Євросоюз та країни „Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму „цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з рф.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.
Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.
Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче „цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.
Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.
За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував „тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.
У Європейській комісії відповіли віцепрезиденту США Джей Ді Венсу на його звинувачення у цензурі у зв’язку зі штрафом ЄС для американської соцмережі Х.
Про це заявив на брифінгу в Брюсселі речник Єврокомісії Тома Реньє, повідомляє “Європейська правда”.
Реньє наголосив, що штраф, оголошений Х у зв’язку із порушенням Закону про цифрові послуги (DSA), “не має нічого спільного з цензурою”. Також, за його словами, цей штраф не має нічого спільного з модерацією контенту.
“DSA і наше цифрове законодавство не мають нічого спільного з цензурою. Я можу навести вам деякі цифри з цього приводу. Цього року, тобто з січня по грудень 2025 року, Instagram прийняв понад 118 мільйонів рішень щодо модерації контенту тут, в ЄС. Facebook прийняв понад 413 мільйонів рішень щодо модерації контенту в ЄС – не ми, а платформа (ухвалила ці рішення). X – понад 616 000 рішень щодо модерації контенту. Це факти. Це не спекуляції. Це реальні факти”, – сказав речник.
Він додав, що Єврокомісія прагне, аби платформи соціальних мереж гарантували, що громадяни країн ЄС можуть оскаржувати необґрунтовані рішення щодо модерації контенту, прийняті великими технологічними компаніями.
“Сьогоднішні рішення не мають нічого спільного з рішеннями щодо модерації контенту”, – наголосив ще раз речник комісії.
Речниця комісії Паула Піньо додала, що у ЄК “погодилися не погоджуватися з тим, як деякі люди в США сприймають наше законодавство”. “Воно не стосується цензури, і ми вже неодноразово повторювали це з цієї трибуни”, – сказала вона.
США тиснуть на ЄС із вимогою призупинити надання Україні „репараційного” кредиту із заморожених російських активів, наполягаючи на їх збереженні для можливої мирної угоди.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Вloomberg.
За словами європейських дипломатів, знайомих з перебігом дискусій, США ведуть активні непублічні переговори з європейськими країнами, намагаючись заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для великого кредиту Україні.
Американські чиновники приватно переконують уряди держав-членів ЄС у тому, що ці кошти можуть відіграти ключову роль у можливому майбутньому мирному врегулюванні між Києвом і Москвою.
Вашингтон стверджує, що активи не слід використовувати для продовження війни, а краще їх притримати як інструмент політичного тиску на Росію та елемент потенційної угоди.
Державний департамент США поки не прокоментував інформацію про тиск на європейських партнерів.
У Європі на американські аргументи відреагували різко. Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що заморожені російські активи – це виключно європейська справа, оскільки кошти зберігаються в європейських юрисдикціях.
„Немає жодної можливості передати ці гроші США. Гроші мають іти в Україну – вони повинні допомагати Україні”, – наголосив Мерц.
Євросоюз цього тижня представив план, який передбачає використання заморожених російських активів для забезпечення кредиту обсягом 90 млрд євро. Ці кошти мають покрити економічні й військові потреби України протягом наступних двох років.
Так, у Євросоюзі нині зберігається близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, й очікується, що з 2028 року їх може бути залучено ще більше.
На шляху до ухвалення остаточного рішення є суттєвий спротив із боку Бельгії, де розміщено значну частину активів. Брюссель побоюється, що Європа або навіть бельгійський бюджет можуть опинитися під ударом, якщо Росія виграє потенційні міжнародні позови щодо повернення коштів.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв пригрозив Європі початком війни в разі, якщо Євросоюз спробує використати заморожені російські активи для репараційної позики Україні. Про це він написав в своєму Telegram-каналі.
Примітно, що Медведєв заявив, що Євросоюз таким чином хоче “викрасти” російські активи й якщо це станеться, то Брюссель та “окремі” країни Євросоюзу можуть “спровокувати” війну з РФ.
“Якщо оскаженілий Євросоюз спробує все-таки вкрасти російські активи, заблоковані в Бельгії, видавши так званий репараційний кредит, такі дії в рамках міжнародного права можуть кваліфікуватися як особливого роду casus belli (формальний привід або причина для оголошення війни однією державою іншій — прим. ред) з усіма наслідками, що випливають для Брюсселя і окремих країн ЄС”, – написав він.
На додаток, заступник голови Ради безпеки РФ зазначив, що повернення цих коштів вже може проходити не через суд, а “шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі”.
[type] => post [excerpt] => Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв пригрозив Європі початком війни в разі, якщо Євросоюз спробує використати заморожені російські активи для репараційної позики Україні. Про це він написав в своєму Telegram-каналі. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764883140 [modified] => 1764879056 ) [title] => Медведєв погрожує Європі війною через заморожені російські активи [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=171125&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 171119 [uk] => 171125 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 152312 [image] => Array ( [id] => 152312 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev.png [original_lng] => 546249 [original_w] => 987 [original_h] => 493 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev-300x150.png [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev-768x384.png [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev.png [width] => 987 [height] => 493 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev.png [width] => 987 [height] => 493 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev.png [width] => 987 [height] => 493 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/medvegyev.png [width] => 987 [height] => 493 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 336 [_thumbnail_id] => 152312 [_edit_lock] => 1764871857:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 551216399001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 15092 [2] => 276 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => погрози [2] => росія ) ) [4] => Array ( [id] => 171116 [content] =>
В першій половині 2026 року Кіпр головуватиме в Раді ЄС. Кіпрське головування може увійти в історію з точки зору відкриття кластерів для України.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив український президент Владимир Зеленський під час пресконференції з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом.
Це перший візит президента Кіпру до України. Зеленський наголосив, що за період кіпрського головування в Раді ЄС важливо досягти суттєвого прогресу в розширенні Євросоюзу.
“Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України в ЄС. І кіпрське головування може стати історичним з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішень“, – наголосив Зеленський.
Він також подякував президенту Кіпру за підтримку на політичному рівні, зокрема, за перемовини щодо членства України в Євросоюзі.
“Ми розраховуємо, що і європейська спільнота буде з Україною так, як потрібно, щоб досягти миру та гарантувати надійну безпеку”, – сказав український лідер.
Крім того, український лідер подякував Христодулідісу за підтримку санкційної політики проти росії. Він додав, що зараз лідери ЄС готують новий пакет антиросійських санкцій.
“Ми хочемо зробити його справді дієвим, а це означає продовження тиску на російський енергетичний сектор передусім, на все те інше, що дає росії бюджетні находження. А отже, можливість затягувати цю війну”, – підкреслив Зеленський.
ЄС майже завершив узгодження 20-го пакету санкцій проти росії, посилюючи тиск на Кремль та підтримуючи Україну.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль перед початком засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Відні.
За його словами, Євросоюз продовжує підтримувати Україну та посилювати тиск на росію.
“Шлях повернення росії за стіл переговорів абсолютно зрозумілий. Він полягає в тому, щоб ми чітко стояли за Україну і продовжували її підтримувати. Ми вчора саме це продемонстрували в рамках зустрічі міністрів оборони НАТО – готовність надавати ще більші пакети допомоги. І той факт, що ми робимо заморожені російські активи доступними для використання, також це показує”, – сказав Вадефуль.
Він додав, що Україну підтримує “велика сім’я країн в Європі та за її межами”.
Також міністр підкреслив, що посилення санкційного тиску – це другий ключовий аспект політики ЄС щодо РФ.
“20-й пакет санкцій незабаром буде завершений”, – наголосив Вадефуль.
За його словами, новий пакет має посилити економічний та політичний тиск на РФ та її союзників, з акцентом на енергетичний та фінансовий сектори.
Третій аспект, за словами німецького міністра, стосується готовності до діалогу.
“По-третє, готовність до діалогу – і Україна до нього готова. Росії за столом переговорів бракує. Але колись вона муситиме з’явитися за цим столом. Кожна війна колись закінчується. Ми дбаємо про те, щоб Україна завершила її з сильної переговорної позиції”, – підкреслив він.
Раніше Єврокомісія повідомляла про наміри запровадити окремі санкційні списки щодо танкерів тіньового флоту, що може стати частиною нового пакету обмежувальних заходів.
Лідер Чечні Рамзан Кадиров у своєму Telegram-каналі заявив, що підконтрольні йому підрозділи нібито «готові до бою» та перебувають «в очікуванні наказу» президента рф Володимира Путіна.
У своїй заяві Кадиров повторив агресивну риторику Кремля, стверджуючи, що у разі початку військового конфлікту з Європою російська сторона не буде «церемонитися». За його словами, можливе зіткнення «дуже швидко завершиться» і «не на користь європейських держав».
«Церемонитися точно не будемо, Володимире Володимировичу, чекаємо наказу! Все закінчиться дуже швидко і явно не на користь тих, хто вирішив розпочати війну з Росією», — заявив Кадиров.
Після цього він перейшов до напівіронічної манери, запитавши Путіна, чи не «ображатиметься» той, якщо європейські країни «почнуть добровільно вибачатися».
Риторика Кадирова стала реакцією на заяви Путіна від 2 грудня, у яких кремлівський лідер заявив, що Росія нібито «готова» до військового протистояння з Європою, хоча, за його словами, не планує починати його першою.
Український президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна працює з партнерами над залученням фінансової підтримки. Він також наголосив, що не буде жодних внутрішніх підстав для нестабільності в країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Володимира Зеленського в Telegram.
„Працюємо і з партнерами, щоб залучити необхідну фінансову підтримку для України. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде”, – зазначив президент.
Він також подякував усім народним депутатам, які підтримали бюджет на наступний рік. Зеленський назвав це „важливим сигналом стійкості” України та стабільного фінансового забезпечення потреб у 2026 році.
„Пріоритети очевидні: гарантування нашої оборони, соціальних програм і можливостей відновлювати життя після російських ударів”, – підкреслив президент України.
Президент рф Володимир Путін заявив, що Москва не збирається воювати з Європою, але якщо Європа почне війну – росія «готова прямо зараз».
«Росія не збирається воювати з європейськими країнами, але якщо Європа захоче з нами воювати і почне – ми готові прямо зараз, тут немає жодних сумніві. Якщо Європа раптом почне з нами війну, мені здається, це буде дуже швидко. Це ж не Україна. З Україною – ми там діємо хірургічним способом, акуратно. Це не війна у прямому сучасному розумінні цього слова», – сказав він.
За словами Путіна, якщо Європа почне війну, «дуже швидко може відбутися ситуація, за якої нам не буде з ким домовлятися».
Про це російський президент сказав напередодні переговорів щодо плану завершення війни проти України зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.
“Ці кошти будуть спрямовані на фінансування різноманітних ініціатив, включаючи навчання та обладнання для розмінування, а також регіональні заходи зміцнення довіри”, – зазначила Каллас.
Вона нагадала, що Росія та її посередники посилюють дезінформаційні кампанії у Вірменії напередодні парламентських виборів 2026 року. Подібна схема використовувалась і у Молдові.
Очільниця євродипломатії зауважила, що фінансування ЄС також покриватиме виявлення, аналіз та реагування на іноземне втручання. Кая Каллас анонсувала зустріч з 27 міністрами закордонних справ у грудні з приводу чесності виборчого процесу Вірменії.
