Уряд Литви оголосив надзвичайний стан по всій країні через кризу, пов’язану з повітряними кулями з Білорусі та загрозами національній безпеці, повідомляють литовські медіа.
Керівництво державними операціями в умовах надзвичайного стану здійснюватиме міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович.
«Очевидно, що цей надзвичайний стан оголошений не лише через перешкоди цивільній авіації, але й через побоювання щодо національної безпеки та потребу в ближчій координації між інституціями», – заявив Кондратович на засіданні уряду.
У МВС Литви наголосили, що запровадження надзвичайного стану не створить незручностей для суспільства, оскільки заходи будуть цілеспрямованими, пропорційними та спрямованими виключно на причетних до незаконної діяльності.
Представник правлячої коаліції Авреліус Веріга зазначив, що статус надзвичайної ситуації «допоможе активувати більш інтенсивні механізми та розв’язати руки певним установам».
У Литві повітряні кулі, запущені з території Білорусі, називають гібридною атакою. Вони становлять загрозу для цивільної авіації та порушують роботу Вільнюського аеропорту. За даними аеропорту, лише за перший тиждень грудня через обмеження повітряного простору внаслідок появи куль постраждали 4 тисячі пасажирів.
Більшість літаків, які не змогли приземлитися у Вільнюсі, були перенаправлені до Каунаса. Загалом від початку кризи ці атаки позначилися на 320 рейсах, постраждали 47 тисяч пасажирів, аеропорти закривалися на майже 60 годин.
Адміністрація Дональда Трампа та білоруська влада обговорюють можливе звільнення найближчим часом щонайменше 100 політичних в’язнів у межах триваючого зближення між Вашингтоном і Мінськом.
За даними співрозмовників агентства, попри те що авторитарний режим Олександра Лукашенка вже звільнив кілька десятків утримуваних в’язнів після приходу Трампа до влади у січні, США прагнуть отримати згоду на одноразове звільнення понад сотні людей. Джерела розповіли про це на умовах анонімності через чутливість переговорів.
Як відомо, у вересні Білорусь здійснила найбільший на сьогодні жест – звільнила 52 в’язнів. Правозахисні організації Заходу оцінюють загальну кількість політичних ув’язнених у країні більш ніж у 1 000 осі, серед яких – колишні кандидати в президенти та лауреати Нобелівської премії.
Поки що незрозуміло, кого саме можуть звільнити та коли це станеться. Білий дім відмовився від коментарів, дипломатичне представництво Білорусі у Вашингтоні також поки не коментує ситуацію.
У Литві заявили, що ніч на 24 листопада стала найбільш напруженою у листопаді через масований запуск повітряних куль із території Білорусі, які вплинули на роботу литовської авіації.
Глава Національного центру кризового управління Вільмантас Віткаускас зазначив: “Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 з Білорусі і тривав до 02:00”.
У центрі додали, що через метеозонди Вільнюський аеропорт скасував 13 рейсів, а ще 6 перенаправили до Каунаса. “Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки…”, – сказав Віткаускас. Загалом у повітряному просторі Литви зафіксували понад 40 куль.
За останню добу польоти куль помітили і в Латвії – понад 30 сигналів на радарах. “Ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – наголосив Віткаускас.
Станом на ранок 24 листопада у Литві виявили 6 повітряних куль, пошуки інших тривають.
У Білорусі немає коштів на погашення боргів, влада розраховує залучити додаткові ресурси від росії.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Валютні резерви Білорусі на папері на вигляд значні – 13,7 млрд дол. на 1 листопада – але ліквідності катастрофічно не вистачає. Лише 5,3 млрд дол. доступні для оперативних зовнішніх платежів; близько 7 млрд дол. припадає на золото, яке через санкції доведеться продавати з дисконтом; ще 1,4 млрд дол. – спеціальні права запозичення МВФ, фактично недоступні для виплат. Отже, реальні ресурси для розрахунків – обмежені й уразливі”, – зазначили в СЗРУ.
За даними розвідки, у 2026 році платежі з боргу перевищують ці можливості. Республіці Білорусь потрібно спрямувати 17,7 млрд білоруських рублів на погашення і 6 млрд – на обслуговування зобов’язань, що в сумі дає близько 8 млрд дол. за поточним курсом. Через цю прірву резерви можуть швидко вичерпатися, якщо розраховувати тільки на внутрішні джерела.
Офіційне визнання цього ризику пролунало від міністра фінансів Юрія Селиверстова: режим планує залучити додаткові ресурси від росії для покриття дефіциту.
Як заявили у розвідці, ця позиція відходить від нещодавніх заяв нацбанку про “самозабезпечення” і наміри використовувати внутрішні резерви, зокрема плановане скорочення запасів на 4,5 млрд дол.
“Навіть якщо Кремль погодиться допомогти, можливості Москви обмежені: російський бюджет – із великим дефіцитом, фонди для трансфертів скорочуються. Отже, варіант із повноцінним “висиханням” фінансів Білорусі – реальний: перспектива “грошей нема й не буде” стає базовим сценарієм на найближчий рік”, – зазначили у СЗРУ.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Опівночі 17 листопада Польща відкрила два автомобільні пункти пропуску з Білоруссю у Кузниці і Бобровниках, повідомило польське радіо RMF FM.
Перехід у Кузниці залишався закритим з 9 листопада 2021 року – внаслідок гібридної атаки, організованою владою Білорусі, що призвела до міграційної кризи. Бобровники були недоступні з 10 лютого 2023 року – як реакція Варшави на вирок політв’язню, білоруському журналісту та діячу польської меншини Андрію Почобуту.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі заявило, що відкриття стало можливим лише після повного “ущільнення” кордону та консультацій з місцевою владою й підприємцями, які роками вимагали відновлення руху.
Через закриття КПП страждала економіка регіону Польщі
“Коли кордон щільний, коли польська держава знає, що безпечно – ми відкриваємо ці два переходи”, – заявив глава Підляського воєводства Яцек Бжозовський на пресконференції в Бобровниках. Він наголосив, що закриття переходів призвело до економічної катастрофи регіону – “підляські підприємці втрачали свої статки і справу всього життя”.
Держава виплачувала компенсації лише підприємствам з населених пунктів, де розташовані переходи, хоча втрат зазнали готелі, ресторани, перевізники та торгівля всього регіону.
Представники прикордонної служби запевняють, що готові відновити перевірки – сучасну систему в’їзду/виїзду, яка діє на зовнішніх кордонах Європейського Союзу. КПП у Кузниці працюватиме лише для легкових авто, у Бобровниках – для легкового транспорту, автобусів і вантажівок.
Відновлення роботи прикордонних пунктів викликало ажіотаж, адже ще до півночі перед Бобровниками вишикувалася черга 4-5 кілометрів. Першим транспортним засобом, який перетнув кордон, став рейсовий автобус Варшава-Білосток-Гродно.
Російський ракетний комплекс “Орєшнік” буде поставлено на бойове чергування в Білорусі вже у грудні 2025 року.
Про це у коментарі російському інформагентству ТАСС заявила прессекретарка білоруського лідера Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт.
За її словами, створення умов для розміщення ракетного комплексу у Білорусі вже добігає кінця.
“У грудні поточного року його буде поставлено на бойове чергування, тому будь-які розмови, бути чи не бути “Орєшніку”, на цьому вичерпані”, — сказала речниця Лукашенка.
У вересні на навчаннях “Запад‑2025” білоруські та російські військові відпрацювали застосування “Орєшніка”, безпілотників та сучасних методів ведення бою.
У понеділок офіцери військової служби США спостерігали за спільними військовими навчаннями росії та Білорусі. Білоруський міністр оборони Віктор Хренін сказав їм, що вони можуть розглянути “все, що їх цікавить”.
Як повідомляє Reuters, присутність американців на полігоні в Білорусі була представлена міністерством оборони країни як несподіванка. Так, Міністерство опублікувало відео, на якому двоє американських офіцерів у формі дякують Хреніну за запрошення та тиснуть йому руку.
Зазначається, що присутність американських офіцерів є останньою ознакою потепління відносин між Вашингтоном та Мінськом, близьким союзником Москви, який дозволив їй використати свою територію для відправки десятків тисяч військових для вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
В виданні нагадали, що минулого тижня представник президента США Дональда Трампа Джон Коул перебував у Мінську і провів переговори з Олександром Лукашенком, який погодився звільнити з в’язниць 52 особи, включаючи журналістів та політичних опонентів. Натомість США послабили санкції проти білоруської національної авіакомпанії “Белавіа”, дозволивши їй обслуговувати та купувати компоненти для свого флоту, який включає літаки Boeing.
Трамп хоче найближчим часом знову відкрити посольство США в Білорусі, нормалізувати зв’язки та відновити економічні та торговельні відносини, сказав Коул.
“Трамп, який намагається домогтися припинення війни в Україні, налагоджує тісніші зв’язки з Лукашенком, який регулярно проводить переговори з Путіним. Минулого тижня Трамп надіслав Лукашенку дружнього листа з власноручним підписом через Коула”, – підкреслило Reuters.
США офіційно зняли санкції з найбiльшої білоруської авіакомпанії «Белавіа», яка перебувала пiд обмеженнями з 2023 року.
Про це під час зустрічі з сaмопроголошеним президентом Білорусі Олексaндром Лукaшенком повідомив заступник спецпредставника президента США у питаннях України Джон Коул, передaють бiлоруськi ЗМI.
За словами Коулa, таке рішення ухвалив особисто президент США Дональд Трамп.
«Хочу офіційно заявити тут і зараз, що ми зняли санкції з «Белавіа». У мене була зустріч із президентом Трампом, на якій були присутні ще кілька десятків осіб. Це рішення було ухвалене президентом, який сказав: «Зробіть це негайно» щодо «Белавіа», – зазначив Коул.
За його словами, рішення вже затверджене та погоджене всіма відповідними відомствами США, включаючи Державний департамент, Міністерство торгівлі та Міністерство фінансів.
Контррозвідка Чехії повідомила, що розвідслужби Чехії, Угорщини та Румунії викрили шпигунську мережу, яку Білорусь створювала у Європі.
Чеське агентство, відоме також як BIS, повідомило, що група європейських агентів виявила у кількох країнах континенту шпигунів білоруського КДБ. За даними BIS, серед них був ексзаступник глави розвідки Молдови, який передавав таємні дані КДБ.
Чехія також викрила білоруського агента, який діяв під прикриття дипломата. За даними МЗС Чехії, викритому дали 72 години на те, аби виїхати з країни.
У BIS зауважили, що Білорусі вдалось створити мережу, оскільки її дипломати можуть вільно пересуватись Європою.
“Щоб успішно протистояти цим ворожим діям у Європі, нам потрібно обмежити пересування акредитованих дипломатів з Росії та Білорусі у межах Шенгенської зони”, – повідомив очільник BIS Міхал Куделка.
Більш детальної інформації у BIS поки не надали.
Своєю чергою румунське агентство боротьби з організованою злочинністю (DIICOT) повідомило про виконання ордера на арешт 47-річного підозрюваного за звинуваченням у державній зраді.
Раніше підозрюваний обіймав керівні посади у молдавській Службі безпеки та розвідки. Підозрюваний, ймовірно, розповів державні таємниці працівникам білоруської розвідки, що, ймовірно, “поставило під загрозу нацбезпеку”, повідомили у DIICOT.
У DIICOT додали, що підозрюваний у період з 2024 по 2025 рік двічі зустрічався з білоруським шпигунами у Будапешті (Угорщина) і що є “обґрунтовані підозри”, що зустрічі містили отримання інструкцій та обмін платіжками за надані послуги.
Триваюче міжнародне розслідування контролюється агентством Євросоюзу по судовому співробітництву Євроюст.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський у пʼятницю сказав, що польська влада рекомендує всім співгромадянам покинути Білорусь і не подорожувати туди.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на RMF FM.
На брифінгу у пʼятницю Вронський прокоментував ситуацію із затриманням католицького монаха – польського громадянина, якого білоруська влада звинуватила в нібито шпигунстві за російсько-білоруських навчаннях „Запад-2025”.
„Міністерство закордонних справ категорично не рекомендує подорожувати на територію Білорусі. Польські громадяни можуть там зіткнутися з подіями, які не будуть для них сприятливими. Це не демократична країна, це також не країна, дружня до Республіки Польща”, – сказав він.
Речник польського МЗС додав, що Польща буде підтримувати затриманого в Білорусі польського громадянина.
„Ми виходимо з того, що однією з цілей цього заходу, який є очевидною провокацією, є дестабілізація ситуації як у Польщі, так і зміцнення свого іміджу в Україні. Ми не хочемо брати участь у такому театрі”, – сказав Вронський.
