Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс вважає, що Україна може приєднатися до Європейського Союзу і раніше, ніж у 2030 році.
Таку думку, як пише “Європейська правда”, він висловив у інтерв’ю “РБК-Україна“.
За словами міністра, приєднання України до ЄС 2030 року – “це крайній термін”.
“Ми маємо встановити цей крайній термін і відраховувати дедлайни для всіх інших важливих рішень, які треба буде ухвалити”, – сказав він.
Однак Будріс вірить у те, що Україна може вступити до ЄС і швидше.
“Ми віримо, що ви зможете зробити це до 2030 року. Ось чому ми так віддані цьому, тому що ви надихаєте нас своєю відданістю та мотивацією”, – наголосив дипломат.
Литва, за словами міністра, інвестує найкращі знання та досвід зі свого власного процесу приєднання до ЄС, щоб допомогти Україні. Саме тому вона є серед ініціаторів проєкту Ukraine2EU, який 1 квітня офіційно запустили в Україні.
“Прибув у вільний Київ, щоб висловити непохитну підтримку Литви відважному українському народу. Ми продовжимо стояти поруч з вами у вашій боротьбі за свободу та суверенітет”, – зазначив Будріс.
За його словами, Литва підтримує “сильну, стійку та процвітаючу Україну в ЄС”.
Литва готова розгорнути війська в рамках миротворчої місії, але лише після припинення вогню в Україні.
Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, передає Bloomberg.
«Моя країна готова надати потрібну підтримку. Ми говоримо про дуже конкретну кількість наших військових, але всі країни у цій коаліції мають взяти на себе зобов’язання надати таку підтримку», – сказав Науседа.
Глава Литви нагадав, що президент США Дональд Трамп хотів припинити трирічну війну росії з Україною, але президент рф володимир путін «імітував» переговори, продовжуючи атаки на українців.
Науседа додав, що Вільнюс збільшив витрати на оборону, щоб втримати можливу потенційну агресію рф.
Литва оголосила про вихід з договору про заборону касетних бомб, посилаючись на проблеми безпеки, пов’язані з росією, повідомляє Origo з посиланням на MTI.
У липні минулого року парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону касетних боєприпасів, але Вільнюсу довелося чекати шість місяців після подання документа до ООН, щоб він набув чинності.
Литва стала першою державою, яка вийшла з Конвенції, прийнятої у 2008 році, і першою державою – членом ЄС, яка вийшла з міжнародного договору про обмеження озброєнь.
Як росія, так і Україна, які не є учасниками цих конвенцій, використовують касетні боєприпаси. Договір, ухвалений 112 державами і ще 12 підписантами, забороняє використання, передачу, виробництво та накопичення касетних бомб.
Ця зброя може доставлятися літаками або артилерією, вибухати в повітрі й розсіювати снаряди, що містяться в ній, на великі території.
Балтійська держава з населенням 2,8 мільйона осіб, яка колись була анексована Радянським Союзом, заявила також про свій намір вийти з міжнародного договору про заборону наземних мін. Це рішення підтримують армія та міністерство оборони, але уряд поки що призупинив його в очікуванні можливих аналогічних дій з боку союзників у регіоні. Договір про заборону наземних мін був прийнятий у 1997 році, його підписали 164 держави.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав помилкою рішення Великої Британії не запрошувати лідерів країн Балтії на переговори щодо України, які відбулись в Лондоні минулої неділі.
Як повідомляє „Європейська правда”, його заяву наводить LRT.
Будріс сказав, що спілкувався зі своїми колегами в Північних країнах, і вони „це послання передали точно так само”.
„Для нас дуже важливо, щоб Європа сиділа за спільним столом… Зараз очевидними є зусилля Європи з формування цього столу і порядку денного, пов’язаного з майбутніми мирними переговорами”, – сказав литовський міністр.
За його словами, причини участі країн Балтії в подібних зустрічах зрозумілі.
„Перше, що роблять країни Балтії та Литва для України – це підтримка, як у відносному, так і в абсолютному вираженні, а вона велика. До того ж ми зміцнюємо і нашу власну оборону”, – сказав міністр.
Крім того, він додав, що „наслідки тих чи інших угод щодо України безпосередньо відчуватимуться в Литві”.
У зустрічі в Лондоні взяли участь лідери Франції, Німеччини, Данії, Італії, Туреччини, НАТО і Євросоюзу.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав помилкою рішення Великої Британії не запрошувати лідерів країн Балтії на переговори щодо України, які відбулись в Лондоні минулої неділі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741029900
[modified] => 1741018464
)
[title] => У Литві назвали помилкою незапрошення країн Балтії на саміт у Лондоні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=143230&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 143318
[uk] => 143230
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 143231
[image] => Array
(
[id] => 143231
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[original_lng] => 99920
[original_w] => 1200
[original_h] => 799
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/241868.jpg
[width] => 1200
[height] => 799
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1741011268:3
[_thumbnail_id] => 143231
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 684
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b53ba3a8354efa241310db1092992212] =>
On my way to London to highlight Europe’s ongoing support to Ukraine that can lead to just and lasting peace in Ukraine.
The path to peace is strength.
Weakness breeds more war.
We will support Ukraine, while undertaking a surge in European defence.
«Литва продовжує надавати безперервну військову підтримку Україні. В Україну прибули переносні зенітно-ракетні комплекси малої дальності у комплекті з ракетами», – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що цього року заплановано постачання коштів ППО та протидронної оборони, боєприпасів та БПЛА литовського виробництва, а також «підтримка української оборонної промисловості за допомогою фінансування озброєнь, які виробляються в Україні».
Крім цього, Литва зробить свій внесок у коаліцію з розмінування, діяльність якої вона очолює разом з Ісландією, а також в інші проекти, включаючи навчання українських військовослужбовців та реабілітацію поранених солдатів.
У Міноборони Литви зазначили, що в цілому Україна отримала військову допомогу на суму понад 767 млн євро від початку повномасштабної війни з росією. Загальна підтримка вже перевищила 1,5 млрд євро.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Командувач Збройних Сил Литви Раймундас Вайкшнорас вважає необхідним розглянути можливість відправки військових країни для виконання миротворчої місії в Україні.
Про це повідомляє LRT.
„Якщо запитати, чи могла б Литва (направити миротворців. – Ред.), так, напевно, ми це розглянемо. Буде проведено дискусію, і я думаю, що ми також повинні взяти на себе відповідальність за стабільність у Європі”, – сказав він.
Країни Заходу вже кілька місяців обговорюють можливість направлення миротворців до України, якщо буде домовлено про припинення вогню.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив в інтерв’ю виданню, що Європа стикається з «новою ерою». З наступного року і принаймні до 2030-го Литва витрачатиме на оборону 5-6% від свого ВВП.
«Звичайно, тиск є, і це хороший і конструктивний тиск з боку нашого стратегічного та найбільшого союзника в НАТО (США – ред.). Ми не можемо ігнорувати ці повідомлення. Але це не єдина причина… Для нас життєво важливо мати реальні можливості для війни», – сказав Будріс.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал повідомив, що його країна також має намір виділяти 5% ВВП на оборонні витрати замість нинішніх 3,7%.
«Наш ключовий безпековий партнер при новому президенті надіслав чіткий сигнал: витрати НАТО на оборону мають збільшитися. Ми знаємо нашого супротивника, і я повністю згоден — наша мета має бути 5%», – заявив він.
Будріс сказав, що Литва фінансуватиме різке збільшення оборонних витрат за рахунок державних запозичень. Міхал говорив про невизначені «скорочення державного сектора».
Інші країни НАТО також розглядають можливість збільшення своїх витрат на оборону, хоч і не до того рівня, якого вимагав Трамп.
[type] => post
[excerpt] => Литва та Естонія стали першими країнами НАТО, які пообіцяли витрачати понад 5% свого ВВП на оборону. Раніше цього вимагав президент США Дональд Трамп.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1737993420
[modified] => 1737985370
)
[title] => Литва та Естонія пообіцяли витрачати понад 5% свого ВВП на оборону - FT
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=139030&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 139108
[uk] => 139030
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 139031
[image] => Array
(
[id] => 139031
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png
[original_lng] => 879233
[original_w] => 1140
[original_h] => 739
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-300x194.png
[width] => 300
[height] => 194
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-768x498.png
[width] => 768
[height] => 498
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206-1024x664.png
[width] => 1024
[height] => 664
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png
[width] => 1140
[height] => 739
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png
[width] => 1140
[height] => 739
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/image-206.png
[width] => 1140
[height] => 739
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1737978171:8
[_thumbnail_id] => 139031
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 615
[translation_required_done] => 1
[_oembed_f43164dd974769c00c66bf0b7f2ddc5c] =>
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Литва передала черговий пакет військової допомоги, до якого увійшли дрони литовського виробництва.
Про це повідомили у Міноборони Литви в мережі „Х”.
Зазначається, що литовські вантажівки з військовою допомогою вже прибули в Україну.
„Ми доставили тисячі безпілотників від литовських виробників, а також тепловізори і п’ятитонні телескопічні навантажувачі”, — повідомили у міноборони.
Міністр національної оборони Литви Довіле Шакалієне наголосила, що не можна сповільнювати темпи допомоги Україні. Від цього залежить і безпека Литви.
„Ми не можемо сповільнювати темпи підтримки України, оскільки забезпечення безпеки України означає забезпечення нашої власної безпеки. Ми маємо стільки ж часу, скільки й Україна. Ми також усунули бюрократичні бар’єри, тому військова допомога буде надходити в Україну швидше”, — додала вона.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
У понеділок, 20 січня, спікер Сеймасу Литовської Республіки Саулюс Скверняліс прибув із візитом до України.
Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці.
„Зустрівся зі спікером Сеймасу Литовської Республіки Саулюсом Сквернялісом. Ціную, що візит до Києва один з перших після обрання на посаді голови Сеймасу. Це підтвердження, що після виборів надпартійна підтримка України залишається”, – зазначив він.
За його словами, під час зустрічі йшлося про подальшу міжпарламентську співпрацю, підтримку Литвою Формули миру та Плану перемоги.
Спікер ВР висловив вдячність за військову, гуманітарну і політичну допомогу, яку Литва надає Україні з початку повномасштабної війни.
„Окремо наголосив на важливості посилення санкцій проти росії та використання заморожених активів агресора для відбудови України. Адже у російських дронах досі знаходять західні комплектуючі”, – зауважив він.
Також Стефанчук показав литовській делегації наслідки атаки росіян по центру Києва 1 січня.
„Почув запевнення від колеги, що Литва залишається стратегічним партнером України у боротьбі за суверенітет і незалежність, надалі виділятиме на підтримку 0,25% свого ВВП, а також у нашому євроінтеграційному курсі”, – зауважив він.
Своєю чергою голова Сеймасу запевнив, що Литва залишатиметься адвокатом України на міжнародній арені, а росія має бути покарана, „у Заходу не повинно бути ілюзій, що країна-агресорка насититься та зупиниться сама”.