Верховна Рада України сьогодні, 17 грудня, ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3195, який зобов’язує усіх міністрів уряду звітувати перед звільненням.
Як зазначається, цей законопроєкт закріплює обов’язок члена Кабінету Міністрів бути присутнім та звітувати про виконану роботу під час розгляду питання про його звільнення на засіданні профільного комітету Верховної Ради та на пленарному засіданні парламенту.
За даними нардепа Ярослава Железняка, документ ухвалили 285 голосами у другому читанні та у цілому. При цьому не голосували – 40 парламентарів.
Згідно із законопроєктом, письмовий звіт про роботу також стає обов’язковим при поданні заяви про відставку. Публічний звіт дається виключно перед нардепами у комітеті та пізніше, у сесійній залі парламенту.
Водночас, закон пропонує закріпити право представника комітету на виступ під час розгляду Верховної Ради щодо члена уряду, а також увідповіднити з Конституцією положення регламенту Верховної Ради, якими регулюється порядок призначення та звільнення членів уряду.
Також в документі передбачили, що кандидат на призначення в Уряд обовʼязково має провести зустріч зі всіма фракціями та групами.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Трампа Джоном Коулом помилував 123 політв’язнів, серед яких одна з найвідоміших ув’язнених, соратниця екскандидата у президенти Бабарика – Марія Колеснікова.
Про це повідомляє білоруська служба “Радіо Свобода”, пише “Європейська правда”
У Лукашенка повідомили про рішення “помилувати 123 громадян різних країн, засуджених (…) за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”.
Повідомляють, що серед звільнених – соратниця екскандидата у президенти Бабарика – Марія Колеснікова. Нагадаємо, вона порвала на кордоні свій паспорт, щоб її не видворили з Білорусі, і відтоді перебувала у в’язниці.
Zerkalo повідомляє, що сестра Колесникової Тетяна Хомич вже говорила з нею телефоном. Марія Колесникова вже залишила територію Білорусі.
Правозахисний центр “Вясна” повідомляє, що також серед звільнених – лауреат Нобелівської премії миру, правозахисник Алесь Бяляцький. Його після звільнення видворили з території Білорусі. Пізніше стало відомо, що на волю вийшла також Марина Золотова – головна редакторка порталу TUT.by, що був одним з провідних інформаційних ресурсів у період протестів 2020 року.
У Лукашенка зазначили, що звільнення відбулися “у рамках домовленостей з президентом США і на його прохання – у зв’язку зі скасуванням незаконних санкцій проти калійного сектору РБ, запроваджених адміністрацією попереднього президента США Байдена” та у зв’язку з “переходом у практичну площину” скасування інших санкцій проти Білорусі.
Попереднє масштабне звільнення білоруських політв’язнів відбулося також після зустрічі Лукашенка з представниками США 11 вересня, тоді відпустили 51 ув’язненого. Після зустрічі Лукашенка зі спецпосланцем Келлогом 21 червня відпустили 14 осіб.
Верховна Рада підтримала звільнення Світлани Гринчук з посади міністра енергетики України. За її відставку проголосували 315 народних депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
Голосування у парламенті за відставку міністра енерегити Світлани Гринчук розподілилося між фракціями так:
“Слуга Народу” – 201 голос
“Європейська Солідарність” – 21 голос
“Батьківщина” – 17 голосів
“Платформа за життя та мир”- 12 голосів
“Голос” – 14 голосів
“Відновлення України” – 10 голосів
“Партія “За майбутнє” – 11 голосів
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відразу у сесійній залі підписав постанову про звільнення Світлани Гринчук.
Як повідомили РБК-Україна поінформовані джерела, заступник глави Міненерго – Микола Колісник виконуватиме обов’язки міністра енергетики. Також співрозмовники діляться, що на пост міністра розглядають народних депутатів Андрія Геруса та Андрія Жупаніна.
У Раду внесли подання про звільнення Світлани Гринчук з посади міністра енергетики та Германа Галущенка з посади міністра юстиції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єра України Юлію Свириденко в Telegram.
“Внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук”, – написала вона.
До речі, раніше президент України Володимир Зеленський закликав відправити Галущенка та Гринчук у відставку.
Спікер Ради Руслан Стефанчук підтвердив, що до парламенту надійшли подання про звільнення міністра енергетики та міністра юстиції.
“Парламент розгляне ці питання найближчим часом відповідно до встановленої процедури”, – додав він.
Герман Галущенко йде у відставку з посади міністра юстиції на тлі скандалу в енергетичній сфері.
Про це заявила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її допис в Telegram.
Судячи з повідомлення прем’єрки, Галущенко написав заяву про відставку.
“Міністри (енергетики Світлана Гринчук і юстиції Герман Галущенко, – ред.) подали свої заяви (про звільнення, – ред.) у визначений законом спосіб”, – зазначила вона.
Раніше детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану групу, яка діяла у сфері енергетики та вибудувала незаконну систему отримання прибутків.
Слідство з’ясувало, що учасники схеми змушували партнерів “Енергоатому” сплачувати неофіційні внески, щоб залишатися у переліку постачальників і уникати затримок із виплатами.
У НАБУ уточнили, що незаконно отримані кошти відмивали через столичний офіс, який належить родині колишнього народного депутата Андрія Деркача.
Як повідомили джерела РБК-Україна, координував ці процеси бізнесмен Тимур Міндіч – колишній партнер президента України Володимира Зеленського. Серед осіб, пов’язаних із діяльністю організації, слідство також згадує міністра юстиції Германа Галущенка та кількох високопосадовців.
11 листопада наглядова рада компанії провела позачергове засідання у зв’язку з корупційним скандалом в енергетичному секторі. За його підсумками прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що уряд вирішив достроково припинити повноваження чинного складу наглядової ради НАЕК “Енергоатом”.
На керівників українських областей, які не впораються з протидією та відновленням після ударів рф по енергетиці, чекатиме звільнення з посад.
Про це йдеться у заяві президента України Володимира Зеленського.
Він повідомив, що сьогодні, 9 жовтня, провів нараду з українським прем’єром, міністром енергетики та керівником “Нафтогазу”.
Обговорювалися питання щодо підготовки України до зими, а також відновлення в областях після обстрілів російських окупантів.
“Фактично щоранку нові завдання для наших енергетиків, для ремонтних бригад. Російські удари не припиняються, саме цивільна інфраструктура, енергетична інфраструктура для росіян – головні мішені”, – зазначив президент.
Він заявив, що Україна їм протидіє, та наголосив на готовності західних партнерів надавати допомогу в цьому.
“Визначили, з ким контактувати й що саме має бути досягнуте найближчими тижнями. Внутрішню роботу на рівні громад, на рівні областей теж доведеться всім виконувати. Інакше будуть висновки щодо керівників”, – підкреслив Зеленський.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів та помилував 14 іноземних громадян після зустрічі зі спецпосланцем президента США Джоном Коулом. Звільнені в’язні перетнули кордон із Литвою.
Про це повідомили президент Литви Гітанас Науседа, російські та білоруські медіа.
«Ніхто не залишений позаду! 52 в’язні сьогодні безпечно перетнули литовський кордон із Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, ґратовані вікна та постійний страх. Серед них, що для мене особливо важливо, було шестеро литовців», — йдеться у заяві Науседи.
Він подякував США та особисто президенту Дональду Трампу за постійні зусилля зі звільнення політичних в’язнів.
Пресслужба Лукашенка повідомила, що він помилував 14 іноземців, зокрема, громадян Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великобританії.
Конституційний суд Таїланду 29 серпня звільнив премʼєр-міністра Паетонгтарн Чінавату з посади за порушення етичних норм та нездатність захистити національні інтереси.
Конституційний суд Таїланду постановив, що премʼєрка порушила конституційні правила етики під час телефонної розмови з президентом Камбоджі Хун Сеном у червні 2025 року. Під час цієї розмови вона звернулася до Хун Сена як до «дядечка» і сказала, що якщо йому щось потрібно, вона «подбає про це».
Вона також зробила критичні зауваження на адресу одного з високопоставлених військових командувачів Таїланду.
Рішення суду означає, що премʼєр-міністерка негайно втрачає свою посаду, яку обіймала близько року. Це рішення відкриває шлях до виборів нового премʼєра. Цей процес може затягнутися, оскільки правляча партія Паетонгтарн «Феу Тай» втрачає більшість у парламенті.
Паетонгтарн вибачилася за свої слова та назвала їх елементом переговорної тактики. Проте витік розмови спричинив серйозну політичну кризу для її уряду. Зокрема, у червні один із партнерів коаліції вийшов з її уряду та залишив Чінавату з незначною більшістю. А тисячі протестувальників вийшли на вулиці Бангкока з вимогою її відставки.
Телефонна розмова також спричинила погіршення тайсько-камбоджійських відносин. Через кілька тижнів після витоку запису прикордонна суперечка переросла у п’ятиденний конфлікт, унаслідок якого загинули десятки людей і сотні тисяч покинули свої домівки.
Повну версію запису розмови опублікував сам Хун Сен, який також пригрозив оприлюднити додаткову компрометуючу інформацію про батька Паетонгтарн — Таксіна, який раніше також був премʼєром Таїланду. Відомо, що Хун Сен колись був давнім другом Таксіна, однак із невідомих причин нині вони перебувають у запеклій ворожнечі.
39-річну Чінавату вже тимчасово відсторонювали від виконання обов’язків 1 липня 2025 року на час розслідування. Це сталось після витоку запису її розмови з Хун Сеном, у якій вони обговорювали прикордонний конфлікт між сусідніми державами.
Президент США Дональд Трамп звільнив одну з найвищих за посадою офіцерок Центрального розвідувального управління, яка координувала аналітику щодо росії та брала участь у підготовці доповіді про втручання Кремля у президентські вибори США 2016 року.
За інформацією видання, офіцерка понад 20 років пропрацювала в американській розвідці. У 2016 році, будучи головною посадовицею з питань росії та Євразії, вона координувала роботу над доповіддю про втручання Кремля у вибори на користь Трампа. Пізніше вона очолила підрозділ ЦРУ, який відповідав за аналітику та операції щодо росії та пострадянського простору.
19 серпня директорка національної розвідки США Тулсі Габбард позбавила її допуску до секретної інформації разом із 36 іншими чинними та колишніми посадовцями, яких звинуватили у «зраді присязі Конституції». За словами колишніх офіцерів ЦРУ, втрата допуску практично означає кінець кар’єри, оскільки багато розвідників розраховують на нього навіть після виходу на пенсію для роботи консультантами.
The Economist додає, що серед 37 осіб, які потрапили під санкцію, були також Шелбі Пірсон та Вінь Нгуєн, які брали участь у підготовці доповіді 2016 року. Водночас деякі колишні розвідники стверджують, що обмеження доступу до секретної інформації є звичайною практикою в ЦРУ, адже інтереси членів розвідувального співтовариства не завжди збігаються.
