26 березня Рінкевичс повідомив, що щойно підписав закон про фінансування на оборону, що закріплює витрати на рівні 5% ВВП з 2027 року.
„Це посилить оборонні спроможності Латвії та нашу стійкість, а також буде дотриманням зобов’язань, які взяли на себе члени НАТО на саміті у Гаазі. Сподіваюся, невдовзі більше союзників приєднаються до „клубу 5%”, – зазначив президент Латвії.
Польський Сейм 5 грудня схвалив закон про бюджет на 2026 рік, який передбачає рекордну в історії країни частку витрат на оборону.
Про це повідомляє Polsat News.
У бюджеті на 2026 рік заплановано видатки Польщі на оборону, що перевищують 200 млрд злотих, що відповідає 4,81% ВВП. Ці кошти мають бути спрямовані на модернізацію армії та підтримку системи безпеки.
За ухвалення закону про бюджет проголосували 233 депутати Сейму Польщі.
Бюджетний закон на 2026 рік передбачає, що загальні витрати Польщі становитимуть 918,9 млрд злотих, а бюджетний дефіцит — 271,7 млрд злотих. Співвідношення державного боргу до ВВП складе 53,8%, залишаючись нижче законодавчого порогу в 55%.
Закон про бюджет ще має ухвалити Сенат Польщі, після чого його передають на підпис президенту.
Якщо „робити правильні речі”, ВВП України через 10 років може перевищити ВВП росії.
Про це державний секретар США Марко Рубіо заявив в інтерв’ю Fox News.
За його словами, Вашингтон хоче, щоб після війни економіка Україна „не просто відновилася, а почала процвітати”.
„Вони (українці – ред.) насправді незалежні та суверенні. І слід дозволити їхній економіці не просто відновитися, а процвітати, і перетворити її на історію процвітання. Саме цього ми намагаємося досягти”, – сказав держсекретар США.
На думку Рубіо, якщо зробити „правильні речі”, то ВВП України через 10 років може перевершити російський.
„На що може погодитися Україна, враховуючи всю динаміку, про яку я щойно говорив, і на що погодиться росія? Зрештою, це не залежить від нас. Це не наша війна. Ми не воюємо. Це не американські солдати. Це відбувається на іншому континенті. Ми займаємося цим, тому що тільки ми можемо це зробити”, – додав він.
Іспанія домовилася з НАТО про виключення з вимоги щодо витрачання 5% ВВП на оборону.
Про це заявив прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, повідомляє Reuters.
„Витрати в розмірі 5% були б непропорційними і непотрібними. Ми повністю поважаємо законне бажання інших країн збільшити свої інвестиції в оборону, але ми не будемо цього робити”, – сказав Санчес у зверненні по національному телебаченню.
Він додав, що Іспанія може виконати всі свої зобов’язання перед НАТО щодо персоналу та обладнання, витрачаючи лише 2,1% свого ВВП.
У листі, надісланому Альянсу, Санчес повідомив главу НАТО Марка Рютте, що його країна хоче відмовитися від нового цільового показника витрат у 5%.
За оцінками НАТО, торік Іспанія мала найнижчу частку витрат на оборону в альянсі – приблизно 1,28% ВВП. У квітні Санчес погодився прискорити зусилля для досягнення поточного цільового показника НАТО у 2% цього року.
Варшава зробила для України більше у співвідношенні до ВВП, ніж будь-яка інша держава. Водночас Польща залишається прифронтовою країною, у зв’язку з чим загроза існує й для неї.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Міністерства закордонних справ (МЗС) Польщі Радослава Сікорського, якого цитує Polsat News.
Як відзначив Сікорський, Захід вже надав Україні допомогу у розмірі 217 мільярдів доларів.
„Серед країн, які допомагають Україні, якщо брати до уваги військову, фінансову, економічну, гуманітарну допомогу та допомогу українським біженцям, пропорційно до ВВП, Польща зробила для України більше, ніж будь-яка інша країна„, – зауважив він.
Також він додав, що Польща також є прифронтовою країною, якій загрожує Росія, у зв’язку з чим „не все можливо”.
Вчора, 31 жовтня, президент Володимир Зеленський під час зустрічі з керівництвом громад та районів на Закарпатті заявив, що Україна досі хотіла б отримати від Польщі винищувачі МіГ-29, однак польська сторона поки не надає ці літаки.
За його словами, він домовлявся з колишнім генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, про те, щоб Польща отримала поліцейську місію.
„Це літаки НАТО. Ми дуже хотіли отримати МіГи від Польщі, але вони нам не могли передати, тому що у них не вистачало своїх”, – пояснив він та зауважив, що після розмови зі Столтенбергом Варшава так й не передала літаки Україні.
[type] => post [excerpt] => Варшава зробила для України більше у співвідношенні до ВВП, ніж будь-яка інша держава. Водночас Польща залишається прифронтовою країною, у зв'язку з чим загроза існує й для неї. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1730536200 [modified] => 1730498974 ) [title] => Сікорський відповів на докори Зеленського щодо МіГ-29 [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=131226&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 131217 [uk] => 131226 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 131218 [image] => Array ( [id] => 131218 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1.jpg [original_lng] => 25013 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/sikorski-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2311 [_thumbnail_id] => 131218 [_edit_lock] => 1730491775:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_f43164dd974769c00c66bf0b7f2ddc5c] =>
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
Литовський президент Гітанас Науседа, переобраний на другий термін минулого тижня, заявив, що „найближчими роками” витрати на оборону країни мають збільшитися до 3,5% від валового внутрішнього продукту.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на LRT.
За словами Науседи, Литва повинна в найближчі роки прагнути до мінімуму оборонних витрат в 3,5% ВВП, і це число, „яке ми можемо обґрунтувати потребами, які є актуальними на даний момент”.
Як „нагальні потреби” литовський президент назвав розгортання військової бригади Німеччини в країні, модернізацію литовської армії і готовність ввести в країні загальну військову повинність.
„Усе це вимагає дуже відчутних фінансових ресурсів, ми повинні їх виділити, тому що це… забезпечує все інше – благополуччя, відчуття безпеки”, – додав Науседа.
У 2024 році в державному бюджеті Литви на потреби оборони виділяється 2,7% ВВП. Минулого тижня литовське Міністерство фінансів подало пропозиції про збільшення фінансування оборони, при цьому уряд з 2025-го має намір витрачати на ці цілі 3% ВВП.
Нагадаємо, чинний президент Литви Гітанас Науседа виграв другий тур виборів після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях. Він складе присягу в липні й розпочне другий п’ятирічний термін.
[type] => post [excerpt] => Литовський президент Гітанас Науседа, переобраний на другий термін минулого тижня, заявив, що "найближчими роками" витрати на оборону країни мають збільшитися до 3,5% від валового внутрішнього продукту. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1716910260 [modified] => 1716907639 ) [title] => Президент Литви пропонує збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114387&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 114345 [uk] => 114387 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 114346 [image] => Array ( [id] => 114346 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png [original_lng] => 431759 [original_w] => 869 [original_h] => 501 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1-300x173.png [width] => 300 [height] => 173 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1-768x443.png [width] => 768 [height] => 443 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png [width] => 869 [height] => 501 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png [width] => 869 [height] => 501 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png [width] => 869 [height] => 501 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png [width] => 869 [height] => 501 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2500 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 114346 [_edit_lock] => 1716896840:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_32d21c57ff86baf9270691582072d0fe] =>
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України та її союзників сумарно у 21 раз перевищує показники росії та її друзів.
Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє Foreign Affairs.
Як відзначив міністр, якщо взяти країни, які військово підтримують Україну й країни, які військово підтримують росію – сумарний ВВП нашої країни та союзників у 21 раз вищий, ніж у російської „коаліції”. Відповідно до цього, світ має достатньо ресурсів для перемоги України навіть у війні на виснаження.
Створення коаліцій
За словами Кулеби, відповідно до вищезгаданої математики, скільки ще потрібно країн-союзників для необхідної підтримки України? Одна категорія партнерів, як пояснив міністр, складається з країн, які підтримують Київ у військовому плані, інша категорія підтримає Україну у Генеральній Асамблеї, інших організаціях, або ж у мирній ініціативі.
Навіть якщо проаналізувати здатність створювати коаліції – Україна перевищує спроможності росії у цьому.
„І це смішно, тому що Україна не є членом G7, і все ж G7 набагато більш згуртована в тому, щоб допомогти Україні захистити свої інтереси. росія є одним із засновників БРІКС, але БРІКС набагато слабкіше підтримує росію, хоча вона нібито є членом їхньої сім’ї”, – зауважив міністр.
Перемога України є стратегічним інтересом країн
Кулеба додав, що відповідно до сухого, але раціонального аналізу ситуації, перемога України є стратегічним інтересом країн, які вірять у світовий порядок та розуміють, що перемога буде дешевшою, ніж наслідки у разі поразки.
„Чому ми маємо всі ці поразницькі голоси та дискусії. І на це може бути кілька відповідей, але одна з них також полягає в тому, що росія не спить, і росія, незважаючи на її серйозно підірваний потенціал на світовій арені, все ще намагається використовувати гібридну війну, щоб посіяти сумніви, посіяти розбіжності між елітами та зацікавленими сторонами, які беруть участь у процесі прийняття рішень у всьому світі”, – пояснив Кулеба.
