Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
За закон про продовження санкцій проголосували 115 парламентарів. Голосів проти не було, один член Сейму утримався.
Закон посилює порядок видачі дозволів на постійне і тимчасове проживання, оформлення віз, а також надання статусу електронного резидента громадянам Росії та Білорусі.
Також заборонено пересування громадян Росії через зовнішній кордон ЄС, а тих, хто прибуває, оцінюють на предмет додаткових ризиків.
Окрім того, правовий акт обмежує право громадян Росії придбавати нерухомість у Литві, імпортувати сільськогосподарську продукцію та корми російського та білоруського виробництва.
Щоправда, парламентарі не підтримали пропозицію частини консерваторів, які прагнули уніфікації та посилення санкцій щодо громадян Росії та Білорусі.
Представники опозиційної фракції зареєстрували пропозицію щодо анулювання дозволу на тимчасове проживання, що видається громадянам Росії та Білорусі в Литві, якщо вони виїжджали в ці країни-агресори більш ніж один раз за останні 3 календарні місяці.
Уперше закон про введення національних санкцій щодо громадян Росії та Білорусі було ухвалено навесні 2023 року. Минулого року їхню дію було продовжено на рік.
[type] => post [excerpt] => Сейм Литви продовжив національні санкції щодо громадян Росії та Білорусі ще на рік, проте пропозицію консерваторів посилити обмежувальні заходи щодо жителів обох країн було відхилено. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1744912620 [modified] => 1744902207 ) [title] => Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти громадян Білорусі та росії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=147988&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 147988 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 147989 [image] => Array ( [id] => 147989 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [original_lng] => 112478 [original_w] => 1080 [original_h] => 608 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/25131f3c-ac32-47cd-9150-1e2b977dd9f2-w1080-h608.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1744891478:3 [_thumbnail_id] => 147989 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 247 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 547677701000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 446 [1] => 1980 [2] => 276 [3] => 951682 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Литва [2] => росія [3] => санкція ) ) [1] => Array ( [id] => 147696 [content] =>
Збройні сили України отримали сучасну далекобійну українську зброю, закуплену за литовські кошти.
Про це повідомила міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне, пише Delfi.
“Ця високоточна зброя вже застосовується на фронті. Її ефективність підтверджена в реальних бойових умовах”, – ідеться в повідомленні міністерства.
“Боротьба України за свободу – це також захист свободи Європи. Підтримка Литви триватиме стільки, скільки необхідно для перемоги України. Наша прихильність тверда, рішуча і непохитна. Литва залишиться надійним союзником, готовим допомагати всіма можливими способами до перемоги”, – наголосила Шакалієне.
Це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.
Міністерство національної оборони Литви спрямувало 10 млн євро на виробництво сучасного українського далекобійного озброєння. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства України у понеділок, 14 квітня.
У відомстві нагадали, що це результат першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного у грудні 2024 року.
І додали, що ця зброя вже ефективно працює на фронті – посилюючи нашу дальність, точність і міць.
“Спільно з литовськими партнерами працюємо над наступним етапом – ще 10 мільйонів євро допомоги, які дозволять розширити виробництво й підсилити наші далекобійні можливості ще більше”, – зазначив глава Міноборони Рустем Умєров.
Міністр виловив вдячність уряду і народу Литви за рішучу підтримку, стратегічне бачення та реальний внесок у нашу перемогу.
Президент Литви Гітанас Науседа після російського ракетного удару по Сумах заявив, що тільки сила може змусити Росію зупинити її загарбницьку війну.
Про це Науседа написав у неділю в соцмережі Х, повідомляє „Європейська правда”.
Литовський президент назвав російський удар балістикою по Сумах ляпасом усім, хто прагне і бажає миру.
„Цивілізований світ повинен застосувати силу, щоб зупинити цих варварів, які вбивають мирних жителів і дітей”, – заявив президент Литви, не уточнивши, які засоби сили він має на увазі.
У цю важку годину, додав він, Литва підтверджує свою непохитну відданість підтримці України та президента Володимира Зеленського, доки не буде досягнуто справедливого миру.
Загалом країна вже зобовʼязалась надати Україні військової допомоги на 110 мільйонів євро у 2025 році, й це число має зрости до мінімум 200 мільйонів.
Литва 11 квітня зобовʼязалась виділити Україні 30 мільйонів євро на різні формати військової допомоги на засіданні Контактної групи з питань оборони України. Про це повідомила міністер оборони Литви Довіле Шакалієне.
За її словами, 20 мільйонів євро литовського внеску підуть на ініціативу Чехії з закупівлі артилерійських снарядів для України – на додаток до вже виділених 13 мільйонів. Ще 7 мільйонів євро Литва надасть для захисту України від дронів, зокрема для протидронових рушниць і засобів РЕБ малого радіусу дії.
Решта коштів будуть реалізовані через очолювану Литвою коаліцію з розмінування, яка протягом 2025 року зобовʼязалась підготувати й оснастити 7 українських батальйонів.
За словами очільниці литовського Міноборони, загалом країна вже зобовʼязалась надати Україні військової допомоги на 110 мільйонів євро у 2025 році, й це число має зрости до мінімум 200 мільйонів.
У п’ятницю, 4 квітня, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що НАТО готове реагувати на спільні російсько-білоруські навчання „Захід”, які відбудуться восени цього року.
За словами Будріса, Альянс уважно стежитиме за навчаннями, зокрема за кількістю та розташуванням військових сил.
„Певні дії плануються залежно від того, що ми побачимо по той бік, які російські та білоруські сили буде задіяно під час навчань, і це, безумовно, не буде залишено поза увагою”, – зазначив очільник литовського дипломатичного відомства.
Він підкреслив не розкрив усіх деталей, але підкреслив, що відповідь НАТО – „це не просто якась одна з низки подій, усі подібні зусилля сприймаються серйозно”.
„Ми подивимося, якого роду війська там будуть, за обсягом, за географічним розташуванням, і НАТО, безумовно, на підставі цього сформує свою власну, скажімо так, присутність або відповідь”, – додав дипломат.
Водночас литовські військові стверджують, що не бачать додаткових загроз для країни під час навчань „Захід”. Вони спираються на розвіддані НАТО і наголошують, що головним ризиком залишаються непередбачувані інциденти.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс вважає, що Україна може приєднатися до Європейського Союзу і раніше, ніж у 2030 році.
Таку думку, як пише „Європейська правда”, він висловив у інтерв’ю „РБК-Україна„.
За словами міністра, приєднання України до ЄС 2030 року – „це крайній термін”.
„Ми маємо встановити цей крайній термін і відраховувати дедлайни для всіх інших важливих рішень, які треба буде ухвалити”, – сказав він.
Однак Будріс вірить у те, що Україна може вступити до ЄС і швидше.
„Ми віримо, що ви зможете зробити це до 2030 року. Ось чому ми так віддані цьому, тому що ви надихаєте нас своєю відданістю та мотивацією”, – наголосив дипломат.
Литва, за словами міністра, інвестує найкращі знання та досвід зі свого власного процесу приєднання до ЄС, щоб допомогти Україні. Саме тому вона є серед ініціаторів проєкту Ukraine2EU, який 1 квітня офіційно запустили в Україні.
„Прибув у вільний Київ, щоб висловити непохитну підтримку Литви відважному українському народу. Ми продовжимо стояти поруч з вами у вашій боротьбі за свободу та суверенітет”, – зазначив Будріс.
За його словами, Литва підтримує „сильну, стійку та процвітаючу Україну в ЄС”.
Литва готова розгорнути війська в рамках миротворчої місії, але лише після припинення вогню в Україні.
Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, передає Bloomberg.
«Моя країна готова надати потрібну підтримку. Ми говоримо про дуже конкретну кількість наших військових, але всі країни у цій коаліції мають взяти на себе зобов’язання надати таку підтримку», – сказав Науседа.
Глава Литви нагадав, що президент США Дональд Трамп хотів припинити трирічну війну росії з Україною, але президент рф володимир путін «імітував» переговори, продовжуючи атаки на українців.
Науседа додав, що Вільнюс збільшив витрати на оборону, щоб втримати можливу потенційну агресію рф.
Литва оголосила про вихід з договору про заборону касетних бомб, посилаючись на проблеми безпеки, пов’язані з росією, повідомляє Origo з посиланням на MTI.
У липні минулого року парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону касетних боєприпасів, але Вільнюсу довелося чекати шість місяців після подання документа до ООН, щоб він набув чинності.
Литва стала першою державою, яка вийшла з Конвенції, прийнятої у 2008 році, і першою державою – членом ЄС, яка вийшла з міжнародного договору про обмеження озброєнь.
Як росія, так і Україна, які не є учасниками цих конвенцій, використовують касетні боєприпаси. Договір, ухвалений 112 державами і ще 12 підписантами, забороняє використання, передачу, виробництво та накопичення касетних бомб.
Ця зброя може доставлятися літаками або артилерією, вибухати в повітрі й розсіювати снаряди, що містяться в ній, на великі території.
Балтійська держава з населенням 2,8 мільйона осіб, яка колись була анексована Радянським Союзом, заявила також про свій намір вийти з міжнародного договору про заборону наземних мін. Це рішення підтримують армія та міністерство оборони, але уряд поки що призупинив його в очікуванні можливих аналогічних дій з боку союзників у регіоні. Договір про заборону наземних мін був прийнятий у 1997 році, його підписали 164 держави.
