Як зазначається, у вівторок, 6 серпня, Ніґер оголосив, що розриває дипломатичні відносини з Україною «з негайним вступом в силу».
Під час трансляції на державному телебаченні речник уряду Амаду Абдрамане заявив, що Ніґер, де при владі зараз військова хунта, «звернувся до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з метою ухвалення рішення щодо української агресії».
Це сталось через два дні після того, як Малі звинуватила Київ у нібито підтримці дій повстанців-туарегів, які нещодавно розгромили колону малійських військових та російських найманців ПВК «Вагнера».
Сполучені Штати Америки повністю вивели війська з ключової авіабази у Нігері. Після перевороту в країні військова хунта активно налагоджує партнерство з росією.
Виведення американського контингенту з авіабази 201 в Агадесі завершилося раніше запланованого терміну, повідомляє Міністерство оборони США.
“Процес розпочався 19 травня після взаємного погодження умов виведення між оборонними відомствами США та Нігеру”, – сказано в повідомленні.
Рішення про виведення військ було прийнято після військового перевороту в Нігері у липні 2023-го та подальшого розірвання угоди про військову співпрацю зі США у березні 2024 року. Раніше нігерійська хунта також наказала Франції вивести свої війська з країни, одночасно посиливши зв’язки з рф.
Упродовж останніх 10 років американські війська тренували сили Нігеру та підтримували антитерористичні місії проти Ісламської держави та Аль-Каїди у регіоні.
США прийняли прохання влади Нігеру про виведення американських військ з країни. Домовленості передбачають, що найближчими днями до Нігеру прибуде американська делегація для узгодження деталей. Раніше цю країну залишили французькі військові.
Про це повідомляє Le Monde з посиланням на джерела в американській дипломатії.
Друга особа в американській дипломатії Курт Кемпбелл погодився на прохання влади Нігеру під час зустрічі у Вашингтоні з прем’єр-міністром Алі Махамане Ламіне Зейне, повідомили чиновники на умовах анонімності.
Близько 1000 американських солдатів, які брали участь у боротьбі з джихадизмом у регіоні Сахель, мають залишити країну. Американці також мають розібратись з великою базою безпілотників, яку вони мали в Агадесі, на півночі країни.
Як передає Reuters із посиланням на поінформоване джерело, найближчими днями відбудеться обговорення того, яким чином буде скорочена військова присутність США у Нігері. Однак попри виведення військ, дипломатичні та економічні відносини між двома країнами будуть збережені, додало джерело.
Як пише DW, американська делегація прибуде найближчими днями до нігерійської столиці Ніамеї, щоб організувати виведення військ США.
Зазначається, що державне телебачення Нігеру повідомило, що візит делегації США відбудеться наступного тижня, однак Держдепартамент США не робив жодних заяв з цього приводу.
Нагадаємо, раніше військовий режим у Ніамеї в односторонньому порядку денонсував угоду військову співпрацю, підписану з Вашингтоном у 2012 році заявивши, що вона була нав’язана тодішній владі.
Сполучені Штати призупинили більшу частину своєї співпраці з Нігером, в тому числі військової, після державного перевороту, який повалив обраного президента Мохамеда Базума 26 липня минулого року.
Після приходу до влади новий режим зажадав виведення солдатів колишньої французької колоніальної влади і зблизився з Росією, подібно до сусідніх Малі та Буркіна-Фасо, де подібні перевороти відбулись раніше.
Вивести сили EUCAP (Цивільна місія Спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу) з Нігеру планувалося до травня. Військове керівництво західноафриканської країни, яке прийшло до влади внаслідок державного перевороту в липні, у грудні відкликало дозвіл місії, що діяла там 12 років. Нігер – важлива транзитна країна для африканських мігрантів, котрі прямують до Європи.
Унаслідок суперечки з військовим керівництвом Нігеру представники Цивільної місії Спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу повинні покинути західноафриканську країну якомога швидше.
«ЄС буде змушений у короткостроковій перспективі прискорити виведення місії EUCAP», – повідомив ЗМІ один із речників Євросоюзу.
Виведення EUCAP планувалося до травня. У рамках місії проводився вишкіл місцевих силовиків. Військове керівництво західноафриканської країни, яке прийшло до влади в липні, у грудні відкликало дозвіл на діяльність організації.
Контингент EUCAP зі 120 осіб проводив навчання місцевих сил безпеки для боротьби з насильством, екстремістами, торгівлею наркотиками, зброєю та людьми.
Після державного перевороту в липні минулого року нове військове керівництво країни відвернулося від своїх колишніх партнерів, особливо від колишньої колоніальної держави Франції. Офіс місії в Агадесі вже закрили.
ЄС також висловив рішучий протест проти рейду, під час якого минулого тижня було вилучено обладнання поліцейської місії в штаб-квартирі EUCAP у столиці Нігеру, Ніамеї.
Державне телебачення країни повідомило про зброю, знайдену в квартирі французького члена EUCAP 19 лютого. Після цього влада також провела обшук у штаб-квартирі EUCAP у Ніамеї, де, як стверджується, було виявлено безпілотники, пістолети, напівавтоматичну зброю та велику кількість боєприпасів.
Один із речників ЄС назвав рейд неприйнятним і зловживанням довірою. Він додав, що про знайдене в центрі обладнання, яке призначалося лише для безпеки місії, було повідомлено місцевій владі.
Союзниками Нігеру в боротьбі з тероризмом до перевороту були США, Франція та інші європейські держави. Нігер – важлива транзитна країна для африканських мігрантів, які прямують до Європи.
Виведення французьких солдатів з Нігеру, про яке оголосив президент Франції Емманюель Макрон, має розпочатися цього тижня, пише DW із посиланням на Генштаб збройних сил Франції.
„Ми почнемо виведення військ протягом цього тижня впорядкованим, безпечним та скоординованим чином з нігерцями”, – повідомили французькі військові.
Наразі в столиці країни Ніамеї дислоковано близько 1000 французьких військових. Ще близько 400 солдатів живуть на двох невеликих базах неподалік кордону з Буркіна-Фасо та Малі.
Очікується, що французькі солдати покинуть Нігер по суші, оскільки влада країни закрила повітряний простір для французьких літаків.
Thank you President @ZelenskyyUa for inviting me back to #Ukraine to speak at the first meeting of the “International Coalition of Countries for the Return of Ukrainian Children.” Honored to partner with you on this important initiative to bring back the Ukrainian children — as… pic.twitter.com/oSO8XFLQ2Q
im Westen der #Ukraine errichtet die #FFG - Flensburger Fahrzeugbaugesellschaft ein Instandsetzungshub für reparaturbedürftige Panzerfahrzeuge - wie den von ihr gelieferten #Leopard1. pic.twitter.com/p7qv8I64OX
Африканський союз, який складається з 55 країн-членів, оголосив про своє рішення негайно призупинити членство в організації Нігеру з огляду на поточну ситуацію в цій країні.
Після насильницького захоплення влади в Нігері минулого місяця Економічне співтовариство західноафриканських держав (ЕКОВАС) висунуло хунті тижневий ультиматум: або повернутися до статус-кво, або зіткнутися з військовим втручанням. На початку серпня ЕКОВАС провело позачерговий саміт і наказало мобілізувати резервні сили організації.
Згідно з офіційною заявою, після кількох безрезультатних спроб співтовариства та його союзників, зокрема США і Європейського Союзу, вирішити конфлікт дипломатичним шляхом, ці війська через дедалі більш жорстокі військові дії в Нігері довелося привести в бойову готовність. У телевізійному виступі нинішній лідер країни заявив, що ні хунта, ні народ Нігеру не хочуть війни і залишаються відкритими до діалогу з ЄС та ЕКОВАС.
Нігер став новою гарячою точкою у світі
Існують й інші наслідки ізоляції Нігеру від міжнародної спільноти. За оцінками ООН, після того як члени президентської гвардії скинули демократично обраного главу держави, у цій країні в пастці опинилися близько 7000 мігрантів, повідомляє AP.
Після закінчення терміну ультиматуму, висунутого ЕКОВАС, на початку місяця нігерійська хунта закрила свій повітряний простір, а сусідні держави – прикордонні переходи, що унеможливило виїзд біженців.
Наразі ООН приймає 5 000 осіб у своїх центрах, якими керує Міжнародна організація з міграції. Лише цього року Агентство в справах біженців допомогло близько 1250 особам повернутися до країн походження. За словами голови місії Агентства ООН у Нігері, закриття кордонів і повітряного простору держави змусило тимчасово призупинити репатріацію, оскільки ці центри дуже перевантажені.
Італійська благодійна організація COOPI, яка займається підтримкою мігрантів, повідомляє, що після перевороту її центр на півночі Нігеру, поблизу алжирського кордону, прийняв додатково 1 300 осіб. А також попереджає, що якщо кордони не будуть відкриті, їжа й вода, зібрані для біженців, скоро закінчаться.
До перевороту Нігер співпрацював з Європейським Союзом, щоб уповільнити безперервний потік мігрантів з Лівії та Алжиру через Середземне море. ЄС надав Нігеру понад 200 мільйонів доларів на вирішення безпекових, соціальних, економічних та міграційних проблем країни. Але після захоплення влади міграційна співпраця була офіційно призупинена.
Очільники перевороту у Нігері заявили у п’ятницю, що наказали послу Франції Сільвену Ітте залишити країну протягом 48 годин. Вони пояснили, що це зумовлено погіршенням відносин між країною та її колишнім колонізатором.
Призначене заколотниками міністерство закордонних справ заявило, що рішення вислати посла було відповіддю на дії французького уряду, які „суперечать інтересам Нігеру”.
Серед них відмова посла відповісти на запрошення зустрітися з новим міністром закордонних справ Нігеру, йдеться в заяві міністерства.
Ультиматум проти французького посла був швидко відхилений у Парижі, де заявили, що не визнають владу військових.
„Путчисти не мають повноважень звертатися з цим запитом, схвалення посла походить виключно від законно обраної влади Нігеру”, — йдеться в заяві міністерства закордонних справ Франції в п’ятницю ввечері.
Липневий військовий переворот у Нігері відбувся на тлі зростаючої хвилі антифранцузських настроїв, коли деякі місцеві діячі звинуватили європейську країну у втручанні у їхні справи.
Переворот спровокував давні загостренння у відносинах Нігеру з Францією. Це викликало нові сумніви щодо долі майбутніх спільних військових зусиль для боротьби з ісламістським повстанням у охопленому конфліктом регіоні Сахель.
Раніше ми розповідали, що начальники штабів збройних сил держав Західної Африки (блок ECOWAS) за підсумками дводенних нарад у столиці Гани Аккрі погодили дату можливого військового вторгнення у Нігер. Причиною такого рішення став державний переворот у цій країні.
Раніше ми розповідали, у Нігері стався військовий переворот. Тамтешні військові заявили, що повалили уряд та взяли владу. Задля врегулювання ситуації сусіди цієї країни направляють туди посередницьку місію.
Для військового вторгнення в Нігер усе готово, заявив представник ECOWAS. Водночас він зазначив, що країни Західної Африки, як і раніше, віддають перевагу мирному варіанту відновлення конституційного порядку в Нігері.
Контингент швидкого реагування, сформований країнами Західної Африки з економічного співтовариства ECOWAS, готовий почати військову операцію в Нігері для повалення путчистів і відновлення конституційного ладу в цій країні, але, як і раніше, віддає перевагу мирному варіанту врегулювання кризи, заявив високопоставлений представник Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS).
„Ми готові діяти, щойно отримаємо наказ”, – сказав уповноважений співтовариства з політичних питань Абдель-Фатау Муса після закінчення зустрічі командувачів країнами ECOWAS у Гані ввечері в п’ятницю, 18 серпня.
За словами Муси, дату збройного вторгнення в Нігер уже визначено. Він сказав, що під час дводенної зустрічі в столиці Гани Аккрі країни ECOWAS зобов’язалися надати „озброєння і ресурси” для військової операції.
Водночас Муса зазначив, що в суботу, 19 серпня, до Нігеру, можливо, попрямує дипломатична місія, щоб „продовжувати шлях до мирного відновлення конституційного порядку” в цій країні. Він пообіцяв, що якщо військова хунта Нігеру продемонструє відкритість до мирного розв’язання, то ECOWAS відмовиться від збройного вторгнення, оскільки це, як він сказав, і так не є для ECOWAS кращою опцією.
Перемовини між ECOWAS і очільником військової хунти Нігеру генералом Абдурахманом Тчіані досі не принесли бажаних результатів. Новий прем’єр Нігеру Алі Ламін Зейн на тлі наростаючого занепокоєння у світовому співтоваристві запевнив, що поваленому президенту країни Мохамеду Базуму ніщо не загрожує. „З ним нічого не трапиться, тому що у нас у Нігері немає традиції насильства”, – сказав Зейн в інтерв’ю газеті The New York Times (NYT), оприлюдненому 18 серпня.
Раніше ця газета повідомляла, що в будинку, де утримують під арештом Базума, вимкнуто електрику і воду. Хунта також погрожувала вбити Базума, якщо ECOWAS спробує за допомогою військової операції повернути його до влади.
Хунта, яка нещодавно прийшла до влади внаслідок державного перевороту в Нігері, повідомила, що віддасть під суд за державну зраду скинутого президента Мохамеда Базума.
У заяві, яку зачитали по телебаченню, речник хунти Амаду Абдрамане наголосив, що було зібрано достатньо доказів, аби притягнути Базума і його «іноземних прихильників», які діють у країні, до суду за державну зраду та загрозу національній безпеці. Ці звинувачення ґрунтуються, зокрема, на переговорах між Базумом і неназваними главами іноземних держав та очільниками міжнародних організацій, додав речник.
Амаду Абдрамане також зазначив, що скинутий президент може продовжувати спілкуватися із зовнішнім світом, і підкреслив, що Базума регулярно відвідує лікар.
Мохамед Базум та його сім’я після перевороту утримуються в президентській резиденції. Усунутий глава держави кілька разів скаржився, що його взяли в заручники.
Крім того, хунта назвала санкції, які були накладені на Нігер через державний переворот Економічною спільнотою західноафриканських держав (ECOWAS), незаконними, негуманними та принизливими, а в пресрелізі звинуватила організацію в тому, що за допомогою цих заходів нігерійцям ускладнюють отримання ліків та продуктів.
