Словаччина підтвердила підтримку відкриття першого й наступного кластера перемовин про вступ України до Європейського Союзу.
Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга на спільному брифінгу зі словацьким колегою Юраєм Бланаром, передає „Еспресо”.
Український міністр наголосив, що Бланар підтвердив готовність Братислави підтримати відкриття першого та наступних кластерів переговорів про членство України в Євросоюзі. Він також подякував Словаччині за „своєчасну політичну підтримку” та наголосив, що вступ України до ЄС відповідає інтересам як самої Словаччини, так і її громадян та бізнесу.
Водночас міністри обговорили безпекову ситуацію, посилення протиповітряної оборони, співпрацю України й Словаччини в оборонній промисловості, санкційний тиск на Росію та реалізацію домовленостей між президентом Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
Україна та Європейський Союз можуть відкрити одразу два переговорні кластери щодо вступу вже у червні цього року.
Про це повідомляє „Радіо Свобода”.
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, розширення програми переговорів стало можливим завдяки позитивній динаміці у відносинах з Будапештом. Консультації між Україною та Угорщиною щодо прав угорської нацменшини наразі успішно просуваються.
Саме цей прогрес дозволяє європейській стороні розглянути відкриття не одного, а одразу двох переговорних кластерів.
Попередньо міжурядову конференцію планують провести 15 червня в Люксембурзі. Водночас у ЄС наголошують, що цей графік не є остаточним і ще може змінитися.
„Головування (Кіпру в Раді ЄС, – ред.) знову підтвердило свою мету провести міжурядові конференції до червневої Ради із загальних питань і, найімовірніше, 15 червня після засідання Ради із закордонних справ, водночас наголошуючи, що процес потребуватиме значної гнучкості й може передбачати коригування в останню мить”, йдеться у документі.
У Словаччині вважають, що обговорювати вступ України в ЄС зарано. Зараз має бут інший пріоритет.
Про це заявив президент Словаччини Петер Пеллегріні.
За його словами, головним пріоритетом має залишатися дипломатичне завершення війни в Україні. Лише після досягнення справедливого миру, на його думку, можна переходити до предметного обговорення подальшого просування Києва до членства в Європейському Союзі.
„Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі”, – наголосив Пеллегріні.
Водночас він виступив проти будь-яких винятків або прискорених механізмів вступу для України. Президент Словаччини наголосив, що війна не повинна ставати підставою для надання особливих умов порівняно з іншими державами-кандидатами.
На його думку, країни Західних Балкан роками проводили складні реформи та проходили тривалий шлях до ЄС, тому зміна правил заради України стала б негативним сигналом для регіону.
„Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ”, – додав він.
Пеллегріні також заявив, що не підтримує ідеї асоційованого чи неповного членства України в Євросоюзі. Він підкреслив, що процедура розширення має чіткі правила, яких повинні дотримуватися всі кандидати без винятку.
„Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим”, – пояснив словацький президент.
Окремо Пеллегріні висловив сумнів щодо можливості розширення ЄС за рахунок держави, яка перебуває у стані війни.
„Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією, яка була атакована Російською Федерацією, але водночас це означало б, що ми перенесли б війну з-за меж Європейського Союзу всередину його кордонів”, – заявив він.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС. Він наголосив, що двосторонні питання з Угорщиною мають вирішуватися окремо.
Про це йшлося на спільній пресконференції Мерца з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.
За словами канцлера, Німеччина розуміє прагнення Будапешта врегулювати питання, пов’язані з угорською меншиною в Україні.
„Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні”, – додав Мерц.
Водночас він наголосив, що такі дискусії не повинні ставати перешкодою для подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.
„Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці і не повинно відволікати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною”, – підкреслив німецький лідер.
Таким чином Мерц фактично закликав країни ЄС перейти до практичного етапу переговорів про вступ України, попри наявні розбіжності між Києвом і Будапештом.
Питання відкриття першого переговорного кластера залишається одним із ключових елементів подальшого просування України до членства в Європейському Союзі. Для ухвалення відповідного рішення необхідна підтримка всіх держав-членів блоку.
Єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що Україна не стане членом ЄС до 2027 року.
Заяву Марти Кос із саміту „Конкурентна Європа” передає Politico.
„Усі в цій кімнаті знають, що Україна не може стати членом ЄС 1 січня 2027 року. Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте і в Україні, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними”, — повідомила Марта Кос.
Єврокомісарка наголосила, що Україна є ключовим партнером ЄС в галузі інновацій, оборони та інших стратегічних секторів, які можуть допомогти підвищити глобальну конкурентоспроможність.
Європейська комісія визначила графік переговорів щодо членства України в ЄС і планує запропонувати відкриття першого переговорного „кластеру” вже в середині червня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
За даними високопосадовця ЄС, Єврокомісія представить пропозицію відкрити перший „кластер” розділів 16 червня на зустрічі міністрів Європи у Брюсселі в рамках Ради загальних справ.
Такий графік дозволить лідерам Євросоюзу остаточно затвердити цей крок на засіданні Європейської Ради, яке відбудеться за два дні після цього.
Очікується, що решта переговорних „кластерів” для України та Молдови будуть відкриті у липні.
Сам процес приєднання складається із шести так званих „кластерів”, які об’єднують різні сфери права ЄС.
Перший з них стосується основних демократичних, економічних та інституційних стовпів союзу – він відкривається першим, але закривається останнім.
Для затвердження кожного етапу потрібна одноголосна підтримка всіх 27 держав-членів.
Україна сподівається на повноцінний початок переговорів щодо вступу до Євросоюзу 26 травня.
Про це 12 травня заявив глава МЗС Андрій Сибіга, повідомляє РБК-Україна з посиланням на кореспондента „Радіо Свобода” Рікарда Йозвяка та власне дипломатичне джерело.
Йозвяк заявив, що Сибіга повідомив міністрам закордонних справ, що сподівається на те, що переговори про вступ України та Молдови в ЄС розпочнуться повноцінно 26 травня з відкриттям першого кластера політичних розділів та інших кластерів „найближчим часом”.
Йозвяк написав, що це, швидше за все, відбудеться в середині червня.
Поінформоване дипломатичне джерело РБК-Україна підтвердило цю інформацію. Воно зауважило, що Україна не просто „сподівається” на початок переговорів, а активно над цим працює.
Нагадаємо, напередодні Сибіга вирушив до Брюсселя для участі в засіданні Ради ЄС, переговорів із керівництвом НАТО та засіданні міжнародної коаліції з повернення українських дітей.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала країни Європейського Союзу до літа офіційно відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України та Молдови до ЄС.
Про це йшлося у її дописі в соцмережі Х.
За словами Кос, відповідний заклик вона озвучила у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ країн ЄС.
„Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні”, – наголосила вона.
Єврокомісарка також повідомила, що у Брюсселі проходить засідання високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яких росія незаконно вивезла з окупованих територій.
Кос зазначила, що зустріч організували спільно з Канадою та Україною. У ній беруть участь представники майже 60 країн.
Під час засідання сторони планують обговорити три ключові питання: повернення українських дітей, підтримку дітей та їхніх родин після повернення, а також механізми притягнення росії до відповідальності.
„Ви знаєте, війна має справді багато облич, але викрадення дітей – це справді одне з найжахливіших, і ми маємо це зупинити, а росія має заплатити”, – підкреслила єврокомісарка.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, що змінилося на фронті та в питанні вступу до Євросоюзу.
Про це йдеться у заяві Сибіги під час виступу на Раді міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 11 травня.
Серед тем засідання – відкриття переговорних кластерів і прискорення вступного процесу для України. Саме тут, за словами міністра, вже помітна нова динаміка.
„Отже, я приїхав сюди з новим відчуттям динаміки. Я візьму участь у дуже важливих зустрічах на рівні міністрів закордонних справ, Комітету з питань оборони (FAC), а також у засіданні нашої міжнародної коаліції з повернення українських дітей”, – сказав міністр.
Окремо Сибіга торкнувся теми миру та можливої нової ролі Європи.
„Ми маємо основні мирні переговори під керівництвом США, і нам потрібен цей трек, і нам потрібне лідерство США. Але Європа також може відіграти свою роль, нову роль”, – заявив він.
Наполегливі зусилля президента України Володимира Зеленського щодо швидкого вступу України до ЄС посилюють напруженість у стосунках з європейськими столицями.
Про це повідомляє Financial Times.
Як пише FT, відмова лідерів ЄС прискорити процес вступу України викликала розчарування в Києві, а дедалі більш євроскептична риторика адміністрації Зеленського підриває зусилля з пошуку компромісу.
Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме „символічні” переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ.
За словами офіційних осіб, це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.
Відповідаючи минулого тижня в Києві на запитання журналістів щодо франко-німецької пропозиції, Зеленський закликав ЄС бути справедливим та заявив, що Україні не потрібне символічне членство.
За словами двох українських високопосадовців, Зеленський доручив своїм дипломатам не розглядати і навіть не вступати в жодні дискусії з урядами країн ЄС щодо таких пропозицій, а говорити лише про повне членство в ЄС.
„Ми навіть не будемо це обговорювати”, – розповів один з українських посадовців.
Під час неформального саміту на Кіпрі у квітні кілька лідерів ЄС намагалися стримати очікування українського президента, повідомили дві особи, обізнані з перебігом переговорів.
„Йому довелося почути кілька гірких правд. Це буде не так просто, як він думає”, – сказав неназваний посадовець.
Проте Зеленський налаштований відстоювати свою максималістську позицію, кажуть українські високопосадовці.
Один із них зазначив: Київ вірить, що ЄС „з часом стане реалістичнішим” і наблизиться до української позиції.
Кілька дипломатів ЄС заявили, що розуміють тиск, під яким перебуває Зеленський після чотирьох років війни, і розуміють його розчарування.
Але вони наголошують, що процес розширення має залишатися заснованим на заслугах, і вказують, що з припиненням прямої військової та фінансової підтримки з боку США та відчуттям відсторонення від мирного процесу ЄС зараз є найважливішим партнером України.
„Ми – єдині друзі, які у нього є, тож йому, мабуть, краще тримати язик за зубами”, – сказав неназваний посадовець.
Дипломати та посадовці ЄС заявили, що реформаторські зусилля країни ослабли, особливо у критично важливій сфері верховенства права та антикорупційних заходів.
Вони також вказали на прострочені терміни впровадження законодавства, яке б дозволило Києву отримати ширший доступ до ринків енергоносіїв та промислових товарів ЄС.
Київ також чинить опір проханню Брюсселя підвищити податки для бізнесу як умову для виділення частини кредиту в розмірі 90 млрд євро, аргументуючи це тим, що це стане тягарем для економіки.
„Їхні внутрішні реформи зупинилися. Це погано, і всі це знають”, – розповів неназваний співрозмовник.
