У Гонконзі після 31 року роботу припинила діяльність Демократична партія, яка вела основну опозиційну діяльність проти політики Китаю.
Про це пише Bloomberg з посиланням на заяву партії.
Таке рішення Демократична партія ухвалила під час засідання 14 грудня.
Партію заснували у 1994 році. Вона була основною опозиційною силою в Гонконзі й провідним голосом за ширші демократичні реформи. Демократична партія свого часу агресивно тиснула на Пекін щодо демократичних реформ, включаючи загальне виборче право.
У 2021 році Пекін реформував виборчу систему Гонконгу, запровадивши принцип управління «тільки патріотами», який усунув політичну опозицію із місцевого парламенту — Законодавчої ради.
У своїй заяві Демократична партія подякувала своїм прихильникам, волонтерам та членам партії.
«Переживши тридцять років бурхливих подій, Демократична партія дійшла до моменту, коли необхідно поставити крапку. Проте ми віримо, що переконання та наполегливість цих трьох десятиліть залишать свій слід в історії Гонконгу», — йдеться в заяві.
Сьогодні, 20 березня, ряд організацій угорської національної спільноти краю, зокрема «Товариства угорської культури Закарпаття», «Демократична спілки угорців України» Закарпатське угорськомовне педагогічне Товариство, відправили відкриту заяву Голові Верховної Ради України п. Стефанчуку Р.О. та Голові комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій п. Бабаку С. В.
На офіційному вебсайті Верховної Ради України 01 жовтня 2024 року був зареєстрований законопроект №12086 «Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти», який 11 лютого 2025 року був включений до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, а також Законопроект №13072 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі» від 11 березня 2025 року.
Відповідно до пояснювальних записок до обох законопроектів, необхідність їх ухвалення обумовлена потребою законодавчого закріплення поняття «мова освітнього процесу» та надання його визначення. Авторами зазначених документів запропоновано таке визначення:
«Українськомовне освітнє середовище – це сукупність умов взаємодії та соціалізації здобувачів освіти між собою та з іншими учасниками освітнього процесу (педагогічними працівниками, батьками, іншими працівниками закладу освіти) лише державною мовою як під час освітнього процесу, так і під час інших форм взаємодії здобувачів освіти між собою та з іншими учасниками освітнього процесу у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності».
Запропоновані норми передбачають заборону використання будь-яких мов, окрім державної, зокрема й мов національних меншин (спільнот), у межах закладу освіти, навіть на рівні приватного спілкування. Таке регулювання суперечить конституційним гарантіям вільного використання мов національних меншин (ст. 10 Конституції України) та основоположним правам людини, оскільки сфера приватного спілкування не може бути предметом правового регулювання.
Зазначені зауваження не можуть бути спростовані положеннями, які дозволяють використання інших мов поряд із державною виключно як мов навчання або мов освітнього процесу, зокрема мовами національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу, чи мовами корінних народів.
З огляду на викладене, вважаємо зазначені положення цих законопроектів неприйнятними, оскільки їх ухвалення завдасть шкоди реалізації євроінтеграційних прагнень України. У зв’язку з цим пропонуємо вилучити їх із порядку денного Верховної Ради України.
м. Ужгород, 20 березня 2025 року
Голова громадської організації Брензович В.І. «Товариства угорської культури Закарпаття»
Голова громадської організації Зубанич Л.Л. «Демократичної спілки угорців України»
Голова Закарпатського угорськомовного Орос І.І. педагогічного Товариства
У США десятки тисяч пропалестинських протестувальників планують зібратися під час з’їзду Демократичної партії, щоб висловити протест позиції адміністрації Джо Байдена щодо війни Ізраїлю в Секторі Гази.
Про це пише Reuters.
Чотириденний з’їзд демократів у Чикаго розпочнеться 19 серпня о 18:15 за північноамериканським східним часом, коли в Києві буде 01:15 уже нового дня. Очікується, що на ньому Демократична партія офіційно висуне віцепрезидентку Камалу Гарріс своєю кандидаткою у президенти.
Пропалестинський марш завдовжки півтора кілометра планують провести за кілька годин до виступу президента Джо Байдена. Проведення акції підтримали понад 200 організацій.
Минулого тижня організатори повідомляли, що на марш почали з’їжджатися представники палестинських та арабських громад з Іллінойсу та сусідніх штатів. До коаліції організаторів також увійшли групи, які виступають за цілу низку політичних вимог, включно з репродуктивними правами та расовою справедливістю.
Протестувальники обурені нібито підтримкою США наступу Ізраїлю в Секторі Гази та наполягають, щоб Вашингтон увів ембарго на постачання зброї Тель-Авіву.
