У заяві Каца йдеться, що ізраїльські війські залишатимуться на окупованих територіях півдня Лівану, які уряд Ізраїлю називає буферною зоною, створеною для захисту північних ізраїльських громад від атак „Хезболли”.
Ізраїль та Ліван у середу домовилися про впровадження припинення вогню. Водночас йшлося, що це вимагатиме „повного припинення” вогню з боку підтримуваної Іраном „Хезболли”.
Дві сторони, які не мають офіційних дипломатичних відносин, також домовилися створити „пілотні зони”, в яких ліванські збройні сили „візьмуть під виключний контроль територію, виключно зі всіма недержавними суб’єктами”.
Угода була укладена попри продовження транскордонних атак раніше того ж дня, коли „Хезболла” заявила, що її атаки спрямовані проти ізраїльських військ, а ізраїльські удари забрали життя щонайменше десяти людей на півдні Лівану.
Зустрічі у Вашингтоні стали четвертим раундом прямих переговорів ліванських та ізраїльських дипломатів з моменту спалаху бойових дій 2 березня, коли „Хезболла” відновила атаки проти Ізраїлю на підтримку Ірану.
У заяві йдеться, що обидві сторони зустрінуться для подальших переговорів протягом тижня, що починається 22 червня, „з метою досягнення всеохоплюючої угоди”.
США, Ізраїль та Ліван оприлюднили спільну заяву про домовленість щодо відновлення режиму припинення вогню та стабілізації ситуації на ізраїльсько-ліванському кордоні. Переговори відбулися за посередництва Державного департаменту США у Вашингтоні.
Згідно із заявою, сторони погодилися працювати над повним припиненням бойових дій у регіоні. Серед ключових умов:
припинення атак з боку угруповання «Хезболла»;
виведення його формувань із районів на південь від річки Літані;
передача контролю над цими територіями армії Лівану;
створення зон безпеки без присутності неконтрольованих державою збройних формувань.
У США наголошують, що ці кроки мають стати основою для довгострокової стабілізації ситуації на кордоні та потенційного переходу до ширших політичних переговорів.
Водночас ситуація на місцях залишається нестабільною. За даними міжнародних медіа останніми днями фіксувалися нові обстріли: бойовики «Хезболли» запускали ракети по території Ізраїлю, а ізраїльські сили завдавали ударів по цілях у Лівані.
Низка країн Близького Сходу та Європи виступила із засудженням нової хвилі ізраїльських ударів по Лівану та закликали до дипломатичного врегулювання конфлікту.
Про це повідомляє CNN.
Ліван заявив про продовження атак
Президент Лівану Жозеф Аун заявив, що Ізраїль продовжує військові операції та обстріли ліванських сіл під приводом самооборони.
За його словами, Бейрут залишається відданим дипломатичному шляху врегулювання конфлікту.
„Це не вирішиться за кілька миттєвостей. Це процес, який потребує часу, і в нас немає іншого вибору”, – наголосив Аун.
Саудівська Аравія та Катар звинуватили Ізраїль у порушенні суверенітету Лівану
Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії засудило „ізраїльську агресію” проти Лівану та закликало міжнародну спільноту зупинити військову ескалацію.
Катар також розкритикував „тривалі ізраїльські атаки”, розширення наземної операції та удари по цивільному населенню. У Досі назвали дії Ізраїлю „небезпечним загостренням” і „грубим порушенням міжнародного гуманітарного порядку”.
Йорданія і Туреччина закликали припинити ескалацію
У МЗС Йорданії заявили про підтримку суверенітету та безпеки Лівану й закликали до надання гуманітарної допомоги.
Туреччина своєю чергою „найрішучішим чином” засудила розширення ізраїльської операції в Лівані та закликала міжнародну спільноту до негайних дій для припинення атак.
Європейські країни виступили за дипломатичне врегулювання
Глава МЗС Великої Британії Іветт Купер заявила, що ескалація з боку Ізраїлю призвела до загибелі та переміщення цивільних, руйнування інфраструктури та звуження простору для дипломатії.
Водночас вона закликала Hezbollah припинити атаки на Ізраїль і скласти зброю, а всі сторони – дотримуватися режиму припинення вогню.
Міністерство закордонних справ Португалії також закликало припинити атаки та забезпечити дотримання перемир’я.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що просування ізраїльських військ у Лівані „викликає серйозне занепокоєння”, хоча й назвав його реакцією на атаки Хезболи по півночі Ізраїлю.
За його словами, необхідне „стале дипломатичне рішення” для захисту цивільного населення по обидва боки кордону.
Президент США Дональд Трамп заявив, що ізраїльські війська, які вирушили до Лівану, «вже повертаються назад». Про це він повідомив у понеділок, 1 червня, в соцмережі Truth Social після телефонної розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Натаньягу.
За словами Трампа, розмова була «дуже плідною». Вона завершилася домовленістю, що війська до Бейрута не будуть направлені, а ті, що вже вирушили, повертаються.
«Крім того, через високопоставлених представників я провів дуже плідну розмову з Хезболлою, і вони погодилися, що всі бойові дії будуть припинені – що Ізраїль не буде на них нападати, а вони не будуть нападати на Ізраїль», — додав глава Білого дому.
1 червня іранське інформагентство Tasnim повідомило, що Іран призупинив переговори зі США на знак протесту проти дій Ізраїлю в Лівані.
Пізніше президент США Дональд Трамп у телефонному інтерв’ю NBC News заявив, що Іран ще не повідомив Вашингтон про припинення переговорів. За його словами, такий сценарій не означає, що США відновлять повномасштабні операції, і його адміністрація може «просто замовкнути» і продовжувати блокаду Ормузької протоки. Трамп стверджує, що «може чекати стільки, скільки вони захочуть».
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу раніше того ж дня заявив, що віддав наказ завдати удару по району Дахіє в Бейруті, що є оплотом угруповання Хезболла. Джерело CNN повідомило, що плани були узгоджені зі США. Ізраїль також попередив жителів Дахіє, закликавши їх евакуюватися.
Напередодні ізраїльські військові захопили стратегічно важливий замок часів хрестових походів на півдні Лівану, за 14,5 км від ізраїльського кордону, після кількох днів запеклих боїв.
За даними CNN, ЦАХАЛ ненадовго призупинив удари по Лівану після досягнення угоди про припинення вогню 16 квітня, проте атаки невдовзі поновилися. Ізраїль пояснював, що це були оборонні операції, які не порушують перемир’я, і ударів завдавали по цілях Хезболли.
Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон вважає, що перемир’я з Ліваном “не є стовідсотковим” та може бути порушене.
Про це він сказав у коментарі CNN.
Дипломат висловив сумнів, що ліванський уряд здатний забезпечити дотримання перемир’я на півдні країни, де діє підтримуване Іраном угруповання «Хезболла».
«Знаєте, ліванський уряд не контролює «Хезболлу», а «Хезболла» випускає ракети, намагаючись саботувати припинення вогню. Ізраїль мусить відповідати. Щоразу, коли ми бачимо загрозу, ми вживаємо заходів», – сказав він.
На думку Данона, нинішня угода краща за попередню.
«Це значно краща ситуація. Звичайно, це не на 100%. Я сподіваюся… побачити, що ліванські військові справді спроможні реалізувати і забезпечити дотримання цього припинення вогню», – сказав посол.
Ізраїльські військові продовжили обстріл території Ливану всупереч оголошеному перемир’ю.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) продовжила обстрілювати міста Аль-Хіам і Дбейбін на півдні Лівану, незважаючи на режим припинення вогню. Про це повідомило національне ліванське агентство NNA в пятницю, 17 квітня.
За його даними, ізраїльські військові завдали артилерійських ударів, а також стріляли з кулеметів. Крім того, було зафіксовано атаки безпілотників у регіоні Західне Бекаа.
Про десятиденне перемир’я між Ізраїлем та Ліваном, яке розпочалося 17 квітня, раніше оголосив президент США Дональд Трамп. Ліванське угруповання Хезболла, яке влада країни не контролює, також визнало перемир’я, але заявило, що „його дії залежатимуть від розвитку подій”. У Держдепі США уточнили, що ізраїльська сторона утримається від наступальних операцій у Лівані, але залишить за собою право відповідати на „неминучі напади”.
При цьому у Вашингтоні зазначили, що припинення вогню можна буде продовжити у разі успішного ходу переговорів, а також якщо влада Лівану продемонструє, що здатна контролювати ситуацію на своїй території.
Тим часом Хезболла заявила, що бойовики радикального руху за 24 години до настання перемир’я здійснили 38 атак на ізраїльські сили на території Лівану та 37 нападів на півночі Ізраїлю.
Президент США Дональд Трамп повідомив про досягнення домовленості між Ізраїлем та Ліваном про тимчасове припинення вогню.
Заява була опублікована в соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, після переговорів з президентом Лівану Жозефом Ауном та прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу сторони погодилися запровадити 10-денне перемир’я, яке має розпочатися у вівторок о 17:00 за східноамериканським часом (01:00 середи за Києвом).
«Я доручив віцепрезиденту Джей Ді Венсу та державному секретарю Рубіо, а також голові Об’єднаного комітету начальників штабів Дену Разіну Кейну, працювати з Ізраїлем та Ліваном для досягнення міцного миру», – написав Трамп.
Глава Білого дому також стверджує, що вже розв’язав 9 воєн по всьому світу, а це «буде десята».
Влада Ірану готує відповідь на дії Ізраїлю. За даними ЗМІ, прохід суден через Ормузьку протоку зупинено через атаки Ізраїлю на Ліван.
У Тегерані заявили, що Ізраїль, здійснивши чергові удари по Лівану, порушив режим припинення вогню, і Іран зробить кроки у відповідь. Про це 8 квітня повідомляє Аljazeera з посиланням на неназваного високопоставленого представника іранської влади.
“Режим припинення вогню поширюється на весь регіон. Ізраїль відомий порушенням обіцянок, тільки кулі його стримають”, – заявив співрозмовник телеканалу.
За його словами, Іран “покарає Ізраїль за злочин, скоєний у Лівані у порушенні умов припинення вогню”.
В іранських ЗМІ також з’являлася інформація, що влада Ірану готує відповідь на дії Ізраїлю.
За даними агентства Fars, прохід суден через Ормузьку протоку зупинено через атаки Ізраїлю на Ліван
G7 representatives met this morning with international business associations in Ukraine to discuss ways to improve Ukraine’s business and investment climate. Despite Russian threats, all G7 countries are staying in Kyiv and will continue their work to support Ukraine! pic.twitter.com/TXv6C59GL7
Президент Лівану Джозеф Аун захистив своє рішення розширити переговори з Ізраїлем, назвавши це способом уникнути подальшого насильства, тоді як керівник озброєного угруповання „Хезболла” публічно назвав цей крок помилкою, що підкреслило глибокі розбіжності у політичному керівництві країни.
Про це повідомляє Reuters.
Ізраїль та Ліван у середу направили цивільних посланців до військового комітету, який контролює дотримання режиму припинення вогню. Цей крок став виконанням багатомісячної вимоги США щодо розширення переговорів відповідно до мирного порядку денного президента Дональда Трампа на Близькому Сході.
Президент Аун заявив представникам Ради Безпеки ООН, що Ліван „прийняв варіант переговорів з Ізраїлем” і що „шляху назад немає”.
За словами Ауна, ці переговори головним чином спрямовані на:
Припинення ворожих дій, які здійснює Ізраїль на території Лівану.
Забезпечення повернення полонених.
Складання графіка виведення військ з окупованих районів.
Вирішення спірних питань уздовж «Блакитної лінії» (лінія, нанесена ООН, яка розділяє Ізраїль від Лівану).
Ліван та Ізраїль офіційно є ворожими державами понад 70 років, і зустрічі між їхніми цивільними посадовцями завжди були надзвичайно рідкісними.
У Лівані вперше за понад 2 роки сформували новий уряд. Президент Джозеф Аун, якого обрали у січні, прийняв відставку колишнього тимчасового уряду та разом із новим прем’єр-міністром Навафом Саламом підписав указ про формування нового.
Це – перший повноцінний уряд країни з 2022 року. У новому Кабінеті міністрів рівномірно розподілили посади між християнами та мусульманами.
У своїй промові у президентському палаці новий прем’єр-міністр Наваф Салам сказав, що пріоритетами уряду, що складатиметься із 24 членів, будуть реформи, необхідні для виведення країни з тривалої економічної кризи.
Він також пообіцяв стежити за виконанням угоди про припинення вогню між Ізраїлем та „Хезболлою”, яку уклали у листопаді минулого року та продовжили до 18 лютого і забезпечити, щоб ізраїльські сили „відійшли з території Лівану до останнього дюйма”. Він пообіцяв забезпечити відбудову територій, які постраждали під час війни.
Салам пообіцяв реформувати судову систему та зруйновану економіку Лівану і забезпечити стабільність у країні, яка десятиліттями стикалася з численними економічними, політичними кризами та кризами безпеки.
Хоча „Хезболла” не підтримала Салама на посаді прем’єр-міністра, вона все ж брала участь у переговорах з ним щодо місць мусульман-шиїтів в уряді відповідно до системи розподілу влади в Лівані. Це суперечило вимогам представника США Моргана Ортагуса, який сказав, що Вашингтон „встановив чіткі червоні лінії від Сполучених Штатів”, за якими Хезболла не буде частиною уряду. Ця заява викликала негативну реакцію багатьох жителів Лівану, її розцінили як втручання у внутрішні справи Лівану.
Зрештою, союзнику Хезболли, партії „Амаль”, яку очолює спікер парламенту Набіх Беррі, дозволили вибрати чотирьох членів нового парламенту, включаючи міністра фінансів Ясіна Джабера, і схвалити п’ятого. Це не дозволить „Хезболлі” та її союзникам мати „блокуючу третину” в уряді, де для ухвалення деяких рішень потрібні дві третини голосів.
Нова влада Лівану відходитиме від лідерів, близьких до „Хезболли”, оскільки Бейрут сподівається продовжувати покращувати зв’язки з Саудівською Аравією та іншими країнами Перської затоки, які були стурбовані зростанням політичної та військової могутності „Хезболли” за останнє десятиліття.
Кабінету міністрів тепер доручили розробити план пріоритетів майбутнього уряду. Потім йому знадобиться вотум довіри від парламенту Лівану, щоб отримати повні повноваження.
