У Венесуелі в неділю випустили на волю понад 30 осіб, яких правозахисники вважають політичними в’язнями, на тлі заяв влади про амністію.
Про це повідомляє Reuters.
“У неділю у Венесуелі було звільнено понад 30 осіб, яких вважають “політичними в’язнями”, повідомила правозахисна група Foro Penal. Це є частиною процесу звільнення в’язнів, який, на думку сімей, відбувається занадто повільно”, – пише видання.
Звільнення відбулися після того, як тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес у п’ятницю оголосила про запропонований “закон про амністію” для сотень ув’язнених, а також заявила, що слідчий ізолятор “Гелікоїде” в Каракасі буде перетворено на центр спорту та соціальних послуг.
За попередньою інформацією, у звіті ООН за 2022 рік зазначалося, що в’язнів у цьому ізоляторі піддавали тортурам, однак венесуельський уряд ці звинувачення відкинув.
Окрім того, венесуельські посадовці взагалі заперечують існування політичних в’язнів і заявляють, що звільнені особи були засуджені за кримінальні злочини. За їхніми словами, загальна кількість звільнених перевищує 600 осіб, хоча ця цифра, імовірно, включає звільнення попередніх років, пише видання.
Серед тих, кого звільнили в неділю і правозахисник Хав’єр Тарасона, який перебував під вартою з середини 2021 року в центрі “Гелікоїде”.
“Через 1675 днів, чотири роки та сім місяців настав день, якого ми так прагнули, мій брат Хав’єр Тарасона вільний. Свобода одного – це надія для всіх”, – заявив його брат Хосе Рафаель Тарасона.
Тарасона очолює організацію FundaRedes, яка відстежує можливі зловживання з боку збройних угруповань і військових на кордоні Венесуели з Колумбією. Його звинувачували у тероризмі та змові.
Утім, за даними видання, попри останні звільнення, у венесуельських в’язницях залишаються понад 700 політичних в’язнів. Уряд не назвав ані загальної кількості тих, кого планує звільнити, ані їхніх імен. Родини ув’язнених і правозахисники продовжують вимагати повного скасування звинувачень і вироків.
Згідно з оприлюдненими документами №46-50 від 21 січня, з посади заступника міністра оборони були звільнені: Ганна Гвоздяр, Володимир Заверуха, Микола Шевцов, Олександр Козенко та Анатолій Клочко.
Як зазначається, усі рішення ухвалені відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Варто зазначити, що на посадах залишаються перший заступник Іван Гаврилюк, а також заступники Євген Мойсюк, Юрій Мироненко, Сергій Боєв і Оксана Ферчук.
У комітеті Верховної Ради з питань оборони не набралося достатньої кількості голосів на підтримку звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на нардепа Ярослава Железняка в Telegram.
Як зазначив Железняк, під час розгляду подання президента України Володимира Зеленського про звільнення Малюка в оборонному комітеті голоси розподілилися так:
за – 7 осіб;
проти – 6 осіб;
утрималися – 2 особи.
Нардеп звернув увагу, що таким чином комітет не рекомендував виносити подання президента на розгляд у Раді. Але це не сильно заважає голосуванню.
При цьому оборонний комітет підтримав звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони:
за – 8 осіб;
проти – 6 осіб.
Железняк також повідомив, що в оборонному комітеті підтримали відставку Михайла Федорова з посади першого-віце-міністра цифрової трансформації.
Президент Володимир Зеленський розглядає можливість зняти з посади голову СБУ Василя Малюка та призначити його на іншу посаду.
Про це РБК-Україна розповіли інформовані джерела у владі.
У разі відповідного рішення президента відставку Малюка, згідно закону, має ухвалити Верховна Рада.
“Спроби зняти Василя Малюка із посади справді є. Але наразі ще нічого не вирішено, іде обговорення”, – сказало одне з джерел.
Співрозмовники видання у владних колах зазначили, що є ті, хто вважають можливе звільнення Малюка серйозним послабленням обороноздатності України, враховуючи останні гучні операції СБУ, зокрема “Павутину”.
За словами співрозмовників, таке можливе рішення президента викличе багато запитань.
“Малюк перетворив СБУ на ефективну спецслужбу, яка проводить унікальні спецоперації і дає Україні сильні «карти» за столом перемовин”, – каже одне з джерел.
Колишнього народного депутата та члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенко було звільнено з посади радника керівника Офісу президента України, повідомляє видання Українські новини з посиланням на офіційну відповідь ОПУ на журналістський запит.
У відповіді зазначається, що після відставки керівника Офісу президента Андрій Єрмак усі його радники та помічники — як штатні, так і позаштатні — були звільнені. У самому Офісі президента уточнили, що у зв’язку зі звільненням керівника ОПУ особи, які обіймали посади радників і помічників, припинили виконання своїх обов’язків.
Повного переліку звільнених осіб в ОПУ не надали. Водночас, згідно з попередніми публічними повідомленнями, станом на грудень 2024 року Андрій Єрмак мав дев’ять радників, серед яких — штатні радники Олександр Бевз, Лілія Пашинна, Вікторія Романова і Тетяна Гайдученко та позаштатні Михайло Подоляк, Сергій Лещенко, Дарія Зарівна, Еліна Ельянова і Олександр Роднянський.
Верховна Рада України сьогодні, 17 грудня, ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3195, який зобов’язує усіх міністрів уряду звітувати перед звільненням.
Як зазначається, цей законопроєкт закріплює обов’язок члена Кабінету Міністрів бути присутнім та звітувати про виконану роботу під час розгляду питання про його звільнення на засіданні профільного комітету Верховної Ради та на пленарному засіданні парламенту.
За даними нардепа Ярослава Железняка, документ ухвалили 285 голосами у другому читанні та у цілому. При цьому не голосували – 40 парламентарів.
Згідно із законопроєктом, письмовий звіт про роботу також стає обов’язковим при поданні заяви про відставку. Публічний звіт дається виключно перед нардепами у комітеті та пізніше, у сесійній залі парламенту.
Водночас, закон пропонує закріпити право представника комітету на виступ під час розгляду Верховної Ради щодо члена уряду, а також увідповіднити з Конституцією положення регламенту Верховної Ради, якими регулюється порядок призначення та звільнення членів уряду.
Також в документі передбачили, що кандидат на призначення в Уряд обовʼязково має провести зустріч зі всіма фракціями та групами.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Трампа Джоном Коулом помилував 123 політв’язнів, серед яких одна з найвідоміших ув’язнених, соратниця екскандидата у президенти Бабарика – Марія Колеснікова.
Про це повідомляє білоруська служба “Радіо Свобода”, пише “Європейська правда”
У Лукашенка повідомили про рішення “помилувати 123 громадян різних країн, засуджених (…) за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”.
Повідомляють, що серед звільнених – соратниця екскандидата у президенти Бабарика – Марія Колеснікова. Нагадаємо, вона порвала на кордоні свій паспорт, щоб її не видворили з Білорусі, і відтоді перебувала у в’язниці.
Zerkalo повідомляє, що сестра Колесникової Тетяна Хомич вже говорила з нею телефоном. Марія Колесникова вже залишила територію Білорусі.
Правозахисний центр “Вясна” повідомляє, що також серед звільнених – лауреат Нобелівської премії миру, правозахисник Алесь Бяляцький. Його після звільнення видворили з території Білорусі. Пізніше стало відомо, що на волю вийшла також Марина Золотова – головна редакторка порталу TUT.by, що був одним з провідних інформаційних ресурсів у період протестів 2020 року.
У Лукашенка зазначили, що звільнення відбулися “у рамках домовленостей з президентом США і на його прохання – у зв’язку зі скасуванням незаконних санкцій проти калійного сектору РБ, запроваджених адміністрацією попереднього президента США Байдена” та у зв’язку з “переходом у практичну площину” скасування інших санкцій проти Білорусі.
Попереднє масштабне звільнення білоруських політв’язнів відбулося також після зустрічі Лукашенка з представниками США 11 вересня, тоді відпустили 51 ув’язненого. Після зустрічі Лукашенка зі спецпосланцем Келлогом 21 червня відпустили 14 осіб.
Верховна Рада підтримала звільнення Світлани Гринчук з посади міністра енергетики України. За її відставку проголосували 315 народних депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
Голосування у парламенті за відставку міністра енерегити Світлани Гринчук розподілилося між фракціями так:
„Слуга Народу” – 201 голос
„Європейська Солідарність” – 21 голос
„Батьківщина” – 17 голосів
„Платформа за життя та мир”- 12 голосів
„Голос” – 14 голосів
„Відновлення України” – 10 голосів
„Партія „За майбутнє” – 11 голосів
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відразу у сесійній залі підписав постанову про звільнення Світлани Гринчук.
Як повідомили РБК-Україна поінформовані джерела, заступник глави Міненерго – Микола Колісник виконуватиме обов’язки міністра енергетики. Також співрозмовники діляться, що на пост міністра розглядають народних депутатів Андрія Геруса та Андрія Жупаніна.
