«Ми хочемо отримати гарантію, що сто тисяч громадян Угорщини, які проживають в Україні, знову зможуть використовувати свою рідну мову в школі, у культурній сфері та в адмініструванні», – сказав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на спільній з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн пресконференції, яка відбулась у п’ятницю в Брюсселі.
Відповідаючи на запитання, глава уряду заявив, що немає жодного зв’язку між вивільненням угорських ресурсів та вступом України до ЄС чи відкриттям першого переговорного розділу.
Петер Мадяр наголосив, що на експертному рівні переговори між українською та угорською сторонами вже тривають. Політик зазначив, що вони підготували пропозицію з 11 пунктів щодо освітніх, культурних та мовних прав і наразі очікують її виконання українською стороною.
«На технічному рівні переговори дуже обнадійливі», – сказав Петер Мадяр, висловивши сподівання на їхнє швидке завершення, а також на те, що Україна надасть гарантії імплементації цих 11 пунктів у своє законодавство. Після цього може відбутися офіційна зустріч між очільниками МЗС обох країн, додав угорський прем’єр.
За його словами, після завершення цих справ він, як і зазначав раніше, буде радий зустрітися з президентом Володимиром Зеленським десь в Україні, бажано на Закарпатті, для досягнення політичних домовленостей.
«Ми готові відкрити новий розділ. Думаю, настав час відкрити новий розділ в угорсько-українських відносинах. Ми хочемо мати добрі стосунки з усіма нашими сусідами», – заявив Петер Мадяр.
(MTI)
[type] => post [excerpt] => «Ми хочемо отримати гарантію, що сто тисяч громадян Угорщини, які проживають в Україні, знову зможуть використовувати свою рідну мову в школі, у культурній сфері та в адмініструванні», – сказав прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на спільній з оч... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1780238220 [modified] => 1780236151 ) [title] => Ми хочемо гарантій, що угорці в Україні знову зможуть використовувати свою рідну мову – Петер Мадяр [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187859&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187723 [uk] => 187859 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 187724 [image] => Array ( [id] => 187724 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar.png [original_lng] => 1123367 [original_w] => 1315 [original_h] => 826 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar-300x188.png [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar-768x482.png [width] => 768 [height] => 482 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar-1024x643.png [width] => 1024 [height] => 643 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar.png [width] => 1315 [height] => 826 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar.png [width] => 1315 [height] => 826 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/leyen-magyar.png [width] => 1315 [height] => 826 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 436 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 187724 [_edit_lock] => 1780225357:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 106716662000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 2079249 [1] => 12751 ) [tags_name] => Array ( [0] => Петер Мадяр [1] => угорці ) ) [1] => Array ( [id] => 186659 [content] =>
Представники угорської національної меншини Закарпаття підтверджують свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також європейського демократичного шляху розвитку нашої держави. Ми підтримуємо подальше просування України до членства в Європейському Союзі та вважаємо, що повага до прав людини, верховенства права та захист прав національних меншин є невід’ємною складовою європейської інтеграції.
Ми вітаємо відновлення українсько-угорського міждержавного діалогу щодо забезпечення прав національних меншин та розглядаємо нинішній етап консультацій не як початок нового процесу, а як продовження багаторічного діалогу, у межах якого вже вдалося досягти певного прогресу.
Упродовж останнього періоду Україна здійснила низку важливих кроків у сфері захисту прав національних меншин та мовної політики. Зокрема:
удосконалено регулювання використання мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, у сфері освіти;
продовжено роботу щодо забезпечення можливості складання окремих освітніх оцінювань мовами національних меншин;
продовжується удосконалення нормативного врегулювання питань функціонування закладів освіти національних меншин та реалізації мовних прав.
Попри позитивні зміни у сфері захисту прав національних меншин низка питань залишається неврегульованою та потребує чітких законодавчих і політичних гарантій. Йдеться насамперед про:
забезпечення стабільних умов функціонування освіти мовами національних меншин;
запровадження пропорційних мовних вимог у сфері освіти;
закріплення передбачуваних механізмів використання мов національних меншин у публічному житті та діяльності органів місцевого самоврядування;
недопущення звуження прав національних меншин через адміністративну практику;
створення ефективних механізмів представництва національних громад.
перегляд мовних вимог у сфері медіа з метою недопущення непропорційних обмежень для медіа, що обслуговують потреби національних меншин.
На наше переконання, подальший українсько-угорський діалог щодо прав національних меншин має бути зосереджений насамперед на трьох ключових питаннях: забезпеченні ефективного політичного представництва угорської національної меншини, розвитку механізмів культурного самоврядування та гарантуванні передбачуваних і недискримінаційних правил використання національної символіки.
Особливого значення набуває питання політичного представництва національних меншин та належного врахування етнічної й мовної структури населення під час формування виборчих округів. Вважаємо принципово важливим недопущення штучного розпорошення громад національних меншин між різними виборчими округами, що може суттєво обмежувати можливості їхнього ефективного демократичного представництва. Водночас у межах подальшого вдосконалення нової пропорційної виборчої системи необхідно забезпечити належні гарантії парламентського представництва національних меншин та ефективного врахування їхніх інтересів у політичному процесі.
Не менш важливим є розвиток механізмів культурного самоврядування та інших форм інституційного самоврядування національних спільнот. У багатьох європейських державах функціонують моделі, які дозволяють поєднувати зміцнення державної єдності із забезпеченням мовної, культурної та освітньої самобутності національних меншин. При цьому йдеться не про надання нових привілеїв чи спеціальних статусів, а про відновлення та належне гарантування тих прав і механізмів, які угорська громада Закарпаття фактично мала раніше відповідно до тодішнього законодавства.
Окремої уваги потребує питання використання символіки національних меншин. Вважаємо важливим забезпечити чітке, передбачуване та недискримінаційне правове регулювання, яке б унеможливлювало довільне трактування або непропорційні обмеження у використанні символіки національних меншин.
Також вважаємо доцільним розпочати оновлення договірно-правової бази українсько-угорських відносин у сфері захисту прав національних меншин. Чинні двосторонні домовленості були укладені в іншому історичному та політичному контексті, без врахування думки представників меншин, й сьогодні потребують актуалізації відповідно до сучасних європейських стандартів та актуальних викликів.
У цьому контексті заслуговує на увагу можливість закріплення прав угорської національної меншини в Україні та української громади в Угорщині на основі взаємного та паритетного принципу.
Ми також вважаємо принципово важливим, щоб подальший українсько-угорський міждержавний діалог щодо прав національних меншин здійснювався за належного залучення представників угорської національної меншини Закарпаття як безпосередньо зацікавленої громади.
До цієї заяви додається розгорнутий правово-аналітичний документ, підготовлений з урахуванням Конституції України, міжнародних зобов’язань України, практики Ради Європи та європейських стандартів захисту національних меншин. Документ містить системний аналіз тих питань мовної, освітньої та правозастосовної практики, які, на переконання представників угорської національної меншини Закарпаття, потребують додаткового нормативного врегулювання або уточнення. Наші організації готові і в майбутньому взяти активну участь у цьому процесі.
Переконані, що саме відкритий, професійний і деполітизований діалог, заснований на взаємній повазі принципі правової визначеності та європейських стандартах захисту національних меншин, здатний забезпечити зміцнення суспільної довіри, міжетнічного партнерства та успішне просування України на шляху європейської інтеграції.
Ужгород, 19 травня 2026 року
Голова Громадської Організації
«Товариство угорської культури Закарпаття.» В.І. Брензович
«Золтан Паска, Аттіла Рац, Жолт Лецо… Лише кілька імен полеглих українців угорського походження, які зараз спочивають вічним сном. Закарпатські угорці, як і я», – нагадала Вікторія Ференц, депутатка Європейського парламенту, під час дебатів у середу.
Вікторія Ференц зазначила, що в російсько-українській війні загинуло чимало закарпатських угорців, і пригадала слова Фаб’єна Мандона, очільника Генерального штабу Франції, який нещодавно говорив про те, що французи повинні змиритися з тим, що можуть втратити своїх синів у майбутній війні, що наближається.
У своєму виступі Вікторія Ференц, адресуючи йому свої слова, зазначила, що батьки закарпатських угорців «могли б підказати західним начальникам штабів, як готуватися до втрати своїх дітей у війні. Можу вам сказати, що ніяк!».
Вона також зауважила, що неможливо достовірно донести з «комфортних кабінетів Європейського парламенту» людям, які втратили членів сім’ї на війні, що мирний план, який на столі, «недостатньо хороший».
Вікторія Ференц також звернула увагу на те, що ЄС надає гроші та зброю для продовження протистояння, натомість місцеві жителі повинні надавати людські ресурси, що є цинічною та нелюдською позицією. Вони, мабуть, ніколи не дивилися в очі людям, які пережили стільки страждань, і не запитували їх, чого вони хочуть: миру чи війни?
Зараз є шанс для миру в Україні, і цим шансом потрібно скористатися, підсумувала євродепутат.
У новій урядовій коаліції будуть три представники Демократичного союзу угорців Румунії. Про це на своїй сторінці у Facebook заявив голова партії Гунор Келемен.
Новий уряд очолить Іліє Болоян, голова Націонал-ліберальної партії (PLN). Окрім його партії, до коаліції увійдуть Демократичний союз угорців Румунії, Соціал-демократична партія (PSD) та Альянс „Спаси Румунію” (USR), який досі перебував в опозиції.
Одним із заступників нового прем’єр-міністра стане Барна Танцош, Міністерство розвитку очолить Аттіла Чеке, а Міністерство культури – Андраш Деметер.
„На минулорічних виборах ми попросили повноважень для захисту наших громадян, нашої громади з уряду, а також посадити державу на дієту. Цей аспект буде дороговказом у наступний складний період: дефіцит бюджету має бути скорочений таким чином, щоби найбільший тягар падав на державні інституції, а на громадян – найменший”, – зазначив Келемен щодо формування уряду.
Соціал-демократ Марсель Чолаку, який очолював попередній уряд Румунії, пішов у відставку після того, як кандидат у президенти від його партії Крін Антонеску не пройшов до другого туру повторних президентських виборів. Президентські вибори зрештою виграв Нікушор Дан, випередивши ультраправого Джордже Сіміона. Новий президент доручив сформувати уряд лібералу Іліє Боложану.
Спікер парламенту Словаччини Петер Зіга підтвердив, що новий закон про мову, який планують прийняти в країні, жодним чином не обмежуватиме використання рідної мови національними меншинами. Про це під час свого візиту до Братислави повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Після зустрічі з Петером Зігою він заявив, що доля угорців словацької Верховини важлива для Будапешта й привітав те, що представники словацького уряду бачать їхню громаду як ресурс для подальшого розвитку двосторонніх відносин.
«Сьогодні я отримав чітке підтвердження від спікера, що можливе прийняття нового закону про мову жодним чином не загрожує використанню рідної мови національними меншинами, які проживають у Словаччині», – повідомив Сійярто. Він зазначив, що працює із Зігою вже 8 років, має з ним навіть особисті дружні стосунки й не пам’ятає жодного випадку, коли б він не дотримав слова.
Як наголосив Сійярто, якщо йдеться про національні меншини, завжди краще запобігти біді, але наразі в цій сфері все йде в правильному напрямку. «Зрештою, якщо очільник словацького парламенту каже, що вони не приймуть закон, який обмежить або поставить національну громаду в гіршу ситуацію, думаю, ми можемо сподіватися, що ситуації, коли нам доведеться втручатися, не виникне», – зауважив він.
«Слова спікера для мене є гарантією», – додав Сійярто. Він також зазначив, що сторони домовилися підтримувати під час можливого законодавчого процесу постійний контакт. «Тому, якщо хтось із нас помітить проблему, яка може створити небажану ситуацію, ми негайно обговоримо її й будемо діяти разом», – підкреслив міністр.
Сійярто вважає, що співпраця між Угорщиною та Словаччиною нині є успішнішою, ніж будь-коли раніше.
За його словами, про це свідчить тісне співробітництво в найбільш чутливих сферах, зокрема щодо безпеки, у тому числі енергетичної. Як приклад Сійярто навів участь угорських військово-повітряних сил у виконанні завдань з охорони повітряного простору Словаччини, а також дуже тісну співпрацю в галузі поставок сирої нафти.
«Ми готові й далі розвивати наші відносини і будувати нові мости на річках Дунай та Іпой», – сказав він.
Насамкінець Сійярто зазначив, що на сьогодні надії на повернення миру в Центральній Європі є максимальними.
«Ми, угорці, разом з урядом Словаччини завжди з гордістю належали до миролюбної глобальної більшості, яка бачить вирішення війни в Україні не в поставках зброї, а в припиненні вогню», – підкреслив міністр.
Петер Зіга підтвердив, що ані уряд, ані парламент Словаччини не мають наміру змінювати поточний статус-кво щодо прав національних меншин. За його словами, натомість вони хочуть зробити ще більший акцент на покращенні якості життя угорської громади на півдні країни. Особливо це стосується розвитку транспортної інфраструктури, тобто будівництва нових доріг і мостів.
Як зазначив спікер словацького парламенту, ідеться про мовний закон, деталі якого поки що невідомі, його текст лише готується. Міжміністерські консультації розпочнуться тільки після цього. Відтак документ повинні схвалити уряд та парламент, тому буде достатньо часу для обговорення будь-яких питань, зазначив Зіга.
У межах робочого візиту на Закарпаття керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та його угорський колега Петер Сіярто особисто поспілкувалися з лідерами угорської спільноти.
Андрій Єрмак подякував громаді за підтримку та переказав вітання від Президента Володимира Зеленського. У вирішальний момент для майбутнього країни лідери угорської громади публічно звернулися до голови Європейської Ради Шарля Мішеля та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з проханням підтримати рішення про відкриття переговорів щодо вступу України в ЄС.
Представники угорської національної спільноти, які проживають на території Закарпаття, є громадянами України, невід’ємними, інтегрованими та органічними членами українського суспільства. Їм усім, як і іншим громадянам незалежно від етнічного походження, належності до національних спільнот, гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні права і свободи, визначені Конституцією України.
Керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак зазначив, що, на жаль, вороги України використовують національні спільноти, які проживають у нашій країні, у власних цілях, маніпулюючи фактами. Вони сіють ворожнечу, напружують суспільну обстановку, намагаються розхитати нас зсередини. Але не мають успіху.
В умовах повномасштабної війни, яку розвʼязала росія проти нашої країни, українські угорці довели собі та всьому світу, що є справжніми патріотами України.
Лідери угорської громади Закарпаття подякували Президенту Володимиру Зеленському, Андрію Єрмаку та Петеру Сіярто за всебічну підтримку й увагу до національних спільнот краю.
Цю підтримку бачить уся країна та весь світ. Громада ж своєю чергою віддячує конструктивом і міцною проукраїнською позицією.
Рівень зустрічі свідчить про високу довіру з боку держави та комунікації у середовищі національних спільнот регіону.
Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Так прокоментував «угорське питання в українській освіті» Йосип Борто, депутат Закарпатської облради, заступник голови Закарпатського угорського культурного товариства (KMKSZ) на панельній дискусії під час форуму Re: Open Zakarpattia 2023.
Йосип Борто зауважив, що днями в Офісі Президента висловили готовність внести зміни в Закон України про освіту. «Є сподівання, що тими змінами представники національних меншин будуть задоволені і це не буде бар’єром для вступу України в ЄС. Більшість українського народу підтримує курс України до ЄС. На Закарпатті ця цифра дуже велика. В угорській громаді 100% підтримує вступ у ЄС. Ми хочемо, щоб в Україні панував мир, спокій, стабільність», – додав Йосип Борто.
«Найкраще, якщо дитина навчається рідною мовою. Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Я сам написав та ініціював програму для покращення володіння державною мовою в школах для нацменшин. Це проблема для дитини, яка не є конкурентно спроможною для вступу в університет, проблема для спільноти. Угорська спільнота не може існувати без своєї еліти, а вона може бути тільки тоді, коли ці люди знають українську мову», – прокоментував Йосип Борто.
За його словами, на сьогодні у 72 школах на Закарпатті ведеться навчання є угорською мовою. 26 шкіл, де є паралельно дві мови – українська та угорська.
У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні, покращення їхнього правового статусу та приведення у відповідність до європейських стандартів. Закарпатських угорців на заході представляла зокрема голова постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та національних меншин Закарпатської обласної ради Ільдико Орос.
У форумі взяли участь зокрема голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, голова ГО «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян, а також лідери організацій нацменшин, які проживають в Україні.
Закарпаття, окрім Ільдико Орос, також представляли начальник управління національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Олександр Лях, голова Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) Ласло Зубанич, депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, а також голова Благодійного фонду «Закарпатські угорці» Борис Вашкеба.
Ільдико Орос повідомила, що з-поміж представників меншин ситуацію в Україні критикували лише вона та очільниця Асоціації румунських вчителів України Ауріка Божеску. Щодо застосування європейських стандартів у сфері забезпечення прав національних меншин виступила депутатка Європарламенту Андрея Бочкор. Ільдико Орос у своїй презентації пояснила, які права мали нацменшини України в період 1991–2017 років, а також які права залишилися у них донині. Вона зазначила – Президент Володимир Зеленський під час візиту до Берегова пообіцяв, що Україна готова надати закарпатським угорцям усі ті права, які мають національні меншини, котрі проживають в Угорщині, тобто, «можна говорити про «дзеркальні закони». Насамкінець Ільдико Орос також окреслила, які саме права надаються національним меншинам в Угорщині.
«Цікавою була реакція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який зазначив, що в Україні немає проблем із питаннями меншин, тому що національні меншини, зокрема угорська, не зверталися до нього з жодного питання. Він також зовсім інакше підійшов до можливості «дзеркальних» законів, бо почав протиставляти кількість угорських та українських шкіл у двох країнах, а не можливості, які дає законодавство», – повідомила Ільдико Орос. Вона звернула увагу Уповноваженого та інших учасників заходу на те, що закарпатські угорці, не біженці, а громадяни України, які платять податки, і що держава має забезпечити їм можливість навчання рідною мовою, а також право використовувати національну символіку, бо це стандарти Європейського Союзу.
Оцінюючи краківський форум, Ільдико Орос підкреслила: «Сподіваюся, що форум сприяв наближенню до європейських позицій бодай на крок. Рада, що мала можливість висловити свою думку, водночас шкодую, що Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), яке представляє інтереси угорської громади Закарпаття, не брало участі у цьому форумі. Сподіваюся, що до наших зауважень прислухаються та врахують їх.
Подібною була позиція й Ауріки Божеску, яка представляла Асоціацію румунських педагогів України. Хоча їй не надали можливості виступити з окремою доповіддю, але після окремих блоків форуму вона кілька разів виступала і підтверджувала нашу позицію. Зокрема повідомила, що вони також не просять більшого, лише просять повернути ті права, які румунська громада України мала до 2017 року», – резюмувала Ільдико Орос.
[type] => post [excerpt] => У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1696688040 [modified] => 1696684132 ) [title] => Ільдико Орос про форум «Права національних меншин в Україні», який відбувся в Кракові [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=91990&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 91922 [uk] => 91990 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 91923 [image] => Array ( [id] => 91923 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg [original_lng] => 448355 [original_w] => 2560 [original_h] => 1710 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1024x684.jpg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1536x1026.jpg [width] => 1536 [height] => 1026 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-2048x1368.jpg [width] => 2048 [height] => 1368 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1710 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 3876 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 91923 [_edit_lock] => 1696673202:8 [_edit_last] => 8 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_oembed_6f7cfe90b023a63673bb4943f5e7e1b1] =>
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
Угорщина підтримає інтеграційні зусилля України лише за умови повернення прав угорської нацменшини Закарпаття, повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці в соцмережі.
На пресконференції після засідання Комісії Україна – НАТО Сійярто зазначив, що зустріч у такому форматі відбулася вперше за шість років, оскільки на Генерального секретаря Альянсу чинився такий тиск, що він був змушений скликати зустріч, незважаючи на незмінну позицію Угорщини.
За словами урядовця, Генсек та міністри закордонних справ Греції, Хорватії, Канади й Туреччини говорили на заході про повагу до прав національних меншин.
Сійярто нагадав, що права закарпатських угорців в Україні систематично урізають з 2015 року. Останнім прикладом цього є те, що з вересня 2023-го не зможуть функціонувати школи національної меншини, незважаючи на те, що зараз в Угорщині українці навчаються в 1300 навчальних закладах. На Закарпатті під загрозою припинення роботи опинилося 99 угорськомовних шкіл. Більше того, права вибору мови навчання позбавили і виші, це нововведення торкнеться двох угорськомовних вищих навчальних закладів.
«Я чітко дав зрозуміти, що поки угорській громаді в Україні, закарпатським угорцям не повернуть ті права, які вони мали до 2015 року, ми не будемо підтримувати жодне інтеграційне рішення щодо України», – повідомив Сійярто.
«Як і досі, ми завжди будемо відстоювали інтереси закарпатських угорців, їхні права», – попередив він.
Сійярто підкреслив, що деякі учасники зустрічі робили доволі войовничі заяви про військову перемогу та поставки зброї, тоді як про мир ішлося мало.
«Тож позиція Угорщини і тут, у НАТО, є унікальною, адже ми говоримо голосом миру, ми не посилюємо риторику війни», – зазначив він, а відтак підкреслив, що серед жертв бойових дій є й угорці, оскільки у військо призвали дуже багато представників закарпатської угорської громади.
Міністр наголосив, що Угорщина як сусідня країна беззастережно прийняла понад мільйон біженців з України й українські діти-біженці та студенти навчаються у 1300 угорських освітніх закладах.
«Наслідки війни для Угорщини серйозні, але ми понад наші сили підтримуємо Україну гуманітарною допомогою. Більше того, уже беремо участь у відбудові шкіл та лікарень», – зазначив Сійярто.
Відтак міністр додав, що угорський уряд вважає мирний план Китаю пропозицією, яку варто обговорити.
Сійярто переконаний, що на сьогодні ризик третьої світової війни великий як ніколи, тому важливо підтвердити рішення НАТО, згідно з якими Альянс не є стороною у війні й робитиме все, щоб уникнути прямого конфлікту НАТО – росія.
Представники Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) назвали неприйнятними репресії проти угорської нацменшини на Закарпатті у світлі нового закону, який з вересня фактично закриває в країні школи нацменшин, повідомив Петер Сійярто, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини.
Фото: Facebook/szijjarto.peter.official
За словами урядовця, суперечливий закон ще більше погіршує становище угорської нацменшини.
«Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кайрат Абдрахманов завжди ставився до цього питання з розумінням і був готовий розглядати його з точки зору фактів, а не під впливом політичних очікувань чи ідеологій. Він визнав, що це явно неприйнятна ситуація, яка суперечить міжнародному праву», – заявив Сійярто.
Міністр додав, що звернувся до Верховного комісара з проханням допомогти відтермінувати закон, оскільки він призведе до закриття 99 угорськомовних шкіл.
