США тиснуть на ЄС із вимогою призупинити надання Україні „репараційного” кредиту із заморожених російських активів, наполягаючи на їх збереженні для можливої мирної угоди.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Вloomberg.
За словами європейських дипломатів, знайомих з перебігом дискусій, США ведуть активні непублічні переговори з європейськими країнами, намагаючись заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для великого кредиту Україні.
Американські чиновники приватно переконують уряди держав-членів ЄС у тому, що ці кошти можуть відіграти ключову роль у можливому майбутньому мирному врегулюванні між Києвом і Москвою.
Вашингтон стверджує, що активи не слід використовувати для продовження війни, а краще їх притримати як інструмент політичного тиску на Росію та елемент потенційної угоди.
Державний департамент США поки не прокоментував інформацію про тиск на європейських партнерів.
У Європі на американські аргументи відреагували різко. Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що заморожені російські активи – це виключно європейська справа, оскільки кошти зберігаються в європейських юрисдикціях.
„Немає жодної можливості передати ці гроші США. Гроші мають іти в Україну – вони повинні допомагати Україні”, – наголосив Мерц.
Євросоюз цього тижня представив план, який передбачає використання заморожених російських активів для забезпечення кредиту обсягом 90 млрд євро. Ці кошти мають покрити економічні й військові потреби України протягом наступних двох років.
Так, у Євросоюзі нині зберігається близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, й очікується, що з 2028 року їх може бути залучено ще більше.
На шляху до ухвалення остаточного рішення є суттєвий спротив із боку Бельгії, де розміщено значну частину активів. Брюссель побоюється, що Європа або навіть бельгійський бюджет можуть опинитися під ударом, якщо Росія виграє потенційні міжнародні позови щодо повернення коштів.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що допомогу за програмою „800+” мають отримувати лише ті українці, які працюють у Польщі, тому він не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України.
Про це повідомили видання PAP та Wydarzenia Interia у понеділок, 25 серпня.
Навроцький наголосив, що допомогу 800+ повинні отримувати тільки українці, які працюють у Польщі.
„Закон про допомогу громадянам України не вносить цю поправку, навколо якої точилася публічна дискусія. Я не зміню своєї думки і вважаю, що 800+ повинні отримувати тільки ті українці, які беруть на себе зусилля працювати в Польщі. Я вважаю, що ми повинні забезпечити тут якусь соціальну справедливість”, – сказав президент.
За словами Навроцього, до поляків у своїй країні треба ставитися „як мінімум на рівних з нашими гостями з України”, що Навроцький назвав своєю принциповою позицією. Те ж саме стосується й охорони здоров’я. Видання пишуть, що поправка до закону про допомогу громадянам України передбачала продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
Программа 800+ передбачає виплату по 800 злотих щомісяця (близько 9 тисяч гривень за поточним курсом) на кожну дитину, яка не досягла 18 річного віку. Такі виплати отримують громадяни Польщі і від початку війни отримували українські біженці, які отримали тимчасовий притулок у Польщі. Термін закону про тимчасовий захист українців спливає через місяць – 30 вересня 2025 року. Однак Польща, як член ЄС, зобов’язана виконати директиву Євросоюзу щодо надання захисту українським біженцям до 4 березня 2026 року. Втім, директива не зобов’язує країни ЄС виплачувати українцям соціальні виплати, це питання регулює національне законодавство.
Уряд Туска пропонував залишити українським біженцям виплати на дітей 800+, а новий президент Навроцький пропонує виплачувати лише тим українцям, хто працює у Польщі.
Загалом у Польщі перебуває близько 1 млн укранських біженців. Кожен четвертий – дитина.
Україна готує масштабну трансформацію системи виконавчої влади. Планується скоротити витрати на утримання державного апарату, провести дерегуляцію та спрямувати більше ресурсів на захист країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського.
Зеленський провів сьогодні, 13 липня нараду з главою уряду України Денисом Шмигалем. Під час зустрічі вони обговорили подальші стратегічні кроки.
„Маємо реалізувати всі заплановані рішення на підтримку та захист підприємництва в нашій державі, а також масштабувати програми вітчизняного виробництва зброї”, – заявив президент.
Глава України пояснив, що важливо провести аудит усіх домовленостей із партнерами: оборонних пакетів, інвестиційних рішень, домовленостей на підтримку енергетичної та соціальної стійкості України.
„Готуємо й відчутну управлінську трансформацію, яка дасть змогу скоротити видатки на утримання державного апарату, забезпечити значну дерегуляцію та направити максимум наявних ресурсів на захист України та українців. Визначаємо майбутню конфігурацію виконавчої влади”, – пояснив він.
Зауважимо, що вчора, Зеленський зустрівся з міністром оборони України Рустемом Умєровим. Примітно, що після цього він анонсував перестановки в Міноборони.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує військовослужбовцям виплату грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки у разі звільнення зі служби.
Про це Верховна Рада повідомила у Telegram.
Як зазначається, у законi йдеться як про основну, так і про додаткові відпустки.
Також повiдомляється, що у разі загибелі військовослужбовця компенсацію отримають особи, зазначені в його розпорядженні. Якщо таких немає – кошти передаються у спадщину.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що соціальні виплати, які отримують українські біженці в Німеччині, треба віддавати Україні. На його думку, ці виплати є стимулом для українських чоловіків залишатися в Німеччині.
Про це він сказав в етері TVP Info, цитує RMF24.
Сікорський коментував зустріч у Берліні очільників чотирьох держав: США, Франції, Німеччини та Великої Британії, де, зокрема, говорили про війну в Україні.
За словами глави польського МЗС, Німеччина запросила до Берліна лише три ядерні держави, однак, на його думку, присутність Польщі важлива, коли йдеться про Україну. Сікорський каже, що «тоді ухвалюють кращі рішення».
Крім того, він розповів про свої зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, під час яких він порадив очільнику німецького уряду віддавати соцвиплати для українських біженців Україні.
«Я запропонував йому, що допомогу, яку отримують українські біженці, — а це може становити до 1200 євро на місяць — краще було б передати безпосередньо Україні. Недобре, що існує фінансовий стимул бути в Німеччині замість того, щоб чоловіки воювали на фронті, а жінки відновлювали податкову базу», — вважає Сікорський.
Австрійська ультраправа Партія свободи (FPÖ), якій пророкують перше місце на парламентських виборах у вересні, у своїй передвиборчій програмі заявляє про намір зупинити виплати до Європейського фонду миру, із якого ЄС допомагає Україні зброєю.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на текст маніфесту FPÖ.
У програмі вказано, що сьогодні Австрія нібито порушує свій нейтралітет, роблячи внески до Європейського фонду миру, який зосереджений на підтримці українських військових.
„Ми виступаємо за активну політику миру та нейтралітету – виплати до Фонду миру ЄС мають бути припинені. Австрія повинна використовувати свої гроші на власну армію”, – йдеться у маніфесті FPÖ.
Крім того, у ньому сказано, що „антинейтралітет” Відня щодо війни в Україні шкодить більше Австрії, ніж Росії, а тривала війна створює додатковий тягар і підживлює ціни на енергоносії.
Окремим пунктом у програмі згадана потреба і далі споживати російський газ. Хоча в FPÖ відзначають, що Австрія повинна зменшити свою залежність від інших країн у сфері енергетики, та слід сприяти використанню відновлюваних джерел енергії, ультраправі кажуть, що відновлювані джерела енергії не можуть покрити весь попит Австрії.
„Російський газ і надалі робитиме важливий внесок у нашу безпеку постачання. Безвідповідальні санкції, які є контрпродуктивним втручанням у ринок, призвели до багатократного зростання ціни на газ. Це ставить не лише приватні домогосподарства, але й промисловість, особливо малі та середні підприємства, перед проблемами, які іноді неможливо вирішити”, – йдеться у маніфесті.
Варто зазначити, що Австрія нині робить внески до Європейського фонду миру, які йдуть на підтримку нелетального характеру.
Вибори до Національної ради, нижньої палати парламенту Австрії, відбудуться 29 вересня.
[type] => post [excerpt] => Австрійська ультраправа Партія свободи (FPÖ), якій пророкують перше місце на парламентських виборах у вересні, у своїй передвиборчій програмі заявляє про намір зупинити виплати до Європейського фонду миру, із якого ЄС допомагає Україні зброєю. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1724420340 [modified] => 1724404543 ) [title] => Ультраправі в Австрії хочуть зупинити виплати у військовий фонд ЄС, що допомагає Україні [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=124701&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 124698 [uk] => 124701 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 124699 [image] => Array ( [id] => 124699 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [original_lng] => 12596 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 150 [height] => 84 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/fpo.avif [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1835 [_thumbnail_id] => 124699 [_edit_lock] => 1724393743:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 1202913005001 [_oembed_e75d44ae0c1efe0807ea3d6f978ee55b] =>
I was pleased to greet Ukraine's true friend, @AndrzejDuda, at Kyiv Central Station this morning.
President Duda has stood by Ukraine's side during the most difficult times of Russia's full-scale aggression.
Сьогодні на засіданні виконавчого комітету ухвалили рішення про надання матеріальної допомоги. Родини загиблих на війні захисників України отримають по 100 тисяч гривень.
Також, попередньо, на виконкомі ухвалили Програму підтримки сімей загиблих на війні військових. Цьогоріч з міського бюджету на неї передбачили 10 мільйонів гривень.
Водночас понад 12 тисяч переселенців отримали довідки ВПО у Мукачівському ЦНАПі це орієнтовно вже 5 тисяч сімей.
Так, одержали виплати більше 3,5 тисячі родин, їм нарахували 26 мільйонів гривень. Нині на опрацюванні у соціальних працівників ще 5 тисяч довідок.
?? has contributed almost 2 bn euros to ??. Our next defence materiel package is under preparation. ?? is our largest development partner. Finland and the EU will support #Ukraine for as long as needed. Freedom will prevail. Many thanks for hosting us in Kyiv, @DmytroKulebapic.twitter.com/B2nsjYicNi
Додаткові виплати лікарям та медичному персоналу, який нині залучений до боротьби з поширенням хвороби, відбудуться наприкінці квітня, коли медики отримають основні зарплати.
Про це йшлося під час наради в Офісі Президента України.
„Під час наради детально обговорили виплати лікарям та медичному персоналу, який нині задіяний у боротьбі з поширенням хвороби. Додаткові виплати відбудуться наприкінці квітня, коли медики отримають основні зарплати”, – йдеться у повідомленні.
Кабінет міністрів України очікує піку захворюваності на коронавірусну інфекцію COVID-19 на початку травня. Після його проходження почнуть упроваджувати антикризові заходи з підтримки економіки
