Литва і Фінляндія наступного року планують розпочати виробництво протипіхотних мін для забезпечення себе і України через ймовірну військову загрозу з боку росії.
Про це повідомляє агенція Reuters з посиланням на офіційних представників двох країн.
Як зазначили чиновники двох європейських країн, які межують з росією, оголосили, що виробництво може бути розпочато після завершення шестимісячного процесу виходу з Оттавської конвенції.
Кроки Фінляндії та Литви до початку виробництва таких мін підкреслюють зростаюче занепокоєння в Європі тим, що військові амбіції росії можуть вийти за межі України, і слідують за обіцянками країн НАТО збільшити витрати на оборону, відповідно до вимог президента США Дональда Трампа.
«Ми збираємося витратити сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума», – сказав заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
Згідно з його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, або навіть більше.
При цьому, як тільки виробництво буде налагоджено, Литва зможе постачати продукцію до інших країн, в тому числі до України, сказав Вінкас Юргутіс, голова Асоціації оборонної промисловості Литви.
Голова комітету з питань оборони фінського парламенту Хейккі Аутто заявив ЗМІ, що Фінляндія повинна мати власне виробництво протипіхотних мін, вони є високоефективною і дуже економічно вигідною системою озброєнь.
Фінляндія, яка має найдовший кордон із росією серед країн НАТО (1340 км), також розглядає можливість постачання мін Україні.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Про це повідомив народний депутат від фракції „Голос” Роман Костенко.
„Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень”, — ідеться у повідомленні.
Наразі самого указу на сайті президента немає.
Офіційний вихід держави з Оттавської конвенції відбувається за шість місяців після офіційного повідомлення про це ООН. Після цього Україна зможе офіційно застосовувати, накопичувати та виробляти протипіхотні міни.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X написав, що країна офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
За словами урядовця, „це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва „не має ілюзій щодо того, що росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава „використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Міністр наголосив, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Литва втратить зобов’язання щодо невикористання протипіхотних мін через 6 місяців після офіційного повідомлення ООН.
Парламент Естонії 4 червня ухвалив закон про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє застосування, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін, а також вимагає їх знищення
Про це повідомило міністерство закордонних справ Естонії.
Парламент Естонії (Рійгікогу) прийняв закон про вихід країни з конвенції щодо заборони протипіхотних мін, відомої як Оттавська конвенція.
За словами глави МЗС Маргуса Цахкна, який подав законопроєкт до парламенту, вихід Естонії з конвенції чітко сигналізує, що країна готова використовувати всі необхідні засоби для захисту своєї території та свободи.
„Я вітаю рішення Рійгікогу ухвалити закон про вихід. Вихід з конвенції дає Силам оборони Естонії більшу гнучкість та свободу у виборі систем озброєння та рішень, необхідних для зміцнення національної оборони. Це значно розширює можливості для захисту безпеки Естонії. Я сподіваюся, що президент незабаром оприлюднить цей закон”, – сказав він.
Міністр зазначив, що ситуація з безпекою погіршилася за останні 20 років через повномасштабну агресію Росії проти України. Тому вихід Естонії з Оттавської конвенції є виправданим кроком.
Цахкна підкреслив, що Естонія залишається вірною міжнародному гуманітарному праву, прагнучи мінімізувати вплив війни на цивільних та підтримувати жертв, зокрема через проєкти гуманітарного розмінування.
Окрім Естонії, процес виходу з Оттавської конвенції також ініціювали Латвія, Литва, Польща та Фінляндія. Латвія та Литва вже ухвалили відповідні закони, тоді як Фінляндія та Польща ще обговорюють це питання.
„Вихід з конвенції набуде чинності через шість місяців після подання повідомлення, за умови, що країна не братиме участі у збройному конфлікті на той час”, – зазначає міністерство.
Польща та Балтійські країни– Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного флангу НАТО.
У спільній заяві міністри оборони підкреслили, що головною метою їхнього кроку є забезпечення більш гнучких можливостей оборони для військ, оскільки вкрай важливо, щоб вони мали належні засоби для захисту своєї території та свободи.
Після оголошення про вихід з договору правозахисні групи й деякі союзники НАТО висловили занепокоєння щодо наслідків цього рішення. Утім країни Балтії та Польща підкреслили свою незмінну відданість міжнародному гуманітарному праву, зокрема захисту цивільного населення.
Оттавський договір, який набув чинності в 1997 році, спрямований на заборону протипіхотних наземних мін у всьому світі. Він був підписаний понад 160 державами, у тому числі країнами Балтії, до 2005-го та Польщею у 2012-му. Але деякі великі військові держави, зокрема росія, Китай, Індія, Пакистан і Сполучені Штати, не підтримали його.
На думку Балтійських країн та Польщі, ситуація з безпекою від часу підписання договору, значно погіршилася, особливо після початку військових операцій рф в Україні у 2022 році. Як наслідок, держави регіону збільшили свої військові витрати, оскільки надали Києву велику підтримку, як матеріальну, так і військову.
Згідно зі звітом ООН, на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у світі.
Хоча Україна також підписала Оттавський договір, вона заявила в ООН, що через війну не може гарантувати його повне дотримання.
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас підтримав вихід країни з конвенції про заборону протипіхотних мін.
Як повідомляє „Європейська правда”, слова литовського прем’єра наводить LRT.
У понеділок Палуцкас проводив зустріч із президентом Литви Гітанасом Науседою. І хоч, за словами литовського прем’єра, питання протипіхотних мін з Науседою не обговорювалось, після зустрічі Палуцкас сказав: „Я вважаю, що ми повинні вийти (з конвенції. – Ред.)”.
Він упевнений, що міністерства оборони і закордонних справ вирішать це питання.
Тим часом міністерка національної оборони Литви Довіле Шакалієне каже, що ще не отримала офіційної військової рекомендації щодо виходу Литви з конвенції.
Раніше вона заявляла, що така консультація була б ключовим елементом у прийнятті рішення з цього питання.
„Офіційної військової поради ще не було… Наша військова порада буде готова найближчим часом, і тоді ми матимемо офіційну позицію збройних сил”, – зазначила очільниця Міноборони.
За її словами, мета полягає в тому, щоб мати спільну регіональну стратегію, і майбутні зустрічі з її колегами „дозволять обговорити це питання”.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Міністр оборони України Рустема Умєрова викликали у Верховну Раду. Причиною цього стали скандали з закупівлями мін.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Відповідне рішення підтримали 153 парламентарі. Це процедурне рішення, тому потрібно було мінімально 150 голосів.
Умєров має прийти в парламент і доповісти щодо результатів розслідування причин постачання на фронт неякісних мін.
У листопаді у мережі з’явилися відео, на яких зафіксовано, як міна, не встигши вилетіти з міномета, падає в кількох метрах після пострілу. ЗМІ повідомляло, що неякісні міни на фронт поставило виробництво „Укроборонпрому”.
У виданні зазначають, що таке рішення є радикальною зміною його власної політики та викликане посиленням наступу російських військ у східних регіонах України.
Як заявили представники Білого дому, передані міни є «нестiйкими» — вони самознищуються через певний час, щоб мінімізувати ризики для цивільних. Однак організації з контролю за озброєннями попереджають про потенційні небезпеки та складнощі з їх розмінуванням у майбутньому.
Як відомо, Україна давно закликала до постачання таких засобів, зважаючи на те, що росія активно використовує міни для уповільнення українського наступу. Американські офіційні особи наголошують, що ці міни стануть частиною комплексної оборонної стратегії України на тлі значних втрат на фронті.
Попри підтримку від США, рішення Байдена критикують правозахисники, які нагадують, що використання таких мін суперечить духу міжнародної угоди, підписаною Україною.
Три чорноморські держави НАТО – Болгарія, Румунія й Туреччина – планують підписати угоду про спільне розмінування акваторії цього моря 11 січня в Стамбулі.
Про це на пресконференції в суботу заявив міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на TRT Haber.
Про розмінування Чорного моря Гюлер згадав у контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наголосивши, що Анкара „ретельно, відповідально й неупереджено” виконує Конвенцію Монтрьо (регулює судноплавство через протоки Босфор і Дарданелли, які сполучають Чорне й Середземне моря).
„У межах „Тристоронньої ініціативи”, започаткованої під керівництвом нашої країни проти мінної загрози в Чорному морі, 22-23 листопада ми провели третій раунд засідання Цільової групи з протимінної діяльності в Чорному морі, який приймало наше міністерство”, – нагадав міністр.
„Ми також плануємо провести церемонію підписання в Стамбулі 11 січня 2024 року за участю міністрів оборони трьох країн”, – додав він.
У контексті повномасштабної російської агресії Гюлер також висловив сподівання, що „ця війна, яка впливає на весь світ, закінчиться якомога швидше”, а територіальна цілісність України буде захищена.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
На сьогодні 174 тисячі квадратних кілометрів території України потенційно небезпечні через міни та боєприпаси.
Про це заявив президент Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на традиційне звернення голови держави.
„Загалом станом на зараз 174 тисячі квадратних кілометрів нашої держави потенційно небезпечні через міни та боєприпаси, що не розірвалися. Щодня наші спеціалісти виявляють сотні вибухонебезпечних предметів”, – заявив він.
За словами президента, що більше в України буде машин для розмінування, що більше буде спеціальних дронів для розмінування, то активніше буде повертатися безпека.
„Україна потребує й техніки від партнерів, і дуже важливо – створення виробничої бази в Україні, щоб ми могли очистити нашу землю від російських мін. І це завдання треба виконати не за десятиліття, а за роки”, – підкреслив він.
Зеленський додав, що хоче подякувати всім українським фахівцям, які займаються розмінуванням.
„Реально працюють на землі. Розміновують поля, територію населених пунктів, лінії електропередачі, об’єкти інфраструктури. Минулої доби по всій країні працювали 133 піротехнічні розрахунки. Найбільше – у Херсонській, Харківській, Донецькій областях. Я дякую вам – кожному й кожній, хто очищує українську землю від слідів російського терору”, – заявив він.
"Russia should be grateful if Ukraine is in NATO. Since Ukraine will never come to their territory in the future," Zelenskyi said.
"Russia says it is fighting NATO on the territory of Ukraine to justify their actions to the Russian society. But in truth it is because they don't… pic.twitter.com/9e8CNm9ZUD
For the first time in history, Russia has been ousted from the UNESCO Executive Board. The era of Russian influence is over, and rightly so: Russian terrorists have no place at the head of significant international bodies. Russia’s international role will only continue to weaken.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 15, 2023
