Організація найбільш промислово розвинених демократичних країн на тлі внутрішньої напруженості, має знайти рішення для серйозних криз. Поточна зустріч міністрів закордонних справ також зосереджена на збереженні глобальної безпеки.
Канада приймає міністрів закордонних справ країн-членів «Великої сімки» у Південному Онтаріо для обговорення витрат на оборону, торгівлі та невизначеності щодо плану президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню в Газі та зусиль щодо припинення російсько-української війни.
На зустрічі, яка розпочалася у вівторок ввечері за місцевим часом, учасників –державного секретаря США Марко Рубіо, колег з Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Японії та Верховного представника Європейського Союзу – привітала Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд. На захід також були запрошені міністри закордонних справ Австралії, Бразилії, Індії, Саудівської Аравії, Мексики, Південної Кореї, Південної Африки та України.
«Ми розглядаємо низку критично важливих питань, зосереджуючись на тому, щоб поставити безпеку американців на перше місце», – написав в соціальних мережах державний секретар США Марко Рубіо.
Напруженість через митні тарифи Трампа
На цю зустріч також впливає напруженість, яка вже кілька місяців загострює відносини між Сполученими Штатами та їхнім північним сусідом і всіма їхніми союзниками через захисні тарифи та зовнішню політику президента США.
Дональд Трамп нещодавно завершив торговельні переговори з Канадою через те, що уряд провінції Онтаріо в США розпочав антитарифну рекламу, яка його обурила.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні вибачився за рекламу і минулого тижня заявив, що готовий відновити торговельні переговори, якщо США будуть готові.
Аніта Ананд повідомила, що зустрінеться з Рубіо. «Над питаннями торгівлі потрібно постійно працювати. Постійних консультацій потребують й інші питання, що становлять взаємний інтерес», – сказала журналістам міністр закордонних справ Канади.
Ананд також повідомила, що Рубіо під час зустрічі у Вашингтоні минулого місяця попросив її зіграти певну роль у залученні їхніх країн до переговорів для закріплення плану Дональда Трампа щодо припинення вогню в Газі, зокрема для майбутньої конференції щодо відбудови Гази.
Україна та Газа залишаються пріоритетами
Велика Британія запропонувала Україні 13 мільйонів фунтів стерлінгів для допомоги у відновленні енергетичної інфраструктури, що є критично важливим питанням з наближенням зими та продовженням російських обстрілів. Частина цих коштів також буде використана для гуманітарної допомоги.
Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, яка зробила цю заяву перед зустріччю, сказала, що президент Росії Володимир Путін «намагається занурити Україну в темряву та холод з наближенням зими», але британська допомога допоможе забезпечити електроенергією та опаленням країну, яка страждає від війни.
Канада нещодавно зробила аналогічну заяву.
Один з головних пунктів розбіжностей – питання витрат на оборону. Усі країни «Великої сімки», окрім Японії, є членами НАТО, тому підпадають під вимогу президента США витрачати 5 відсотків свого річного валового внутрішнього продукту на оборону. Не всі з них готові виконати цю вимогу.
Ананд каже, що витрати Канади на оборону досягнуть цього рівня до 2035 року.
Серед країн «Великої сімки» існували розбіжності і щодо війни між ХАМАС та Ізраїлем у Газі: Велика Британія, Канада та Франція заявили, що визнають палестинську державу навіть без врегулювання конфлікту. Щодо російсько-української війни більшість країн «Великої сімки» зайняли жорсткішу позицію щодо росії, ніж Трамп.
Американський лідер Дональд Трамп заявив, що торговельні переговори між США та Канадою не будуть відновлені.
Про це він сказав відповідаючи на запитання журналістів на борту літака Air Force One, передає Bloomberg.
Журналісти поцікавилися у глави Білого дому, чи будуть відновлені переговори між США та Канадою. Трамп у відповідь сказав – ні.
“Ні, але у мене дуже хороші стосунки (з главою канадського уряду Марком Карні, – ред.). Я його дуже люблю, але, знаєте, те, що вони зробили, було неправильно. Він був дуже ввічливий. Він вибачився за те, що вони зробили з рекламою”,- сказав очільник США.
Нагадаємо, що 25 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про рішення підвищити чинні мита на товари з Канади ще на 10%.
Трамп заявив, що ухвалив рішення підвищити мита на товари з Канади ще на 10% через рекламу, в якій використано фрагмент виступу 40-го президента США Рональда Рейгана, де той критикує мита та захищає принципи вільної торгівлі.
Канада передасть Україні конфіскований у росії вантажний літак АН-124, щойно на це дасть дозвіл суд.
Про це заявила під час пресконференції в Оттаві сказала міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд, передає “Укрінформ”.
“Головну роль у юридичному процесі відіграє суд. З юридичної точки зору мова йде про конфіскацію літака Антонова як майна. Не хочу робити передчасних висновків стосовно рішень незалежних судових органів, але у разі винесення позитивного для Канади висновку стосовно конфіскації літак буде повернуто Україні”, – сказала глава МЗС Канади.
Ананд зазначила, що власник літака – підсанкційна компанія “Волга-Днепр” “використовує складні корпоративні структури, на розплутування яких необхідний значний час”.
За її словами, законодавство Канади дозволяє конфіскацію майна судовим й законодавчим методом.
“Поки ми вивчаємо інші способи конфіскації, ми вирішили розпочати судовий процес. Чи це єдиний спосіб? Ні. Чи ми використовуємо усі наявні у нас засоби? Так”, – сказала очільниця МЗС Канади.
Вона додала, що “на початку війни росія знищила багато літаків в Україні, тож це, певним чином, поновлення флоту АНів”.
Канада виділить Україні 60 млн канадських доларів (понад 44 млн доларів США) на закупівлю й ремонт енергетичного обладнання.
Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Канади.
“Канада надає фінальний транш свого 70-мільйонного внеску до Фонду підтримки енергетики України, аби підтримати енергетичні потреби України. Раніше вже було відправлено 10 млн транш, аби допомогти Україні відновити критичну інфраструктуру, пошкоджену російськими ударами”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що близько 50 млн (понад 37 млн доларів США) із цієї суми буде використано на закупівлю й доставку до Харківщини компресорів природного газу.
“Це обладнання конче необхідне для відновлення енергетичних поставок та стабілізації системи напередодні зими”, – наголосили в МЗС Канади.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Канада вже надала Україні різноманітної допомоги на понад 16 млрд доларів.
Канада докладе усіх зусиль, аби зрозуміти, як до Росії могла потрапити сучасна канадська вогнепальна зброя.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час спілкування з журналістами в Оттаві заявила міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд.
“Будь-які порушення імпортно-експортного законодавства розглядатимуться дуже ретельно. Наша система експортного контролю військових товарів – одна із найкращих у світі, тож ми відстежуватимемо й вивчатимемо ці підозри дуже уважно”, – відповіла Ананд на запитання про те, як канадська зброя потрапила до Росії.
Вона додала, що вивченню цього питання вже розпочалося.
Велика Британія та Канада приєднаються до плану ЄС щодо використання частини з майже 300 млрд доларів активів РФ, які знаходяться у володінні країн “Великої сімки”, аби посилити фінансову підтримку України. Про це повідомляє Bloomberg.
Як розповіли виданню західні чиновники, європейські союзники близькі до укладення угоди про надання позик через механізм, який дозволить їм уникнути прямого захоплення активів.
“Позики допоможуть країні придбати зброю, в тому числі у США, після того, як адміністрація президента Дональда Трампа вирішила почати стягувати за неї плату. Вони також будуть спрямовані на підтримку економіки України в цілому”, – пояснили у матеріалі.
За інформацією Міністерства закордонних справ Великої Британії, санкції країни заморозили російські активи на суму понад 33,3 млрд доларів, а ЄС має близько 232 млрд доларів.
“Дотепер фінансування, що надходило до України з заморожених російських активів, обмежувалося прибутками та відсотками, нарахованими на них. Більшість з них утримується через бельгійську клірингову палату Euroclear, що викликає неохоту з боку Бельгії та інших країн”, – підкреслили у Bloomberg.
Водночас Бельгія продовжує наполягати на конкретній угоді про гарантування, на випадок якщо РФ матиме претензії на ці активи, що є головною перешкодою у переговорах, за словами особи, яка обізнана з цим питанням. Таким чином ЄС або група держав-членів можуть надати Euroclear гарантії, аби забезпечити виконання будь-яких потенційних претензій РФ, якщо вони з’являться як судові позови.
[type] => post [excerpt] => Велика Британія та Канада приєднаються до плану ЄС щодо використання частини з майже 300 млрд доларів активів РФ, які знаходяться у володінні країн "Великої сімки", аби посилити фінансову підтримку України. Про це повідомляє Bloomberg. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1760554200 [modified] => 1760551654 ) [title] => Британія та Канада долучаться до плану ЄС щодо передачі активів рф для України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165747&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165738 [uk] => 165747 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 165740 [image] => Array ( [id] => 165740 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg [original_lng] => 50718 [original_w] => 804 [original_h] => 536 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg [width] => 804 [height] => 536 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg [width] => 804 [height] => 536 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg [width] => 804 [height] => 536 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nagy-brittania-kanada.jpg [width] => 804 [height] => 536 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 850 [_thumbnail_id] => 165740 [_edit_lock] => 1760541109:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 497382065000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 746742 [1] => 215 [2] => 2026 ) [tags_name] => Array ( [0] => Британія [1] => ЄС [2] => Канада ) ) [6] => Array ( [id] => 165402 [content] =>
Президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Канади Марком Карні розширення участі Оттави у ініціативі PURL.
“Говорив із Премʼєр-міністром Канади Марком Карні. Поділилися деталями наших контактів із Президентом Трампом. Поінформував про ситуацію на полі бою. Розповів про підлі удари Росії по нашій енергетиці й людях”, – написав президент України.
Він зазначив, що із Карні обговорили чіткі кроки, які можуть допомогти від цього захиститися та посилити стійкість енергосистеми.
“Окремо торкнулись ініціативи PURL. Канада вже зробила вагомий внесок, і є потенціал для розширення її участі в програмі. Обговорили також нашу спільну з партнерами роботу в коаліції охочих. Посилимо практичну частину цього формату. Скоординували наші подальші кроки”, – розповів Зеленський і подякував Карні за розмову і за готовність змістовно працювати в усіх напрямах.
У неділю, 21 вересня, три країни – Велика Британія, Канада та Австралія – повідомили про офіційне визнання державності Палестини.
Відповідні заяви оприлюднили прем’єр-міністри цих держав, повідомляє “Радіо Свобода”.
Першою серед країн “Великої сімки” на цей крок пішла Канада. Прем’єр-міністр Марк Карні у своєму зверненні зазначив, що ще з 1947 року канадська зовнішня політика базувалася на ідеї створення двох держав як єдиному шляху до “стабільного миру” на Близькому Сході. За його словами, Канада десятиліттями чекала, що така угода стане реальністю, однак цьому заважали дії як Ізраїлю, так і угруповання ХАМАС (котре визнане терористичним у США та ЄС).
Карні нагадав про теракти 7 жовтня 2023 року, організовані ХАМАСом, наголосивши, що ця організація пригноблює жителів Гази, тероризує Ізраїль і має бути повністю роззброєна та усунута від майбутнього управління Палестиною.
“ХАМАС обікрав свій народ, позбавив його життя та свободи, тому він не може визначати майбутнє палестинців», – зазначив він.
Водночас прем’єр розкритикував ізраїльську політику розширення поселень і військові дії у Газі, що призвели до масових жертв серед цивільних. Він наголосив, що саме в цих умовах Канада визнає державу Палестина і готова підтримати її у побудові мирного співіснування поруч з Ізраїлем.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також оголосив, що Сполучене Королівство визнає Палестину як незалежну державу.
Третьою державою стала Австралія. Прем’єр-міністр Ентоні Альбанезе оприлюднив у соцмережах заяву, де йдеться, що “Співдружність Австралії офіційно визнає незалежну та суверенну державу Палестина”. Він зазначив, що цей крок відповідає законним прагненням палестинського народу до самовизначення та вписується у міжнародні зусилля з врегулювання ситуації.
Влада Ізраїлю наразі дані заяви публічно не коментувала.
12 вересня, Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію на підтримку так званої Нью-Йоркської декларації – розробленої за ініціативою Франції та Саудівської Аравії заяви з викладом принципів мирного врегулювання на Близькому Сході, заснованих на створенні незалежної Палестинської держави, в якій при владі не було б угруповання ХАМАС (визнане терористичним у США та ЄС).
Резолюції Генасамблеї ООН не мають обов’язкового для виконання характеру, проте свідчать про співвідношення сил у всесвітній організації. На підтримку документа висловилися 142 країни, проти були 10. За резолюцію голосували більшість країн ЄС, Велика Британія, багато арабських країн, Китаю, а також Україна та РФ. Проти висловилися Ізраїль, США, Угорщина, Аргентина. Іран не голосував, кілька країн, зокрема Молдова та Чехія, утрималися.
Премʼєр-міністр Канади Марк Карні попросив Христю Фріланд, яка оголосила про відставку з уряду, стати спеціальною представницею з питань відбудови України.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це він написав на Х.
Карні подякував Фріланд за її „надзвичайні заслуги” під час роботи у федеральному уряді Канади за останнє десятиліття.
„Я попросив Христю обійняти нового посаду спеціального представника Канади з питань відбудови України, крім її обов’язків як члена парламенту”, – написав він.
За словами канадського премʼєра, Фріланд як колишня міністерка фінансів, закордонних справ та міжнародної торгівлі, що має глибокі зв’язки та розуміння України та її економіки, „справді має унікальні можливості для цієї своєчасної та важливої роботи на благо кращого майбутнього для українців та миру в Європі”.
Раніше у вівторок Фріланд оголосила, що йде з посади міністерки транспорту і внутрішньої торгівлі Канади та не балотуватиметься на наступних виборах.
Христя Фріланд обіймала впливові посади в уряді Канади майже безперервно з 2015 року, відколи в країні до влади прийшла її Ліберальна партія. Вона, серед іншого, стала першою жінкою на посаді міністра фінансів Канади в уряді експремʼєра Джастіна Трюдо, а згодом – віцепремʼєркою.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністеркою закордонних справ Канади Анітою Ананд.
Головною темою стала ескалація російського терору та обговорення пріоритетних потреб України.
Сторони обговорили можливу реакцію країн G7 на відмову росії від мирних ініціатив та її жорстокі атаки.
Дипломати погодилися щодо необхідності посилення тиску на рф— зокрема, через зниження стелі цін на нафту, використання заморожених активів для потреб України та запровадження нових санкцій.
