Європейська комісія найближчим часом опублікує пропозицію щодо умов отримання траншів спільного європейського кредиту для України.
Про це повідомив речник Європейської комісії Балаш Ужварі, передає Укрінформ.
„Ми маємо якомога швидше запропонувати певну кількість законодавчих актів, щоб ми могли розпочати виплату коштів (Україні. – ред.) на початку другого кварталу цього року”, – сказав він.
За словами речника, Європейська комісія запропонує низку відповідних законодавчих актів вже найближчим часом.
Водночас він не розголошує деталі пропозицій, що розробляються, зокрема щодо частки бюджетної та оборонної допомоги в рамках кредитної програми.
„Ви знайдете відповідь, щойно пропозиції будуть внесені”, – підсумував Ужварі.
Хосе Мануель Альварес, міністр закордонних справ Іспанії, вважає, що Європа повинна інтегрувати свою оборонну промисловість, щоб мати власні засоби стримування, незалежні від третіх сторін, і рухатися в напрямку створення спільних європейських збройних сил, про що він заявив агентству EFE, повідомляє Unian.
Міністр зазначив, що такі міжнародні події, як втручання США у Венесуелі або погрози Дональда Трампа щодо Гренландії, свідчать про те, що деякі актори намагаються змінити правила міжнародного порядку.
На думку Альвареса, Європа повинна зараз усвідомити свою силу й відстоювати принципи миру і стримування на континенті, тобто не допускати початку війни і ніколи не використовувати примус як засіб зовнішньої політики.
Міністр закордонних справ Іспанії підтвердив, що Іспанія підтримує Україну, поважає суверенітет і територіальну цілісність країни та готова взяти участь у можливих майбутніх миротворчих місіях.
На зауваження, що Москва може розглядати розгортання міжнародних сил як загрозу, Альварес відповів: «Єдина реальна загроза безпеці України та Європи – це військова присутність Росії в Україні. Ні Україна, ні ЄС, ні НАТО ніколи не становили загрози для Росії».
Міністр висловив жаль із приводу того, що після десятиліть тісного союзу між Вашингтоном і Брюсселем у США до влади прийшла адміністрація Трампа, яка представляє інші погляди. На думку Альвареса, в цьому випадку Європа не повинна поступатися. Водночас міністр закордонних справ не вважає ймовірним, що погрози американського президента щодо Гренландії призведуть до розпаду НАТО: «Я навіть не розглядаю це як гіпотезу – тільки гренландці та данці можуть вирішувати питання суверенітету та територіальної цілісності країни».
[type] => post [excerpt] => Хосе Мануель Альварес, міністр закордонних справ Іспанії, вважає, що Європа повинна інтегрувати свою оборонну промисловість, щоб мати власні засоби стримування, незалежні від третіх сторін, і рухатися в напрямку створення спільних європейських збр... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1768225680 [modified] => 1768220528 ) [title] => За словами міністра закордонних справ Іспанії, Європа повинна створити власні збройні сили [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=174884&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 174825 [uk] => 174884 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 174826 [image] => Array ( [id] => 174826 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol.webp [original_lng] => 51480 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol-768x512.webp [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol-1024x683.webp [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol.webp [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol.webp [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/spanyol.webp [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 191 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 174826 [_edit_lock] => 1768213329:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 676167637000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 32995 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Іспанія ) ) [2] => Array ( [id] => 174880 [content] =>
Європейські союзники альянсу обговорюють розміщення в Гренландії військових сил після заяв президента США Дональда Трампа про небезпеку захоплення острова Росією або Китаєм.
Як повідомляє британська газета The Telegraph, військове керівництво розробляє плани можливої місії НАТО на острові, який президент США погрожує захопити з міркувань безпеки.
У пʼятницю Трамп заявив журналістам, що США повинні “володіти” Гренландією, щоби цього не зробили Росія та Китай.
“Країни повинні мати право власності, і ви захищаєте своє право власності, а не оренду. І нам доведеться захищати Гренландію”, – сказав Трамп журналістам у п’ятницю, відповідаючи на запитання BBC.
Він додав, що США зроблять це “легким” або “важким” шляхом. Білий дім нещодавно заявив, що адміністрація розглядає можливість купівлі напівавтономної території Данії, яка є членом НАТО, але не виключає можливості її анексії силою.
У суботу британський таблоїд Daily Mail з посиланням на власні джерела написав, що Трамп начебто наказав своїм командирам спецпідрозділів розробити план вторгнення до Гренландії.
Джерела видання повідомляють, що політичні “яструби” з оточення президента США на чолі з політичним радником Стівеном Міллером “так осміліли від успіху операції із захоплення лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, що хочуть швидко діяти та захопити острів, перш ніж Росія чи Китай зроблять крок”.
Британські дипломати вважають, що Трампом також керує бажання відвернути увагу американських виборців від економіки США перед проміжними виборами цього року, після яких він може втратити контроль над Конгресом на користь демократів.
Російський диктатор Володимир Путін демонструє, що не хоче миру, а на дипломатію відповідає ракетними ударами. Пуск “Орєшніка” по Україні – це попередження для Європи та США.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис високої представниці ЄС з питань дипломатії Каї Каллас.
Каллас зазначила, що черговий російський обстріл України в ніч на 9 січня показав, що Путін та Росія не хочуть миру. Відповіддю РФ на дипломатію є “ракет та руйнувань”. Ця схема Кремля буде повторюватися, доки ЄС не допоможе Україні її зламати.
“Повідомлення про використання Росією ракети “Орєшнік” є явною ескалацією проти України та мають на меті попередження для Європи та США. Країни ЄС повинні глибше зануритися у свої запаси протиповітряної оборони та негайно виконати свої зобов’язання. Ми також повинні ще більше підвищити ціну цієї війни для Москви, зокрема шляхом посилення санкцій”, – зазначила вона.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні виступила за відновлення прямого діалогу країн Європи з Російською Федерацією, щоб прискорити процес завершення війни в Україні.
Україна поінформувала європейських партнерів про нагальні потреби в ракетах для систем протиповітряної оборони, водночас нові системи ППО від США наразі не надходили. Ракети від партнерів надходять, однак Україна прагне прискорити їхнє постачання.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Я не лише обговорював, а й детально показував учора, зокрема європейським партнерам, які саме системи терміново потребують ракет. Публічно про це зараз говорити не буду. Що стосується систем від США — нових систем не надходило. Щодо ракет — вони потроху йдуть, але ми хочемо прискорити цей процес», — зазначив Зеленський, спілкуючись із журналістами в середу.
Він також наголосив на важливості подальшої підтримки з боку Вашингтона. «Ми дуже хочемо і ще раз просимо США. А серед європейських партнерів окремо хочу подякувати Норвегії. Деталей наразі не розголошуватиму», — додав президент.
Україна сьогодні є головним гарантом стабільності Європи, адже її армія має реальний досвід сучасної війни.
Про це повідомляє керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко в Telegram.
За його словами, останні світові події роблять європейську воєнну автономію особливо актуальною.
“Ідея, про яку говорили ще за першого терміну Дональда Трампа, довгий час не реалізовувалася через слабкість європейських політичних еліт, але нині її значення зростає”, – зауважив він.
На думку Коваленка, Україна зараз – це головний гарант стабільності Європи в майбутньому, оскільки лише Україна має військо, що розуміється на сучасній війні.
“Європа має економіку і гроші, але вкрай запізнилася з мілітаризацією. Також сучасний світ ставить перед суспільствами ключове питання безпеки: чи готові громадяни ставити власне життя заради країни (чи готові вони вмирати заради країни?) ” – зазначає експерт.
На його переконання, люди в Євпропі до цього не готові, адже її політичні еліти виховувалися без оглядки на безпекові загрози, оскільки безпеку гарантували США.
“Саме тому Китай, використовуючи Росію, зацікавлений в розколі і сегментації Європи. Розкол ЄС – інтерес багатьох, у той же час збереження єдності Європи і США, включення України до складу ЄС – це саме те, що здатне запобігти цьому”, – впевнений аналітик.
Коваленко підкреслив, що сильна та згуртована Європа гарантує, що проблеми Китаю на континенті не стануть реальністю. У разі послаблення ЄС, США все одно доведеться самостійно реагувати на загрози.
За його словами, правильні рішення Європи щодо України здатні забезпечити стабільність навіть у періоди турбулентності.
Водночас залишається відкритим питання, чи готові європейські політичні еліти ухвалювати такі стратегічні кроки.
Європейські країни озвучують різні цифри щодо чисельності миротворчого контингенту в Україні. Лунають і 15, і 20 тисяч осіб, а дехто сподівається на 30 тисяч миротворців.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Радіо Свобода“.
Видання зазначає, що наразі жодних військових планів не оприлюднено, проте основну частину миротворців мають надіслати Британія і Франція. Ці країни будуть відповідати за наземний і повітряний компоненти.
Водночас Туреччина дала зрозуміти, що планує взяти відповідальність за безпеку транспортних шляхів у Чорному морі.
При цьому залишається незрозумілим, на якій відстані потенційні миротворці “Коаліції охочих” будуть знаходитись від лінії зіткнення. Більшість посадовців країн ЄС розповіли виданню, що припускають розгортання їхніх військ на заході України для підтримки та навчання ЗСУ.
За словами європейських посадовців, які пролунали на умовах анонімності, військові США теж можуть бути присутніми, але лише для спостереження за дотриманням режиму припинення вогню.
Представники 30 країн “Коаліції охочих” зустрінуться з українським лідером Володимиром Зеленським для доопрацювання мирної угоди щодо завершення війни в Україні.
У вівторок, 6 січня, на зустрічі будуть присутні і представник президент США Дональда Трампа Стів Віткофф з його зятем Джаредом Кушнером.
Європейські посадовці розповіли виданню, що сподіваються на “синхронізацію позицій США, України та країн ЄС” за результатами зустрічі в Парижі.
Зазначається, що лідер Франції Еммануель Макрон висловив сподівання на представлення “конкретних зобов’язань” щодо безпеки України після переговорів. Йдеться про чіткість щодо складу та розгортання миротворців у разі припинення вогню.
В ЄС нагадали про необхідність дотримання принципів міжнародного права і закликали до стриманості після того як США почали військову операцію проти Венесуели.
Про це йдеться у заяві очільниці європейської дипломатії Каї Каллас в Х, передає „Європейська правда”.
Каллас повідомила про розмови із державним секретарем США Марко Рубіо та послом ЄС у Каракасі. За її словами, ЄС уважно стежить за ситуацією у Венесуелі.
„ЄС неодноразово заявляв, що Мадуро не має легітимності, і виступав за мирний перехід влади. За будь-яких обставин необхідно дотримуватися принципів міжнародного права та Статуту ООН. Ми закликаємо до стриманості”, – заявила дипломатка.
„Безпека громадян ЄС у цій країні є нашим головним пріоритетом”, – додала вона.
Європейська комісія прогнозує значне збільшення кількості депортацій з Європейського Союзу за минулий рік.
Про це заявив комісар ЄС з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер в інтерв’ю Welt am Sonntag, передає „Європейська правда” з посиланням на Spiegel.
„У перших трьох кварталах року рівень депортацій зріс з 19 % у 2023 році до 27 % у 2025 році. Це означає, що у 2025 році ми очікуємо найвищий рівень депортацій з 2019 року”, – заявив Магнус Бруннер. Однак цього „далеко не достатньо”, додав він..
Комісар ЄС заявив, що з нелегальними іммігрантами потрібно боротися на всіх фронтах: „Це означає послідовну депортацію тих, хто втратив право залишатися в ЄС”.
Це також означає „швидке відхилення заяв осіб, які мають мало шансів на отримання притулку”, та „тісну співпрацю з третіми країнами, щоб люди взагалі не вирушали в небезпечні подорожі”.
На початку грудня міністри внутрішніх справ країн-членів ЄС, також під тиском Німеччини, домовилися про подальше посилення міграційного та притулкового законодавства. Серед іншого, вони хочуть посилити тиск на відхилених шукачів притулку та ефективніше реалізовувати депортації. Відповідно, регулювання має на меті створити можливість для встановлення центрів повернення в третіх країнах за межами ЄС. Ці так звані центри повернення будуть приймати шукачів притулку, які повинні покинути країну, але не можуть бути депортовані до своєї країни або країни походження.
Частиною угоди є також „фонд солідарності” на 2026 рік. Окрім загальноєвропейського регламенту щодо повернення іммігрантів без права на проживання, угода стосується нових правил надання притулку та спільного списку ЄС так званих безпечних країн походження.
Пропозиція ще не остаточно затверджена. Переговорники Європейської Ради ще мають узгодити позицію з Європейським парламентом, щоб дійти згоди щодо остаточного тексту правових документів.
