Патріарха російської православної церкви Кирила та засновника компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Європейського Союзу.
Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
За словами співрозмовників видання, виключення патріарха Кирила та засновника «Лукойлу» Вагіта Алекперова із санкційного списку відбулося на вимогу Болгарії, яку згодом підтримала Італія.
Дипломати також повідомили, що держави ЄС врегулювали більшість суперечливих питань щодо нового пакета санкцій, однак значна частина досягнутих компромісів передбачає пом’якшення окремих запропонованих обмежень.
Зокрема, країни-члени домовилися суттєво звузити сферу застосування заборони на в’їзд до Євросоюзу для російських бойовиків.
Крім того, із проєкту повністю вилучили заборону на імпорт до ЄС російської тріски, минтая та деяких інших видів риби. Також відмовилися від планів запровадити жорсткіші обмеження щодо російського скрапленого природного газу та танкерів, які його перевозять.
Водночас держави Євросоюзу принципово погодилися тимчасово знизити граничну ціну на російську нафту до 44,1 долара за барель.
Серед невирішених питань залишається вимога Австрії скасувати санкції та розморозити активи російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов’язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою. Компанія має багатомільярдні судові претензії до дочірньої структури австрійського банку Raiffeisen.
Раніше повідомлялося, що Болгарія погодилася підтримати 21-й пакет санкцій ЄС попри застереження щодо «Лукойлу» та РПЦ.
Ми раніше інформували, що Міністерство фінансів США внесло зміни до санкційних списків та викреслило із них низку російських громадян — родичів олігархів та керівників банків.
Пріоритетами оборонної політики Рим вважає розвиток супутникового зв’язку, захист підводної критичної інфраструктури, а також кібербезпеку та протидію дезінформації.
Майбутня архітектура європейської безпеки має охоплювати співпрацю з Великою Британією, Норвегією, Туреччиною та Україною. Про це заявив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто сказав у інтерв’ю італійській газеті La Stampa, передає Türkiye Today.
“Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною та Україною”, – наголосив Гвідо Крозетто.
За словами міністра, європейські уряди більше не можуть планувати розвиток оборонних спроможностей із розрахунком на 10-15 років наперед, бо безпекове середовище змінюється значно швидше.
Гвідо Крозетто також зазначив, що Європі необхідно враховувати сигнали про можливе поступове скорочення військової присутності США на континенті через переорієнтацію Вашингтона на Індо-Тихоокеанський регіон.
“Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням спроможностей, які будуть доступні через десять чи п’ятнадцять років, коли ситуація повністю зміниться”, – зазначив очільник міноборони Італії.
Вказується, що заяви міністра Крозетто ґрунтуються на стратегічному документі міноборони Італії, який визначає пріоритети оборонної політики країни на бюджетний цикл 2027–2029 років. Він зокрема визначає розвиток супутникового зв’язку одним із ключових завдань, наголошує на необхідності посилення захисту підводної критичної інфраструктури, а також приділяє значну увагу кібербезпеці та протидії дезінформації.
“Потрібно створити національний і європейський центр протидії гібридній війні”, – заявив Крозетто.
За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді та іншим елементам гібридної війни.
Президент Володимир Зеленський 8 липня в Анкарі в межах саміту Північноатлантичного альянсу провів зустріч із премʼєр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні.
Про це він повідомив у Telegram.
«Зустрівся з головою ради міністрів Італії Джорджею Мелоні. Важлива розмова. Поінформував про ситуацію в Україні. росія не припиняє обстрілів наших міст і громад. Сьогодні знову були удари балістикою, запускали й ударні дрони», – зазначив український лідер.
Зеленський та Мелоні також обговорили перспективи спільної роботи над розробкою антибалістики в Європі.
«Говорили про потребу в додаткових ракетах до систем ППО, і дуже розраховуємо на підтримку. Італія завжди принципово допомагає захисту життя», – резюмував президент.
Італія висловила занепокоєння щодо запровадження санкцій проти патріарха Кирила, повідомляє Politico.
Рим висловив занепокоєння щодо застосування санкцій до патріарха Кирила, повідомили троє дипломатів ЄС, обізнаних з ходом обговорень.
Це сталося після того, як головна дипломатка ЄС Кая Каллас запропонувала ввести візову заборону ЄС для Кирила — союзника російського диктатора Володимира Путіна, який неодноразово вихваляв і виправдовував повномасштабне вторгнення РФ до України.
Цей крок спочатку натрапив на заперечення з боку Болгарії, де проживає значна кількість православного населення, а тепер на “застереження” Італії — дипломатичний термін, що означає занепокоєння, яке потрібно вирішити, але яке не досягає рівня вето.
За словами одного з дипломатів, занепокоєння Риму виходить від Ватикану і пов’язане з небажанням застосовувати санкції до лідера християнської конфесії. Речник постійного представництва Італії при ЄС відмовився від коментарів.
Уряд Італії офіційно спростував наміри блокувати включення до підсумкової декларації саміту НАТО в Анкарі положень про довгострокові фінансові зобов’язання перед Україною.
За інформацією італійських урядових кіл, Рим не має заперечень щодо закладення фінансування для Києва на 2027 рік.
Подібні запевнення з’явилися у відповідь на публікацію німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, у якій стверджувалося про нібито позицію Італії проти гарантій військової допомоги на 2027 рік.
За повідомленням агентства ANSA, дискусії щодо змісту підсумкового документа справді тривали, проте згадані суперечки було вичерпано ще кілька днів тому.
Італійська сторона наголошує, що ніколи не виступала проти виділення 70 мільярдів євро для України.
Раніше в урядових колах лише обговорювали доцільність відображення точної суми безпосередньо у фінальному комюніке саміту.
Питання консолідації підтримки також було предметом обговорення під час зустрічі групи «Е-5» минулої середи у Берліні.
Тоді німецький канцлер Фрідріх Мерц акцентував на необхідності надіслати з Анкари «сильний сигнал підтримки України» у вигляді «значного фінансування».
Про це агентству ANSA стало відомо від джерел в урядових колах Італії.
Президент США Дональд Трамп пішов на ескалацію суперечки з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні, заявивши у суботу, що дружбою з ним італійська лідерка нібито хоче підняти собі рейтинг.
Про це Трамп написав у соцмережі Truth Social, повідомляє “Європейська правда”.
Трамп повторив свої минулі твердження, нібито Мелоні під час саміту G-7 у Франції неодноразово просила сфотографуватися з ним.
“Її рейтинг популярності в Італії зараз низький, можливо, через те, що вона відмовила Сполученим Штатам Америки – країні, яка щиро любить і захищає Італію, – коли йшлося про те, щоб не допустити Іран до отримання чи розробки ядерної зброї… Вона навіть не дозволила нам скористатися італійськими злітно-посадковими смугами, що спричинило великі логістичні незручності”, – написав Трамп.
Він додав, що Мелоні пішла на це попри те, що “США щороку виділяють сотні мільярдів доларів на захист Італії та інших “так званих” союзників по НАТО”.
“Тепер, після того як Сполучені Штати військовим шляхом перемогли Іран, вона хоче знову подружитися, аби “підняти свої рейтинги”. Ні, дякую!!!” – написав американський лідер.
Напередодні в інтерв’ю Трамп заявив, що Мелоні нібито “благала” про спільне з ним фото на саміті Групи семи у Франції.
“Вона благала мене сфотографуватися з нею! Вона так сильно хотіла сфотографуватися зі мною. Я б не зробив цього, але мені було її шкода”, – заявив Трамп.
Під час зустрічі з данським колегою Федоров привітав його з призначенням на посаду та подякував Данії за надану допомогу Україні.
Очільник українського оборонного відомства поінформував данську сторону про ситуацію на полі бою. Він також зазначив, що Україна перехоплює ініціативу та рухається за власною стратегією оборони.
Як зауважили в Міноборони, під час зустрічі Федорова і Брууса окремо йшлося про успішні middle strike та deep strike операції. Україна вдячна Данії за інвестиції у постачання боєприпасів підвищеної дальності.
«Данія також готує новий пакет допомоги, який передбачає підтримку за “данською моделлю”. Україна розраховує на якомога швидше ухвалення цього пакету у достатньому обсязі, щоб використати вікно можливостей на полі бою», – підкреслили в українському оборонному відомстві.
Крім того, сторони обговорили розвиток промислової співпраці, роботу над антибалістикою та кооперацію в межах Drone Deal.
Як зауважили у Міноборони, Данія також продовжить підтримувати тренувальні центри для військовослужбовців Сил оборони України.
Очільник українського оборонного відомства подякував Данії за готовність рухатися далі та розвивати співпрацю, яка посилює обидві країни.
Під час зустрічі з Крозетто Федоров подякував Італії за послідовну підтримку України.
Зазначається, що сторони обговорили наступні кроки для посилення української протиповітряної оборони.
Окремо під час зустрічі йшлося про можливість участі Італії у спільному європейському антибалістичному проєкті.
«Італійські компанії можуть долучитися до нього, зокрема через постачання одного з компонентів такого рішення», – додали в Міноборони України.
Президент США Дональд Трамп нібито зневажливо висловився про прем’єрку Італії Джорджу Мелоні.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні скасував візит до Сполучених Штатів, запланований на найближчі дні, після того, як президент Дональд Трамп зневажливо висловився про прем’єр-міністерку країни Джорджу Мелоні. Про це він заявив у соцмережі X у пятницю, 19 червня.
Таяні оголосив, що його візит до США не відбудеться у зв’язку зі скандалом, що спалахнув через висловлювання Трампа про фото з Мелоні.
“Серйозні та образливі заяви президента Трампа, спрямовані проти прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні – це образа для всієї Італії. З цих міркувань я вирішив скасувати мій візит до США, запланований на 21-22 червня”, – повідомив очільник МЗС Італії.
Повідомлялося, що Мелоні обурилася заявами Трампа, що вона нібито “благала” про спільне фото на саміті G7 у Франції, та назвала це вигадкою.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто повідомив, що ВМС країни направили два тральщики у напрямку Ормузької протоки. Втім, використання можливе лише після досягнення домовленості про завершення війни.
“У разі встановлення миру всім підрозділам союзних країн знадобиться майже місяць, щоб дістатися до Перської затоки”, – зазначив Крозетто під час спільного засідання парламентських комітетів із оборони та закордонних справ.
Він додав, що як запобіжний захід Італія розміщує два тральщики поблизу стратегічного регіону – спершу у східній частині Середземного моря, а згодом у Червоному морі. Мовиться про участь у чинних місіях Mediterraneo Sicuro та Aspides.
Тим часом, міністр закордонних справ Антоніо Таяні заявив, що Рим не планує запитувати мандат на нову військову місію в Перській затоці. Натомість прагне координувати свої дії з міжнародними партнерами в межах потенційної коаліції.
Він підтвердив, що участь Італії у таких операціях можлива лише після повного припинення бойових дій.
Державний секретар США Марко Рубіо наступного тижня відвідає Італію та Ватикан після того, як американський президент Дональд Трамп накинувся з критикою на Святий Престол та італійський уряд.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє газета Corriere della Sera.
Очікується, що держсекретар здійснить візити у четвер та п’ятницю.
Спершу Рубіо відвідає Ватикан, де, за попередньою інформацією, матиме зустрічі державним секретарем Святого Престолу П’єтром Пароліном.
Після цього посадовець вирушить до Риму, де зустрінеться з міністрами закордонних справ та оборони Італії – Антоніо Таяні та Гвідо Крозетто.
Зазначається, що Рубіо також попросив про зустріч з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні. Особиста зустріч між ними поки що не виключається, але й не підтверджена.
Візит американського високопосадовця відбуватиметься на тлі суттєвого загострення відносин між Вашингтоном та Римом.
