Рада ЄС 13 жовтня планує ухвалити рішення про перегляд тарифних квот, встановлених для окремих товарних ліній агроекспорту України.
Про це заявила народна депутатка, голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, передає Європейська правда.
„Нові квоти, що будуть встановлені за 21 з 34 експортних позицій (за якими діє квотування – ред.) будуть перевищувати максимальні обсяги експорту, які Україна мала за час дії автономних торгівельних преференцій”, – повідомила вона.
За словами депутатки, питання перегляду квот буде розглядатися 13 жовтня на засіданні Ради ЄС. „І, як очікуються, це рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення”, – додала Підласа.
В уряді раніше вже повідомляли про намір встановити підвищені розміри квот. Торговий представник України Тарас Качка повідомив про деталі оновленої угоди про вільну торгівлю з ЄС, яку погодили наприкінці червня.
Йдеться про так звані „нульові тарифні квоти”, тобто про обсяги імпорту з України чутливих товарів, для яких діятиме нульове мито, тобто умови вільної торгівлі. Після їхнього перевищення експорт лишається дозволеним, але діють загальні тарифи, як і для інших держав.
Для низки видів продукції розмір квот збільшиться від показників 2021 року таким чином: мед – на 583,3% від 2021 року, цукор – 500%, оброблений крохмаль – 500%, ячмінна січка та крупа; зернові, оброблені іншим чином – 435,8%, висівки, лузга та залишки – 386%, сухе молоко – 308%, яйця – 300%, солод – 250%, оброблені томати – 250%, перероблені цукрові продукти – 250%, крохмалі – 244%, вершкове масло – 233,3%, овес – 192,5%, кукурудза – 153%, молоко, вершки, згущене молоко – 150%, часник – 150%, інші цукри – 150%, сік яблучний – 150%, продукти з обробленого вершкового масла – 150%, цукрова кукурудза – 150%, манітол-сорбітол – 150%, перероблені зернові продукти – 150%, цукрові сиропи – 135%, м’ясо птиці – 133,3%, пшениця – 130%, етанол – 125%, ячмінь – 122,2%.
Із міркувань економії Верховна Рада України може скасувати положення Закону України про функціонування української мови як державної, зокрема про розмір квот на радіо та ТБ, – пише strana.ua.
За інформацією видання, відповідні пропозиції внесені на розгляд робочої групи, що пише проєкт закону про боротьбу з економічними наслідками поширення коронавірусу.
Зокрема, можуть зняти мовні квоти на ТБ, а також дозволити показувати продукт, зроблений за кордоном практично без обмежень. Зазначені заходи дозволять каналам заощадити гроші в кризовий час – менше витрачати на дубляж і ставити в ефір більш рейтингові російськомовні фільми та шоу.
Про те, що такі пропозиції внесені на розгляд робочої групи, розповів депутат від Європейської солідарності Володимир В’ятрович на своїй сторінці у Facebook.
Він перерахував 9 норм, котрі планують відмінити згідно з новим законопроєктом.
Зупинити дію статті Закону, яка передбачає 75% української мови в телеефірі й дублювання українською всіх іноземних фільмів. Її пропонується скасувати, оскільки карантин не дозволяє цей продукт виробляти. Тобто, якщо цю норму приймуть, можна буде «крутити» і російські серіали. Норму пропонується скасувати до кінця року.
Призупинити дію статті 15 Закону «Про кінематограф», яка забороняє демонструвати фільми, спрямовані проти незалежності України, поширюють російську або комуністичну пропаганду, принижують українську націю або мову. У разі ухвалення, застосування статті, яка регулює роль державної мови в культурній сфері і, зокрема, передбачає, що масові заходи можуть проводитись лише українською мовою, буде відкладено до 2024 року. Збільшення до 90% квот україномовного контенту на телебаченні та радіо, якщо депутати проголосують за поправки, буде відтерміновано до 2026 року.
На думку видання, це, фактично, відміна українізації на ТБ.
Логіка в тому, щоб зняти з телеканалів зайві витрати, викликані українізацією, як на дубляж, так і на виробництво локального контенту, який часто гірший від того, що можна купити. Привід – криза, викликана пандемією коронавірусу. Хоча ряд потурань планують подовжити і на більш довгий термін
Видання нагадує, що Володимир Зеленський під час передвиборчої кампанії обіцяв, що, у разі перемоги, закон про повну українізацію переглянуть. Проте продовжив політику своїх попередників коли підписав Закон про середню освіту. І зазначає, що президент використовує нинішню пандемію як можливість виконати бодай якісь передвиборні обіцянки, які він дав російськомовним виборцям.
