Арешт суховантажу здійснили для подальшого розгляду судом питання про можливу передачу іншій державі.
Прокуратура у Швеції ухвалила рішення про арешт судна, яке затримали біля міста Треллеборг 6 березня. Про це повідомила преслужба Riksenheten (підрозділ прокуратури з питань міжнародної та організованої злочинності) у четвер, 30 квітня.
Як зазначили у повідомлення, відповідне рішення ухвалили у межах запиту про міжнародну правову допомогу від іншої держави, де триває досудове розслідування щодо підозри у злочинній діяльності.
За даними прокуратури, іноземна сторона у клопотанні про правову допомогу попросила провести певні слідчі дії у Швеції, зокрема щодо судна Caffa.
Арешт здійснили для подальшого розгляду судом питання про можливу передачу іншій державі.
“Я не можу відповідати на жодні запитання щодо розслідування, яке проводиться в іншій країні, або коментувати цю справу детальніше”, – заявив прокурор Хакан Ларссон.
Попри те, що у повідомленні не вказують країну, ймовірно, судно готують до передачу Україні.
Військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану захопили два судна в Ормузькій протоці. Про це повідомили американський телеканал CNN
У своїй заяві КВІР зазначив, що судна, які вони ідентифікували як MSC Francesca та Epaminodes, були затримані за „роботу без необхідного дозволу та маніпулювання навігаційними системами”, додавши, що це становило загрозу морській безпеці.
Іранські провладні ЗМІ повідомили, що третє судно, що належить Греції, також, як повідомляється, стало мішенню КВІР і „тепер знаходиться в непрацездатному стані біля узбережжя Ірану”.
Незалежного підтвердження цих затримань не було, але Британська організація морського руху (UKMTO) раніше заявила, що по двох контейнеровозах було відкрито вогонь.
Мова йде про кораблі, які у 2022-2025 роках незаконно заходили в тимчасово окуповані Росією порти України.
Президент Володимир Зеленський підписав указ №860/2025 про введення в дію рішення РНБО про застосування санкцій проти 56 морських суден. Про це повідомила пресслужба українського лідера у вівторок, 25 листопада.
Вказано, що мова йде про судна, які у 2022-2025 роках незаконно заходили в тимчасово окуповані Росією порти України та вивозили українську продовольчу продукцію.
„Серед них судна, на які завантажували тисячі тонн вкраденої української пшениці, насіння соняшнику та іншої продовольчої продукції в закритих портах тимчасово окупованих Росією Севастополя й Феодосії та вивозили за кордон. Крім того, значна частина суден уже перебуває під санкціями інших країн, зокрема Євросоюзу, США та Швейцарії”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що судна використовували прапори не лише Росії: 17 із них ходили під прапорами інших країн.
Україна працюватиме з відповідними державами задля припинення видачі ліцензій.
„Україна продовжить посилювати тиск на Росію в усіх можливих напрямах і тісно синхронізуватиме свої рішення з партнерами, щоб змусити державу-агресорку закінчити війну, яку вона розв’язала проти нашої країни та людей”, – запевнили в пресслужбі.
Перелік суден, які потрапили під санкції, міститься у додатку до оприлюдненого указу. Серед підсанкційних – 39 кораблів РФ, а також Панами, Камеруну, Того, Есваніті, Барбадосу та інші.
Китай і Філіппіни у неділю обмінялися звинуваченнями після морського інциденту біля спірних островів у Південно-Китайському морі. Філіппіни заявили, що китайське судно навмисно протаранило їхній урядовий корабель, тоді як Пекін звинуватив Манілу у провокації.
Інцидент стався вранці 12 жовтня у Південнокитайському морі. За інформацією Берегової охорони Філіппін, китайські кораблі наблизилися до трьох філіппінських суден поблизу острова Тіту та застосували водомети. Згодом китайське судно протаранило філіппінське.
Пошкодження були незначними, екіпаж не постраждав.
Китайська сторона заявила, що філіппінський корабель „ігнорував неодноразові попередження” й „небезпечно наблизився” до китайського судна поблизу піщаного рифу Сенді-Кей.
Маніла наголосила, що не піддасться „агресивним діям” Китаю. Інцидент став черговим загостренням у давньому територіальному конфлікті за контроль над стратегічним морським шляхом, через який проходить понад 60% світової торгівлі.
Сутички між філіппінськими та китайськими суднами часто трапляються на спірному водному шляху, на який Пекін претендує, попри міжнародне рішення про необґрунтованість претензій Китаю.
Міністр повідомив про надання двох пакетів цивільної допомоги для України, які будуть спрямовані на задоволення потреб у двох дуже важливих секторах.
„Ми говоримо про морську безпеку. Шведська берегова охорона передаватиме два такі судна разом з обладнанням для посилення морської безпеки”, – уточнив він.
Друга частина пакета допомоги – близько 40 тис. захисних масок-респіраторів.
„Ми говоримо про передання допомоги на суму близько 9 млн євро”, – зазначив Болін.
Росіяни планують закрити для судноплавства частину моря біля тимчасово окупованого Криму. Мінтранс рф розробив проєкт наказу, що встановлює заборонені райони для плавання в зоні енергомосту в Криму.
Про це повідомляє Telegram-канал Кримський вітер.
Заборона пошириться на плавання всіх типів суден (маломірні, вітрильні, спортивні, гідроцикли, пасажирські, прогулянкові, вантажні, судна допоміжного флоту, бункерувальники, буксири).
Виняток зроблять для катерів, суден та кораблів МВС рф, військово-морського флоту та прикордонної служби ФСБ росії.
З боку Криму заборонена зона почнеться трохи нижче мису Борзівка в Глазівській сільраді і протягнеться приблизно на кілометр на південь по береговій лінії та на схід по воді до морського кордону з Краснодарським краєм рф.
З боку Краснодарського краю заборонена ділянка знаходиться лише на воді. Вона перебуватиме на водній ділянці на відстані 1,6-6 кілометрів від берега навпроти північного кордону селища Ілліч та опуститься на 1,6 кілометра на південь.
