відзначивши, що той зіграв важливу роль у поваленні його уряду в 2020 році. Коли Курті згадав в розмові про сексуальну орієнтацію Гренелла, його співрозмовник перебив його, щоб сказати: „Ти знаєш, що я гей?”. На це Курті відповів: „Ні, не знаю”.
Офіс Курті заявив, що під час передвиборчої кампанії Sputnik Сербія і Russia Today опублікували понад 60 фейкових новин і дезінформаційних статей, втручаючись у демократичний процес Косова.
Хоча ми шкодуємо, що прем’єр-міністр Альбін Курті став мішенню жартівливого дзвінка, цей епізод підтверджує принципову і послідовну позицію прем’єр-міністра Курті з ключових питань, чи то в публічних, чи то в приватних розмовах
– йдеться у заяві офісу прем’єра.
Видання зазначає, що російські пранкери і раніше здійснювали жартівливі дзвінки різним міжнародним політикам, включаючи Реджепа Таїпа Ердогана, Джорджію Мелоні та Анджея Дуду, а також публічним особам, таким як принц Гаррі і Елтон Джон.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті оголосив у неділю ввечері, що його партія «Самовизначення» (Vetevendosje) перемогла на парламентських виборах і знову сформує уряд.
На додаток до партійних спостережень, екзит-поли також свідчать про те, що партія «Самовизначення» набрала найбільше голосів на недільних виборах у Косові, але навряд чи зможе самостійно сформувати уряд, тому будуть необхідні коаліційні переговори, повідомило косовське телебачення «Клан Косова».
У неділю близько двох мільйонів виборців у країні визначилися з новим складом парламенту, що нараховуватиме 120 депутатів.
До двадцяти семи виборчих списків увійшли представники найбільших албанських партій, а також більшості національних меншин, що проживають у Косові. Згідно з виборчим законодавством Косова, прохідний бар’єр для незалежних партій становить 5 відсотків, а для коаліцій – 7 відсотків. Завдяки позитивній тенденції меншини мають 20 так званих зарезервованих місць, 10 з яких зарезервовані саме для сербів.
Президент Сербії Александар Вучич у соціальних мережах привітав сербську меншину в Косові та підтримуваний Белградом Сербський список, який, за його словами, здобув усі 10 місць, зарезервованих для сербів.
Останні парламентські вибори в західнобалканській державі відбулися 14 лютого 2021 року. Перемогу на виборах здобула Партія самовизначення (Vetevendosje) на чолі з Альбіном Курті, яка отримала 58 місць у парламенті. Вперше з моменту здобуття країною незалежності в 2008 році уряд зміг завершити свій повний чотирирічний термін повноважень.
Виборча комісія Косова не оприлюднила попередні результати в неділю ввечері, пославшись на технічний збій, і, як очікується, інформує про результати у понеділок.
У зв’язку з підривом каналу на півночі Косова Сербія зазнала потужної гібридної атаки, заявив у неділю президент Сербії Александар Вучич у телевізійному зверненні до громадян.
Він заявив, що після вибуху Белград вислухав усю інформацію з Приштини, але вона не відповідає дійсності.
Пізно ввечері в п’ятницю невідомі підірвали на півночі Косова канал, який постачає воду на дві теплові електростанції, що забезпечують близько 90% електроенергії в країні. Цей канал є для регіону також джерелом питної води. Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що це був терористичний акт з боку Сербії, але Белград рішуче заперечив його слова, а сербський міністр закордонних справ Марко Джурич навіть припустив, що за підривом може стояти сама Приштина.
У неділю Александар Вучич зазначив, що після вибуху влада Косова негайно класифікувала інцидент як терористичний напад, а відповідальність за нього поклала на Сербію та росію. Водночас було вжито всіх заходів, щоб забезпечити захист інших стратегічно важливих об’єктів.
«Сербія не знала про те, що сталося. Ми не думали робити таке. Ніхто не повинен хвилюватися, тому що в них нічого немає, вони нічого не можуть довести, усі можуть заспокоїтися», – підкреслив сербський президент. Він додав, що Сербія як серйозна держава не мала справи з подібними звинуваченнями. «Я не скажу, що Альбін Курті безпосередньо віддав наказ про теракт, це з’ясує слідство, але в нас є певні підозри. Є певна інформація про те, хто міг бути виконавцем», – наголосив Александар Вучич, а також повідомив, що розслідуванням займаються компетентні органи Сербії.
Глава сербської держави зазначив, що Белград готовий співпрацювати з Приштиною. Однак додав, що косовська поліція провела рейди на півночі Косова в пошуках «передбачуваних підозрюваних», а це суперечить міжнародному праву. Александар Вучич охарактеризував дії косовської поліції як шоу для міжнародної спільноти.
За його словами, є кілька причин, чому Приштина хоче звинуватити Белград у підриві каналу. Зокрема це може привести косовську армію на північ Косова, ще більше розколоти сербів у Косові та перешкодити європейській інтеграції Сербії. Напередодні лютневих муніципальних виборів косовська влада прагне використати тероризм як привід, щоб унеможливити участь у них сербських кандидатів. За словами сербського президента, Альбін Курті звинувачує Сербію щоразу, коли його популярність падає.
Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, але Белград відмовився це визнати і продовжує вважати переважно албанську територію своєю південною провінцією. Діалог між двома сторонами, спрямований на нормалізацію відносин, розпочався у 2013 році за посередництва Брюсселя. Однак значного прогресу відтоді досягнуто не було, незважаючи на те, що нормалізація є умовою європейської інтеграції обох країн.
Вибух лише загострив напруженість у відносинах між Сербією і Косовом. Зокрема через значну сербську меншину на півночі Косова, права якої, на думку Белграда, Приштина обмежує, відмовляючись надати їй самоврядування, попри брюссельські домовленості.
У Косові створять державний завод з виробництва боєприпасів та лабораторію з розробки безпілотників, щоб мати незалежну й сильну оборонну промисловість, заявив у середу на засіданні уряду прем’єр-міністр Альбін Курті.
Прем’єр повідомив, що підписав рішення, яке дозволяє Косову розпочати власне військове виробництво. На засіданні уряду було вирішено також створити міжвідомчий комітет, який займатиметься процедурами й оцінкою відкриття заводу з виготовлення боєприпасів та лабораторії з розробки безпілотників.
«Армія, яка була озброєна настільки, як наша, за такий короткий час, повинна забезпечити й гарантувати повну оперативну спроможність та загальну стійкість», – підкреслив Курті, наголосивши, що підписаний у середу документ є першим кроком у цьому напрямі. Прем’єр-міністр вважає розвиток військової промисловості необхідністю, зокрема, з огляду на напружені відносини із Сербією.
Після засідання уряду міністр оборони Еюп Македончі повідомив пресі, що будівництво заводу здійснюється в тісній співпраці з іноземними партнерами, а також закликав зайнятися виробництвом зброї приватні компанії.
Беручи до уваги ситуацію з безпекою, сьогодні світ, як ніколи, потребує поповнення запасів боєприпасів і зброї та створення резервів, підкреслив міністр.
Косово прагне модернізувати та вдосконалити свою армію, оскільки хоче вступити до НАТО. Однак цьому досі перешкоджає те, що деякі країни – члени Альянсу не визнають його незалежною державою. Косово в односторонньому порядку проголосило про свою незалежність від Сербії у 2008 році.
Лідери Італії, Німеччини та Франції – Джорджія Мелоні, Олаф Шольц та Емманюель Макрон – ще 15 травня направили спільного листа прем’єру Косова Альбіну Курті, де заявили, що заявка його країни на вступ до Ради Європи найближчим часом не буде схвалена.
Як повідомляє „Європейська правда”, текст листа в п’ятницю підтвердили агентству AFP в Єлисейському палаці; напередодні його поширювали косовські та албанські ЗМІ.
Троє європейських лідерів в листі розкритикували Косово за відмову втілити зобов’язання про створення Асоціації сербських муніципалітетів – фактично самоврядної структури для сербського населення країни.
„Ваша пропозиція (про вступ до Ради Європи. – Ред.) є неадекватною і нежиттєздатною у світлі нинішніх обставин у цих муніципалітетах”, – йдеться в листі Макрона, Шольца і Мелоні.
Вони мають на увазі той факт, що в чотирьох муніципалітетах Косова, де мешкають переважно серби, мерами є етнічні албанці: сербське населення проігнорувало останні вибори, явка на яких становила 3%.
„Без рішучого прогресу існує реальний ризик того, що держави-члени Ради Європи не нададуть достатньої підтримки кандидатурі Косова”, – попередили лідери Італії, Німеччини та Франції.
[type] => post [excerpt] => Лідери Італії, Німеччини та Франції – Джорджія Мелоні, Олаф Шольц та Емманюель Макрон – ще 15 травня направили спільного листа прем'єру Косова Альбіну Курті, де заявили, що заявка його країни на вступ до Ради Європи найближчим часом не буде схвалена. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1716024420 [modified] => 1716015158 ) [title] => Три країни ЄС наперед сказали Косову, що найближчим часом його не візьмуть до Ради Європи [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=113381&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 113574 [uk] => 113381 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 113382 [image] => Array ( [id] => 113382 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8.jpg [original_lng] => 40385 [original_w] => 640 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/129409758-8c06713b-2bb1-4af6-9d4c-cd52a6d898f8.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1716004358:3 [_thumbnail_id] => 113382 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1074 [translation_required_done] => 1 [_oembed_c511dc899c47e0c8be09c6a2e820beaf] =>
The intention of several European countries to recognize a Palestinian state is a reward for terrorism.
80% of the Palestinians in Judea and Samaria support the terrible massacre of October 7.
This evil cannot be given a state.
This would be a terrorist state. It will try to…
— Benjamin Netanyahu - בנימין נתניהו (@netanyahu) May 22, 2024
Уряд частково визнаної держави Косово має намір надати Збройним силам України ще один пакет військової допомоги.
Про це повідомив міністр оборони країни Еюп Мачедонсі, його цитує hromadське.
Політик розповів, що до пакету увійдуть снаряди різних калібрів, а також військова техніка.
«Я не вдаватимуся глибоко в деталі, але можу сказати, що це мінометні снаряди 120 мм, 60 мм, 81 мм, військові вантажівки для перевезення особового складу та озброєння, бронемашини, тактичні машини для підтримки підрозділів в Україні у транспортно-оперативному аспекті», – заявив Мачедонсі.
Він додав, що Косово також займається навчанням українських фахівців із розмінування. Так, ще у 2022 році тренування на території частково визнаної держави завершила перша група Центру протимінної діяльності. Зараз Косово готується розпочати навчання другої групи.
«Ми налаштовані рішуче підтримувати Україну у всіх аспектах відповідно до наших умов та можливостей», – резюмував міністр.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Більшість сербів на півночі Косова в неділю бойкотували референдум про відставку обраних минулого року мерів, повідомила виборча комісія країни.
За даними комісії, станом на 15:00 були подані лише 203 голоси. Виборчі дільниці закриваються о 19:00, і до цього часу виборча комісія не оприлюднить нові дані про явку.
Референдуми відбулися в неділю в чотирьох муніципалітетах із сербською більшістю на півночі Косова: у населеній сербами північній частині Косовської Митровиці, у Зубін-Потоку, Звечані та Лепосавиці. Проведення референдуму стало можливим завдяки косовському уряду на прохання сербів.
У квітні минулого року місцеві серби бойкотували муніципальні вибори на півночі Косова, тож албанські мери були обрані на основі голосів албанців. Явка тоді становила лише 3,5%. Невдовзі після цього, коли мери спробували обійняти свої посади, у муніципалітетах спалахнули заворушення. Місцеві серби напали на косовських поліцейських і солдатів миротворчих сил KFOR, очолюваних НАТО, 27 з яких були угорськими солдатами. Багато з них зазнали серйозних поранень.
Референдум вважався б успішним, якби за заміну мерів проголосувало 50% плюс один виборець, внесений до виборчих списків. Після цього у згаданих місцях мали би призначити нові муніципальні вибори. Однак підтримуваний Белградом «Сербський список» та менші партії закликали до бойкоту виборів, оскільки вважають, що умови для чесного голосування не були дотримані й дані виборчої комісії є неточними. На думку сербів, кількість виборців у виборчих списках значно перевищує реальну цифру. За даними виборчої комісії Косова, право голосу в неділю мають трохи більше 45 000 осіб. Однак серби кажуть, що в цих муніципалітетах проживає менше людей, оскільки багато хто виїхав з північного Косова через утиски з боку уряду в Приштині. Утім, якщо цифри в реєстрі не точні, референдум не може показати реальної ситуації.
Косово проголосило свою незалежність від Сербії у 2008 році, але Белград відмовився її визнати і продовжує вважати переважно албанську територію своєю південною провінцією. КФОР були створені в 1999-му після закінчення сербсько-косовського конфлікту для підтримки миру в Косові. Урегулювання відносин між Сербією і Косовом є ключем до європейської інтеграції обох країн, проте ні Белград, ні Приштина не прагнуть до справжнього примирення.
