У місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) розпочалися щорічні загальні збори, під час яких підбивають підсумки роботи за минулий період, окреслюють плани на майбутнє, а за потреби проводять переобрання керівників відповідно до статуту (раз на три роки). 15 лютого такі збори відбулися в селі Косонь Берегівського району.
Засідання пройшло в парафіяльному будинку реформатської церкви. Очільниця місцевого осередку Сільвія Сімчера, яка керує організацією вже багато років, представила детальний звіт про діяльність за минулий рік. Вона наголосила на важливості підтримки уряду Угорщина та благодійного фонду «КМКС», завдяки яким продовжується реалізація соціальних програм і надання допомоги населенню.
Станом на 2025 рік кількість членів організації в Косоні становить 360 осіб. Хоча це дещо менше, як торік, та показник свідчить про прагнення громади зберігати свою ідентичність та брати активну участь у громадському житті. Наслідки тривалої війни, еміграція, зниження народжуваності залишають відчутний слід у повсякденні, однак віра й наполегливість тих, хто залишається, є незламними.
Під час зборів ішлося про реалізацію соціальних програм БФ «КМКС» та результати благодійної акції «Хліб угорців». За сприяння Закарпатського обласного угорського драматичного театру в селі відбувся показ угорського кінофільму Hogyan tudnék élni nélküled? Окрему увагу приділяють проведенню пам’ятних заходів до Дня пам’яті Тріанону та Дня святого Іштвана. Через обставини воєнного часу вже кілька років поспіль не вдається організувати традиційний бал громади. «Проте ми впевнені, що мир настане, і ті, хто змушений був покинути батьківщину, зможуть повернутися додому та вдихнути нове життя в нашу громаду. Ми повинні вірити, що настануть ще кращі часи», – зазначила очільниця осередку.
Депутат фракції КМКС у Косонській територіальній громаді Габор Потокі звернув увагу на скорочення населення та складнощі в роботі представницьких органів, водночас окреслив можливості для розвитку регіону. В межах розроблення Стратегії розвитку Косонської сільської територіальної громади до 2027 року (з перспективою до 2034-го) та Плану заходів на 2026–2027 роки жителів закликають долучитися до опитування й висловити власні пропозиції. Результати анкетування буде опрацьовано в узагальненому вигляді з дотриманням принципів анонімності.
До зборів також долучився заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін. Він поінформував присутніх про актуальну політичну ситуацію в країні та наголосив на необхідності збереження громади в умовах війни: «Ми повинні зробити все, щоб кожен, хто народився тут, мав можливість залишитися на своїй землі. Окрім підтримки тих, хто залишився вдома, наше завдання – сприяти поверненню тих, хто змушений був покинути батьківщину».
На заході був присутній і консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко, який поінформував про актуальні питання, що стосуються місцевої угорської громади, та наголосив на важливості єдності й зміцнення інституційної системи.
Учасники загальних зборів схвалили діяльність організації за 2025 рік і переобрали головою місцевого осередку Сільвію Сімчеру, а її заступником Габора Потокі, запевнивши керівництво в подальшій підтримці. Серед пріоритетів на наступний період – проведення культурних заходів, реалізація соціальних програм і збереження угорської ідентичності. Незважаючи на виклики, місцеві осередки ТУКЗ-КМКС продовжують працювати на благо закарпатських угорців, об’єднуючи зусилля задля збереження своїх культурних цінностей і традицій.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на своїй сторінці у Facebook повідомив, що у парламенті триває опрацювання проєкту постанови щодо визнання та засудження репресій радянської військової адміністрації проти угорців і німців Закарпаття у 1944 – 1946 роках. ГО „Товариство угорської культури Закарпаття” (КМКС) вітає цю ініціативу уряду в листі.
ТУКЗ-КМКС нагадало, що з моменту зміни режиму організація послідовно виступає за офіційну реабілітацію невинних жертв радянського терору в Україні, однак, на жаль, цього досі не вдалося досягти.
ТУКЗ-КМКС у 2015 році подало до Верховної Ради України проєкт постанови під назвою „Про визнання та засудження репресій органів радянської військової адміністрації, здійснених проти угорців та німців Закарпаття під час Другої світової війни та у повоєнний час”, який організація додала до згаданого листа.
Організація вважає, що осмислення минулого та офіційне визнання пам’яті невинних жертв має першочергове значення не лише заради історичної справедливості, а й для правової безпеки українських меншин.
Сьогодні, 20 березня, ряд організацій угорської національної спільноти краю, зокрема «Товариства угорської культури Закарпаття», «Демократична спілки угорців України» Закарпатське угорськомовне педагогічне Товариство, відправили відкриту заяву Голові Верховної Ради України п. Стефанчуку Р.О. та Голові комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій п. Бабаку С. В.
На офіційному вебсайті Верховної Ради України 01 жовтня 2024 року був зареєстрований законопроект №12086 «Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про освіту” щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти», який 11 лютого 2025 року був включений до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, а також Законопроект №13072 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі» від 11 березня 2025 року.
Відповідно до пояснювальних записок до обох законопроектів, необхідність їх ухвалення обумовлена потребою законодавчого закріплення поняття «мова освітнього процесу» та надання його визначення. Авторами зазначених документів запропоновано таке визначення:
«Українськомовне освітнє середовище – це сукупність умов взаємодії та соціалізації здобувачів освіти між собою та з іншими учасниками освітнього процесу (педагогічними працівниками, батьками, іншими працівниками закладу освіти) лише державною мовою як під час освітнього процесу, так і під час інших форм взаємодії здобувачів освіти між собою та з іншими учасниками освітнього процесу у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності».
Запропоновані норми передбачають заборону використання будь-яких мов, окрім державної, зокрема й мов національних меншин (спільнот), у межах закладу освіти, навіть на рівні приватного спілкування. Таке регулювання суперечить конституційним гарантіям вільного використання мов національних меншин (ст. 10 Конституції України) та основоположним правам людини, оскільки сфера приватного спілкування не може бути предметом правового регулювання.
Зазначені зауваження не можуть бути спростовані положеннями, які дозволяють використання інших мов поряд із державною виключно як мов навчання або мов освітнього процесу, зокрема мовами національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу, чи мовами корінних народів.
З огляду на викладене, вважаємо зазначені положення цих законопроектів неприйнятними, оскільки їх ухвалення завдасть шкоди реалізації євроінтеграційних прагнень України. У зв’язку з цим пропонуємо вилучити їх із порядку денного Верховної Ради України.
м. Ужгород, 20 березня 2025 року
Голова громадської організації Брензович В.І. «Товариства угорської культури Закарпаття»
Голова громадської організації Зубанич Л.Л. «Демократичної спілки угорців України»
Голова Закарпатського угорськомовного Орос І.І. педагогічного Товариства
ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (КМКС) послідовно і стало підтримує євроінтеграційні прагнення України. Наша організація вітає, що під час переговорів у червні 2024 року в Брюсселі за пропозицією угорської сторони умови щодо прав національних меншин включено до рамкового документа переговорів про вступ України до ЄС. Товариство вважає важливим, щоби разом із європейською інтеграцією були повною мірою забезпечені і права меншин, і таким чином закарпатським угорцям на практиці повернуть гарантовані Конституцією права.
Ми хочемо, щоб Україна була демократичною європейською правовою державою, де поважаються права меншин.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відбулося 16 березня в селі Яноші на Берегівщині. Виступаючи перед присутніми, голова ГО Василь Брензович наголосив, що ТУКЗ-КМКС – єдина в Україні організація, яка протягом 35 років свого існування активно відстоює інтереси закарпатських угорців.
Звітуючи про роботу, Василь Брензович підкреслив, що Товариство угорської культури Закарпаття завжди послідовно йшло до своєї мети, котра полягає насамперед у захисті прав закарпатських угорців, збереженні угорської громади краю та підтримці її розвитку. Наразі організація продовжує працювати над реалізацією цих завдань. Протягом минулого року Товариство також неухильно боролося за захист прав закарпатських угорців. Законодавчі поправки щодо нацменшин та мови, ухвалені у 2023-му, є позитивним кроком уперед. Однак вони все ще не повертають відібрані права національних меншин. Стосовно війни Василь Брензович зазначив, що попри складні обставини, ТУКЗ-КМКС продовжує виконувати свої зобов’язання. За його словами, той факт, що Товариство може проводити збори навіть у воєнний час, дає надію на збереження місцевих громад.
Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, вітаючи присутніх, зазначила, що закарпатські угорці пережили багато важких періодів і завжди мусили рішуче боротися за права, які їм належать. Це стало ще більш актуальним у ХХІ столітті, коли громади зазнали впливу війни. Депутатка подякувала всім, хто залишився вдома, і висловила впевненість, що, незважаючи на труднощі, громади не зламаються. Щодо прав нацменшин в Україні Андрея Бочкор зазначила, що є промінчики надії, поступ, який вселяє сподівання, що закарпатській угорській громаді буде повернуто відібрані права. Адже жодна країна, котра прагне вступити до Європейського Союзу, не може собі дозволити не надати нацменшинам права, які їм належать.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї зачитав вітальний лист прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до закордонних угорців з нагоди національного свята – річниці Угорської революції 1848 року.
Відтак голова Благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі прозвітував про роботу організації за минулий рік. Зокрема він повідомив, що у 2023-му за підтримки угорського уряду в рамках програм соціального захисту, економічного розвитку та освіти закарпатським угорцям було надано допомогу на загальну суму в понад чотири мільярди форинтів. Минулого року БФ прийняв 32 268 заявок на отримання грантів (лише 35 було відхилено). Фонд виступає посередником у виплатах грантової підтримки на офіційних засадах, тож, відповідно до законодавства, сплачує державі значний податок. У 2023-му це було майже 95 мільйонів 725 тисяч гривень. Частина з цих податків пішла органам місцевого самоврядування, таким чином посприявши роботі територіальних громад. Ґейза Ґулачі зазначив, що грантові програми діятимуть і цього року. Певних змін зазнає освітня, адже відбудеться перехід на електронне оформлення заявок, яке розпочнеться на початку квітня і триватиме протягом місяця.
Директорка Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі під час своєї доповіді поінформувала, зокрема, про реалізацію програми з допомоги в закупівлі посівних матеріалів, у рамках якої надійшло 389 заявок. За її словами, з’явилися й нові програми, котрі будуть реалізовуватися залежно від існування джерел фінансування. Також плануються нові гранти, про які детальніше повідомлять згодом.
Депутатка Закарпатської обласної ради Ілдика Орос у своєму виступі торкнулася освітніх питань. Зокрема відзначила як позитив те, що Міністерство освіти України, схвалюючи умови про вступ, прийняло рішення, згідно з яким тести з профільних предметів цього року будуть перекладені. Вона також повідомила, що відповідно до чинного закону про освіту, відтепер історія України в школах викладатиметься українською мовою. З цього предмета більше не буде підручників мовами нацменшин. Відтак Ілдика Орос звернула увагу на те, що в державі посилилися правила щодо сховищ. Тож із вересня очне навчання можна буде проводити лише в тих закладах, які матимуть відповідні укриття. Проте, на жаль, значна частина навчальних закладів Закарпаття не відповідає цим вимогам. Депутатка виступила з ініціативою, щоб фракції «КМКС» в обласній раді та раді інших органів місцевого самоврядування офіційно звернулися до облради з проханням фінансово допомогти облаштувати укриття в тих населених пунктах, де це питання немає змоги вирішити самостійно. За словами Ілдики Орос, проблемою наступного періоду буде й те, що держава більше не опікуватиметься утриманням шкіл, де в класах навчається менше 7 учнів. У таких випадках органам місцевого самоврядування рекомендується перевести дітей до іншої школи та об’єднувати класи.
Стосовно роботи Закарпатського угорського ліцею Ілдика Орос повідомила, що незабаром буде відкрито філію навчального закладу у Вишкові.
Після схвалення звітів члени правління узгодили місце проведення загальних зборів обласної організації ТУКЗ-КМКС та їхній порядок денний. Відтак відбувся показ документального фільму, створеного співробітниками телеканалу «21 Унґвар» з нагоди 35-ї річниці заснування організації, під назвою «30 + 5 – Епоха випробувань».
Відповідно до статті 92 Конституції України, права національних меншин визначаються виключно правовими документами. Таким чином, регламентація цих повноважень документами нижчого рівня (наприклад, постановами, наказами) не відповідає Конституції.
Постанова ставить у залежність реалізацію мовних та інших прав національних меншин в окремих населених пунктах від рішення відповідної ради територіальної громади, що практично унеможливлює гарантування цих прав.
Документ пов’язує забезпечення зазначених прав зі спроможністю певної територіальної громади фінансувати витрати на реалізацію мовних прав нацменшин. Усе це може призвести до довільного тлумачення та саботажу прав національних меншин з боку певних органів місцевого самоврядування.
Постанова пов’язує забезпечення мовних прав нацменшин із кодифікацією певної мови, визначення якої не входить до компетенції місцевих рад.
У цілому документ принципово не відповідає вимогам Конституції України, робить право на використання мов нацменшин умовним і довільним, через що окремі громади національних меншин мають різний ступінь прав.
Як ми раніше повідомляли, Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року.
Тижневик Kárpátalja звернувся за коментарем щодо відтермінування до голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василя Брензовича та депутата Європарламенту Андреї Бочкор.
«Наша організація вітає цей крок: це перший крок у правильному напрямку за дуже довгий час», — зазначив Василь Брензович. На його думку, Верховна рада України прийняла таке рішення, оскільки також бачить, що позбавлення прав призводять лише до зростання напруги як усередині країни, так і на арені міжнародних відносин. «Звичайно, відтермінування — не вирішення цього питання, але воно дає час для вирішення тих суперечливих питань, які залишилися у сфері навчання рідною мовою», — констатував Василь Брензович.
На думку Андреї Бочкор, прийняття відповідного рішення пов’язане з тим, що Венеціанська комісія нещодавно представила свою оцінку закону про меншини. «У нас було важливе прохання до України та Венеціанської комісії – врахувати небезпеку закриття угорськомовних шкіл на Закарпатті», – зазначила депутат Європарламенту. Замість вирішення питання Україна вирішила виграти час. «Але завдяки виграшу часу учні, які вступили до шкіл до 2018 року, матимуть можливість завершити навчання за попередньою системою», – наголосила депутат. «Сподіваюся, що за цей час ми зможемо вирішити всі проблемні питання», – підсумувала Андрея Бочкор.
За прийняття законопроєкту в цілому проголосували 262 народні депутати. Він вносить зміни до прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту». Відповідно, особи, які належать до національних меншин України, мови котрих є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, до 1 вересня 2024 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, із поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. Тож закладам цього року ще не потрібно переходити на навчання українською.
[type] => post [excerpt] => Як ми раніше повідомляли, Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1686750540 [modified] => 1686747832 ) [title] => Коментар Василя Брензовича та Андреї Бочкор щодо відтермінування закону про освіту [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81668&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 81622 [uk] => 81668 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 81624 [image] => Array ( [id] => 81624 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [original_lng] => 105690 [original_w] => 800 [original_h] => 416 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-300x156.jpg [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-768x399.jpg [width] => 768 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 3820 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 81624 [_edit_lock] => 1686737133:3 [_edit_last] => 3 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_algolia_sync] => 508161951000 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 45 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 9 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Думки [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 120 [1] => 969 ) [tags_name] => Array ( [0] => Брензович Василь [1] => ТУКЗ – КМКС ) ) [7] => Array ( [id] => 80895 [content] =>
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС)» провело засідання правління, під час якого голова Василь Брензович окреслив ситуацію угорської громади та позицію організації щодо важливих питань, його заступники, Йосип Борто та Гейза Гулачі, поінформували про роботу фракції «КМКС» в облраді та Благодійного фонду організації, який залучений в надання соціальної підтримки. В рамках засідання також переобрали керівника офісу ТУКЗ-КМКС, секретаря та відповідального з фінансових питань.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) долучився до заходу онлайн. «Одна з причин, чому Товариство угорської культури Закарпаття змогло проіснувати так довго – як важлива організація захисту інтересів – полягає в тому, що ми завжди дотримувались встановлених нами правил, саме так ми намагалися діяти, незважаючи на всі труднощі», – підкреслив він під час виступу. На заході, який відбувся напередодні Дня національної єдності угорців, очільник організації акцентував, наскільки важливим є почуття національної приналежності. «Товариству угорської культури Закарпаття було б важче вистояти, якби воно не відчувало підтримки Угорщини, котра значною мірою сприяла досягненням організації та надає сили й надалі робити все можливе для збереження та розвитку закарпатських угорців», – наголосив він. Щодо війни, яка триває вже другий рік, Василь Брензович заявив: «Закарпатські угорці та ТУКЗ-КМКС солідарні з громадянами України в цій важкій ситуації. Закарпатські угорці підтримують євроінтеграцію України, а також виступають за якнайшвидший початок цих переговорів. Водночас ми вважаємо важливим, щоб права меншин не звужувалися, і що в цій ситуації ми також повинні повернутися до європейських норм, які були зафіксовані в договорі про основи добросусідства та співробітництва між Україною і Угорщиною, а також у міжнародних договорах, до яких Україна приєдналася. Першим невеликим кроком у цьому напрямку є внесений до Верховної ради України законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про освіту», який пропонує відтермінувати на рік перехід на україномовне навчання в школах, де навчання ведеться однією з мов Європейського Союзу. Очевидно, що це не вихід, але це крок у правильному напрямку», – зазначив очільник організації.
Наразі чекають на рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про нацменшини, які мають бути надані протягом кількох днів. «Якщо наша країна хоче приєднатися до Євросоюзу, закон потрібно буде змінити відповідно до рекомендацій комісії», – резюмував Василь Брензович. На завершення він зачитав, що відповів штучний інтелект на запитання про майбутнє закарпатських угорців. У відповідь промайнула низка фактичних помилок, але хід думок майже ідентичний з позицією ТУКЗ-КМКС.
Заступник голови Йосип Борто прозвітував про роботу фракції «КМКС» в обласній раді. Він зокрема повідомив, що в лавах ЗСУ служить кілька тисяч закарпатців, частина з них бере участь у бойових діях безпосередньо на фронті. З них кілька сотень угорської національності. На жаль, довелося поховати сотні закарпатських героїв, серед яких десятки угорської національності. «Якщо хтось стверджуватиме, що закарпатські угорці не беруть участі в захисті України, то це можна спростувати конкретними даними», – заявив Йосип Борто, наголосивши, що угорці – на боці миру, адже кожне людське життя важливе і має значення.
Йосип Борто, очільник фракції «КМКС» в облраді, з посиланням на дані звіту начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Ярослава Колесника, повідомив: «Начальник обласної поліції поінформував депутатів обласної ради про те, що громадська безпека в області з огляду на нинішню ситуацію відносно хороша. Розкривається 100 відсотків тяжких злочинів, 75 відсотків – більш дрібних, що є найкращим результатом в Україні. […] Ця безпека є, незважаючи на те, що в країні точиться дуже жорстока і кровопролитна війна, а на Закарпатті досі перебуває понад триста тисяч переселенців».
Йосип Борто проаналізував фінансове становище сімдесят одного органу місцевого самоврядування нашого краю, зазначивши, що фінансово-економічна ситуація на Закарпатті непогана, більше того, незважаючи на війну, ще ніколи не була такою хорошою. За даними перших п’яти місяців року, перевиконання обласного бюджету становило 109 відсотків, що означає додаткові 55 мільйонів гривень для Закарпаття. Незважаючи на це, ми все ще погано живемо, тому що частина доходів знецінена інфляцією, а більшість грошей має йти на першочергові цілі, визначені державним казначейством. Окрім обласного та районних бюджетних даних, Йосип Борто торкнувся і фінансового становища шістдесяти чотирьох територіальних громад краю. «На Закарпатті є десять територіальних громад, де не вдалося виконати планових надходжень до бюджетів. Серед них є три громади, населені в тому числі угорцями – Берегівська, Вилоцька та Чопська. Найбагатша – Мукачівська територіальна громада, де перевиконання бюджетних надходжень становить 112 відсотків, що означає додаткові 111 мільйонів гривень для найбагатшої громади нашої області. Серед територіальних громад, населених угорцями, у Косоньській перевиконання становить 169 відсотків, що означає додаткові 4,7 мільйона гривень, у Батьовській – 136 відсотків, 4,8 мільйона, у Великобийганьській територіальній громаді – 223 відсотки, що означає додаткові 5,6 мільйона гривень, у Виноградівській громаді – 128 відсотків, 33 мільйони гривень, у Пийтерфолвівській – 130 відсотків, тобто, додаткові 4,7 мільйона гривень, за даними п’яти місяців року», – повідомив Йосип Борто. За його словами, причиною постійного покращення економічних показників із початку війни є те, що понад 400 підприємств переїхали на Закарпаття, почали тут виробництво. Понад 300 тисяч переселенців, які проживають у нас, користуються послугами та сплачують податок на прибуток, що також збільшує надходження до бюджету. На думку заступника голови ТУКЗ-КМКС, після війни доходи місцевих бюджетів можуть навіть зменшитися, але це ситуація, коли менше може бути більше, тому що з меншим доходом муніципалітети зможуть вільніше управляти.
Йосип Борто спростував опубліковану в пресі новину про те, що Закарпатська обласна рада заборонила підпорядковану Росії православну церкву на Закарпатті. Фактично ухвалене рішення засудило певну діяльність церкви та закликала правоохоронні органи розслідувати їх. Це рішення, яке треба було прийняти, – зазначив наприкінці своєї доповіді Йосип Борто.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, директор БФ «КМКС» Гейза Гулачі щодо діяльності очолюваного ним фонду повідомив, що функціонування програми з візової підтримки скасували через низький попит. Цього року не була оголошена і грантова програма цифрового розвитку. У рамках освітньо-виховної грантової програми кількість заявок у 2022 році знизилася на 11,4 відсотка, а в цьому році на 8,1 відсотка порівняно з минулим роком, що підтверджує зменшення кількості дітей. У цьому році сума грантової підтримки становитиме сто тисяч форинтів, з якої, звісно, будуть сплачені податки. Стартувала грантова програма соціальної підтримки працівників освітніх закладів. В якості фінансового посередника фонд за підтримки Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини долучився до будівництва пішохідної доріжки до оглядового майданчика на горі Кендерешке біля Мукачева. Також БФ «КМКС» бере участь у проєкті вдосконалення Закарпатської обласної дитячої лікарні.
Директорка Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі долучилася до засідання також онлайн. Вона зокрема повідомила, що 3 травня з’явилося остаточне рішення щодо грантових заявок представників у сфері сільського господарства. Заявки розділили на дві категорії, 169 заявників отримають підтримку в першому колі, 54 – залежно від фінансових джерел. 1009 заявників не отримають допомоги. На це рішення вже надійшло понад 70 апеляційних заяв, що будуть опрацьовані та надіслані наглядовій раді. Маріанна Беркі зазначила, що переможці отримають суми допомоги протягом червня-липня.
За рекомендацією керівництва, правління ТУКЗ-КМКС переобрало Жужанну Будаі керівницею офісу організації ще на три роки. Секретарем із питань політики та комунікації і надалі залишатиметься Кароліна Дарчі, секретарем із питань культури – Ласло Молнар, секретарем із питань економіки та місцевого самоврядування – Андраш Мештер, відповідальним за фінансові питання – Оскар Балог.
Відтак Ласло Молнар поінформував про перелік запланованих заходів.
У засіданні правління онлайн, а також очно долучилися депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, провідний консул Угорщини в Ужгороді Ласло Куті, очільник Консульства Угорщини в місті Берегово Іштван Дєбнар, голова Берегівської райради Карло Резеш, голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк та депутат обласної ради Чаба Пейтер.
«Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції «Права нацменшин у процесі розширення Європейського Союзу», яка була організована робочою групою з питань нацменшин Європейського парламенту 23 травня в Брюсселі.
На заході в стінах Європарламенту очільник ТУКЗ-КМКС нагадав, що після здобуття Україною незалежності в 1992 році було прийнято закон про національні меншини, котрий відповідав європейським стандартам і надавав широкі права. Він значною мірою задовольняв потреби нацменшин, які проживають у країні, і це було закріплено в Конституції в 1996 році. «Однак у 2017-му після ухвалення закону про освіту, а згодом закону про мову та нового закону про нацменшини всі права, які ми раніше мали, були або забрані, або значно обмежені. Ми просимо відновити наші права відповідно до Конституції України та міжнародних зобов’язань України», – додав Василь Брензович.
«Європейський Союз знову стоїть на порозі розширення (ідеться про країни Західних Балкан, Україну, Грузію та Молдову), і права нацменшин, як і раніше, є надзвичайно важливим аспектом цього процесу. Адже Копенгагенські критерії, що визначають, які країни можуть приєднатися до Європейського Союзу, містять, зокрема, пункти про повагу до прав людини та прав національних меншин», – акцентував Василь Брензович, а відтак подякував організаторам конференції за можливість представити в Європарламенті реальну картину нинішнього становища національних меншин України, у тому числі закарпатських угорців. «Закарпатські угорці виступають за якнайшвидшу європейську інтеграцію України, але водночас ми хочемо зберегти та відновити наші права, гарантовані Конституцією України, міжнародними договорами України й Договором про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорщиною», – додав політик.
Депутатка Європарламенту закарпатського походження Андрея Бочкор, виступаючи на конференції, наголосила, що нацменшини, які проживають в Україні, підтримують початок процесу вступу країни до ЄС. За її словами, вони позитивно ставляться до більшості й очікують, що зможуть жити як повноправні громадяни на своїй батьківщині.
«Важливість сьогоднішньої конференції полягає насамперед у тому, що в Європарламенті в присутності єврокомісара з питань сусідства та розширення ми маємо можливість повідомити про бажання закарпатських угорців зберегти набуті раніше права. Як угорська громада краю, так і румунська, які проживають в Україні, котра чекає на вступ до ЄС, вважають дуже несправедливим, що прийняті в останні роки закони значно обмежили їхні права, які гарантувалися нацменшинам законом 1992 року та Конституцією. Наразі найактуальнішою і найболючішою проблемою є те, що з вересня 2023 року румунські та угорські діти, котрі проживають в Україні, більше не матимуть можливості навчатися рідною мовою. А це призведе до руйнування угорської та румунської шкільної системи в Україні, яка успішно працювала протягом десятиліть. Ми виступаємо проти цього і просимо допомоги європейських інституцій», – повідомила Андрея Бочкор. «Відповідно до Копенгагенських критеріїв, повага до прав меншин є дуже важливим аспектом, тому треба наголосити, що Європейський Союз та його інституції мають приділити значну увагу відповідному впорядкуванню правового становища українських нацменшин», – додала вона.
Як підкреслила співголова робочої групи з питань меншин, очільниця групи депутатів Європарламенту від «Фідес» Кінґа Ґал, досвід останніх 20 років показує, що права мовних і національних меншин можуть бути гарантовані під час процесу вступу. «Перед вступом, під час переговорів про вступ права меншин можна відстоювати, вимагати їхнього дотримання. Таким чином це відбувається і щодо країн Західних Балкан, де з’являються серйозні критерії, які стосуються національних і мовних меншин. Так само це має відбуватися і в процесі вступу України. Ми часто бачимо, що в Брюсселі не дуже добре знають про події в Україні, не бачать чітко, що відбувається з питанням освіти рідною мовою, питанням мовних прав, та й загалом правами нацменшин, зокрема закарпатських угорців. Саме тому важливо привернути увагу Європи й розповісти про реальність, з якою доводиться рахуватися. Наголосити, що є неприйнятним, коли йдеться про вступ країни до ЄС у ХХІ столітті, зокрема підкреслити, що забирати набуті права нацменшин неприпустимо. Ці питання необхідно вирішувати, адже представники національної меншини не мають почуватися на батьківщині громадянами другого сорту. Тому слід наголосити, що Україна зможе приєднатися до Європейського Союзу, лише якщо ми матимемо можливість забезпечити захист прав нацменшин під час переговорів про вступ, якщо національні та мовні меншини, зокрема угорська громада Закарпаття, стануть громадянами з рівними правами», – зазначила Кінґа Ґал.
«Ми вже неодноразово порушували в Європарламенті питання національних меншин і будемо робити це й надалі, адже переконані, що їхній захист має бути компетенцією ЄС. Права нацменшин – це права людини. Меншини мають право захищати свою ідентичність і культуру, свої культурні установи, рідну мову, ЗМІ. Мають право на освіту рідною мовою. Національні меншини не становлять загрози для більшості, але їм потрібна допомога більшості, щоб зберегти свою ідентичність на батьківщині», – наголосив, у свою чергу, співголова робочої групи з питань меншин, депутат Європарламенту Лорант Вінце.
На конференції виступив і єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. Він підкреслив, що країни, які очікують на вступ, повинні усвідомлювати, що повага до цінностей ЄС необхідна не лише під час процесу приєднання до Євросоюзу, але й після того, як вони стануть його повноправними членами. «Захист національних меншин є такою ж цінністю, як і будь-яка інша базова цінність ЄС. Слід допомогти країнам, які очікують на вступ, відчути своїми цінності Євросоюзу й забезпечити відображення всіх цих зобов’язань у національному законодавстві. Для того щоб меншини сприяли повноті держави, необхідний однаковий підхід і цілковите визнання їхніх прав, релігії та переконань», – наголосив єврокомісар. Він додав, що стосовно вступу України є серйозні проблеми, які потребують особливої уваги, зокрема щодо освіти нацменшин та використання їхніх мов. За його словами, усі ці питання треба вирішувати разом із національними меншинами.
bocskor.fidesz-eu.hu, TV21 Ungvár, lexi
[type] => post [excerpt] => «Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1685108400 [modified] => 1685107719 ) [title] => Захист національних меншин та їхніх прав є важливим у процесі вступу до Європейського Союзу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=79974&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 79894 [uk] => 79974 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 79897 [image] => Array ( [id] => 79897 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [original_lng] => 38814 [original_w] => 767 [original_h] => 511 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 4003 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 79897 [_edit_lock] => 1685096920:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_b48c73133d94d988d74a85d1fa58b5e8] =>
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) з самого початку підтримує євроінтеграційні зусилля України. Ми вважаємо важливим, щоб права меншин забезпечувалися шляхом гармонізації євроінтеграційного законодавства і таким чином закарпатські угорці на практиці повернули свої права, гарантовані Конституцією. Для всіх громадян України надзвичайно важливо, щоб Україна якнайшвидше розпочала переговори про вступ до ЄС. Тому Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) стурбоване тим, що продовжуються обмеження щодо використання мови, зокрема у сфері освіти, адже це може стати на заваді інтеграції України до Європейського Союзу.
У зв’язку з правовими обмеженнями національних меншин, спричиненими новоприйнятим законом України про нацменшини, ТУКЗ-КМКС, із залученням експертів та організацій захисту інтересів закарпатських угорців, підготувало тіньову доповідь та експертний висновок і направило до Венеціанської комісії, яка вивчає закон України про нацменшини, ООН та компетентних органів Ради Європи.
