Сейм Латвії вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції. Прем’єрка Латвії Евіка Сіліня назвала це перемогою демократії, верховенства права та прав жінок.
“Латвійський парламент проголосував за невизначене відтермінування виходу зі Стамбульської конвенції. Я вітаю це голосування. Це перемога демократії, верховенства права та прав жінок. Це перемога латвійського народу”, – зазначила вона.
Сіліня наголосила, що Латвія є надійним партнером і союзником і залишається відданою європейським цінностям.
Коли Латвія приєдналася до Стамбульської конвенції, країна взяла на себе зобов’язання захищати жінок від домашнього насильства, запобігати таким злочинам і забезпечувати покарання для винних.
Вихід із конвенції міг би поставити під загрозу дотримання європейських цінностей, демократію та верховенство права – як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Латвійський парламент проголосував за вихід з Стамбульської конвенції, що захищає жінок, всупереч позиції прем’єр-міністра та протестам громадськості.
Про це повідомляє Reuters.
Мова йде про Стамбульську конвенцію, створену Радою Європи та підписану десятками держав-членів. Договір визначає насильство щодо жінок як порушення прав людини та охоплює різні форми гендерно зумовленого насильства.
Опоненти конвенції у Латвії стверджують, що документ вводить поняття гендеру як соціального конструкта, що виходить за межі біологічної статі. Вони вважають, що національного законодавства достатньо для боротьби з домашнім та гендерним насильством.
Однією з ключових сил, що ініціювали вихід, став “Союз зелених та фермерів”, який розірвав коаліційну дисципліну та приєднався до опозиції. У результаті за вихід з конвенції проголосували 56 із 100 депутатів.
“Це жодним чином не вплине на боротьбу з домашнім насильством. Захист від нього існував у латвійському законодавстві ще до Стамбульської конвенції”, – зазначив Гунарс Гутріс, член парламенту від Союзу зелених та фермерів.
Разом з тим у середу, 29 жовтня, близько 5000 людей протестували проти виходу з договору у центрі Риги. Прем’єр-міністр Евіка Сіліна звернулася до протестувальників, висловивши підтримку продовженню дії конвенції.
“Це буде нищівним ударом по позиціях Латвії в Європейському Союзі, а також на міжнародному рівні”, – заявив Андріс Суваєв, голова парламентської групи Прогресивних партій.
Стамбульська конвенція була підписана у 2011 році у Стамбулі та набула чинності у 2014 році після ратифікації більшості країн ЄС. Латвія ратифікувала договір у 2023 році і тепер може стати другою країною, яка офіційно вийде з нього після Туреччини, яка зазнала критики з боку Єврокомісії після виходу у 2021 році.
Подібні спроби виходу з конвенції були також у Польщі у 2020 році та в Чеській Республіці минулого року, проте там політичні зміни відтермінували або заблокували процеси виходу.
Сейм Латвії прийняв законопроєкт про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством, т. зв. Стамбульську конвенцію.
„За” проголосував 51 депутат партій правлячої коаліції – „Нової Єдності”, Союзу „зелених” та селян та „Прогресивних”.
Латвія йшла до цього рішення понад 10 років.
Головна мета Стамбульської конвенції – захист жінок від насильства.
Втім, політики традиційних, консервативних поглядів критикують цей законопроєкт. Вони стверджують, що Стамбульська конвенція ставить під загрозу існування традиційної сім’ї, традиційних ролей чоловіка та жінки. Ці суперечки протягом більш ніж десяти років були причиною, з якої Латвія відкладала ратифікацію Стамбульської конвенції.
28 червня, Європейський Союз ратифікував Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, відому також як Стамбульська конвенція.
Про це оголосила генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму Twitter.
«Я вітаю сьогоднішню ратифікацію ЄС Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, відомої як «Стамбульська конвенція»: дуже хороший день для Європи», – написала вона.
Цієї події очікували від 1 червня, коли шведське головування у Раді ЄС оголосило про рішення ратифікувати Стамбульську конвенцію.
Перед тим у травні відповідний крок підтримав Європарламент.
Як відомо, ЄС приєднався до Стамбульської конвенції ще у 2016 році, проте досі її не вдавалося ратифікувати через позицію групи країн. Зокрема через те, що у документі згадується поняття “гендер”.
У 2021 році Суд ЄС оголосив, що Євросоюз може ратифікувати конвенцію і без одностайної згоди країн-членів.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Рада Європейського Союзу в четвер схвалила приєднання ЄС до Конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, відомої як Стамбульська конвенція.
Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС.
Приєднання ЄС до Стамбульської конвенції має сприяти зусиллям із забезпечення рівності між жінками та чоловіками.
„Насильство щодо жінок є не лише кримінальним злочином, але й крайнім наслідком дискримінації, що вкорінена в гендерній нерівності. Водночас насильство щодо жінок сприяє збереженню та посиленню цієї нерівності”, – зазначають у Раді Євросоюзу.
Рішення означає, що ЄС приєднується до конвенції в контексті інституцій та практик державного управління Євросоюзу, а також стосовно питань, пов’язаних із судовою співпрацею у кримінальних справах, наданням притулку та недопущенням примусового повернення людей.
Приєднання союзу до Стамбульської конвенції стало можливим після того, як за це у травні висловився Європейський парламент.
Нині інституції ЄС розробляють закон про боротьбу із насильством щодо жінок та домашнім насильством. Серед іншого, він має намір криміналізувати низку злочинів на території ЄС, як-то обмін інтимними зображеннями без згоди, каліцтво жіночих статевих органів і кіберпереслідування.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами є першим міжнародним документом, який дає юридичне визначення насильству стосовно жінок і встановлює всеосяжну систему правових і політичних заходів для запобігання такому насильству, підтримки жертв і покарання кривдників.
Приєднання ЄС до Стамбульської конвенції не означає, що країни-члени автоматично її ратифікували. На території об’єднання цього не зробили ще шість держав – Болгарія, Латвія, Литва, Словаччина, Угорщина та Чехія.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Україна офіційно передала документи про ратифікацію Стамбульської конвенції заступнику генерального секретаря Ради Європи Бьорну Берге.
Про це написала у Twitter генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович Бурич.
„Я тепло вітаю передачу сьогодні Україною документа про ратифікацію Стамбульської конвенції. Україна – 36-та держава-учасниця цього знакового договору”, – йдеться у повідомленні.
Як відомо, 20 червня Верховна рада підтримала ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, більш відомої як Стамбульська конвенція.
21 червня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Стамбульської конвенції.
Це рішення, що відкладалося багато років – зокрема, через позицію Всеукраїнської ради церков – було особливо важливими для Нідерландів та Швеції, двох країн-скептиків, які зрештою погодилися підтримати статус кандидата на вступ до ЄС для України.
Український парламент ратифікував Стамбульську конвенцію, яка протидіє насильству над жінками та домашньому насильству.
Ще у 2011-му Україна підписала цей документ, однак не ратифікувала. Ратифікація означає, що відтепер експерти Ради Європи зможуть контролювати, як Україна виконує свої зобов’язання. А Україна зможе вимагати жорсткішої відповідальності за насилля над нашими громадянками, які перебувають за кордоном. Водночас, кривдники-насильники, які переховується за кордоном, також будуть притягатися до відповідальності, передає Суспільне.
Що таке Стамбульська конвенція?
Стамбульська конвенція — це конвенція ради Європи, міжнародна угода, яка була підписана у Стамбулі 11 травня 2011р. країнами учасницями. Наразі 47 країн підписали Стамбульську конвенцію, 36 — ратифікували.
Головна ціль ратифікації Стамбульської конвенції — захист жінок від усіх форм насильства та попередження насильства стосовно жінок та домашнього насильства. Як пояснює адвокат Геннадій Дубов у коментарі Слово і діло, решта цілий є похідними від цієї.
Які основні цілі конвенції?
Серед основних цілей Стамбульської конвенції є також сприяння рівних прав для чоловіків та жінок, викорінення всіх видів дискримінації, захист та допомога особам, які постраждали від насильства, сприяння міжнародній співпраці у цих питаннях, надання допомоги організаціям та правоохоронцям задля спільної роботи з метою викорінення насильства над жінками та домашнього насильства.
Країни, які підписали Стамбульську конвенцію, отримують юридичну базу та конкретні стратегії щодо протидії домашньому насильству та насильству щодо жінок.
У чинному українському законодавстві відповідальність за деякі форми насильства, які згадуються у конвенції є прописаною. Значна кількість норм, яких вимагає конвенція вже прийняті і є частиною українського законодавства. Однак, в окремих моментах українське законодавство не є конкретизовано щодо жінки.
Важливим є зобов’язання про створення та удосконалення інфраструктури, яка повинна забезпечувати протидію насильство щодо жінок. У конвенції передбачено велику кількість таких заходів. Починаючи зі створення гарячої лінії, куди зможуть звертатися жертва насилля, закінчуючи створенням уповноваженого органу держави.
Рада церков проти конвенції
Рада церков виступає проти ратифікації Стамбульської конвенції в Україні, через побоювання руйнування інституту сім’ї. Рада церков обурюється у своєму зверненні, щодо запровадження поняття гендер як ідеологічного концепту самоідентифікації людини.
Однак, у Стамбульський конвенції ткрмін “гендер” визначений як очікування суспільства від жінок та чоловіків як соціально закріплених ролей, поведінки, діяльності та характерних ознак, яке суспільство вважає притаманним саме для чоловіків та для жінок. Тому гендерно обумовлене насильство проти жінок означає тільки те, що насильство здійснюється проти жінки тільки через те, що вона є жінкою.
Боротьба з насильством
За даними Національної соціальної сервісної служби України, у 2020р. було зафіксовано 211 362 звернень з приводу насильства в сім’ї.
На маршах жінок 8 березня українки й українці вже традиційно щороку вимагали ратифікувати Стамбульську конвенцію.
Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні переконана, що ратифікація Стамбульської конвенції гарантуватиме значні зміни в українських законах та в роботі держорганів згідно з міжнародними стандартами. Ратифікація є найбільш рішучим кроком у боротьбі з гендерно обумовленим насильством в Україні.
#Ukraine: French ?? VAB armored personnel carriers are in Ukraine and are already being used by the Ukrainian army- the APCs seen are armed with AA-52 7.62x51mm machine guns. According to the French Armed Forces minister, Ukraine is receiving significant quantities of these APCs. pic.twitter.com/ffYjkNpxJ4
— ?? Ukraine Weapons Tracker (@UAWeapons) July 28, 2022
1.5 billion EUR announced at the #CopenhagenUkraine today. 26 countries have agreed to support the continued military assistance to Ukraine. Their fight is our fight. Read the full declaration here: https://t.co/gP6Vsa7Ece
— Forsvarsministeriet/Danish MoD (@Forsvarsmin) August 11, 2022
This funding will ensure financial support for vital military kit & training, helping Ukraine defend against Putin’s invasion. pic.twitter.com/fLFTIfcrpo
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
