Рада Безпеки ООН підтримала запропоновану США резолюцію щодо скасування санкцій проти сирійських президента Ахмеда аль-Шараа та міністра внутрішніх справ Анаса Хаттаба.
У повідомленні зазначається, що резолюція була ухвалена 14 головами з 15. Китай у цьому голосуванні утримався.
Постпред США в ООН Майк Волц назвав резолюцію “сильним політичним сигналом”, який визнає, що Сирія вступила в нову еру.
Делегат Сирії Ібрагім Абдулмалік Олабі, привітав рішучу підтримку та прихильність Радбезу до поваги суверенітету та територіальної цілісності його країни.
Він підкреслив, що Сирія перегортає сторінку війни і страждань, будуючи сучасну державу, засновану на верховенстві права.
“Дамаск продовжує простягати руку всім країнам світу”, – сказав постпред Сирії, додавши, що країна буде прагнути стати місцем зустрічі Сходу і Заходу.
США запропонували проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який передбачає скасування санкції щодо президента Сирії Ахмеда аль-Шараа, який повинен зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі наступного понеділка.
Вашингтон вже кілька місяців закликає 15 членів Радбезу пом’якшити санкції проти Сирії.
Після 13 років громадянської війни президент Сирії Башар Асад був повалений в грудні в результаті блискавичної наступальної операції повстанських сил під керівництвом ісламістської організації “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ).
ХТШ була офіційним крилом “Аль-Каїди” в Сирії до розриву відносин у 2016 році. З травня 2014 року ця група перебуває в санкційному списку Ради Безпеки ООН щодо “Аль-Каїди” та “Ісламської держави”.
Низка членів ХТШ також перебувають під санкціями ООН – забороною на поїздки, заморожуванням активів та ембарго на постачання зброї.
Велика Британія у п’ятницю скасувала санкції проти президента Сирії Ахмеда аш-Шараа та проти сирійського міністра внутрішніх справ Анаса Хаттаба після аналогічного рішення Ради Безпеки ООН.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву британського уряду.
Обидва чоловіки раніше підпадали під фінансові санкції, спрямовані проти ІДІЛ та Аль-Каїди, йдеться у матеріалі.
Представник Європейського Союзу заявив у п’ятницю, що рішення ООН щодо аш-Шараа та Хаттаба буде відображено у заходах блоку.
Британія скасувала деякі санкції проти Сирії у квітні, а ЄС скасував економічні санкції проти країни у травні, однак обмеження, пов’язані зі зброєю та безпекою, залишаються у силі.
«Ми, як і раніше, прагнемо підтримувати мирний та інклюзивний перехідний процес під керівництвом Сирії та за її участю, щоб допомогти побудувати краще майбутнє для усіх сирійців», – сказав представник Європейської комісії.
Аш-Шараа, раніше відомий як Абу Мухаммад аль-Джулані, став президентом Сирії у січні після того, як повстанські сили під керівництвом організації HTS (Hayat Tahrir al-Sham) у ході блискавичної операції повалили режим Башара Асада.
Проти лідера Сирії, який колись був високопоставленим членом HTS і був пов’язаний з Аль-Каїдою, у 2014 році застосували санкції з боку ООН і Великої Британії, що включали заборону на поїздки, заморожування активів та ембарго на постачання зброї.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Сполучені Штати підготували проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який передбачає зняття санкцій із президента Сирії Ахмеда аль-Шараа, який наступного тижня планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.
Проєкт резолюції також передбачає скасування санкцій проти міністра внутрішніх справ Сирії Анаса Хаттаба. Наразі невідомо, коли резолюцію можуть винести на голосування.
Для ухвалення потрібні щонайменше дев’ять голосів «за» та відсутність вето з боку росії, Китаю, США, Франції або Великої Британії. Вашингтон уже кілька місяців закликає 15 членів Ради Безпеки пом’якшити санкції проти Сирії.
Президент США Дональд Трамп 10 листопада вперше прийме у Білому домі президента Сирії Ахмеда аль-Шараа, який очолив країну після падіння режиму Башара Асада.
Про це повідомляє Reuters, цитуючи заяву спеціального представника США з питань Сирії Тома Баррака.
Зазначається, що аль-Шараа під час візиту до Вашингтона підпише документи про вступ Сирії до міжнародної коаліції на чолі зі США щодо боротьби з терористичним угрупованням ІДІЛ.
При цьому ця поїздка буде першим візитом сирійського президента до Білого дому.
Баррак уточнив, що після зустрічі аль-Шараа та Трампа, як очікується, відбудеться черговий раунд переговорів між Сирією та Ізраїлем.
Москва відновила військові рейси на свою авіабазу Хмеймім у Латакії, Сирія, після майже шестимісячної паузи. Це відбувається на тлі спроб двох країн відновити відносини після повалення союзника росії Башара Асада.
За даними сайту Flightradar24, щонайменше два російські літаки прибули до Латакії. Зокрема, транспортний літак Іл-62М вилетів із Лівії до Латакії, а потім до Московського регіону 26 жовтня. Важкий вантажний літак Ан-124-100 «Руслан» прибував на аеродром три рази з 24 жовтня, останній рейс відбувся у середу.
Джерело, близьке до Кремля, підтвердило, що росія відновлює польоти.
Як зазначається, авіабаза Хмеймім та порт у Тартусі є ключовими точками для проєкції російського впливу на Близький Схід і Африку. Втрата будь-якої з цих баз стала б серйозним стратегічним ударом для Кремля, який продовжує протистояти США та європейським союзникам після повномасштабного вторгнення в Україну.
У середу, 24 вересня, Україна та Сирія підписали спільне комюніке про відновлення дипломатичних відносин.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на президента України Володимира Зеленского в Telegram.
„Раді цьому важливому кроку й готові підтримати сирійський народ на шляху до стабільності”, – повідомив Володимир Зеленский.
Глава держави поінформував, що обговорив з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа під час перемовин перспективні галузі для розвитку співпраці, безпекові загрози для обох країн та важливість протидії їм.
„Домовилися будувати відносини на основі взаємної поваги та довіри”, – наголосив Зеленский.
Візит президента Сирії до України відбувся 2-3 грудня 2010 року. Тодішнього президента Сирійської Арабської Республіки Башара Асада приймали на той час президент України Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров та голова Верховної Ради України Володимир Литвин.
У неділю, 21 вересня, Вища виборча комісія Сирії повідомила, що перші парламентські вибори після повалення режиму Башара Асада відбудуться 5 жовтня 2025 року.
Згідно з офіційною заявою Вищої комісії Сирії з виборів до Народної асамблеї, голосування проходитиме одночасно у всіх виборчих округах.
Крім того, комісія продовжила термін подання апеляцій на роботу виборчих органів до кінця дня 21 вересня.
Як працює виборчий процес:
Формування виборчих органів: Вища виборча комісія призначає підкомітети, які, своєю чергою, обирають виборчі органи. Ці органи відповідають за прийом заяв від кандидатів.
Попередні списки та заперечення: Виборчі органи готують попередні списки кандидатів. Громадяни матимуть можливість подавати заперечення проти запропонованих кандидатів до оголошення остаточних списків.
Голосування та підрахунок голосів: Вибори проводяться шляхом прямого та таємного голосування серед членів виборчого органу. Підкомітети відповідають за підрахунок голосів та оголошення попередніх результатів.
Призначення членів парламенту: Президент країни призначатиме одну третину з 210 членів парламенту, які не є частиною виборчого органу.
Затвердження результатів та перше засідання: Остаточні результати виборів затверджуються президентським указом. Після цього новообрана Народна асамблея проведе своє перше засідання, що ознаменує початок її роботи.
Франція видала ордери на арешт експрезидента Сирії Башара Асада та шести інших колишніх чиновників за бомбардування міста Хомс 22 лютого 2012 року, яке перебувало під контролем повстанців.
Правозахисні групи заявили, що ці ордери відкривають шлях до суду у Франції за воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні режимом Асада.
В результаті обстрілу загинули журналістка американського походження Марі Колвін та позаштатний французький фотожурналіст Ремі Охлік. Крім того, британський фотограф Пол Конрой, французька репортерка Едіт Був’є та сирійський перекладач Ваель Омар отримали поранення.
Цей обстріл розслідується французькою судовою системою як потенційний злочин проти людяності, а також як воєнний злочин.
Ордери видали, зокрема, і на арешт брата Башара Асада – Махера аль-Асада, який на той час був фактичним керівником 4-ї сирійської бронетанкової дивізії, начальника розвідки Алі Мамлука та тодішнього начальника штабу армії Алі Аюба.
“Видання семи ордерів на арешт – це вирішальний крок, який відкриває шлях до суду у Франції за воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні режимом Башара Асада”, – заявила Клеманс Бектарт, адвокат паризької Міжнародної федерації з прав людини та батьків Охліка.
Туреччина надасть Сирії системи озброєння та логістичні засоби відповідно до угоди про військове співробітництво, підписаної в середу, 14 серпня.
Про це повідомив представник Міністерства оборони Туреччини на умовах анонімності Reuters, пише „Європейська правда”.
Туреччина є одним з головних закордонних союзників Сирії з моменту повалення президента Башара Асада минулого року. Вона пообіцяла допомогти в підготовці та реорганізації збройних сил Сирії, відновленні країни та її інститутів, а також підтримати зусилля з захисту територіальної цілісності Сирії.
У рамках першого кроку до укладення всеосяжної угоди про військове співробітництво, переговори щодо якої тривали кілька місяців, Туреччина і Сирія підписали в середу, 13 серпня, меморандум про взаєморозуміння після зустрічі міністрів закордонних справ і оборони та керівників спецслужб обох країн.
Співрозмовник агентства сказав, що окрім систем озброєння та логістичних засобів, Анкара також навчить сирійську армію користуватися таким обладнанням, якщо буде потреба.
„Меморандум має на меті координацію, планування військової підготовки та співробітництва, надання консультацій, обмін інформацією та досвідом, забезпечення постачання військового обладнання, систем озброєння, логістичних матеріалів та пов’язаних послуг”, – повідомив представник Міністерства оборони Туреччини.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан під час візиту до Дамаска у четвер заявив про намір двох країн поглиблювати зв’язки. Він високо оцінив зусилля нової сирійської влади, яка прийшла на зміну режиму Башара Асада у грудні. Цей візит став уже третьою поїздкою Фідана до сирійської столиці, що свідчить про стрімке зближення Анкари та Дамаска.
Туреччина активно налагоджує контакти з новим сирійським урядом, який прагне залучити інвестиції для відбудови країни після руйнівної громадянської війни. Під час зустрічі з тимчасовим президентом Ахмадом аш-Шараа, за словами Фідана, обговорювалися питання торгівлі, інвестицій, транспорту та енергетики. „Ми рішуче налаштовані поглиблювати співпрацю між Туреччиною та Сирією в усіх сферах,” — написав турецький міністр у соцмережі X.
Окремою темою переговорів стали військові операції Ізраїлю в Сирії. Фідан заявив, що сирійський уряд докладає зусиль, щоб зробити країну безпечнішою, в чому йому допомагає міжнародна спільнота. „Ізраїль, з іншого боку, проводить політику дестабілізації нашого регіону,” — сказав він, додавши, що протидія цій політиці є „спільною відповідальністю міжнародної спільноти”. Ізраїль неодноразово завдавав ударів по сирійській території, зокрема, в липні бомбив урядові сили в Дамаску та провінції Ес-Сувейда, стверджуючи, що захищає друзську громаду.
Туреччина з головного супротивника режиму Асада перетворюється на ключового партнера нової Сирії. Мотиви Анкари є прагматичними: участь у багатомільярдній відбудові Сирії, контроль над торговельними та енергетичними шляхами, а головне — вирішення курдського питання через співпрацю з сильним центральним урядом у Дамаску.
Спільна жорстка позиція щодо Ізраїлю є наріжним каменем цього нового союзу. Для Сирії це можливість отримати підтримку потужного регіонального гравця у протистоянні ізраїльським ударам. Для Туреччини — це спосіб посилити свій вплив та представити себе захисником стабільності в регіоні. Таким чином, ми спостерігаємо формування нової осі, яка базується на спільних економічних інтересах та спільному сприйнятті загроз, що може суттєво обмежити свободу дій Ізраїлю в сирійському повітряному просторі.