Туреччина почала переговори про приєднання до ЄС у 2005 році, але прогресу протягом всіх цих років так і не було досягнуто, а переговори про відновлення Митного союзу теж зайшли в глухий кут. Усе це спонукало Анкару шукати альтернативних партнерів.
Європейський Союз прискорює плани щодо покращення зв’язків з Туреччиною, спрямовані на посилення торговельних зв’язків наступного року, водночас Анкара все частіше звертається до конкурентів, бо розчарована Брюсселем.
ЄС працює над триетапним планом, який передбачає збільшення кількості зустрічей на високому рівні, відновлення роботи Європейського інвестиційного банку в Туреччині та початок переговорів щодо модернізації нині застарілого митного союзу, повідомили Bloomberg джерела на правах анонімності.
У 1995 році сторони підписали угоду про митний союз, але її модернізація роками відкладалася. Туреччина почала переговори про вступ до ЄС у 2005 році, але переговори також зайшли в глухий кут. Все це спонукало Анкару шукати альтернативних партнерів.
Туреччина хоче приєднатися до очолюваної Китаєм Шанхайської організації співпраці та групи країн БРІКС.
Турецькі посадовці повідомили інформаційному агентству Bloomberg, що країна очікує реального прогресу в конкретних питаннях замість порожніх обіцянок щодо членства. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після саміту НАТО у Вашингтоні на пресконференції заявив, що багато країн ЄС, зокрема Німеччина, обмежують експорт зброї та обладнання.
Однак Євросоюз хотів би, щоб Туреччина допомогла запобігти ухиленню від санкцій проти росії. Анкара також відіграє ключову роль у спробах зупинити потік нелегальної міграції до Європи та є країною з однією з найбільших збройних сил у НАТО.
Таким чином, Євросоюз буде змушений підігріти прохолодні відносини.
Угорщина вже давно визнала важливість Анкари. Міністр фінансів Мігай Варга зокрема у п’ятницю зустрівся зі своїм турецьким колегою в Будапешті. Сторони підписали угоду про зміцнення співпраці, зокрема, у макроекономічному та бюджетному плануванні, управлінні державним боргом, модернізації казначейства.
[type] => post
[excerpt] => Туреччина почала переговори про приєднання до ЄС у 2005 році, але прогресу протягом всіх цих років так і не було досягнуто, а переговори про відновлення Митного союзу теж зайшли в глухий кут. Усе це спонукало Анкару шукати альтернативних партнерів.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1720958386
[modified] => 1720958388
)
[title] => Євросоюз хоче відновити відносини з Туреччиною
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=121668&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 121567
[uk] => 121668
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 121568
[image] => Array
(
[id] => 121568
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok.jpeg
[original_lng] => 465076
[original_w] => 1024
[original_h] => 576
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok-768x432.jpeg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/eu-torok.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 926
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 121568
[_edit_lock] => 1720948315:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 13212
[2] => 668
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => міжнародні відносини
[2] => Туреччина
)
)
[1] => Array
(
[id] => 116957
[content] =>
Віцеканцлер Німеччини Роберт Хабек заявив, що підтримка Китаєм росії у війні проти України є основною причиною погіршення економічних відносин між Берліном та Пекіном. За його словами, КНР має розуміти, що безпекові інтереси ФРН та ЄС вже безпосередньо постраждали через війну, передає Bloomberg його слова на відкритті заходу щодо німецько-китайської співпраці у сфері зміни клімату та зеленої трансформації у Пекіні.
Європа та Німеччина не зменшували б свою залежність від Китаю щодо сировини та найважливіших товарів, якби Пекін не підтримував російську агресію, сказав Хабек Чжену Шаніє, голові Національної комісії розвитку та реформ КНР. Чжен виступив зі вступним словом на заході.
Німецький віцеканцлер підтвердив готовність ЄС говорити з Китаєм про мита, запроваджені Європою на імпорт китайських електромобілів. Він підкреслив, що це не «загальні» штрафні збори, а диференційовані компенсаційні тарифи, які ретельно вивчалися протягом дев’яти місяців.
«Це не покарання, це компенсація за надані переваги», — підкреслив Хабек.
Нагадаємо, Financial Times повідомляли про плани Європи ввести мита на імпорт електромобілів з Китаю. На такому рішенні наполягає Брюссель. Тарифи мають принести понад 2 млрд євро на рік. При цьому у Німеччині попереджали, що цей крок може призвести до торговельної війни з Пекіном, яка обійдеться дорого для ЄС.
[type] => post
[excerpt] => Віцеканцлер Німеччини Роберт Хабек заявив, що підтримка Китаєм росії у війні проти України є основною причиною погіршення економічних відносин між Берліном та Пекіном. За його словами, КНР має розуміти, що безпекові інтереси ФРН та ЄС вже безпосер...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1719084960
[modified] => 1719076449
)
[title] => Віцеканцлер Німеччини заявив, що китайська підтримка росії псує відносини Берліна та Пекіна
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=116957&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 116975
[uk] => 116957
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 116958
[image] => Array
(
[id] => 116958
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994.webp
[original_lng] => 12878
[original_w] => 630
[original_h] => 361
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994-300x172.webp
[width] => 300
[height] => 172
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994.webp
[width] => 630
[height] => 361
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994.webp
[width] => 630
[height] => 361
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994.webp
[width] => 630
[height] => 361
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994.webp
[width] => 630
[height] => 361
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/98-main-v1719056994.webp
[width] => 630
[height] => 361
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1719065650:2
[_thumbnail_id] => 116958
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 624
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7d28015dfedaf2247977520883459177] =>
NORAD detected, tracked, and intercepted two Russian TU-95 and two PRC H-6 military aircraft operating in the Alaska Air Defense Identification Zone (ADIZ) on July 24, 2024. NORAD fighter jets from the United States and Canada conducted the intercept.https://t.co/EKg3G30lmW
— North American Aerospace Defense Command (@NORADCommand) July 24, 2024
Україна вводить обмеження на в’їзд для громадян Ізраїлю, включаючи паломників, у відповідь на нову вимогу Ізраїлю до українців отримувати дозволи ETA-IL на перебування строком до 90 днів, що фактично скасовує безвізовий режим між двома країнами.
Україна змушена ввести обмеження на вʼїзд для громадян Ізраїлю, в тому числі і паломників, у відповідь на зміну правил вʼїзду до Ізраїлю громадян України. Про це йдеться в заяві посла України Євгена Корнійчука, повідомляється на сторінці Посольства у Facebook.
З 1 липня громадяни країн із безвізовим режимом в’їзду в Ізраїль, включно з Україною, повинні подавати документи на отримання дозволу ETA-IL для перебування до 90 днів. Україна та Ізраїль мають тісні стосунки з моменту запровадження безвізової політики у 2010 році
– йдеться в заяві.
Зазначається, що останні дії Ізраїлю, такі як обмеження українських біженців і відмова у в’їзді багатьом українцям, погіршили ці відносини. Остання вимога фактично припиняє дію безвізового режиму.
У відповідь Україна запровадить аналогічні вимоги попереднього погодження для громадян Ізраїлю, включно з паломниками. Особливості цих електронних віз розглядають у Києві. Ця взаємна акція вплине на тисячі релігійних паломників, які щорічно відвідують Україну. Україна залишається відкритою для діалогу з Ізраїлем для обговорення та узгодження цих змін у політиці подорожей на користь обох країн
[type] => post
[excerpt] => Україна вводить обмеження на в'їзд для громадян Ізраїлю, включаючи паломників, у відповідь на нову вимогу Ізраїлю до українців отримувати дозволи ETA-IL на перебування строком до 90 днів, що фактично скасовує безвізовий режим між двома країнами.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1718997059
[modified] => 1718997061
)
[title] => Україна змушена ввести обмеження на вʼїзд для громадян Ізраїлю – посол
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=116889&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117005
[uk] => 116889
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 116890
[image] => Array
(
[id] => 116890
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large.webp
[original_lng] => 29112
[original_w] => 720
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large.webp
[width] => 720
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large.webp
[width] => 720
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large.webp
[width] => 720
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large.webp
[width] => 720
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/1718985356-1959-large.webp
[width] => 720
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1719074822:2
[views_count] => 803
[_thumbnail_id] => 116890
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 2973
[1] => 13212
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Ізраїль
[1] => міжнародні відносини
)
)
[3] => Array
(
[id] => 108222
[content] =>
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час візиту до Індії наголосив на позитивних змінах, які відбуваються у двосторонніх відносинах України та Індії, повідомляє пресслужба МЗС.
Кулеба зазначив, що Індія поступово змінює своє розуміння війни Росії проти України і чітко усвідомлює, що українсько-індійські відносини мають велике майбутнє.
„Якщо порівняти стан наших відносин у перший рік війни і зараз, то можна спостерігати важливі позитивні зрушення. Нью-Делі побачив Україну як важливого партнера”, – наголосив він.
Міністр сказав, що Україна цінує прагнення Індії до встановлення сталого миру в нашій країні та її всеосяжну участь у зустрічах щодо реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського. За його словами, Україна проводить спільну роботу з Індією та іншими країнами щодо їхнього залучення до участі в Глобальному саміті миру, який відбудеться у Швейцарії.
Резюмуючи, Кулеба назвав три ключові завдання щодо розвитку відносин між Україною та Індією.
„Завдання номер один – повернути рівень співпраці в торгівлі та політичній сфері до довоєнного рівня. Довоєнний рівень – це багатомільярдна торгівля між нашими країнами, що означає насамперед залучення грошей в економіку України, створення робочих місць, продаж українських товарів у світі; це означає перспективні спільні розробки у високотехнологічних галузях; це прихід індійських компаній на український ринок”, – пояснив міністр.
Друге завдання – робота над новими проєктами і програмами, які мають вивести українсько-індійські відносини на новий рівень, зазначив він.
„Завдання номер три – Формула миру. Подальша участь Індії у втіленні Формули миру стане важливим сигналом для багатьох країн регіону, що орієнтуються на Нью-Делі, переконуючи їх приєднатися до цієї ініціативи президента Зеленського”, – наголосив міністр.
Кулеба також повідомив, що українська дипломатія працює над організацією візитів прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України та президента України Володимира Зеленського до Індії.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час візиту до Індії наголосив на позитивних змінах, які відбуваються у двосторонніх відносинах України та Індії, повідомляє пресслужба МЗС.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1711799820
[modified] => 1711758380
)
[title] => Кулеба: Завдання номер один – повернення українсько-індійських відносин до довоєнного рівня
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=108222&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 108230
[uk] => 108222
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 108094
[image] => Array
(
[id] => 108094
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620.jpeg
[original_lng] => 37970
[original_w] => 720
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620-300x188.jpeg
[width] => 300
[height] => 188
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/65a8ecd235620.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1711751118:2
[_thumbnail_id] => 108094
[_edit_last] => 2
[views_count] => 964
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 34364
[1] => 13212
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Індія
[1] => міжнародні відносини
)
)
[4] => Array
(
[id] => 69365
[content] =>
Відносини між Загребом і Києвом залишаються чудовими, незважаючи на заяви президента Хорватії Зорана Мілановича – заявив у вівторок прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Пленкович зробив цю заяву наступного дня після того, як Міланович заявив, що Крим ніколи більше не буде частиною України і що Косово було „вкрадене” у Сербії.
Пленкович, у свою чергу, зазначив: „Київ не контактував з хорватським урядом з цього приводу”.
„Ви не вперше чуєте таку заяву. Він – зірка не тільки в Москві, але й у Белграді”, – натякнув прем’єр-міністр на особу Мілановіча.
Він додав, що незважаючи на це, Хорватія має „чудові відносини” з Україною. Політик повідомив, що кілька днів тому розмовляв з Президентом Володимиром Зеленським і підтримує контакти з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, а також підтримує зв’язок між міністерствами обох країн.
„Київ знає, наскільки сильною, твердою і щирою є підтримка хорватського уряду”, – наголосив він.
Стосовно Мілановіча він відзначив, що той „підриває довіру до хорватської зовнішньої політики, транслюючи неправильні фрази, неправильне ставлення, неправильні судження”. Пленкович зазначив, що Міланович „міняє шило на мило”, але, на щастя, усі знають, хто він такий.
I welcome the OSCE's report on Russia's forcible transfer of Ukrainian children under the Moscow Mechanism. Its findings are strong: Russia’s actions are called war crimes and crimes against humanity. I insist that Russia must return our stolen children and be held accountable.
Війна в Україні не перекреслює польсько-угорську дружбу, вона продовжує існувати, два народи співпрацюють у стратегічних питаннях, – наголосив Марек Кухцінський, голова Комітету з питань закордонних справ Сейму Польщі, колишній спікер, у четвер під час виступу на одному з майданчиків Польсько-угорського літнього університету у Красічині, Польща.
Під час панельної дискусії щодо центральноєвропейського співробітництва, яка відбулася в четвертий день п’ятиденного заходу, Кухчінський, відповідаючи на запитання про поточні відносини між двома країнами, перерахував теми, які, на його думку, мають стратегічне значення для майбутнього Угорщини та Польщі.
Це, зокрема, подібні позиції щодо майбутнього Європейського Союзу, суверенітету країн-членів.
«Маємо подібне ставлення до міграції з півдня, яка у 2015 і 2016 роках стала випробуванням на міцність перш за все для угорців», — сказав політик, зазначивши і про подібне ставлення до «кризи» інституцій ЄС.
На його думку, різні точки зору на війну в Україні «не шкодить стратегічній співпраці між Польщею та Угорщиною, яка існувала століттями».
Кухцінський назвав центральноєвропейську інформаційну політику викликом. «Прем’єр-міністр щось говорить, а потім у пресі з’являється вирване з контексту слово чи фраза, і це викликає значний ажіотаж в іншій країні, прем’єр-міністр якої змушений реагувати», – пояснив він, додавши, що після аналізу всього тексту, виявляється, що реакція була необгрунтованою.
«Неправда, що між нами є значні розбіжності, це лише так виглядає в ЗМІ, в певних колах, які не є прихильними до наших урядів», – резюмував Кухчінський. «Але загалом наша дружба живе, адже два народи співпрацюють», – додав він.
Політик також нагадав: представники консервативних партій двох країн ще до приходу до влади польської партії «Право і справедливість» у 2015 році з’ясували, що їхні відносини з Росією та політика щодо меншин в Україні різні. Проте і Польща, і Угорщина «хочуть, щоб в Україні був мир» і надають гуманітарну допомогу, підкреслив він.
Під час іншої панельної дискусії директор політичного кабінету віце прем’єра Ришард Мадзяр підкреслив, що центральноєвропейський регіон зазнає атаки влади як зі Сходу, так і з Заходу. «Росія намагалася завоювати наш регіон і у царський, а потім і у сталінський періоди […], Путінська Росія також хоче отримати вплив у Європі», – пояснив він. «Противагою цим зусиллям може стати співпраця в регіоні», – підкреслив він.
Щодо війни в Україні Мадзяр наголосив, якщо Україна захиститься і стане незалежною, «тоді й Центральна Європа буде врятована».
MTI
[type] => post
[excerpt] => Війна в Україні не перекреслює польсько-угорську дружбу, вона продовжує існувати, два народи співпрацюють у стратегічних питаннях, – наголосив Марек Кухцінський, голова Комітету з питань закордонних справ Сейму Польщі, колишній спікер, у четвер пі...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1661518680
[modified] => 1661515487
)
[title] => Кухцінський: війна в Україні не перекреслює польсько-угорську дружбу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=56247&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 56216
[uk] => 56247
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 56217
[image] => Array
(
[id] => 56217
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski.jpg
[original_lng] => 48527
[original_w] => 800
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/marek-kuchcinski.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1299
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 56217
[_edit_lock] => 1661504695:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_cb1d2b92ea0b9259bfd5855a62b64ba9] =>
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Лідери Ізраїлю й Туреччини ухвалили рішення про відновлення дипломатичних відносин у повному обсязі.
Про це йдеться у пресрелізі Офісу прем’єр-міністра Ізраїлю Яїра Лапіда.
«Після домовленостей, досягнутих під час візиту прем’єр-міністра Яїра Лапіда до Анкари з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу та розмови прем’єр-міністра Лапіда з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, а також позитивних зрушень у ізраїльсько-турецьких відносинах за останній рік, дві країни вирішили відновити дипломатичні відносини у повному обсязі», – повідомили в Офісі.
Зазначається, що сторони вирішили знову підвищити рівень відносин між двома країнами до повноцінних дипломатичних відносин і повернути послів і генеральних консулів двох країн.
«Відновлення відносин з Туреччиною є важливою цінністю для регіональної стабільності та дуже важливою економічною новиною для громадян Ізраїлю. Ми продовжуватимемо зміцнювати позиції Ізраїлю у світі», – заявив Лапід.
Як повідомлялося, серйозне охолодження відносин між Ізраїлем та Туреччиною відбулося у 2010 році, коли „флотилія свободи” спробувала прорвати морську блокаду сектора Газа і була зупинена ізраїльським спецназом. Тоді було вбито дев’ять турецьких активістів, ще 40 осіб постраждали.
У 2016 році країни домовилися про нормалізацію відносин та оголосили про призначення послів.
Чергове загострення сталося у 2018 році після оголошення Єрусалима столицею Ізраїлю.
У грудні 2020 року Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Туреччина хоче покращити свої відносини з Ізраїлем. 9 березня цього року президент Ізраїлю Іцхак Герцог відвідав Туреччину з офіційним візитом вперше з 2008 року.
Вже у травні міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу вперше за 15 років відвідав Ізраїль.
Millî Savunma Bakanı Hulusi Akar, ülkemize resmî bir ziyaret gerçekleştiren Finlandiya Savunma Bakanı Antti Kaikkonen ile heyetler arası görüşmelere başkanlık etti. Görüşme sonrası her iki Bakan ortak basın toplantısı düzenledi.https://t.co/C12kox8xB8#MSB#HulusiAkarpic.twitter.com/sFdWienDOB
Despite initial acceptance of our offer to assist in rescue efforts, #Turkiye has “kindly declined” #Cyprus ?? offer to deploy a Search & Rescue team on the ground.
Proud & grateful for our Civil Protection Rescuers, always ready to save lives everywhere?
Glad to announce that after the meeting I hosted with @RTErdogan & @SwedishPM, President Erdogan has agreed to forward #Sweden's accession protocol to the Grand National Assembly ASAP & ensure ratification. This is an historic step which makes all #NATO Allies stronger & safer. pic.twitter.com/D7OeR5Vgba
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Різні акценти в оцінці війни в Україні випробовують історичну угорсько-польську дружбу. Треба бути стриманими, не забуваючи, що європейська інтеграція українського народу є спільним інтересом, і в цьому контексті мають бути гарантовані права угорців Закарпаття.
Зовнішня політика угорської парламентської більшості базується водночас на національній згуртованості, добросусідстві, угорсько-польській дружбі та євроатлантичному союзі, які є невід’ємними складовими угорського державного змісту. Оскільки ми послідовно представляємо інтереси нашої країни та нашого народу в контексті війни в Україні, у нас іноді виникають суперечки не лише з Києвом, а й з Варшавою чи навіть Вашингтоном.
Проте, ми не можемо ототожнювати себе з будь-яким наративом, який антагонізує угорсько-польські чи угорсько-українські відносини або протиставляє угорську громадську думку НАТО.
Це важливо пояснити, адже в нинішній напруженій ситуації вируюють емоції не лише за кордоном, а й в Угорщині. Оскільки, всупереч деяким чуткам, свобода преси в Угорщині практично необмежена, усе це розгортається в пресі без будь-якого контролю. Саме у правій, консервативній пресі, це дійсно проявляється найсильніше. Проте зрозумілу, але не завжди мудру, гостру публіцистику не слід плутати зі спокійною, виваженою та раціонально-патріотичною політикою обраної парламентської більшості та уряду, який вона незабаром наділить повноваженнями.
Днями, наприклад, збуджений через угорсько-польські тактичні суперечки, автор публіцистики в одній із найпрестижніших консервативних газет назвав поляків «могильниками цивілізації», які, за його словами, хотіли спровокувати війну, хоча «вони вже кілька разів поплатилися за свої безвідповідальні провокації». Ця риторика звучить майже так, ніби публіцист вважає поляків також відповідальними за початок Другої світової війни. Проте, очевидно, що автор чи видання, які вважають себе консерваторами, не хочуть підтримувати аргументацію колишнього гітлерівського та сталінського режимів, яку тепер знову «розігрів» президент Путін.
Угорсько-польська дружба не означає, що Варшава визначає, що і як може робити Угорщина. Вона означає терпляче вислуховування аргументів один від одного і уникання розмов чи навіть поганих думок про партнера. У багатьох сенсах ці дві країни знаходяться у різних позиціях, у зв’язку з чим вони часто виступають по-різному у різних ситуаціях.
Дружба у зовнішній політиці означає,
що потрібно триматися разом у всьому, у чому тільки можливо,
а в чому це неможливо, треба прагнути
якомога менше шкодити один одному.
Тому ми, з боку Угорщини, досі не критикували і не плануємо критикувати польську зовнішню політику, також не ототожнюємо себе з антипольськими наративами третіх країн.
Дружба з поляками історично завжди була частиною патріотизму в угорському культурному середовищі. Вираженими антипольськими настроями захоплювалися лише угорські послідовники нацистів і більшовиків. Востаннє вони проводили свою грубу медіакампанію проти угорсько-польської дружби у 1980-х роках. Саме тому гравець міжнародної арени повинен обмірковано діяти, підтримуючи ту чи іншу традицію. Оскільки дружба з поляками є частиною угорської національної ідентичності, парламентська більшість, соціалізована в дусі угорського патріотизму, підтримуватиме угорсько-польську дружбу, навіть якщо деякі домінантні польські особистості, захоплені емоціями, які також вируюють у сучасній ситуації, демонстративно відвертаються від цієї традиції на деякий час.
Емоції і, можливо, спроби російської дезінформації викликають багато безглуздих наративів щодо українців та війни в Україні. В угорському суспільстві, наприклад, панує стереотип, що українські національні прагнення є продуктом якоїсь антиросійської диверсійної діяльності з боку США. Насправді, достатньо трохи знань у сфері світової літератури чи кінематографії, щоб такі твердження викликали здивування. Як може бути американською креатурою нація, з якою поляки мали низку кривавих конфліктів упродовж століть? Це минуле зараз намагаються трансформувати у примирення і, навіть, союз, що має історичне значення.Зі свого, угорського боку, ми можемо цій ідеї побажати лише всього найкращого.
Подібна історична нісенітниця – ототожнювати «визволителів», які коїли військові злочини в Угорщині під час Другої світової війни, з українськими національними прагненнями, посилаючись на те, що це крило Червоної Армії назвали Другим Українським фронтом. Насправді ця «червона» армія найжорстокіше поводилася з українськими націоналістами, фактично домагаючись їх повного знищення.
Варто враховувати, що українська нація є найбільшою серед сусідів угорців. Тому особливо важливо думати про них, спираючись на якомога ґрунтовніші знання, а не на кліше російської зовнішньополітичної пропагандистської машини. Я закликаю кожного не лише забезпечити їжею та житлом біженців, якщо вони вже змушені перебувати серед нас, але й спробувати пізнати їхню культуру, їхнє повсякденне життя, їхнє мислення про власну націю та світ. Тільки на цій основі ми можемо проявити ініціативу щодо України, щоб створити добросусідство, частиною якого після війни має стати відновлення втрачених прав угорців Закарпаття.
Важливо також чітко бачити, що означає і що не означає наша позиція з приводу того, що «це не наша війна».Ідеться про те, що Угорщина не є учасником війни і не хоче ним стати: вона не відправляє солдатів, не перевозить і не пропускає через свою територію летальну зброю. Проте, немає жодних сумнівів, що спроба Росії завоювати чи понівечити Україну порушує корінні угорські інтереси. Росія не хоче допустити приєднання України до західного світу, до якого ми належимо. Та оскільки в Україні проживає півтори сотні тисяч угорців, у наших елементарних національних політичних інтересах, щоб це дуже амбітне прагнення України було успішним. Саме тому ми одними з перших узяли на себе зобов’язання якнайшвидше розпочати процес вступу України до ЄС.
Більше того, напередодні війни президент Путін назвав розпад Радянського Союзу найбільшою трагедією у світовій історії.У контексті війни треба бачити, що це було не лише захоплення політика історичними амбіціями, а й оголошення загарбницьких намірів великої держави, у тому числі – й стосовно Закарпаття.З угорського боку ми намагаємося якомога менше загострювати наші стосунки з Росією з міркувань енергетичної політики, безпеки та традиції взаємної поваги.
З іншого боку, не в наших інтересах, щоб угорці Закарпаття раптом опинилися в російській сфері інтересів, а Угорщина – у безпосередній близькості до російської сфери інтересів (можливо, в якійсь зовнішній, «привілейованій» сфері). Давайте скажемо чітко: російське імперське бачення возз’єднання колишнього Радянського Союзу, що є декларованою метою цієї війни з російського боку, є абсолютно неприйнятним з точки зору зовнішньої політики Угорщини.
Тож хоча «це не наша війна», але – подобається нам, чи ні – ведеться також проти нас, у чому ми не є, не можемо бути нейтральними.У цьому сенсі нас також захищають українські воїни, які борються за незалежність власної країни. Серед них є угорці Закарпаття (хоча у зв’язку з цим можна вітати призупинення президентом Зеленським примусового призову на військову службу). Більше того, вони захищають нас також у тому сенсі, що, згідно з оголошеними Росією цілями війни, Москва також хоче вказувати нам, яку зброю можна розмістити на своїй території і на які війська можна покластися для захисту своєї країни, країн Центральної Європи, включаючи Угорщину.Однак Угорщина навіть не хоче чути про це, оскільки вирішувати ці питання виняткове право має угорський народ.
Отже, угорський інтерес полягає в наступному: не в наших інтересах увійти у цю війну, але в наших інтересах, щоб вона завершилася якнайшвидше, і щоб російська сторона не досягла цілей, заради яких вона розпочала війну. Важливо, щоб ця війна закінчилася так, що жодним чином не було виправданим військове насильство. Бо якщо агресія в будь-якому сенсі буде виправдана для росіян, вони чи інші згодом діятимуть військовим шляхом заради досягнення своєї мети. Тому будь-яке виправдання насильства елементарним способом порушить фундаментальний угорський інтерес у стабільності регіону.
Тому Угорщина, утримуючись від будь-яких проявів, які б показали її, як воюючу сторону в російсько-українській війні, використовує всі інші можливі засоби для якнайшвидшого припинення війни, що не виправдовує агресії. Ми підтримуємо зусилля ЄС щодо встановлення миру, включаючи передачу зброї ЄС Україні, підтримуємо найбільшу програму гуманітарної допомоги в нашій історії, а також широку палітру економічних та політичніих санкцій проти Росії.
Ми лише не можемо підтримати повний розрив енергетичних відносин, тому що захід, який завдасть більше шкоди нам самим, ніж ворожій владі, суперечить воєнній ситуації. Однак ми не проти того, щоб будь-яка держава-член ЄС, яка може це зробити, могла розірвати свої енергетичні відносини з Росією взагалі. Для нас важливо те, що це не повинно бути обов’язковим. Ми також не проти будь-яких дій, які спрямовані на припинення монополії Росії на енергетичному ринку і, таким чином, позбавлення її додаткового прибутку від транспортування енергоносіїв. На нашу думку, окупанти мають піти з окупованих територій, має бути відновлений суверенітет, територіальна цілісність України, права людини та меншин мають бути відновлені в Україні, військові злочини мають бути розслідувані, їх виконавці та підбурювачі мають бути притягнуті до відповідальності та покарані, а післявоєнну відбудову, окрім підтримки міжнародної спільноти, мають оплатити також і ті, хто завдав шкоди. Після всього цього люди і нації повинні примиритися одне з одним. На жаль, це займе багато часу!
Жолт НЕЙМЕТ, голова парламентського комітету із закордонних справ
Національної асамблеї Угорщини
[type] => post
[excerpt] => Різні акценти в оцінці війни в Україні випробовують історичну угорсько-польську дружбу. Треба бути стриманими, не забуваючи, що європейська інтеграція українського народу є спільним інтересом, і в цьому контексті мають бути гарантовані права угорц...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1652460960
[modified] => 1652452803
)
[title] => Виважено про Україну та Польщу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=48614&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 48616
[uk] => 48614
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 48613
[image] => Array
(
[id] => 48613
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271.jpeg
[original_lng] => 794933
[original_w] => 1000
[original_h] => 637
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271-300x191.jpeg
[width] => 300
[height] => 191
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271-768x489.jpeg
[width] => 768
[height] => 489
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271.jpeg
[width] => 1000
[height] => 637
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271.jpeg
[width] => 1000
[height] => 637
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271.jpeg
[width] => 1000
[height] => 637
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/130520221652441271.jpeg
[width] => 1000
[height] => 637
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_thumbnail_id] => 48613
[_parental_post_id] => 13563
[_edit_lock] => 1652443484:2
[_edit_last] => 2
[views_count] => 1787
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_a9091421936def4934e25a6caa2e3ecc] =>
?? Premier @MorawieckiM w #Kijów złożył symboliczną wiązankę przed Pomnikiem Ofiar Wielkiego Głodu.
Wielki Głód wybuchł na ziemiach Ukrainy w latach 1932-33 i był wynikiem zbrodniczej polityki Związku Radzieckiego. pic.twitter.com/QDpqhvOcBr
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
??️ "Si l'Ukraine ne parvient pas à défendre son indépendance, nous n'aurons pas le choix, nous serons obligés de rentrer dans le conflit", déclare Jan Emeryk Rościszewski, ambassadeur de Pologne en France
Poland's agriculture minister has resigned amid ongoing protests by farmers Announcing his departure, Henryk Kowalczyk said "it is very clear that the basic demand of farmers [regarding Ukrainian grain imports] will not be met by the European Commission" https://t.co/OXaWpYaApz
— Notes from Poland ?? (@notesfrompoland) April 5, 2023
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Як відомо, між Україною та Угорщиною є низка дражливих політичних питань, які вже протягом кількох років досить гостро стоять на порядку денному і ускладнюють міждержавні відносини між двома країнами-сусідами.
Але, незважаючи на це, Угорщина і далі продовжує допомагати Україні. Перераховувати усю допомогу, яку надала Угорщина, досить складно, адже це астрономічна кількість медикаментів, вакцин та засобів для захисту від різних хвороб і вірусів, реагенти для очищення питної води тощо. І все це передається абсолютно безкоштовно, по-сусідськи.
І повною несподіванкою на цьому фоні стала реакція українського МЗС на повідомлення, яке 25 жовтня на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розмістив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. У ньому він по-дружньому зазначив наступне: «Єдина угорська партія («КМКС» Партія угорців України – авт.) балотується до Закарпатської обласної ради, і було б погано, якби угорці залишилися без представництва на рівні області».
Крім цього, очільник угорського зовнішньополітичного відомства повідомив, що у мери міста Берегове балотується Золтан Бабʼяк.
Така позиція Петера Сійярто є абсолютно логічною і зрозумілою, адже саме «КМКС» Партія угорців України є тією політичною силою, яка має моральне право представляти всю багатотисячну громаду угорців (і не тільки – авт.) нашого краю.
Саме ці слова Петера Сійярто міністерство закордонних справ України розцінило як «пряме втручання у внутрішні справи». «У день голосування на місцевих виборах в Україні угорська сторона вдалася до прямої агітації за партію угорців – Товариство угорської культури Закарпаття. МЗС України глибоко засмучене, що у такий спосіб офіційний Будапешт нахабно підтвердив своє пряме втручання у внутрішні справи України і завдав підступного удару послідовним зусиллям України конструктивно вирішити наявні в українсько-угорських відносинах проблеми», – йдеться у заяві, яка була розміщена того ж таки 25 жовтня на офіційному сайті зовнішньополітичного відомства України.
«Громадяни України угорського походження є важливою і невід’ємною частиною українського суспільства, вони мають усі необхідні права та можливості для вільного обрання своїх представників до органів місцевого самоврядування. Неприйнятні підказки виборцям з Будапешта порушують законодавство України і не залишають українській стороні іншого вибору, як жорстко реагувати на такі кроки відповідно до усталеної міжнародної практики та законодавства України», – додають в українському МЗС.
Уже наступного дня, 26 жовтня, до МЗС України був запрошений посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, якому «була вручена нота протесту у зв’язку з фактами політичної агітації угорських офіційних осіб на користь однієї з політичних партій на місцевих виборах України 25 жовтня 2020 року».
І, в якості «покарання», Кабінет Міністрів України заборонив в’їзд двом угорським високопоставленим особам, вказавши, що це сталося саме «через агітацію в Закарпатській області під час виборчого процесу на місцевих виборах».
Про це повідомив сам міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна». «Вже заборонено в’їзд в Україну двом угорським високопоставленим особам, які у ході цієї виборчої кампанії вдавалися до прямої агітації в Закарпатській області. Один із них – це державний секретар канцелярії прем’єр-міністра Угорщини», – констатував керівник МЗС України.
Зі свого боку, його угорський колега – Петер Сійярто зазначив, що таке рішення української влади свідчить про те, що Україна фактично відмовляється від підтримки Угорщини в її прагненнях до європейської та євроатлантичної інтеграції. «Результати місцевих виборів ще раз підтвердили, що з думкою угорців про майбутнє Закарпаття доведеться рахуватися. Водночас, напередодні Міністерство закордонних справ України зробило щодо нас кілька недружелюбних кроків. Адже до МЗС викликали нашого посла, крім цього, заявили про заборону в’їзду наших посадовців (імовірно, урядовців, адже офіційну інформацію ми ще не отримали), обґрунтовуючи це тим, що ми втрутились у внутрішні справи України. Це рішення ми вважаємо жалюгідним та нонсенсом. А спосіб інформування, безумовно, некультурний», – констатував угорський високопосадовець.
Як зазначив міністр, йому не зовсім зрозуміло, що саме Україна вважає втручанням у її внутрішні справи. «Можливо, передачу 50 апаратів ШВЛ за кілька тижнів до місцевих виборів, які особисто приймали Дмитро Кулеба та голова (Закарпатської) ОДА. Чи, може, те, що Угорщина – єдина країна, котра дозволяє громадянам України транзит у напрямку країн Західної Європи. Або те, що кілька днів тому було прийнято рішення про фінансування з угорського бюджету розчищення одного із найбрудніших закарпатських каналів…
Нонсенсом є і посилання на те, що підтримка контактів з угорською меншиною – це втручання у внутрішні справи України, оскільки міжнародне та європейське законодавство чітко визначає, що справи меншини жодним чином не є внутрішньою справою», – зазначив Петер Сійярто.
«Цим кроком українське МЗС заявляє, що Україна хоче відмовитися від зусиль щодо європейської та євроатлантичної інтеграції, які докладала досі. Адже українцям добре відомо, що як у ЄС, так і в НАТО необхідні підтримка, згода та одностайне рішення всіх держав-членів для більш тісного співробітництва з новими країнами», – підкреслив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
the Hungarian foreign minister raised the issue of the Hungarian minority in #Ukraine at the EU foreign affair council today. no one else reacted to the point
From day one, I have encouraged Georgians with concerns about the election in their counties to pursue those claims through legal avenues. https://t.co/ekR2A9t68T
— GA Secretary of State Brad Raffensperger (@GaSecofState) May 21, 2021
#Peru Pedro Castillo speaks to a large crowd as his lead widens by more than 95 thousand votes "We have to be respectful of the will of the people. Only the people will save the people," he said to a cheering crowd. pic.twitter.com/OehVmfUW72
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
"Als #Meloni premier wordt in Italië dan zal ik haar feliciteren en dan gaan we samenwerken”, zegt @MinPres Mark Rutte over de winnaar van de Italiaanse verkiezingen. "De ontwikkelingen in Italië is reden voor zorg en waakzaamheid in Europa.” #Op1pic.twitter.com/CVKr978isY
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
