Сполучені Штати передислоковують свої війська та техніку з польського аеропорту Ясьонка, який із 2022 року слугує основним логістичним вузлом для військової допомоги Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на командування Збройних сил США у Європі та Африці.
Як заявили у відомстві, такий „перехід” є частиною ширшої стратегії з оптимізації військових операцій США, поліпшення рівня підтримки союзників і партнерів, а також підвищення ефективності.
Рішення про передислокацію військ і техніки є результатом багатомісячної оцінки та планування, скоординованих з польськими господарями і союзниками по НАТО.
При цьому заявляється, що робота з надання військової допомоги Україні через Ясьонку триватиме під керівництвом Польщі та НАТО за підтримки оптимізованої військової присутності США.
„Польща та її союзники підтримуватимуть надійну захисну інфраструктуру навколо цього критично важливого об’єкта”, – сказано у заяві.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер висловив обурення з приводу нетактовної поведінки посла України в Польщі Василя Боднара, повідомляє Polsat.
Так він відреагував на слова дипломата про те, що Варшаві не дозволять відновлювати Україну, якщо вона відмовиться ввести війська. «Те, що робить посол, – це нахабство», – зазначив Міллер.
Він додав, що Польщі не щастить з українськими послами. А відтак нагадав, що Варшава надала Києву величезну допомогу.
У лютому міністр національної оборони Польщі Владислав Кошняк-Камиш заявив, що країна не буде вводити війська в Україну.
[type] => post
[excerpt] => У разі нападу на Польщу або будь-яку іншу країну – члена Альянсу НАТО відповість «усіма силами», заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, що відбулась у Варшаві в середу.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1743175260
[modified] => 1743172586
)
[title] => Рютте: НАТО дасть сильну відповідь у разі нападу на Польщу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145983&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145846
[uk] => 145983
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 145847
[image] => Array
(
[id] => 145847
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[original_lng] => 358341
[original_w] => 975
[original_h] => 492
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep-300x151.png
[width] => 300
[height] => 151
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep-768x388.png
[width] => 768
[height] => 388
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 504
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 145847
[_edit_lock] => 1743165387:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508429931000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 117
[1] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАТО
[1] => Польща
)
)
[5] => Array
(
[id] => 145901
[content] =>
Польський уряд фактично призупинив право претендувати на притулок для людей, які незаконно перетинають польсько-білоруський кордон, пише The Guardian.
Уряд вночі поспішно прийняв відповідний імплементаційний акт у письмовій процедурі.
Документ, який розкритикували конституційні експерти та правозахисники, містить деякі дуже обмежені винятки для неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок та вразливих людей.
Указ, виданий лише через кілька годин після того, як президент Анджей Дуда підписав відповідний новий закон, призупинив право подавати заяву про надання притулку на східному кордоні країни з Білоруссю на максимально дозволений період у 60 днів. Його може продовжити парламент.
Урядовий пресреліз звинуватив Білорусь у “організованій операції” з порушення громадського порядку шляхом сприяння нелегальній міграції до ЄС. У ньому зазначено, що нелегальним мігрантам, “для яких Польща ніколи раніше не була цільовою або транзитною країною”, розповідають, як “зловживати” процедурами, щоб отримати захист.
Міністр внутрішніх справ Томаш Сімоняк заявив, що наказ “дає офіцерам прикордонної служби один із ключових інструментів для боротьби з нелегальною міграцією, яка є частиною гібридного акту агресії проти Польщі”.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав суперечливий закон, який передбачає призупинення права на притулок.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє RMF FM.
Дуда зазначив, що цей закон необхідний для зміцнення безпеки польських кордонів і безпеки поляків.
“Сьогодні я прийняв рішення, що так званий закон про надання притулку, який останнім часом обговорювався в польському суспільно-політичному просторі, набуде чинності. Я підписав цей закон і вважаю, що він необхідний для зміцнення безпеки наших кордонів, для зміцнення безпеки поляків”, – заявив Дуда в середу перед вильотом до Риму.
Він додав, що закон створює можливість для уряду запровадити інструменти для обмеження міграції до Польщі, включаючи пошук притулку в Польщі.
Підписати закон нещодавно закликали прем’єр-міністр Дональд Туск, а також віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Уряд планує інформаційну кампанію іноземними мовами, спрямовану на мігрантів у країнах їхнього походження, щоб утримати їх від спроб перетнути кордон.
Будь-яке призупинення права на отримання притулку повинно бути територіально обмежене і обмежене в часі до 60 днів, але потім може бути продовжене шляхом голосування в парламенті.
Польський телеканал TVN24 зазначив, що закон передбачає виняток для неповнолітніх без супроводу дорослих, вагітних жінок і особливо вразливих осіб, які, як і раніше, зможуть просити притулку.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна виграла безцінний час для Польщі та всієї Європи на тлі російської загрози.
Про це він заявив під час пресконференції у Брюсселі після засідання Європейської ради, цитує польський мовник RMF24, пише “Європейська правда”.
На запитання, чи з огляду на те, що “Біла книга” ЄС про оборону розрахована до 2030 року, ЄС переконаний, що до того часу Росія може напасти на іншу європейську країну, Туск сказав, що ніхто не робить таких розрахунків.
Проте він наголосив, що вдячний, що його данська колега Метте Фредеріксен запропонувала 2030 рік як дату, до якої обороноздатність ЄС має “радикально зрости”.
Польський прем’єр заявив, що завдяки військовим зусиллям України Росія виявилася не готовою до агресивних дій проти країн НАТО і ЄС.
“Україна, незалежно від результату війни, виграла безцінний час для Польщі і всієї Європи”, – підкреслив він.
Він наголосив, що про це варто пам’ятати, коли з’являються розмови про втому, зокрема від біженців чи військової допомоги Україні.
“Ми повинні пам’ятати, що Росія безпорадна в цих планах проти решти Європи, тому що Україна взяла на себе тягар прямої конфронтації з агресором”, – зазначив він.
Польща та Балтійські країни– Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного флангу НАТО.
У спільній заяві міністри оборони підкреслили, що головною метою їхнього кроку є забезпечення більш гнучких можливостей оборони для військ, оскільки вкрай важливо, щоб вони мали належні засоби для захисту своєї території та свободи.
Після оголошення про вихід з договору правозахисні групи й деякі союзники НАТО висловили занепокоєння щодо наслідків цього рішення. Утім країни Балтії та Польща підкреслили свою незмінну відданість міжнародному гуманітарному праву, зокрема захисту цивільного населення.
Оттавський договір, який набув чинності в 1997 році, спрямований на заборону протипіхотних наземних мін у всьому світі. Він був підписаний понад 160 державами, у тому числі країнами Балтії, до 2005-го та Польщею у 2012-му. Але деякі великі військові держави, зокрема росія, Китай, Індія, Пакистан і Сполучені Штати, не підтримали його.
На думку Балтійських країн та Польщі, ситуація з безпекою від часу підписання договору, значно погіршилася, особливо після початку військових операцій рф в Україні у 2022 році. Як наслідок, держави регіону збільшили свої військові витрати, оскільки надали Києву велику підтримку, як матеріальну, так і військову.
Згідно зі звітом ООН, на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у світі.
Хоча Україна також підписала Оттавський договір, вона заявила в ООН, що через війну не може гарантувати його повне дотримання.
[type] => post
[excerpt] => Польща та Балтійські країни – Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного ф...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1742475300
[modified] => 1742469975
)
[title] => Країни Балтії та Польща виходять з договору про заборону протипіхотних мін
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145225&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145067
[uk] => 145225
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 145068
[image] => Array
(
[id] => 145068
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak.jpg
[original_lng] => 352845
[original_w] => 2560
[original_h] => 1439
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-2048x1151.jpg
[width] => 2048
[height] => 1151
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak.jpg
[width] => 2560
[height] => 1439
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 470
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 145068
[_edit_lock] => 1742462776:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508429047000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 264807
[2] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => міни
[2] => Польща
)
)
[9] => Array
(
[id] => 143971
[content] =>
У четвер Сейм вирішив позбавити недоторканності очільника партії „Право і справедливість” (ПіС) Ярослава Качинського та колишнього голову Міністерства нацоборони, депутата від ПіС Маріуша Блащака.
236 депутатів проголосували за зняття недоторканності з Качинського, 200 проголосували проти та 3 утрималися.
„За” проголосували 153 депутати „Громадянської коаліції”, 29 депутатів партії „Польща 2050”, 32 депутати партії „Польської селянської партії”, 21 депутат партії „Лівиця” та 1 позафракційний депутат Адам Гомола. „Проти” проголосували 181 депутат партії „Право і справедливість”, 12 депутатів „Конфедерації”, 5 депутатів групи „Разом” і 2 депутати групи „Республіканці”.
Справа стосується слів Качинського перед слідчою комісією „Пегас”, коли він охарактеризував Брейзу як „значного політика опозиційної формації”, який „скоює дуже серйозні, а також огидні злочини”.
Дружина Кшиштофа Брейзи та водночас його адвокат – юристка Дорота Брейза – наприкінці лютого під час засідання регламентної комісії Сейму заявила, що злочини, про які говорив Качинський, мали стати підставою для стеження за євродепутатом за допомогою програми Pegasus. „Це явна неправда. Кшиштоф Брейза ніколи не скоював жодного злочину, йому ніколи не висували жодних звинувачень, він ніколи не був підозрюваним, йому ніколи не висували звинувачень, з нього ніколи не знімали імунітет”, – заявила тоді адвокат.
За її оцінкою, слова Качинського стосувалися питання здирництва в мерії Іновроцлава. Це також мало стати причиною застосування системи „Пегас” до Брейзи. Дорота Брейза заявила, що застосування цього програмного забезпечення до її чоловіка „жодним чином не сприяло з’ясуванню цієї процедури вимагання”.
Це не перша справа, порушена проти очільника ПіС. Дорота Брейза нагадала, що Качинський перебуває у суперечці з Брейзою через подібні заяви з 2022 року.
245 депутатів проголосували за зняття недоторканності з Блащака, 187 – проти, 6 – утрималися.
Раніше справа щодо Блащака розглядалося Сеймом на закритому засіданні.
Запит був поданий до Сейму на початку лютого. Прокуратура хоче звинуватити Блащака в перевищенні повноважень у зв’язку з тим, що він, будучи головою Міністерства нацоборони, розсекретив у липні 2023 року і публічно оприлюднив у вересні 2023 року витяги з Плану використання польських збройних сил WARTA-00101. Цей план є документом 2011 року про те, як захищатися від можливого нападу Росії. Посилаючись на цей документ, Блащак тоді звинуватив політиків „Громадянської платформи” у тому, що вони планували захищати державу вздовж лінії Вісли та „віддати половину країни нападнику” у разі вторгнення під час їхнього правління.
