Туреччина використовує міграційну допомогу від Євросоюзу на виселення мігрантів. Громадські організації заявляють, що такий крок уряду є протиправним.
Група з двадцяти громадських організацій закликала Європейський Союз негайно призупинити фінансування турецьких міграційних центрів, залучених до примусової депортації біженців, після публікації розслідування видання Politico.
ЄС витратив понад 11 мільярдів євро на підтримку Туреччини та управління ситуацією з біженцями, з яких близько 1 мільярда євро було витрачено на зміцнення безпеки кордонів і притулки.
Минулого місяця стало відомо, що уряд Туреччини використовує кошти для затримання та депортації сирійців, афганців та інших осіб, які порушили її кордони.
У зв’язку з цим група громадських організацій подала скаргу до Європейської комісії, вимагаючи від лідерів союзу «негайно припинити фінансування турецьких об’єктів», поки не буде проведено повне, прозоре і незалежне вивчення ситуації.
Вимагають активісти і «незалежного міжнародного розслідування», тобто «ретельного розслідування нецільового використання коштів ЄС».
Організації також підозрюють Туреччину в масштабних порушеннях прав людини в міграційних центрах, включаючи побиття, і що Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, проігнорувала попередження громадських організацій, дипломатів і власних співробітників.
Єврокомісія доволі стримано відреагувала на викриття, закликавши Туреччину «ретельно розслідувати ймовірні порушення». Однак громадські організації наполягають на тому, що ЄС «як основний фінансер несе основну відповідальність за ці операції» і «має гарантувати, що все фінансування повністю відповідає стандартам ЄС у сфері прав людини».
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Лідер німецької регіональної партії “Християнсько-соціальний союз” (ХСС) Олександр Добриндт закликав депортувати українських біженців, якщо вони не мають роботи.
Про це інформує ZDF.
“Через більш ніж два роки після початку війни повинен діяти цей принцип: знайдіть роботу в Німеччині або поверніться в безпечні райони Західної України”, – закликав він.
За його словами, у Німеччині надто багато людей перебувають на соціальному забезпеченні через те, що вони отримують завелику допомогу від держави. На його думку, має бути пропозиція роботи, і це має бути частиною послуги з інтеграції.
Натомість така пропозиція Добріндта отримала критику з боку урядової коаліції. Так, Мартін Розманн, експерт з питань ринку праці парламентської фракції СДПН, заявив, що вимога представника ХСС є “популістською нісенітницею” і що багато українських біженців у Німеччині є матерями-одиначками.
“Перешкодами для українських біженців, які починають трудове життя, є відсутність догляду за дітьми, брак мовних навичок і тривалий процес визнання професійної кваліфікації”, – підкреслив він.
Заступник лідера парламентської фракції соціал-демократів канцлера Шольца Дірк Візе заявив в інтерв’ю Bild, що ХСС має соромитися таких вимог.
“Путін продовжує бомбити цілі по всій Україні. Тепер Добріндт також хоче відправити туди жінок і дітей, які, можливо, вже втратили своїх батьків на фронті”, – заявив він.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону щодо продовження терміну легального перебування українців на території країни.
Про це повідомили на сайті глави польської держави.
Документ продовжує термін дії тимчасового захисту українців із 30 червня 2024 року до 30 вересня 2025-го. Протягом цього часу громадяни України зможуть і надалі отримувати медичні послуги, сімейні та соціальні виплати.
Законе передбачає деякі нововведення для українців. Так, громадяни зможуть отримати фінансову допомогу за програмою Dobry Start залежно від того, чи навчається дитина в польському закладі освіти. Також для учнів закон встановлює 36-місячний термін, у який вони зможуть брати участь у додаткових безплатних заняттях польською мовою, якщо вони почали її у попередніх навчальних роках.
Документ також змінює кінцевий термін подачі заявки на номер PESEL зі статусом UKR із 30 днів від дати прибуття на територію Польщі на «відразу після прибуття».
Окрім того, при присвоєнні номера PESEL підтвердити особу можна буде лише на підставі дійсного проїзного документа. А ті громадяни України, що отримали PESEL на основі іншого документа, тепер будуть зобов’язані підтверджувати свою особу в будь-якому муніципальному органі протягом 60 днів від дня видачі.
[type] => post [excerpt] => Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону щодо продовження терміну легального перебування українців на території країни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1718095620 [modified] => 1718056486 ) [title] => Дуда підписав закон про продовження допомоги українським біженцям у Польщі [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=115752&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 115918 [uk] => 115752 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 115753 [image] => Array ( [id] => 115753 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg [original_lng] => 182447 [original_w] => 1300 [original_h] => 867 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg [width] => 1300 [height] => 867 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg [width] => 1300 [height] => 867 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg [width] => 1300 [height] => 867 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1718045686:8 [_thumbnail_id] => 115753 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1191 [translation_required_done] => 1 [_oembed_e78dcacd73a67bdd95cd1b403c4d3117] =>
У Чеській Республіці запрацювала програма допомоги для українців, що отримали статус біженців із тимчасовим захистом у країні та виявили бажання повернутися на Батьківщину.
Міністерство внутрішніх справ Чехії запускає пілотний проект добровільного повернення українців додому. Згідно з ним, держава буде оплачувати біженцям квитки на автобус, а хворим оплатить транспортування у машині швидкої допомоги.
Проект триватиме з червня по листопад. Держава готова оплатити квитки максимум для 400 осіб, а також організувати санітарний транспорт для тридцяти пацієнтів максимум.
Уряд затвердив концепцію в середині травня. З держбюджету на програму виділено 5,5 млн крон. Біженці зможуть лише один раз скористатися можливістю оплачуваного добровільного повернення.
«Угорщина не буде видавати Україні біженців. Ми не розслідуємо, чи є людина, на думку українців, військовозобов’язаною, чи ні. Виходячи з елементарної гуманності, ми не дозволимо відправляти їх на смерть», – відповів на запитання видання ATV віцепрем’єр-міністр, відповідальний за національну політику Угорщини, Шолт Шемйен.
Видання зв’язалося з Жолтом Шемйеном після того, як у ЗМІ з’явилася інформація, що голова Офісу Президента України Андрій Єрмак веде переговори про екстрадицію військовозобов’язаних українців із країн ЄС.
У зв’язку з цим Жолт Шемйен повідомив, що в Угорщині всі біженці з України перебувають у цілковитій безпеці та отримують всебічну допомогу, чи то угорці, чи українці.
За словами Шемйена, у випадку закарпатських угорців – це національний обов’язок, а щодо українців – гуманітарний і юридичний, оскільки ніхто, чиє життя опиниться під загрозою, не може бути екстрадований.
Українці ж хочуть їхньої екстрадиції, щоби відправити на війну, на фронт, де гинуть люди. Тож ті, хто втік до нас з України, – усі в безпеці, і ми їх не видамо, – підтвердив віцепрем’єр.
Am heutigen orthodoxen Osterfest denken wir besonders an die vielen orthodoxen Christinnen und Christen in der Ukraine, die dieses Fest nicht im Kreis ihrer Familie, nicht in Frieden feiern können. Klar ist: Wir unterstützen die Ukraine – so lange wie nötig.
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) May 5, 2024
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
Федеральні землі та Міністерство внутрішніх справ Німеччини планують у вівторок, 7 травня, обговорити ситуацію з українськими військовозобов’язаними чоловіками.
Як зазначається, міністр внутрішніх справ німецької федеральної землі Гессен Роман Посек не відкидає можливості того, що Німеччина може допомогти Україні з поверненням військовозобов’язаних чоловіків.
„Це може також включати допомогу в забезпеченні того, щоб Україна могла використовувати чоловіків, які втекли за кордон, але можуть бути залучені до війни”, – сказав Посек.
За його словами, Німеччина хоче залишатися безпечним притулком для біженців, але потрібно підтримати обороноздатність України, тому тут виникає дилема.
Стосовно обмежень консульських послуг для чоловіків за кордоном, які запровадило МЗС України, Посек зауважив, що не бачить шансів, що Німеччина буде видавати якусь власну заміну протермінованих паспортів.
„Я налаштований скептично, бо не бачу, що для цього є відповідні умови. Україна не є нелегітимною державою”, – пояснив він.
Також повідомляється, що федеральні землі та Міністерство внутрішніх справ Німеччини планують обговорити ситуацію з українськими чоловіками у вівторок, 7 травня. Федеральні землі хочуть, щоб Берлін ухвалив якесь загальнонаціональне рішення.
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
Держави-члени отримують допомогу пропорційно до кількості біженців, яку вони приймають з України.
Рада Європейського Союзу прийняла поправку, яка дозволить державам – членам ЄС цього року отримати на 3,5 мільярда євро більшу суму для прийому біженців з України.
Рішення спрямоване на підтримку держав-членів, котрі приймають і забезпечують біженців, які рятуються від війни. Це дозволить державам-членам швидше отримати доступ до фондів ЄС, які будуть направлені на забезпечення житлом, зайнятості, доступу до системи освіти, охорони здоров’я, соціальної інтеграції. Додаткова підтримка буде надана державам-членам відповідно до кількості біженців, які прибули та були прийняті з України.
Попереднє фінансування з джерел ЄС буде збільшено з 11 до 15 відсотків для всіх держав-членів. Для тих держав-членів, у яких кількість біженців з України перевищила один відсоток населення, ставка попереднього фінансування зростає з 11 до 45 відсотків.
Поправка запроваджує одиницю вартості на одну особу, що полегшує мобілізацію коштів. Це дозволить державам-членам надавати базову підтримку для задоволення основних потреб біженців з України. Мета внесення поправки – зменшити тиск на бюджети держав-членів, щоби вони могли легше керувати потоком біженців з України.
Згідно з інформацією Єврокомісії, попереднє фінансування у випадку Угорщини становить близько 300 мільйонів євро, тобто близько ста мільярдів форинтів.
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс заявив, що особисто звернувся до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням переконати владу Лівану зупинити човни з сирійськими біженцями, які прямують до острівної держави-члена ЄС.
Він зазначив, що Ліван є бенефіціаром значної фінансової допомоги ЄС як для своїх громадян, так і для сотень тисяч сирійських біженців, яких він продовжує приймати, але ця допомога не надається без певних умов.
„Цю допомогу не можна надавати, поки ми не вирішимо цю проблему”, – сказав Христодулідіс, додавши, що він особисто розмовляв з фон дер Ляєн.
Президент також заявив, що нещодавній приплив сирійських мігрантів морським шляхом повернув Кіпр у „кризовий режим” попри те, що за останні місяці вдалося репатріювати більше мігрантів, чиї прохання про надання притулку відхилили, ніж було тих, хто прибув.
За словами речника уряду Константіноса Летимбіотіса, за 1-2 квітня понад 350 мігрантів та шукачів притулку, майже виключно сирійських громадян, прибули до Кіпру на човнах.
У вівторок Христодулідіс провів спеціальну зустріч високопосадовців поліції та уряду, щоб знайти шляхи подолання раптового напливу мігрантів.
Він сказав, що його уряд може вжити додаткових тимчасових заходів, не уточнивши, яких саме, що покликані допомогти владі впоратися з напливом мігрантів, і що вони можуть „не сподобатися” кіпріотам.
Уряд Польщі готує зміни до закону про біженців з України, який діє з початку війни. Основною зміною буде скасування норми, яка передбачає фінансування харчування та проживання українців у в центрах колективного розміщення.
Видання зазначає, що 29 березня уряд представить проєкт змін до закону про допомогу громадянам.
Ключовою зміною стане призупинення дії статті 13 закону про перебування, яка передбачає фінансування харчування та проживання українців (йдеться про добову норму в 40 злотих) у невеликих приватних центрах, розрахованих на проживання до десяти осіб.
Уряд оплачуватиме перебування українця лише в тих місцях, які мають угоди з воєводою, а отже, перебувають під державним контролем. Урядовий аналіз показує, що система в невеликих будинках стала викривленою — почастішали випадки, коли власник забирає паспорти біженців і змушує їх працювати в центрі безплатно.
Згідно з урядовими даними, в центрах колективного розміщення наразі проживає 39 937 осіб, або 4,2% біженців у Польщі.
Важливою зміною стане запровадження з наступного року тимчасової посвідки на проживання для біженців з України (надається на три роки). Наразі закон автоматично поширює тимчасовий захист на всіх, хто має PESEL UKR — спеціальний документ для українців у Польщі, що підтверджує їхній статус біженця і надає можливість легального перебування на її території.
Rzeczpospolita пише, що уряд розглядає можливість запровадження часткової оплати з соціальних виплат для людей, чиє харчування та проживання фінансується державою.
Залишається невідомим, як уряд вирішуватиме питання з великою кількістю українських дітей, які перебувають поза межами шкільної системи. Міністр внутрішніх справ Польщі визнав, що рішення польського уряду мають бути узгоджені з українською державою (такі обговорення тривають).
Наразі спецзакон дозволяє дітям навчатися онлайн як в Україні, так і в польській школі.
„За даними системи PESEL UKR, у нас 380 000 дітей шкільного віку, а на допомогу 800+ претендують 210 000 дітей. Скільки з них насправді перебуває в Польщі? Ми не знаємо”, — зізнався заступник міністра внутрішніх справ Мацей Душчик.
[type] => post [excerpt] => Уряд Польщі готує зміни до закону про біженців з України, який діє з початку війни. Основною зміною буде скасування норми, яка передбачає фінансування харчування та проживання українців у в центрах колективного розміщення. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1711701900 [modified] => 1711662913 ) [title] => Польща запроваджує «революційні зміни» у допомозі біженцям з України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=108121&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 108084 [uk] => 108121 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 108085 [image] => Array ( [id] => 108085 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg [original_lng] => 24380 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1103 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 108085 [_edit_lock] => 1711655713:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_f162502deed2d3ebe6bcd51c522537da] =>
