Віцепрезидентка парламенту Франції Клеманс Гетте заявила, що подала пропозицію щодо виходу держави з НАТО через дії американського президента Дональда Трампа.
„Більше ніж будь-коли постає питання про участь Франції в Організації Північноатлантичного договору, військовому союзі, очолюваному і підпорядкованому Сполученим Штатам. Я подаю пропозицію про резолюцію щодо планового виходу з НАТО, починаючи з її інтегрованого командування”, – заявила Гетте.
Зокрема, як приклад політики Вашингтона вона навела викрадення з Венесуели лідера Ніколаса Мадуро, наміри Трампа щодо захоплення Гренландії, яка є автономною у складі Данії, підтримку геноциду в Палестині.
„Сполучені Штати Трампа бомбардують народи, повністю порушуючи міжнародне право”, – наголосила віцепрезидентка французького парламенту.
За словами міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, він обговорить це питання під час зустрічі з його колегами з Німеччини та Польщі.
Раніше у Білому домі заявили, що президент США Дональд Трамп обговорює варіанти придбання Гренландії, зокрема можливе застосування американських збройних сил.
[type] => post [excerpt] => Франція разом із партнерами працює над планом дій на випадок, якщо Сполучені Штати реалізують свої плани взяти під контроль Гренландію. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1767815220 [modified] => 1767809594 ) [title] => Франція готує план дій на випадок спроби США взяти під контроль Гренландію [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=174489&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 174489 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 174490 [image] => Array ( [id] => 174490 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20.png [original_lng] => 403060 [original_w] => 960 [original_h] => 640 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20-768x512.png [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20.png [width] => 960 [height] => 640 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20.png [width] => 960 [height] => 640 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20.png [width] => 960 [height] => 640 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-20.png [width] => 960 [height] => 640 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1767802400:8 [_thumbnail_id] => 174490 [views_count] => 349 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 666271250000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 765302 [1] => 401 [2] => 575 ) [tags_name] => Array ( [0] => Гренландія [1] => США [2] => Франція ) ) [2] => Array ( [id] => 174448 [content] =>
Франція і Британія домовилися, що після припинення вогню по всій Україні буде створено “військові хаби”.
Про це на пресконференції за підсумками зустрічі “коаліції охочих” заявив прем’єр Британії Кір Стармер, повідомляє The Telegraph і Sky News.
Стармер анонсував створення “військових хабів” в Україні після того, як він підтвердив, що Британія відправить свій контингент на українську територію для забезпечення майбутнього режиму припинення вогню. Така умова передбачена в декларації про наміри щодо розгортання сил в Україні.
Як пише Sky News, такі хаби будуть облаштовані, щоб забезпечити розгортання сил і будівництво захищених об’єктів для зберігання озброєнь і військової техніки на підтримку оборонних потреб України.
Прем’єр-міністр Британії також розкритикував російського диктатора Володимира Путіна за відмову взяти на себе зобов’язання щодо припинення війни.
“Ми продовжуватимемо чинити тиск на росію… доти, доки вона не сяде за стіл переговорів сумлінно”, – запевнив він.
Також Стармер додав, що мир в Україні зараз “ближче, ніж будь-коли”.
Прем’єр Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і президент Володимир Зеленський підписали декларацію про наміри розгортання військ в Україні у разі укладення мирної угоди.
Заяву оприлюднив офіс британського прем’єра, передає “Європейська правда”.
Це декларація про намір розгорнути війська в Україні в разі укладення мирної угоди.
“Це важлива частина нашого непохитного зобов’язання підтримувати Україну в довгостроковій перспективі”, – йдеться у тексті декларації.
“Багатонаціональні сили для України” діятимуть як сили безпеки, що підкріплюють гарантії безпеки та здатність України повернутися до миру і стабільності, підтримуючи відновлення власних сил України.
Підписання декларації відкриває шлях до створення правової бази для діяльності французьких і британських сил на території України, забезпечення безпеки повітряного і морського простору України та створення збройних сил, придатних для майбутнього.
“Під час сьогоднішніх обговорень ми також детальніше розглянули механізми розгортання сил на місцях. Окрім наших планів щодо створення координаційного центру, після припинення вогню Велика Британія та Франція також створять “військові хаби” по всій Україні, щоб забезпечити розгортання та будівництво захищених об’єктів для зберігання зброї та військового обладнання для підтримки оборонних потреб України”, – йдеться у тексті.
Франція не виявила жодних переконливих доказів того, що Україна нібито атакувала резиденцію Володимира Путіна. Натомість експерти та джерела, близькі до оточення президента Еммануеля Макрона, зазначають, що продовження та посилення ударів росії по Україні свідчить про зрив міжнародних переговорів.
Про це заявило у вівторок джерело, близьке до оточення президента Франції Еммануеля Макрона, виданню Le Monde.
Перевірка інформації, проведена разом із міжнародними партнерами Франції, не підтвердила заяви Кремля. «Немає жодних вагомих доказів на підтвердження серйозних звинувачень, висунутих російською владою, навіть після перехресної перевірки інформації з нашими партнерами», – зазначило джерело видання.
За словами співрозмовника, росія сама суперечить собі у версіях подій і фактично продовжує вести агресивні дії проти України. «Продовження та посилення російських ударів саме по собі є актом непокори мирному порядку денному президента Дональда Трампа», – додало джерело. Експерти наголошують, що такі заяви Кремля можуть використовуватися для внутрішньої пропаганди та для виправдання нових ударів, водночас на міжнародній арені вони не мають підтвердження.
Аналітики також зазначають, що подібні повідомлення з боку Москви з’являються у періоди активної дипломатії навколо України і фактично підривають будь-які спроби просування мирного процесу.
У змішаному комітеті французької Національної асамблеї та сенату депутати та сенатори не змогли домовитися в п’ятницю про проєкт державного бюджету, тим самим унеможлививши його ухвалення парламентом до кінця року. Кабінет прем’єр-міністра повідомив, що подасть до Державної ради надзвичайний проєкт закону для забезпечення безперервності функціонування держави.
Технічний текст дозволяє державі продовжувати стягувати діючі податки і в наступному році, одночасно заморожуючи власні витрати до тих пір, поки на початку року депутати не відновлять бюджетні переговори і не проголосують за фактичний бюджет.
Ця виняткова процедура була введена в дію минулого року тодішнім урядом після того, як Національна асамблея відхилила кабінет Мішеля Барньє через заплановані заходи економії.
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорну оголосив, що з понеділка прийматиме лідерів політичних партій, щоб «обговорити з ними подальші кроки для захисту французів і знайти можливі шляхи вирішення».
У листопаді депутати Національних зборів майже одноголосно відхилили проєкт бюджету на наступний рік. Після чотирьох тижнів 125 годин бурхливих дебатів, під час яких депутати обговорили 2246 поправок, зокрема щодо податку на майно та спеціального податку для великих підприємств, 404 депутати з 577 членів нижньої палати парламенту відхилили дохідну частину проєкту, не отримавши жодного голосу «за». Таким чином, вони відхилили весь законопроєкт, не розглянувши його видаткову частину.
Після цього, відповідно до процедури французького парламенту, верхня палата розглянула оригінальний текст уряду без компромісних поправок. Сенатори прийняли перероблену версію, але семичленна змішана комісія обох палат не змогла дійти згоди щодо остаточної версії.
З початку дебатів компроміс між сенатом, де більшість мають праві сили, які наполягають на економії та зниженні податків, та Національною асамблеєю, яка під тиском лівих вимагає збільшення доходів і зменшення бюджетних обмежень, здавався майже неможливим.
Однак прем’єр-міністр, який очолює четвертий уряд за півтора року, зобов’язався не застосовувати статтю конституції, яка дозволяє уряду приймати закони без голосування депутатів. Лекорну, ймовірно, розраховує на те, що в передвиборчій кампанії до місцевих виборів весною 2026 року партіям невигідно знову скидати уряд.
Склалася ситуація, яка є провалом для прем’єр-міністра, навіть незважаючи на те, що 9 грудня йому вдалося з невеликою перевагою просунути через парламент бюджет соціального забезпечення, що стосується соціальних видатків.
Уряд і Національна асамблея поклали відповідальність за провал на сенаторів від правоцентристської Республіканської партії, заявивши, що вони не співпрацювали у пошуку нових джерел доходів. Голова Соціалістичної партії Олів’є Форе звинуватив правих сенаторів у тому, що вони «вибирають блокування країни».
Сенатори відкрито попросили прем’єр-міністра обійти парламент, прийнявши варіант із меншими податками. Бюджетний доповідач верхньої палати, правоцентрист Жан-Франсуа Юссон, засудив те, що уряд «не надав жодної допомоги у досягненні консенсусу», і висловив думку, що уряд насправді не хотів йти на компроміс.
Парламентські джерела повідомили агентству AFP, що уряд не хотів, щоб змішана комісія прийняла текст, який потім не буде проголосований на пленарному засіданні. З опозиції Зелені, радикальна ліва партія «Непокірна Франція», комуністи та фракція Національного об’єднання на чолі з Марін Ле Пен раніше оголосили, що не голосуватимуть за проєкт.
Уряд меншості Лекорну з деяким запізненням подав проєкт бюджету до Національних зборів, які після дострокових виборів 2024 року стали тричастинними внаслідок протистояння між президентським табором і двома великими опозиційними блоками, після того як попередній уряд був змушений піти у відставку через заплановані жорсткі заходи економії. У вересні депутати висловили недовіру уряду Франсуа Байру, який планував заощадити 44 млрд євро, а в грудні минулого року — уряду Мішеля Барньє, в той час як борг країни сягає 3300 млрд євро, що перевищує 115% ВВП.
У нижній палаті парламенту діє 11 фракцій. Президентська партія, центристи та правоцентристські республіканці продовжують підтримувати уряд меншості, а два інші табори, лівоцентристський альянс із чотирьох партій, який лідирував на минулих виборах, і сувереністська правоцентристська Національна коаліція виступають в опозиції, але Соціалістична партія була готова проголосувати за проєкт бюджету в обмін на поступки.
Франція та Італія начебто домовилися про необхідність відкласти голосування Європейського Союзу щодо торговельної угоди з МЕРКОСУР – блоком південноамериканських держав.
Про це агентству Reuters повідомили два обізнані співрозмовники, пише “Європейська правда”.
Як стверджують співрозмовники агентства, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон домовилися про необхідність відкласти остаточне голосування Європейського Союзу щодо торговельної угоди з МЕРКОСУР.
Як зазначається, це відбувається на тлі того, як Франція намагається об’єднати інші країни ЄС, щоб сформувати блокуючу меншість проти угоди, про яку домовилася Європейська комісія. Голосування має відбутися в Брюсселі цього тижня.
Уряди Хорватії і Франції підписали угоду, яка підтверджує замовлення балканською країною 18 самохідних артилерійських установок Caesar.
Про це повідомляє Le Figaro.
Відповідна угода була підписана під час візиту прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича до Парижа.
Крім того, сторони підписали лист про наміри щодо модернізації 12 літаків Rafale, придбаних Хорватією.
На початку листопада хорватське міністерство оборони повідомило про намір придбати у Франції 18 самохідних артилерійських установок Caesar. Сума угоди складатиме 320 мільйонів євро.
Придбання буде здійснено „з опорою на новий європейський інструмент SAFE, призначений для фінансування промислової та технологічної бази європейської оборони”, зазначив президент Франції Емманюель Макрон.
„Це красномовне втілення того, за що ми боролися в останні місяці на європейському рівні”, – додав він, маючи на увазі переозброєння Європи і прагнення Франції використовувати європейське обладнання.
Крім того, було підписано лист про наміри „приступити за нашої підтримки до роботи з модернізації” дванадцяти літаків Rafale виробництва Dassault, придбаних Загребом, „до технологічного стандарту, еквівалентного тому, який використовується в наших військово-повітряних і космічних силах”, додав Макрон.
Caesar – це самохідна артилерійська установка з 155-мм гарматою, здатна вистрілити шість снарядів на відстань до 40 кілометрів менш ніж за хвилину. САУ перебуває на озброєнні у Франції з 2008 року.
Ця техніка також зарекомендувала себе на полі бою в Україні.
Франція опинилася під тиском через вимогу використати 18 млрд євро заморожених російських активів, переважно розміщених у приватних банках, на допомогу Україні. При цьому Париж вже понад два роки не розкриває назви банків, де зберігаються ці кошти.
Як зазначається, французька влада не надає деталей щодо установ та способу використання нарахованих відсотків, посилаючись на конфіденційність клієнтів, що викликає незадоволення в інших європейських столицях.
Активи знову потрапили під пильну увагу у зв’язку з планом Єврокомісії щодо «репараційного кредиту» Україні, забезпеченого замороженими активами російського центрального банку. Пропозиція передбачає задіяння коштів із усієї ЄС, а не лише 185 млрд євро, що зберігаються в центральному депозитарії Euroclear у Брюсселі.
Активи у Франції, точне місце зберігання яких не відоме іншим столицям, є другим за обсягом накопиченням російських державних коштів у Європі. Єврокомісія намагається включити ці активи до кредитної схеми після заперечень Бельгії, яка вимагала справедливого розподілу ризиків і участі всіх заморожених коштів у будь-якій угоді.
Французькі чиновники підтримують ідею репараційного кредиту, але виступають проти залучення активів із комерційних банків, аргументуючи це існуванням договірних зобов’язань перед власниками депозитів.
За даними джерел, близько 18 млрд євро у Франції зберігаються переважно в комерційних банках, причому найбільша частина ймовірно у BNP Paribas. Інші банки, як Crédit Agricole, Société Générale та BPCE, відмовилися від коментарів, посилаючись на конфіденційність.
На відміну від Euroclear, який визнає прибуток від погашених цінних паперів, комерційні банки зазвичай повинні виплачувати росії відсотки за депозитами, хоча умови договорів різняться. План Єврокомісії передбачає покриття будь-яких відсотків, що належать рф, за рахунок коштів ЄС.
Як відомо, французькі банки не беруть участі у публічних дискусіях щодо цих активів, а адміністрація Єлисейського палацу, Міністерство фінансів, центральний банк та Міністерство економіки Франції від коментарів утрималися. Лідери ЄС обговорять план репараційних кредитів на саміті, запланованому через два тижні.
[type] => post [excerpt] => Франція опинилася під тиском через вимогу використати 18 млрд євро заморожених російських активів, переважно розміщених у приватних банках, на допомогу Україні. При цьому Париж вже понад два роки не розкриває назви банків, де зберігаються ці кошти. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1765201680 [modified] => 1765195431 ) [title] => Франція приховує €18 млрд активів рф від плану «репараційної позики» для України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=171431&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 171536 [uk] => 171431 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 171432 [image] => Array ( [id] => 171432 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg [original_lng] => 27737 [original_w] => 445 [original_h] => 254 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545-300x171.jpeg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg [width] => 445 [height] => 254 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg [width] => 445 [height] => 254 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg [width] => 445 [height] => 254 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg [width] => 445 [height] => 254 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-7545.jpeg [width] => 445 [height] => 254 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1765189090:3 [_thumbnail_id] => 171432 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 813 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 558343426001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 188383 [1] => 575 ) [tags_name] => Array ( [0] => активи рф [1] => Франція ) ) [9] => Array ( [id] => 171327 [content] =>
Президент Франції Емманюель Макрон засудив масовані удари, які рф завдала по Україні в ніч на 6 грудня. Він наголосив на важливості продовжувати здійснювати тиск на рф, щоб змусити країну-агресорку до миру.
Про це він написав у соцмережі Х.
росія замикається на шляху ескалації і не прагне миру. Я рішуче засуджую масові удари, які були завдані Україні минулої ночі, зокрема по її енергетичній та залізничній інфраструктурі. Ми повинні продовжувати чинити тиск на росію, щоб змусити її обрати мир
– заявив Макрон.
Окрім цього, президент Франції повідомив, що у понеділок, 8 грудня, він поїде до Лондона, щоб зустрітися з президентом України, прем’єр-міністром Великої Британії та канцлером Німеччини для того, щоб „оцінити ситуацію та перебіг переговорів у межах посередництва США”.
Україна може розраховувати на нашу непохитну підтримку. Саме в цьому полягає мета зусиль, які ми докладаємо в межах Коаліції охочих. Ми продовжимо ці зусилля разом з американцями, щоб надати Україні гарантії безпеки, без яких неможливий міцний і тривалий мир. Бо на кону в Україні стоїть також безпека Європи в цілому
