Верховна Рада прийняла закон, який надає річну відстрочку від мобілізації для молоді, яка відслужила за контрактом під час воєнного стану.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Верховної Ради України.
Зокрема, за нормою нового закону військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 25 років, які під час дії воєнного стану проходили річну службу за контрактом і були звільнені за визначеними законами підставами, не підлягають призову протягом 12 місяців після звільнення.
За річну відстрочку від мобілізації для контрактників проголосували 243 народних депутати. Таким чином, закон створює певний “пільговий період” для контрактників, водночас дозволяючи їм повернутись у військо за власним бажанням.
Варто зазначити, що для набуття чинності прийнятий закон повинен підписати президент України Володимир Зеленський. Зазначається, що закон набирає чинності з наступного дня після його опублікування.
Верховна Рада не підтримала правки до законопроєкту про відстрочку від мобілізації для студентів старше 25 років.
Про це стало відомо під час засідання ВР.
Парламент не підтримав законопроєкт №13574, який вносить правку до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скасовує відстрочку від мобілізації для студентів і учнів закладів профтехосвіти старших 25 років. Рішення підтримали лише 137 нардепів, для ухвалення правки забракло голосів.
Законопроєкт повернули до профільного комітету, що означає збереження чинності норми про відстрочку для студентів, які здобувають освіту у послідовному порядку, відповідно до попереднього законодавства. Комітет має внести зміни до тексту з урахуванням зауважень депутатів і повторно винести його на голосування.
Уряд Естонії схвалив законопроєкт про приєднання країни до Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України.
Estonia Flag Wrinkled On Dark Background 3D Render
Про це йдеться у повідомленні Міністерства закордонних справ Естонії, передає Укрінформ.
«Росія повинна компенсувати всю шкоду, завдану порушеннями міжнародного права. Комісія з відшкодування збитків разом із вже функціонуючим реєстром збитків допоможе забезпечити, щоб безкарність не панувала, і щоб Україна отримала справедливу компенсацію», – прокоментував рішення глава МЗС Естонії Маргус Цахкна.
Він додав, що наступним кроком є створення механізмів, за допомогою яких компенсація, присуджена комісією, може бути фактично виплачена. «Тягар компенсації за воєнні збитки має лежати на агресорі», – наголосив міністр, а також підкреслив необхідність широкої міжнародної підтримки конвенції про створення комісії.
Після підписання конвенцію планують подати до парламенту Естонії Рійгікогу для ратифікації.
Estonia 🇪🇪 imposed entry bans on the first 261 of Russian combatants who took part in the war of aggression against Ukraine 🇺🇦 - and this is only the beginning.
Hundreds of thousands of fighters from the aggressor state have been involved in this brutal war, committing…
У Верховній Раді внесли законопроєкт, який пропонує змінити назву дрібної монети з “копійка” на “шаг”.
Ця ініціатива має на меті завершити процес дерусифікації грошової термінології, йдеться на сайті Верховній Раді.
Законопроєкт № 14093 вже зареєстровано спікером Русланом Стефанчуком. Автори пояснюють, що назва “копійка” має радянське або імперське коріння, тоді як “шаг” – історично автентична для України.
Перехід планується поступовим, без одночасного вилучення колишньої монети з обігу. Витрати на виготовлення нових монет не зростатимуть, бо планується використовувати існуюче обладнання. Ухвалення змін приурочать до 30-ї річниці введення гривні у 2026 році.
Як повідомлялося раніше, більшість українців – 61% – вважають головною помилкою влади масштабне розкрадання бюджету. Рівень корупції громадяни переважно оцінюють як високий або дуже високий.
Водночас 49,2% респондентів покладають відповідальність за цю ситуацію на президента Володимира Зеленського.
Після критики за ухвалення резонансного закону про обмеження НАБУ депутати від “Слуги народу” мають проголосувати за новий законопроєкт, який скасовує попередні зміни. Проте частина фракції не готова підтримати його просто так.
У публікації йдеться про напружену ситуацію всередині фракції “Слуга народу” напередодні голосування за президентський законопроєкт №13533, який має скасувати попередні зміни до законодавства про НАБУ і САП.
Згідно з матеріалом, цього разу нардепів не завертали з-за кордону, як 22 липня. Відтак керівництво фракції сподівається на їхню свідомість.
“Зараз розраховуємо на їхню свідомість, переконуємо, вибачаємося”, – повідомив журналістам один із лідерів “слуг”.
Однак, за його словами, багато депутатів вважають себе потерпілими після хвилі критики за підтримку попереднього закону й вимагають певних умов для участі у новому голосуванні.
“Озвучували таке, про що з 2019 року заборонялося навіть думати”, – описав він атмосферу в партійних чатах.
Серед умов, які лунають, – вимоги “гарантій”, що НАБУ і САП не переслідуватимуть їх у майбутньому, а також бажання мати вплив на призначення та звільнення голів місцевих адміністрацій, регулярні зустрічі з президентом та особисту участь глави держави у просуванні ключових законопроєктів.
Частина депутатів прямо заявила: це буде їхнє “останнє голосування”. Вони готові підтримати законопроєкт задля “порятунку України”, але далі “справляйтеся без нас”.
У керівництві фракції не виключають, що до наступних засідань, орієнтовно до Дня Незалежності, частину депутатів доведеться “відпустити”. Ймовірно, йдеться про списочників, яких можна буде швидко замінити.
Комітет Верховної Ради рекомендував запровадити обов’язкову військову службу для чоловіків, які претендують на посади в державній службі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на картку законопроекту.
Чинними нормами Закону “Про державну службу” передбачено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для вступу на державну службу вперше для осіб чоловічої статі віком до 60 років.
Виняток зроблений лише для осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
Проте, вчора, 8 липня Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 13347, який передбачає, що для призначення на посади державної служби чоловіки зобов’язані будуть пройти саме військову службу.
Аналогічно мають пройти військову службу усі претенденти для призначення на посади прокурора, у їх випадку йдеться і про жінок.
Нині передбачено, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки.
Однак законопроект 13347 пропонує взагалі скасувати базову загальновійськову підготовку шляхом виключення статей 9, 10-1 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Натомість, на заміну цих інститутів запроваджується підготовка до нацспротиву.
Як зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту, оскільки наразі вимогою до посади держслужбовця є наявність вищої освіти, а прокурора – вищої юридичної освіти, то очевидно, що при чинному регулюванні усі особи чоловічої статі, які б претендували на ці посади, пройшли б базову загальновійськову підготовку у вищому закладі освіти, внаслідок чого вони мали б отримати військову-облікову спеціальність та можливість у подальшому призначатись на вказані посади.
Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який передбачає, що чоловіки зможуть працювати на державній службі лише за умови проходження повноцінної військової служби. Водночас не зазначено, що буде зарахована до прикладу підготовка до національного спротиву, яку матимуть пройти всі перед вступом до університету.
Тобто, якщо ці зміни ухвалять, влаштуватися на держслужбу не зможуть ті, хто не служив у війську – навіть якщо вони мають відповідну освіту та досвід. Через це велика кількість потенційних кандидатів просто втратить таку можливість.
У Нацагентстві з питань держслужби цю ідею не підтримали. Там наголошують, що нові правила лише ускладнять пошук професійних і вмотивованих працівників, і можуть призвести до ще більшого дефіциту кадрів у держорганах.
У понеділок, 2 червня, у Верховній Раді зареєструють законопроєкт про зміни до законодавства щодо національного спротиву.
Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.
За її словами, це – важливий крок до системної готовності всього суспільства до захисту держави.
Документ передбачає наступні зміни:
підготовку проходитимуть різні категорій громадян, з охопленням як чоловіків, так і жінок;
підготовка відбуватиметься як добровільно, так і у межах освітніх програм;
навчання проходитиме на базі Центрів підготовки, які будуть розгорнуті по всій країні;
керівники та інструктори Центрів – ветерани, які мають бойовий досвід.
Центри матимуть право:
використовувати майно державних і місцевих органів влади, військових частин, громадських організацій;
створювати стрільбища та використовувати вогнепальну зброю для навчальних цілей.
“Система підготовки до національного спротиву – це не про війну, це про готовність. Готовність чинити опір ворогу. Готовність захищати та допомагати. Готовність перемагати! Нацспротив – це про мир. Бо справжній мир має за спиною силу суспільства. І ми будемо готові!” – додала Верещук.
Верховна Рада в середу, 14 травня, ухвалила в цілому законопроєкт №9495 «Про охорону дитинства», який передбачає захист прав примусово депортованих в росію дітей.
Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко у Telegram.
Документ підтримали 270 парламентарів. Законопроектом вперше вводяться поняття «депортована дитина» та «примусово переміщена дитина».
«Це вводить чітке юридичне визначення депортованих і переміщених дітей, зобовʼязує КМ врегулювати механізм повернення, реінтеграції та адаптації таких дітей», – повідомила Геращенко.
Такий інструмент екс-президент вважає необхідним задля того, щоб матеріальні збитки у разі рішення суду про неправомірне застосування санкцій, компенсувалися не з державного бюджету, а за рахунок коштів тих, хто голосував за відповідне рішення.
„Я зараз зареєструю ще один законопроєкт, щоб тоді, коли ми виграємо суд і коли буде присуджене рішення щодо компенсації, компенсувати мають не з кишені платників податків, не з кишені солдата чи офіцера, а з кишені тих, хто брав участь у голосуванні цієї політично вмотивованої розправи”, – наголосив він.
Нагадаємо, 12 лютого Володимир Зеленський підписав указ про безстрокові санкції проти Порошенка. На нього наклали 17 видів обмежень, зокрема, заблокували активи та заборонили виводити капітали за кордон. Президент обґрунтував це рішення тим, що „мільярди, зароблені продажем України, мають бути заблоковані”. Порошенко назвав указ „незаконним і політично вмотивованим” та подав позов про його скасування.
17 квітня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розпочав розгляд справи № 990/80/25 за позовною заявою Петра Порошенка, у якій оскаржено Указ президента України, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
У Раді зареєстрували законопроєкт №12086, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять.
Про це оголосила ініціаторка законопроєкту, народна депутатка та освітянка Наталія Піпа, а сам документ уже з’явився на сайті Верховної Ради, пише УП.Життя.
“Ми зобовʼязали усі школи надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що виходячи з уроку діти, а подекуди й вчителі – переходять на російську.
Щоб це змінити, я реєструю законопроєкт, який зобовʼязує говорити українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи”, – написала Піпа.
Поданий законопроєкт вводить до Закону “Про освіту” поняття “українськомовного середовища” та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище.
“Дуже важливо, щоб використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку.
Ніхто не буде карати дітей чи сварити, це неправильний підхід до питання. Але ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів та батьків: “Пролунав дзвінок – можна будь-якою мовою” (і ми розуміємо, що ця будь-яка – чомусь російська)”, – вважає Піпа.
Чому, на думку нардепки, цей законопроєкт важливий?
За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час уроків та перерв.
Депутатка пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову і булінг. Також проблема у тому, що дітям, які не говорять українською, важче навчатися.
“Діти, які погано знають українську вже в першому класі – мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО/НМТ та мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому.
Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською”, – каже Наталія Піпа.
Що може змінити законопроєкт №12086
Згідно з законопроєктом, вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи.
Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською і робити зауваження, коли чують російську у дітей.
Також законопроєкт пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладі освіти.
При цьому законопроєкт не буде порушувати права національних меншин, наголошує Наталія Піпа.
У документі виділено випадки, які не вважатимуться порушенням обов’язку створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище, зокрема:
навчання, поряд із державною мовою, мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, чи корінного народу;
забезпечення державою вивчення та застосування в освітньому процесі англійської мови;
сприяння вивченню інших мов міжнародного спілкування у закладах освіти;
викладання у закладах освіти однієї або декількох дисциплін двома чи більше мовами (державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу);
право вільного вибору мови освітнього процесу приватними закладами освіти (за винятком мови, що є державною (офіційною) мовою держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом).
Кабмін та центральні органи виконавчої влади будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей.
[type] => post [excerpt] => У Раді зареєстрували законопроєкт №12086, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1727857800 [modified] => 1727816181 ) [title] => У школах можуть заборонити російську мову на перервах: зареєстровано законопроєкт [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128332&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 128319 [uk] => 128332 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 128320 [image] => Array ( [id] => 128320 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp [original_lng] => 19166 [original_w] => 770 [original_h] => 431 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-300x168.webp [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-768x430.webp [width] => 768 [height] => 430 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp [width] => 770 [height] => 431 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp [width] => 770 [height] => 431 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp [width] => 770 [height] => 431 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp [width] => 770 [height] => 431 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 3576 [_thumbnail_id] => 128320 [_edit_lock] => 1727805382:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 508369205000 [_oembed_13083f0b6e5166de9210d529a42f45c6] =>
We have a deal.
Decision to provide 90 billion euros of support to Ukraine for 2026-27 approved.
