Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що шпигування проти союзника є неприйнятним, коментуючи інформацію про можливу активізацію розвідки США щодо Гренландії.
Про це вона сказала в інтерв’ю Associated Press.
Фредеріксен зробила заяву наступного дня після того, як Міністерство закордонних справ Данії викликало старшого американського дипломата для роз’яснень. Причиною стали публікації Wall Street Journal, у яких ішлося про те, що кілька американських посадовців на чолі з директоркою національної розвідки США дали вказівку посилити збір інформації про Гренландію.
Прем’єрка назвала ці повідомлення «чутками», однак наголосила на принциповості позиції Копенгагена:
«Співпраця в питаннях оборони, стримування та безпеки в північній частині Європи стає дедалі важливішою. Звісно, не можна шпигувати проти союзника», — заявила вона.
США зацікавлені у Гренландії зокрема через багаті природні ресурси, включаючи рідкоземельні метали, необхідні для виробництва електромобілів і вітрових турбін, а також потенційні запаси нафти та газу.
США посилюють розвідувальну діяльність щодо Гренландії, залучаючи свої спецслужби до кампанії президента Дональда Трампа з придбання острова.Про це повідомляє WSJ у середу, 7 травня.
Як інформують джерела, національна розвідка під керівництвом Тулсі Габбард отримала директиву зосередити зусилля на зборі даних, що стосуються території. Зокрема агенціям доручено зібрати більше інформації щодо руху за незалежність Гренландії та ставлення до американських ініціатив з видобутку ресурсів на острові.
Для цього розвідці дозволили використовувати супутники, перехоплювати дзвінки та шпигувати на місцях.
Це повідомлення стало одним з перших реальних кроків адміністрації Трампа до реалізації його заяв щодо бажання придбати Гренландію. Документ допомагає встановити пріоритети для розвідки та перенаправити ресурси на високопріоритетні цілі, як-от пошук підтримки для американських цілей на острові.
Гренландія, де проживає близько 56 тисяч осіб, є частиною Королівства Данія, члена НАТО, та союзника США. Одначе, попри дипломатичний тиск, Трамп неодноразово заявляв, що США необхідно придбати цей територіальний об’єкт для реалізації національної безпеки.
„Ми потребуємо Гренландії для національної безпеки, і навіть для міжнародної безпеки. Ми працюємо з усіма сторонами, щоб отримати її,” – сказав Трамп під час заяви перед Конгресом у березні. – „Як би там не було, ми її отримаємо.”
Після візиту віцепрезидента Джей Ді Венса, радника з нацбезпеки Майка Волца та міністра енергетики Крісса Райта до Гренландії в кінці березня, керівництво Данії та жителі Гренландії висловили обурення. Візит піддавав „неприпустимому тиску Гренландію та її політиків”, — зазначила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріksen.
Нещодавно Дональд Трамп визнав, що не виключає силової анексії острова, зауваживши, що „не відкидає жодних варіантів” у питанні придбання Гренландії.
Монарх Данії Фредерік X у вівторок прибув до Гренландії, яку відвідує вже вдруге за трохи більше року свого правління.
Як пише Associated Press, приїзд короля став відповіддю на триденне перебування у Копенгагені нового прем’єра-міністра острова Єнса-Фредеріка Нільсена. Фредерік має познайомитися з членами уряду та поспілкуватися з простими гренландцями під час традиційного для регіону “кавобрейку”.
Король стверджує, що “не виконує жодну місію, а просто насолоджується часом”, проте візит має велике символічне значення на тлі заяв президента США Дональда Трампа про бажання приєднати острів “з міркувань національної безпеки”.
Більшість населення Гренландії не хоче входження до складу Сполучених Штатів, проте й статус напівавтономного регіону Данії має все менше прихильників. Під час парламентських виборів лунали заклики до незалежності.
Адміністрація президента США Дональда Трампа переходить від риторики до дій у питанні Гренландії. Білий дім розробив план, що передбачає поступове зближення острова зі США через переконання, а не силове втручання.
Як пише видання, Рада національної безпеки США вже кілька разів проводила наради щодо реалізації цього задуму. Результатом стало розсилання урядовим установам інструкцій, що мають наблизити Гренландію до США.
План, який просуває адміністрація Трампа, передбачає масовану інформаційну кампанію — від соцмереж до медіа — аби вплинути на громадську думку 57-тисячного населення острова. У Гренландії мають активніше розповідати про «спільну спадщину» з інуїтами Аляски та просувати меседжі про вигоди зближення зі США. Крім того, радники Трампа вже просувають аргументи, що Данія не забезпечує належної підтримки острову, і лише США здатні захистити його від загроз із боку росії та Китаю.
У рамках цієї стратегії також обговорюється можливість запропонувати гренландцям грошові стимули — наприклад, замінити щорічну данську допомогу обсягом $600 млн на прямі виплати по $10 тисяч кожному мешканцю.
Не менш важливим елементом плану є економіка: у Вашингтоні вважають, що витрати на інтеграцію острова можуть компенсуватись прибутками від видобутку мінералів — таких як уран, мідь, нафта та рідкоземельні ресурси.
Новий прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що США не отримають острів.
Про це він написав у соцмережі фейсбук, передає LBC.
„Президент Трамп каже, що Сполучені Штати отримають Гренландію. Дозвольте мені сказати чітко: Сполучені Штати її не отримають. Ми не належимо нікому іншому. Ми самі визначаємо своє майбутнє”, – заявив політик.
Нільсен також додав, що Гренландія повинна спокійно показати президенту США Дональду Трампу, що острів належить її жителям.
„Ми не повинні діяти від страху. Ми повинні відповісти миром, гідністю та єдністю. І саме через ці цінності ми повинні чітко, ясно і спокійно показати американському президентові, що Гренландія наша. Так було вчора. Так є сьогодні. І так буде в майбутньому”, – сказав новий очільник уряду Гренландії.
Міністр оборони Данії Ларс Льокке Расмуссен закликав керівництво Сполучених Штатів змінити тональність заяв довкола Гренландії, та закликав спільно пошукати рішення для того, щоб зміцнити безпеку в Арктиці.
Таке звернення він опублікував в X після візиту на Гренландію віцепрезидента США Джей Ді Венса.
„Звісно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять з близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія – близькі союзники”, – зазначив Расмуссен.
Міністр зазначив, що у Копенгагені розуміють прагнення США мати більшу військову присутність на Гренландії, а існуюча угода від 1951 року надає широкі можливості для цього.
„Якщо це те, чого ви бажаєте – давайте поговоримо про це… Ми, Данія і Гренландія, абсолютно відкриті до такої дискусії. Ми можемо дуже багато зробити з тією „рамкою”, яку маємо. Давайте скористаємось нею, і зробимо це разом”, – закликав він.
Расмуссен відреагував на критику Венса про те, що Данія недостатньо робить для безпеки в Арктиці, та нагадав, що окремо Венс говорив те саме про США.
„Факт полягає у тому, що ми усі пожинали дивіденди від миру. Усі ми діяли, виходячи з припущень, що Арктика буде регіоном незначної напруги. Але ці часи скінчилися, статус кво – вже не варіант”, – сказав він.
Міністр нагадав, що саме тому кілька тижнів тому Данія ухвалила рішення про початок масштабних інвестицій у безпеку в регіоні, що забезпечить залучення більшої кількості військових, кораблів та безпілотних апаратів.
„І давайте не забувати: Гренландія є частиною НАТО. Гарантії безпеки НАТО зараз покривають Гренландію”, – зазначив Ларс Льокке Расмуссен.
Коаліційні партії заявили про намір переглянути та оновити формат співпраці з Данією, наголосивши на прагненні до більшої автономії.
Чотири парламентські партії Гренландії офіційно уклали угоду про створення широкої коаліції, що стало відповіддю на зростаючий інтерес США до острова. Про це повідомляє DR у п’ятницю, 28 березня.
Очолить новий уряд Єнс-Фредерік Нільсен, лідер партії Демократи, яка підтримує незалежність Гренландії від Данії, однак, прагне до поступового відокремлення.
Коаліційні партії заявили про намір переглянути та оновити формат співпраці з Данією, наголосивши на прагненні до більшої автономії. Сам Нільсен окреслив своїм головним пріоритетом безпеку та захист населення.
„Ми повинні контролювати найближче майбутнє, перш ніж мріяти про далеке. Великі питання мають вирішуватися відкрито, відповідально і з повагою”, – заявив новий прем’єр.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен привітала формування нового уряду, висловивши сподівання на подальшу тісну співпрацю, особливо в умовах глобальної нестабільності.
Подія збіглася з офіційним візитом віцепрезидента США Джей Ді Венса з дружиною Уші Венс до американської військової бази у Гренландії. Візит викликав обурення як у місцевої влади, так і в Данії.
Американський президент Дональд Трамп посилив категоричність своїх заяв стосовно Гренландії твердженням, що США „повинні мати” цей острів.
Таке пролунало в подкасті американського ведучого Вінса Кольянезе, повідомляє „Європейська правда”.
На прохання прокоментувати мету майбутнього візиту віцепрезидента та другої леді США до Гренландії Трампа сказав, що це необхідно, аби „вони знали, що Гренландія потрібна нам для міжнародної безпеки”.
„Вона нам потрібна, ми повинні її мати. І це острів, який – з погляду оборони і навіть наступальних дій – є чимось, що нам потрібно, особливо в такому світі, яким він є зараз”, – стверджує президент США.
„І ми повинні його мати. Мені неприємно про це говорити, але нам доведеться його мати”, – додав він.
Водночас Трамп визнав, що не впевнений, чи самі гренландці підтримують входження свого острова до складу США.
„Але я думаю, що ми повинні це зробити, і ми повинні переконати їх, і ми повинні мати цю землю, тому що без неї неможливо належним чином захистити велику частину цієї землі, а не лише Сполучені Штати. Тому ми повинні мати її, і я думаю, що ми її матимемо”, – підсумував президент США.
Прем’єр-міністр Гренландії Муте Буруп Егеде назвав «дуже агресивним» запланований візит делегації США, до складу якої увійдуть дружина віцепрезидента Уша Венс, міністр енергетики США Кріс Райт і радник з національної безпеки Трампа Майкл Волц.
За словами Муте Бурупа Егеде, намагання гренландців бути дипломатичними просто відскакують від Дональда Трампа та його адміністрації в їхньому прагненні контролювати Гренландію».
«Що радник з національної безпеки робить у Гренландії? — запитав він. — Єдина мета — продемонструвати владу над нами. Лише його присутність у Гренландії, безсумнівно, посилить віру американців у місію Трампа — і тиск посилиться».
«Зараз ми знаходимося в точці, коли це більше не можна описувати як невинний візит дружини політика», — зазначив Муте Бурупа Егеде, додавши, що «міжнародне співтовариство має зараз відреагувати».
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у свою чергу дала зрозуміти, що ні Данія, ні Гренландія не запрошували представників США відвідати острів.
«Ми хочемо співпрацювати з американцями. Але це має бути співпраця, заснована на фундаментальних цінностях суверенітету та поваги між країнами та народами. Це те, на що ми дивимось серйозно», — сказала вона.
Інші офіційні особи Гренландії поскаржилися на невідповідний час візиту, вказуючи на те, що в Гренландії щойно відбулися парламентські вибори і новий уряд ще не сформували.
«Той факт, що американці добре знають, що ми перебуваємо в центрі переговорів, ще раз свідчить про відсутність поваги до народу Гренландії», — сказав Єнс-Фредерік Нільсен, лідер місцевої Демократичної партії.